Кліматичні ресурси. оцінка агрокліматичних ресурсів
Температура повітря.
1) Як змінюється середня за рік температура повітря з півночі на південь України (табл. 9)? Який чинник кліматоутворення, в основному, зумовив її зміни?
2) Поясніть, чому за середньорічною температурою повітря найхолодніше місце в Україні — гора Говерла (близько 0°С), а найтепліше — місцевість Місхор на Південному березі Криму (+14°С)?
Виявимо закономірності розподілу показників середньої температури повітря по території України в найхолодніший місяць (ним, як правило, є січень), та в найтепліший місяць (частіш за все — липень). Для цього проаналізуємо кліматичну карту атласу та рис. 1:
Розподіл ізотерм у січні по території України.
Розгляньте хід ізотерм у січні:
3) Як змінюється температура повітря в січні по 50° пн. ш. (у напрямку із заходу на схід)?
Яке із наведених нижче пояснень зміни температури повітря в січні із заходу на схід України є правильним:
а) «Східна частина України отримує найменшу кількість сонячної радіації, тому середня температура січня тут становить –8°С, а в Луганську був зареєстрований абсолютний мінімум для всієї України (–42°С)».
б) «На західну частину території України з атлантичними циклонами, що надходять з Ісландського мінімуму, частіше поширюється морське помірне повітря (тому середня температура січня тут –4°С). На схід України його вплив менший, оскільки сюди часто надходить континентальне повітря з Арктичного максимуму (іноді із Сибірського максимуму)».
4) Як змінюються температура повітря в січні з півночі на південь України (між її крайніми точками)?
5) Поясніть причину різниці середньої січневої температури повітря в Передкарпатті (–4°С), у Закарпатті (–2°С) і на вершині гори Говерла (–12°С). Доведіть, що цей чинник діє і в Кримських горах.
Рис. 2. Середня температура повітря над територією України в липні:
Розгляньте хід ізотерм у липні по території України (рис. 2) і доведіть, що на їх розподіл найбільший вплив має радіаційний чинник.
6) Абсолютний максимум температур в Україні (+41°С) зареєстрований у місті Сарата на Одещині. Поясніть, який баричний центр дії атмосфери підсилює вплив радіаційного чинника на температуру повітря в південно-західній частині України?
7) Впливом якого чинника зумовлене відхилення липневих ізотерм із північного заходу (+18°С) на південний схід України (+23°С)? Які атмосферні вихори влітку охолоджують повітря над західною частиною України? Із якого баричного центру дії атмосфери вони надходять, який підтип повітряних мас приносять?
8) У Ялті на рівні моря середня температура повітря в липні становить близько +24°С. Яка температура повітря буде на вершині розташованій поблизу міста гори Ай-Петрі (її абсолютна висота близько 1100 м)? Доведіть, що ця закономірність знаходить підтвердження і в Карпатах.
Різниця між середніми температурами повітря найхолоднішого й найтеплішого місяця на північному заході України становить 22°С (від –4° до +18°), а на сході 30°С (від –8° до +22°). Ці показники свідчать про збільшення континентальності клімату в цьому напрямкові (посилення впливу континентального підтипу повітряних мас).
Атмосферні опади та їх річний хід.Закліматичною картою атласу проаналізуйте хід ізогієт, які характеризують розподіл річної кількості атмосферних опадів по території країни.
1) Чому найбільша кількість опадів випадає у горах — Карпатах (поблизу їх вершин до 1600 мм і більше) і в Кримських (до 1200 мм поблизу вершин на навітряних південно-західних схилах)?
2) Чому в межах рівнинної частини України кількість опадів зменшується з північного заходу на південь від 700—600 мм до 300—350 мм?
Отже, зростання континентальності клімату з північного заходу на південний схід і південь України проявляється не тільки у збільшенні річної амплітуди температур повітря, але й у зменшенні річної кількості атмосферних опадів.
3) Поясніть, чому на низовинних узбережжях морів спостерігається найменша річна кількість атмосферних опадів (знаючи особливості місцевих вітрів).
Існує також певна відмінність у річному ході опадів у різних частинах України. На рівнинах і в Карпатах максимум опадів випадає на початку літа, коли морське помірне повітря стикається тут із тропічним континентальним повітрям. Утворюються атмосферні фронти, які й зумовлюють зливові опади.
Для Кримських гір характерний зимовий максимум опадів (у зв’язку з проходженням тут взимку середземноморських і чорноморських циклонів).
Який із чинників кліматоутворення найбільше впливає на розподіл річної кількості атмосферних опадів по території України?
Коефіцієнт зволоження є важливим кліматичним показником, який зумовлює межі природних зон і підзон. Коефіцієнт зволоження — це відношення кількості опадів за рік до випаровуваності. Випаровуваність — це максимальна кількість вологи, яка могла б випаруватися у цій місцевості.
Визначте коефіцієнт зволоження у Полтаві, якщо середньорічна кількість опадів становить 525 мм, а випаровуваність 720 мм.
Чим більше територія отримує сонячного тепла — тим більша випаровуваність. Тому коефіцієнт зволоження залежить не тільки від кількості атмосферних опадів, але й від кількості тепла. Якщо коефіцієнт зволоження >1 (тобто кількість опадів перевищує випаровуваність), то територія вважається надмірно зволоженою. Надмірне зволоження спостерігається в Карпатах, на заході рівнинної частини України. На півдні та сході України коефіцієнт зволоження 0,6—0,3 (недостатнє), у середній частині, лісостеповій зоні — 0,8—0,6 (дещо недостатнє й нестійке).
Розподіл вітрів переважаючих напрямків залежить від розподілу атмосферного тиску.
Приблизно по лінії Харків — Дніпропетровськ — Кишинів проводять так звану «вісь Воєйкова» (названу за прізвищем видатного вітчизняного кліматолога А. І. Воєйкова). Вона зумовлена розташуванням смуги високого тиску, що тяглася із Сибірського максимуму. Північніше «осі Воєйкова» переважав західний напрям вітрів і циклональний тип погоди, а південніше — східний напрям вітрів й антициклональний тип погоди. Особливо чітко вона проявлялася взимку. Із кінця ХХ ст. вплив «осі Воєйкова» значно зменшився, що зумовлено різким зменшенням впливу Сибірського максимуму та зростанням впливу баричних центрів, які формуються взимку над океанами й морями.
Подумайте, чи вплинуло зменшення впливу «осі Воєйкова» на сучасний клімат території України (особливо взимку), та поширення рослинного покриву?
1. Як змінюються середньорічні показники температури повітря по території України? 2. Як циркуляційний чинник впливає на розподіл температури повітря: а) у січні; б) у липні? 3. Як впливає на розподіл температури повітря підстилаюча поверхня? 4. Закономірності розподілу показників річної кількості атмосферних опадів. 5. Назвіть місця України, у яких зафіксовані абсолютний максимум і мінімум температури повітря, найбільша й найменша кількість атмосферних опадів. 6. Схарактеризуйте зміну коефіцієнта зволоження по території України. 7. До якого кліматичного поясу належить Україна?
1. 8. Чому в горах ізотерми утворюють не лінії, а замкнені фігури? 9. Чому найсильніші вітри бувають у горах? 10. Обґрунтуйте, де в Україні може бути найменша, а де — найбільша хмарність?
11. Доведіть, що коефіцієнт зволоження — це показник, який враховує вплив усіх чинників кліматоутворення. 12. За таблицею додатку 3 порівняйте розподіл кліматичних показників на метеостанціях, розташованих у протилежних частинах України.
Залежність кліматичних показників від широти місцевості
| Показники | Крайня північна точка України | Крайня південна точка України |
| Географічна широта | 52° пн. ш. | 44° пн. ш. |
| Висота Сонця в ополудні: 22.12 (день зимового сонцестояння) 22.06 (день літнього сонцестояння) | ||
| 14° | 22° | |
| 61° | 69° | |
| Тривалість світлої частини доби: 22.12 22.06 | 7,4 години | 8,6 години |
| 16,5 години | 15,3 години | |
| Тривалість сонячного сяйва (годин за рік) | ||
| Сумарна сонячна радіація (ккал./см2 на рік) | ||
| Середня температура повітря за рік (°С) | +6,0° | +14,0° |
| Середня температура повітря в липні (°С) | +18,6° | +23,8° |
| Середня температура повітря в січні (°С) | -7,6° | +4,1° |
1. Розгляньте схему “Кліматичне районування території України”. Назвіть принципи районування, критерії виділення кліматичних областей і підобластей.
Практичне завдання:
Заповніть таблицю і виконайте її усний аналіз. У колонках 2 і 3 вкажіть в дужках типи і підтипи повітряних мас.
| Кліматична область (підобласть) | Які баричні центри атмосфери впливають | Індекс континентальності клімату (за Хромовим) | Коефіцієнт зволоження (за Івановим) (від…до) | Кількість опадів за рік (від…до) | Середня температура липня (від…до) | |
| зимою | літом | |||||
ФОРМА ЗВІТУ: усні відповіді, виконана таблиця.
КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ. ОЦІНКА АГРОКЛІМАТИЧНИХ РЕСУРСІВ
Мета: сформувати вміння складати порівняльну характеристику кліматичних умов і ресурсів за допомогою карт і довідників.
ОБЛАДНАННЯ: АПУЕР України. Роздаткові матеріали до теми:” Агрокліматичні ресурси”. Довідники з клімату. Агроклиматический атлас Украинской ССР. — К., 1964.
ЛІТЕРАТУРА: а) Підручник Маринича О.М. та ін. — С.52; ГЕУ, т.І. — С.13-14; т.2. — С.170; підручник Заставного Ф.Д. — С.23-27; б) Краткий агроклиматический справочник Украины /под ред. К.Т.Логвинова. — K., 1976; Шашко Д.И. Агроклиматические ресурсы СССР. — Л., 1985. Агроклиматические ресурсы Украины /Под ред.М.Ю.Кулаковской. — М.,1969. Ляшенко Г.В.Агроклиматическое районирование Украины// Український гідрометеорологічний журнал, 2008, №3. – С. 98-
Практичні завдання:
1. Розкрийте зміст понять: “кліматичні ресурси”; “види ресурсів клімату”.
2. Використовуючи АПУЕР. — С.96-97, підготуйте коротку характеристику ресурсів Сонця та енергетичних ресурсів вітру на території України. Як вони використовуються?
3. Назвіть завдання і принципи агрокліматичного районування території України.
4. На розвороті зошита виконайте таблицю “Характеристика агрокліматичних зон рівнинної частини України” (користуючись АПУЕР). Зробіть висновки.
| Агрокліматична зона; метеостанція | коефіцієнт зволоженості (за Поповим) | коефіцієнт зволоженості (за Івановим) | тривалість кліматичного літа (дні) | тривалість безморозного періоду (дні) | сума активності температур понад 10оС | кількість атмосферних опадів за рік * | кількість опадів за теплий сезон (квітень-жовтень) | гідротермічний коефіцієнт (за Г.Т.Селяниновим) | біокліматичний потенціал | якісна характеристика | види кліматичних меліорацій |
| АПУЕР | С.92 | К | С.82-83 | С.83 | С.82 | С.87 | С.89 | ГТК | БПК | ||
| Полісся(Ковель) |
* В чисельнику — випаровуваність, С.110 АПУЕР
ГТК= опади теплого сезону
∑t>10oС: 10
БПК= КLim1 х ∑t> 10оС
Кзвол = кількість опадів за рік
річна випаровуваність
ЗАНЯТТЯ № 3 ВНУТРІШНІ ВОДИ УКРАЇНИ
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ:
1. На контурну карту нанесіть назви річок та їх притоки за списком, що приводиться нижче. Червоним кольором обведіть басейни основних річок (АПУЕР, С.22-23, 70) Підготуйтеся до їх показу на стінній фізичній карті України.
Басейн Дніпра: ліві притоки — Десна з притоками: Снов, Сейм, Остер, Трубіж, Супій,
Сула з Удаєм і Оржицею; Псел з притоками Хорол і Говтва; Ворскла з притоками Коломак і Мерла; Оріль; Самара з притоками Вовча, Мокрі Яли; Конка;
праві притоки: Прип’ять; Тетерів; Ірпінь; Рось; Тясмин; Базавлук; Інгулець із Саксаганью.
Басейн Прип’яті: Турья, Стоход, Стир, Горинь із Случчю, Уборть, Уж.
Басейн Південного Бугу: Синюха, Інгул, Кодима.
Басейн Вісли: Західний Буг, Сан.
Басейн Дністра: ліві: Стрий, Ломниця, Бистриця;
праві: Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа, Серет, Збруч, Смотрич, Мурафа, Кучурган.
Басейн Дунаю: Тиса. Притоки: Уж, Латориця, Боржава, Теребля. Прут з притоками Черемош, Сирет.
Басейн Дону: Сіверський Дінець з притоками Берека, Лугань, Оскол, Айдар, Деркул.
Ріки басейну Азовського моря: Міус, Кальміус, Берда, Молочна, Салгір.
Ріки басейну Чорного моря: Кагальник, Великий Куяльник, Тілігул.
2. На берегах яких річок розташований кожний із обласних центрів України (назвіть, покажіть).
3. На які групи поділяють річки України: а) за довжиною; б) за водністю.
4. На які групи ще поділяють озера:
а) за походженням улоговин; б) проточністю; в) вмістом поживних речовин? Наведіть їх приклади.
Покажіть на фізичній карті озера і вкажіть походження їх улоговин: Шацькі (Світязь, Пулемецьке, Тур’є, Тухове); Синевір; Сасик, Донузлав, Кундук, Кагул, Ялпуг, Китай, Куяльник, Хаджибей.
4. Покажіть на карті водосховища Дніпровського каскаду, канали “Дніпро-Донбас”, Північнокримський, Дніпро-Інгулець; Сіверський Донець – Донбас; Каховську, Червонознам’янську та Інгулецьку зрошувальні системи.
Практичні завдання:
· Назвіть показники, якими характеризується річковий стік. За с. 107 АПУЕР виявіть залежність густоти річкової сітки: а) від рельєфу; б) від клімату.
· За с. 108-109 АПУЕР визначте закономірності розподілу показників середнього багатолітнього стоку.
· Розкрийте зміст поняття “водний баланс”, запишіть формулу і середні показники водного балансу на території України. На с. 113 АПУЕР і за роздатковими матеріалами виявіть області з різною водністю.
· Як змінюється гідрохімічний склад річкових вод (АПУЕР, с. 112).
-
Походження назв річок (гідронімів)
Буг — від старослов’янського «гнутий, кривий» (має звивисту течію). Західний і Південний Буг названі так за напрямом їх течії. Вони починаються на Подільській височині, недалеко одна від одної.
Ворскла — від сарматсько-аланського «ворс» — «білий» і тюркського «кьол» — «вода, річка». Тобто - «біла вода».
Десна — від старослов’янського «деснъ» (правий, десниця, правий бік). Є припущення про походження від скіфсько-сарматських коренів «дн» і «сно, сне», що означають: «вода, річка».
Дніпро — серед чисельних припущень найбільш достовірне походження від скіфського «дана» (річка) і фракійського «іпр» (глибока). За іншими — від сарматського «дна, дон» (вода, річка) і санскритського «апріс» (західний) — Західна річка. Річка мала й інші назви — давньогрецьку «Борисфен», римську і скіфську — «Данапріс», турецьку «Узу», слов’янську «Славутич».
Дністер (Дністро) — за однією з версій — від скіфсько-сарматського «дон, дана, дна» (вода, річка) та фракійського «істр» (швидкий) або санкритського «астер, аструс» (південний) — південна річка. Раніше річка носила назви «Тірас» (давньогрецька), Данастріс (римська), Турла (турецька), Дністръ (слов’янська).
Дунай — від скіфсько-сарматського «дон, дана, дуна» (вода, річка). Древні греки називали Істром; римляни Данавіусом; слов’яни — Доунавь; німці — Дунау.
Прип’ять — від слов’янського «пятить» (пливти по річці).
Прут — від скіфського «пораута» (бурхлива вода, бурхлива річка, за іншою версією — «брід»).
Салгір — від тюркського «гірська річка». Сіверський Донець — від племені сіверян. Донець — притока Дону.
5. Якими водами живляться річки України?
6. Ознайомтесь з легендою картосхеми “Структура водного живлення річок”.
Як змінюється структура водного живлення річок у залежності:
◘ від континентальності клімату; ◘ висотної поясності; ◘ від складу гірських порід.
7. Як змінюється по території України частка: снігового, дощового, підземного живлення? Поясніть причини змін (за картосхемою). Як змінюється структура водного живлення річок під впливом антропогенного чинника?
8. 
Назвіть фази розподілу водного стоку річок упродовж року. На які групи за режимом водного стоку поділяються річки України? (Розгляньте відповідну картосхему роздаткових матеріалів, за Б.Д.Зайковим). Охарактеризуйте кожну групу річок.
ЗАНЯТТЯ № 4. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ ТЕРИТОРІЇ УКРАїНИ
МЕТА: закріпити навички читання тематичних карт. Встановити закономірності ґрунтового покриву на території України.
ОБЛАДНАННЯ: АПУЕР, карти України: фізична та ґрунтів. Профілі ґрунтів території України: таблиця та роздаткові матеріали, лінійки, прості олівці.
ЛІТЕРАТУРА: а) Фіз. географія Укр. РСР. — К., 1983. — С.69-70, карта-вкладка.
ГЕУ., т.1, карта ґрунтів. б) Природа Укр. ССР. Почвы. — І., 1986.. Атлас почв Украинской ССР. — М., 1979. Почвы Украины и повышение их плодородия. — т.т. 1-2. — К., 1988.
Самостійні завдання (до співбесіди на занятті):
1. Дайте визначення понять: “ґрунт”, “грунтоутворення”, “вертикальна структура ґрунтів”. За якими ознаками проводиться класифікація грунтів?
2. Схарактеризуйте умови утворення грунтів, будову їх профілів:
а) дерново-підзолисті; б) торфово-болотні і торф'яники низинні; в) дернові; г) ясно-сірі і сірі лісові; д) темно-сірі лісові; е) чорноземи типові; ж) чорноземи типові; з)чорноземи звичайні; и) темно-каштанові; к) солонці; л) бурі лісові, дерново-буроземні; м) коричневі.
Примітка: кожен студент готує детальну характеристику одного типу (підтипу ґрунтів, виконує рисунок його вертикального профілю. Під час заняття інші студенти конспектують доповіді.
Практичне завдання 1 (виконується на занятті):
Відкрийте карту “Ґрунти” на С. 116-117 АПУЕР. Ознайомтесь з її легендою. Заслуховуючи виступи колег, знаходьте на карті ареали поширення типів і підтипів ґрунтів, що вказані у самостійному завданні 2.Складіть таблицю “Характеристика ґрунтів України”:
| Тип (підтип) ґрунтів | Розташування (щодо елементів орографії, геологічних відкладів тощо) | Якість грунтів (по замкненій шкалі) – АПУЕР, с.124 | Заходи щодо їх меліорації (див. С.121, 122, 123, 126 АПУЕР) |
Практичне завдання 2 (виконується на занятті):
1. Прослідкуйте закономірності поширення ґрунтового покриву по настінній карті ґрунтів, або карті навчального атласу (виявіть вплив найважливіших чинників ґрунтоутворення) і заповніть пропуски у таблиці:
| Чинники ґрунтоутворення | Закономірності поширення | Приклади | |||
| 1. Клімат а) зміна теплозабезпечення й коефіцієнту зволоження з півночі на південь а) зміна континентальності | На рівнинах – зональний розподіл (з півночі на південь) | дерново-підзолисті ® сірі лісові ® чорноземи опідзолені ® …..® чорноземи звичайні ® чорноземи південні ® ….. і каштанові ґрунти (дивись схему роздаткових матеріалів) | |||
| На рівнинах – з …… | Межі зональних типів ґрунтів відхиляються з ….. на … | ||||
| 2. Рельєф а) зміна температури повітря й кількості опадів з висотою б) місцеві відмінності рельєфу, які зумовлюють різну глибину залягання підземних вод тощо | У горах – висотна поясність у розподілі ґрунтів | На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти, на схилах гір - бурі лісові ґрунти (буроземи), а на яйлах - лучні й чорноземні ґрунти. У Карпатах - …….. | |||
| У межах різних невеликих форм рельєфу розташовані різні види ґрунтів | У лісостепу, в межах плоских вододільних рівнин переважають чорноземи типові, на горбистих вододілах і біля правих крутих берегів річок - сірі лісові ґрунти, а на заплавах річок - лучні й болотні ґрунти; | ||||
| 3. Склад гірських порід, (які відрізня-ються водопро-никністю тощо) | На різних гірських породах сформувалися різні види ґрунтів | На лесоподібних суглинках середньої і південної частини України сформувались більш родючі ґрунти (чорноземи, сірі лісові, темно-каштанові); на пісках - дернові борові, на супісках - малородючі дерново-підзолисті ґрунти (на Поліській низовині, та перших надзаплавних терасах річок); у горах на міцних гірських породах — щебенисті ґрунти | |||
| 4. Склад рослинності | Під різними рослинними угрупованнями, як правило, формуються різні ґрунти | Під деревною рослинністю – кислі (…..); Під трав’янистою – нейтральні й лужні (…). | |||
| 5. Діяльність людини | … | … | |||
3. Як впливають на ґрунтовий покрив України такі фізико-географічні чинники:
а) клімат; б) склад гірських порід; в) рельєф; г) діяльність людини; д) глибина залягання ґрунтових вод; е) рослинність і діяльність тварин (Дайте відповіді після виконання практич-ного завдання №2).
Користуючись картою на С.124 АПУЕР установіть закономірності поширення земель різної якості.
Модель впливу природних чинників на формування чорноземів звичайних
ЗАНЯТТЯ № 5. РОСЛИННИЙ ПОКРИВ ТЕРИТОРІЇ УКРАїНИ
Завдання для співбесіди:
1.Чому рослинність називають індикатором властивостей інших компонентів ландшафтів
2.Назвіть головні типи рослинності території України.
3. Дайте загальну характеристику лісів України. Назвіть найпоширеніші роди і види деревних рослин і охарактеризуйте географічні закономірності розміщення формацій рослинності з їх домінуванням.
4. Поясніть суть побудови лісотипологічної сітки Погребняка-Алексеєва. Охарактеризуйте положення в ній різних асоціацій: борів, суборів, дібров і т.д. Покажіть як впливає різниця зволоженості, трофності, літології порід, теплозабезпеченості на поширення різних формацій та асоціацій лісових фітоценозів.
Практичні завдання:
1. Відкрийте карту “Рослинність” на с.128-129 АПУЕР. Ознайомтесь з її легендою. Користуючись картою охарактеризуйте закономірності поширення кожного типу рослинності.
| Тип рослинності | Поширення (у якій частині країни переважають; приуроченість до елементів орографії, мезо- і мікроформ рельєфу, гірських порід; залежність від клімату тощо) | |
| 1 | 2 | |
2. Виявіть закономірності розподілу продуктивності лісів лісових ресурсів по території України (АПУЕР, С.131, 132-133).
3. Назвіть типи рослинності степів і закономірності їх поширення (АПУЕР, С.128-129) у залежності від співвідношення тепла і вологи, складу гірських порід. Назвіть приклади пристосування рослин степів.
4. Охарактеризуйте групи лучної рослинності за умовами зростання. Назвіть найбільш характерні види рослин лук кожної групи (С.135-137 АПУЕР).
5. Виявіть закономірності поширення різних типів болотної рослинності (АПУЕР, С.138).
6.Певному рослинному угрупованню, як правило, відповідає певний тип ґрунтів. Доведіть це, порівнюючи відповідні карти атласу й заповніть пропуски у таблиці:
| Тип рослинності | Тип ґрунтів |
| Приклад: Луки | Лучні, лучно-болотні |
| … | Дерново-підзолисті |
| Дубові ліси (діброви) | … |
| Сухі (південні) степи | … |
| … | Коричневі |
| Букові ліси | … |
ЗАНЯТТЯ № 6. АНАЛІЗ ЛАНДШАФТНОЇ КАРТИ УКРАЇНИ
Практичні завдання:
1. Відкрийте АПУЕР на с.161 та розгляньте таблицю роздаткових матеріалів “ Структура ПТК. Чинники і процеси ландшафтоутворення “. Дайте визначення понять: “ландшафт” (природний територіальний комплекс), “ландшафтна сфера”, “компоненти ландшафту” (перелічить), “чинники ландшафтоутворення”, “ландшафтоутворюючі процеси”.
2. Яка мета класифікації ландшафтів ? Назвіть принципи їх класифікації. На дошці накресліть систему одиниць класифікації ландшафтів. Назвіть критерії виділення кожної із одиниць класифікації. Ознайомтесь з легендою ландшафтної карти України, с.154-165 АПУЕР.
| одиниця | Критерії виділення | Приклади: | |
| КЛАС ЛАНДШАФТІВ | Належність до геотектур рівнинних чи гірських країн; особливості макроцирикуляційних процесів, якими визначається характер взаємодії чинників ландшафтоутворення | Рівнинні Східноєвропейські (94,3% площ України) | Гірські Карпатські (4,7% площі кримські/ 1% площі) |
| ПІДКЛАС ЛАНДШАФТІВ | Належність до високих ярусів рельєфу, сформованих за неотектонічний етап розвитку земної кори, що зумовлюють висотну поясність грунтово-рослинного покриву. | Низовинні; Височинні. | Передгірні, Низькогірні, Середньогірні, Міжгірно-улоговинні, Прибережно-схилові. |
| ТИП ЛАНДШАФТІВ | За біокліматичною спільністю, зумовленою співвідношенням тепла та вологи, яким визначається розподіл грунтово-рослинного покриву, хід екзогенних рельєфотвірних процесів, особливості гідрологічного режиму | Мішанолісові (17,2% площі України); Широколистянолісові (6,9%); Лісостепові (31,3%); Степові (31.7%); Підтипи: Північностепові (25,9%); Південностепові (5,8%); Сухостепові (7,3%). | Типи: лісостепові; широколистянолісові (в Криму - східноєвропейські, в Карпатах-центрально-європейські), мішанолісові, гірськотайгові, гірськолучні; середноземноморські. |
| ПІДТИП ЛАНДШАФТІВ | В межах типу ландшафтів, за відмінностями у співвідношенні тепла і вологи (для степових ландшафтів). | ||
| Інтразональні підтипи виділяються при постійному впливі ґрунтових вод, що залягають близько до поверхні; при поширені гірських порід, відмінних від характерних зональних (пісків,щебеню, вапняків тощо) | |||
| ВИД ЛАНДШАФТІВ | За відмінностями у прояві місцевих ландшафтів твірних процесів (пов’язаних із характером корінних порід і антропогенних відкладів, глибиною залягання ґрунтових вод, рельєфом), що зумовлюють зміни рослинно-грунтового покриву. | Приклади див: АПУЕР Укр. ССР. С. 164-165). |
3. Відкрийте таблицю і картосхему роздаткових матеріалів до теми. Вивчить райони поширення класів, підкласів та основних родів ландшафтів. Нанесіть на контурну карту, або кальку межі класів, підкласів і родів ландшафтів рівнинної України. Умовними знаками позначте їх якісні відмінності. Кольоровими олівцями покажіть ареали поширення типів і підтипів рівнинних ландшафтів України (користуючись картою на с.164-165 АПУЕР). Оформіть легенду картосхеми.
4. Проаналізуйте закономірності поширення типів і підтипів, підкласів і родів ландшафтів, а також інтразональних ландшафтів. Заповніть таблицю “Характеристика типів і підтипів ландшафтів України”.
| Тип, підтип | К | Рослинно-грунтовий покрив (рослинна асоціація + на ґрунтах ...) | Екологічні проблеми |
ПОБУДОВА КОМПЛЕКСНОГО ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЧЕРЕЗ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ
Мета: сформувати вміння побудови комплексного фізико-географічного профілю та його аналізу.
Обладнання:АПУЕР. Зразки комплексних профілів. Міліметровий папір (20´50 см). Прості і кольорові олівці, лінійки, транспортири.
Хід заняття:
1. Мета і методи фізико-географічного профілювання. Розгляд зразків комплексних профілів.
2. Виберіть напрям профілю (рис.70 АПУЕР) за вказівкою викладача. Підберіть горизонтальний та вертикальний масштаб і залишіть його в нижній частині профілю. Накресліть гіпсометричний профіль в вибраних масштабах.
3. Проведіть межі геотектонічних структур (с.35-37) та вік і залягання геологічних відкладів (с.32-33, геологічні профілі, с.36-37, 48). Нанесіть їх загальноприйнятими кольорами на профілі і в легенду.
4. Нанесіть умовними знаками ґрунтовий покрив (штриховкою чи кольором) Для цього поверх гіпсометричного профілю, враховуючи його лінію, проведіть смужку шириною 0,5 см. Користуйтесь картою на с.116-117. При цьому коректуйте приуроченість видів, ґрунтів до елементів орографії.
5. Умовними значками нанесіть формації рослинності. Слідкуйте за відповідністю між ґрунтовим і рослинним покривом (див.с.128-129 АПУЕР).
6. Вище профілю за вибраною шкалою умовними знаками нанесіть показники елементів клімату: температури липня, січня (с.82), річної кількості опадів (с.87).
7. Нанесіть межі: видів, родів, підкласів, підтипів і типів ландшафтів згідно прийнятих критеріїв. В зошиті чи на звороті профілю складіть легенду класифікаційних груп ландшафтів.
8. Оформіть профіль. Виконайте його аналіз (виявіть зв’язок між природними компонентами).
Форма звіту: Профіль і його аналіз.
Заняття № 7. СУЧАСНІ ЛАНДШАФТИ і ЇХ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ
ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ:
1. Назвіть основні екологічні проблеми території України.
2. Охарактеризуйте екологічні проблеми: сільськогосподарських (агроландшафтів), лісогосподарських, селитебних, гірничопромислових, водогосподарських, рекреаційних та інших типів сучасних (антропогенних) ландшафтів:
| Вид потенціалу ландшафтів (вид природних ресурсів) | Тип природокористування. Тип сучасних (в тому числі антропогенних) ландшафтів | Площа (в %), | |
| Біотичний | Лісогосподарський сільськогосподарський | 14,3 69,5 | |
| Водний | водогосподарський | 4,0 | |
| Мінерально-сировинний | гірничопромисловий | 0,37 | |
| Потенціал розміщення | Селитебний, індустріальний, дорожний | 7,1 (2+3,5+1,6) | |
| Рекреаційний | рекреаційний | … | |
| Генетичний | Природоохоронний-заповідний | 2,1 | |
| Потенціал самоочищення | Розсіювання техногенних викидів водними і повітряними потоками, зони непрямого впливу природокористування (сильного, середнього, слабкого) | ||
3. Схарактеризуйте зони з різним ступенем екологічної ситуації в Україні.
ПРАКТИЧНА РОБОТА:
1. Користуючись картосхемою й настінною картою «Екологічна ситуація в Україні» заповніть таблицю “Зони з різним ступенем екологічної ситуації в Україні ”:
| Назва зони | Райони поширення | Чинники (для зон екологічної катастрофи й надзвичайно забруднених ландшафтів) |
| 1 | 2 | 3 |
Заняття № 8. Порівняльна характеристика природних зон України
Практичне завдання:
1. Користуючись картами атласу складіть порівняльну характеристику природних зон України. Характеристику оформіть у вигляді таблиці. Виконайте її усний аналіз. Назвіть основні причини відмінностей. Усно вкажіть зумовленість проходження меж зон. (Дивись додаток).
Форма звіту: виконана таблиця (самостійно)
| Природна зона | Мішаних лісів | Лісостепу | Степу |
| Площа (%від площі України) Між якими широтами розта-шована? (на заході і сході) Пересічна температура повітря в липні, С (від...до) Сума активних температур понад +10°С (від...до) Тривалість безморозного періоду (від...до) Річна кількість атмосферних опадів (від...до) Кількість опадів за теплий період ( - “ - ) Коефіцієнт зволоження (за Івановим ) (від...до) - “ – (за Поповим ) (від...до) Біокліматичний потенціал (від...до) Характеристика агрокліма-ичної зони (ГЕУ, т.І, с.13) Формула живлення річок Поверхневий стік (мм) Панівні типи грунтів Якість грунтів (в балах по замкнутій шкалі) Панівні типи рослинності Несприятливі стихійні процеси і явища (усно) Типи, підтипи ландшафтів Головні сільськогосподарські культури Розораність (%) Лісистість (%) Основні екологічні проблеми (усно) Меліорації Заповідні об’єкти |
Заняття № 9. УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ
1. Схарактеризуйте географічне положення і межі української частини Карпатської гірської країни.
2 Охарактеризуйте історію геологічного розвитку Українських Карпат.
2. Назвіть основні геоструктурні елементи Українських Карпат, знайдіть їх на профілі і карті АПУЕР.
3. Назвіть основні морфоструктурні області Українських Карпат, знайдіть їх на картосхемі роздаткових матеріалів.
4. Установіть зв’язок між тектонічними структурами, морфоструктурами і елементами орфографії Східних Карпат. Заповніть таблицю, користуючись роздатковими матеріалами і с.с.36/37, АПУЕР:
| Тектонічні структури | Морфоструктури | Елементи орфографії |
| ( нумерувати римськими цифрами) | (нумерувати арабськими цифрами) | С.70 АПУЕР |
Намалюйте схематичний геолого-геоморфологічний профіль через Українські Карпати (с.37 АПУЕР). В нижній частині профілю римськими цифрами позначте тектонічні структури ( згідно колонки №1 таблиці), а в верхній надпишіть арабськими морфоструктурні області і назву елементів орфографії. Позначте родовища корисних копалин в межах кожної області (умовними знаками, в нижній частині профілю).
5. Порівняйте геолого-геоморфологічну будову Українських Карпат і Криму
(у формі таблиці).
7. Охарактеризуйте клімат Українських Карпат. Поясніть причини різниці показників температури повітря і кількості опадів на пд..-зх. і пн.-сх. макросхилах гір і Криму з висотою. Порівняйте клімат Гірського Криму і Українських Карпат (у вигляді таблиці).
8. За даними таблиці складіть схему висотної поясності Українських Карпат. Вертикальний масштаб – в 1 см 200 м. Усно проаналізуйте залежність висотної поясності від клімату та рельєфу; причини відмінностей грунтово-рослинного покриву макросхилів.
´Примітка:самостійно, дома поверх профілю нанесіть смужку шириною 5 мм і вибраною гамою кольорів позначте ґрунтовий покрив. Значками поверх ґрунтового покриву позначте рослинність. Домінуючи деревні породи покажіть великими значками, а домішки до них – малими.
Завдання 3. Користуючись розтатковими матеріалами порівняйте висотну поясність ландшафтів Гірського Криму і Українських Карпат.
Самостійне завдання: закінчіть виконання таблиці “Порівняльна характеристика природи Гірського Криму і Українських Карпат” (користуючись рекомендованою літературою і лекціями).
Форма звіту: таблиці і схеми. Усна відповідь.
Заняття № 10. ПРИРОДНИЙ КОМПЛЕКС ГІРСЬКОГО КРИМУ
Хід заняття:
1. Охарактеризуйте географічне положення Гірського Криму.
2. Назвіть основні етапи геологічного розвитку Гірського Криму.
3. Охарактеризуйте геологічну будову Гірського Криму (користуючись розробками). Які родовища корисних копалин приурочені до окремих геоструктур ?
4. Охарактеризуйте орографію, морфоструктури і морфоскульптури Гірського Криму ?
5. Проаналізуйте вплив циркуляційної позиції і підстилаючої поверхні на показники елементів клімату Гірського Криму (користуючись роздатковими матеріалами).
6. Дайте коротку характеристику внутрішніх вод країни.
7. Ознайомтесь із картами грунтів і рослинністю Гірського Криму. Усно охарактеризуйте грунтовий і рослинний покрив. Дайте аналіз їх залежності від фізико-географічних чинників.
8. Розгляньте комплексний фізико-географічний профіль через Гірський Крим. Виділіть висотні ландшафтні пояси обох макросхилів гір. Заповніть таблицю «Характеристика висотних ландшафтних поясів Гірського Криму» (див. роздаткові матеріали, с.23).
9. Розгляньте генералізований профіль через Гірський Крим. Встановіть закономірність розподілу висотних поясів на південному макросхилі (роздаткові матеріали). Виявіть вказані пояси по діапозитивах.
Домашнє завдання: Підготувати доповіді, користуючись рекомендованою літературою:
1. Несприятливі фізико-географічні процеси.
2. Екологічні проблеми.
3. Охорона природи Гірського Криму.
4. Заповідні об’єкти.
5. Фізико-географічна характеристика південного берегу Криму (ПБК).
(Усна перевірка домашніх завдань).
Які висотні пояси виділяють у межах північного й південного схилів Кримських гір?
Користуючись схемами складіть таблицю “Характеристика висотних поясів Кримських гір”:
| №№ поясів | Форма рельєфу | Інтервали висот | Опади, мм | Коефіцієнт зволоження | Ґрунти | Рослинність |
Контрольні запитання: 1. Охарактеризуйте географічне положення Кримських гір; порівняйте його з географічним положенням Українських Карпат. 2. Із яких пасом складаються Кримські гори? Порівняйте ці пасма. 3. Коли утворилися і коли оновилися Кримські гори? Назвіть причини сейсмічної активності на південному березі Криму. 4. З яких гірських порід складаються різні пасма Кримських гір? 5. У межах яких пасом видобуваються такі корисні копалини: природну цементну сировину (мергель); декоративно-виробниче каміння (мармур, сердолік, яшми); вапняки-черепашники. 6. За рис. 29 прослідкуйте, як змінюється температура повітря у січні і липні; кількість атмосферних опадів за рік з півночі на південь Кримських гір. Поясніть причини різниці. 7. Чому біля вершин південно-західних схилів гір випадає до 1100...1300 мм опадів, а на східних і південно-східних - у 2-3 рази менше; у західній частині ПБК 600мм, а в східній - 300мм? 8. У чому особливості живлення і режиму водного стоку річок Кримських гір? Яке походження мають нечисленні озера? 9. Які несприятливі геолого-геоморфологічні, метеорологічні і гідрологічні явища протікають у горах? 10. У чому спільні та відмінні риси грунтово-рослинного покриву Зовнішнього куестового пасма і Південного берега? 11. Охарактеризуйте особливості тваринного світу Кримських гір. Чому в Криму, особливо на Південному березі, є багато видів тварин-ендеміків (скорпіон, безнога ящірка жовтопузик, полоз леопардовий, гекон тощо)?
Заняття № 11. ПРИРОДНИЙ КОМПЛЕКС ЧОРНОГО І АЗОВСЬКОГО МОРІВ
Завдання для самопідготовки і обговорення
Користуючись рекомендованою літературою складіть характеристику природних компонентів: а) Чорного моря; б) Азовського моря за типовим планом:
1. Розміри, розподіл глибин, конфігурація
2. Історія формування котловин моря. Геологічна будова і рельєф дна
3. Характеристика берегової лінії
4. Клімат морів. Вплив на клімат суші
5. Характеристика вод (солоність, хімічний склад, температура вод у січні, липні, льодовий режим)
6. Динаміка водних мас - водообмін, основні течії, коливання рівня моря
7. Рослинний і тваринний світ.
8. Екологічні проблеми морів.
9. Заходи по збереженню екосистеми.