Метеорологія та кліматологія

Гідрологія

1. Коливання у часі рівнів води та водності річок поєднуються поняттям

1. режим стоку;

2. режим рівнів;

3. водний режим.

2. Звивистість, яку спричиняє розмиваюча діяльність потоку, має назву

1. орографічна;

2. гідрографічна;

3. специфічна.

3. Яку розмірність має шар стоку

1. м³;

2. мм ;

3. м³/(с км²).

4. Глибокі ділянки русел річок відповідають:

1. місцям найбільшої кривизни русел;

2. прямолінійним ділянкам, розташованим між звивами річкових русел;

3. за всією течією.

5. Поверхневий стік виникає внаслідок випадіння дощів, шар яких

1. більшим за шар початкових втрат;

2. дорівнює шару початкових втрат;

3. нижчий за шар початкових втрат.

6. Частина долини річки, яка періодично заповнюється водою, називається

1. терасою;

2. заплавою;

3. руслом.

7. Місце, де річка бере початок має назву

1. виток;

2. гирло;

3. дельта.

8. Кількісною характеристикою, яка враховує вплив водоймищ на річковий стік, є

1. коефіцієнт лісистості;

2. коефіцієнт озерності;

3. коефіцієнт заболоченості.

9. Витрата води - це

1. кількість води, яка стікає з одиниці площі басейну в одиницю часу;

2. кількість води, яка рівномірно розподіляється по площі басейну та стікає за деякий час;

3. кількість води, яка проходить в одиницю часу через поперечний переріз потоку.

10. Відносно вузька, витягнута в довжину і зазвичай звивиста заглибина у земній поверхні, що має уклін від витоку до гирла називається

1. річковою долиною;

2. заплавою;

3. терасою.

11. Стік річок у період літньо-осінньої межені забезпечується

1. ґрунтовими водами;

2. дощовими водами;

3. талими водами.

12. В чому вимірюють шар опадів?

1. м;

2. мм;

3. мм/год.

13. До категорії невеликих умовно відносять рівнинні річки, площа водозборів яких

1. менше, ніж 2000 км²;

2. більше, ніж 2000 км^2;

4. знаходиться у межах від 2000 км² до 50000 км².

14. Основним фактором, який визначає водний режим, є

1. рельєф басейну;

2. географічне положення басейну;

3. кліматичні умови.

15. Основним джерелом живлення річок у період зимової межені є

1. підземні води;

2. поверхневі води;

3. льодовикові води.

16. Загальне рівняння водного балансу для земної кулі

1. ;

2. ;

3. .

17. Природна западина суші, яка заповнена водою та безпосередньо не з’єднана з морем (океаном), зі сповільненим водообміном, це

1. озеро;

2. водосховище;

3. ставок.

18. Відношення довжини усіх річок даного водозбору до величини його площі визначає

1. коефіцієнт розвитку вододільної лінії;

2. коефіцієнт щільність річкової мережі;

3. коефіцієнт звивистості.

19. До річкового басейну відноситься

1. поверхневого водозбору;

2. поверхневого та підземного водозборів;

3. підземного водозбору.

20. Яку розмірність має витрата води

1. м³;

2. м³/(с км²;

3. м³/с.

21. Сукупність процесів виникнення, розвитку та руйнування льодових утворень характеризує

1. термічний режим;

2. водний режим;

3. льодовий режим.

22. Кількість води, яка стікає з водозбору за певний проміжок часу, має назву

1. шар стоку;

2. витрата води;

3. об’єм стоку.

23. Якої повинен бути шар торфу, для того щоб територія вважалася заболоченою

1. <30 см;

2. <0 см;

3. >30 см.

24. Частина суші, річковий стік якої надходить безпосередньо в океани та моря, що пов’язані зі Світовим океаном називають

1. безстічною областю стоку;

2. зовнішньою областю стоку;

3. внутрішньою областю стоку.

25. При льодовому покриві інтенсивність теплообміну між атмосферою та водною масою

1. знижується;

2. зростає;

3. не змінюється.

26. До категорії великих відносять рівнинні річки, площа водозбору яких

1. більше, ніж 50000 км²;

2. більше, ніж 2000 км²;

3. більше, ніж 100000 км^.2

27. Кількісною характеристикою, яка враховує вплив на стік лісу, є

1. коефіцієнт заболоченості;

2. коефіцієнт озерності;

3. коефіцієнт лісистості.

28. Яка розмірність площі розповсюдження дощу

1. мм/год.

2. км²;

3. доба.

29. Стік ґрунтових та артезіанських вод обумовлює

1. підземне живлення річок;

2. поверхневе живлення річок;

3. поверхневе та підземне живлення.

30. Влітку температура води у річках по глибині

1. знижується;

2. не змінюється;

3. зростає.

31. Інтенсивність танення снігу у лісі порівняно з відкритими безлісими ділянками

1. менше;

2. більше;

3. така ж сама.

32.Гідрологія суші вивчає

1. річки, болота, моря, океани;

2. підземні води, річки, болота, озера;

3. болота, озера, річки, льодовики, підземні води.

33. До основних морфометричних характеристик річки відносяться

1. довжина, середній уклон річки;

2. довжина, середній уклон річки, площа водозбору;

3. довжина, середній уклон річки, коефіцієнт звивистості.

34. У випадку, коли існує постійний гідравлічний зв’язок підземних і поверхневих вод, підземне живлення річок в період водопілля

1. не змінюється;

2. збільшується;

3. різко скорочується або припиняється.

35. Кількість води, яка стікає з одиниці площі басейну в одиницю часу, має назву

1. шар стоку;

2. модуль стоку;

3. витрата води.

36. Річкове утворення, що глибоко заходить у берег, має назву

1. затока;

2. коса;

3. пляж.

37. Фаза водного режиму річки, що може багаторазово повторюватися в різні сезони року, характеризується інтенсивним збільшенням витрат і рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг

1. водопілля;

2. паводок;

3. межень.

38. На рівнинних річках водопілля спричиняється

1. таненням снігу та льодовиків;

2. таненням сезонного снігу;

3. випаданням дощів.

39. До фізико–географічних характеристик річкового басейну відносяться

1. середня висота басейну;

2. кліматичні умови;

3. площа басейну.

40. Для рівнинних річок більш глибоководні ділянки русла називаються

1. дельта;

2. плесо;

3. перекат.

41. Фаза водного режиму, для якої характерним є утворення льодового покриву, має назву

1. скресання;

2. льодостав;

3. замерзання.

42. До одиниць вимірювання стоку відносяться: витрата води, об’єм стоку, модуль стоку та ...

1. шар стоку;

2. норма стоку;

3. мінливість річного стоку.

43. До категорії середніх річок умовно відносять рівнинні річки, площа водозбору яких

1. більше, ніж 50000 км²;

2. знаходиться у межах 2000-50000 км²;

3. менш, ніж 2000 км².

44. Кількісною характеристикою, яка враховує наявність впливу боліт на стік, є

1. коефіцієнт озерності;

2. коефіцієнт заболоченості;

3. коефіцієнт лісистості.

45. Фаза льодового режиму, для якої є характерним наявність льодового покриву, має назву

1. замерзання;

2. льодостав;

3. скресання.

46. Яку розмірність має модуль річного стоку

1. м³;

2. мм ;

3. л/(с км²).

47. Звивистість, яку спричиняє розмиваюча діяльність потоку, має назву

1. гідрографічна;

2. орографічна;

3. кліматична.

48. Висота поверхні води водного об’єкта над умовною горизонтальною площиною, взятою для порівняння називається

1. витратою води;

2. рівнем води;

3. шаром стоку.

49. Фаза льодового режиму замерзання характеризується

1. наявністю льодового покриву;

2. руйнуванням льодового покриву;

3. утворенням льодового покриву.

50. Кількість води в мм, яка рівномірно розподіляється по площі водозбору та стікає за деякий час, має назву

1. об’єм стоку;

2. шар стоку;

3. модуль стоку.

51. Фаза водного режиму річки, що повторюється щороку в одні й ті ж самі сезони та характеризується невеликою водністю, має назву

1. водопілля;

2. межень;

3. паводок.

52. Система постійних та тимчасових водотоків, а також озер та боліт утворює

1. Руслову мережу;

2. Гідрографічну мережу;

3. Річкову мережу.

53. Гирло річки з рукавами, протоками та мілинами, які формуються внаслідок інтенсивного відкладення наносів має назву

1. дельта;

2. естуарій;

3. лагуна.

54. Водоток значних розмірів, що живиться атмосферними опадами зі свого водозбору та має чітко визначене русло, це

1. річка;

2. озеро;

3. болото.

55. Зміна в часі рівнів, витрат і об’ємів води у водних об’єктах називається

1. рівневим режимом;

2. водним режимом;

3. льодовим режимом.

56. Кількість води, яка проходить через поперечний переріз русла в одиницю часу, це

1. об’ємом стоку;

2. модуль стоку;

3. витрата води.

57. Якщо водоупор знаходиться нижче найнижчого рівня води в річці, тоді водоносні горизонти гідравлічно

1. пов’язані з русловими водами;

2. не пов’язані з русловими водами;

3. тимчасово пов’язані з русловими водами.

58. В чому вимірюють тривалість дощу

1. мм;

2. мм/год., мм/доба;

3. хвил., година, доба^.

59. Рівняння водного балансу стічного озера має вигляд

1. ;

2. ;

3. .

60. Закономірні коливання температури води в водних об’єктах називаються

1. Термічним режимом;

2. Водним режимом;

3. Льодовим режимом.

61. Якщо водоупор знаходяться вище найвищого рівня води в річці, тоді водоносні горизонти гідравлічно

1. Пов’язані з русловими водами;

2. Не пов’язані з русловими водами;

3. Тимчасово пов’язані з русловими водами.

62. Місце де річка впадає в іншу річку, озеро або море, це

1. Виток;

2. Гирло;

3. Притока.

63. Зі збільшенням тривалості дощу його інтенсивність, як правило

1. Збільшується;

2. Зменшується;

3. Залишається без змін.

64. Льодостав характеризується

1. Наявністю льодового покриву;

2. Наявністю льодових явищ;

3. Утворенням льодового покриву.

65. Відношення падіння висоти до довжини річки це

1. звивистість;

2. середній ухил річки;

3. щільність річкової мережі.

66. Яку розмірність має об’єм стоку

1. м³;

2. мм;

3. м³/(с км²).

67. Відношення довжини водотоку до довжини прямої від витоку до гирла річки

1. Середній ухил водотоку;

2. Звивистість річки;

3. Середня висота водозбору.

68. Площа водного перерізу, в якій швидкість течії >0

1. Площа живого перерізу;

2. Площа мертвого перерізу;

3. Ширина живого перерізу.

69. Водні організми, що впливають один на одного та на навколишнє середовище, це

1. антропічні фактори;

2. абіотичні фактори;

3. біотичні фактори.

70. Довжина підводного контуру живого перерізу це

1. гідравлічний радіус;

2. змочений периметр;

3. середня глибина русла.

71. Абіотичний чинник річкових систем, який впливає на гідробіонтів, це

1. рівневий режим;

2. термічний режим;

3. льодовий режим.

72. Середнє значення стоку за багаторічний період, який має декілька замкнених циклів водності, а також розраховується при незмінних географічних умовах, є

1. витрата води;

2. норма стоку;

3. рівень стоку.

73. Кількість води, яка утримується в сніговому покриві і визначається у відсотках до ваги проби вологого снігу – це його

1. щільність;

2. пористість;

3. вологість снігового покриву.

74. Добуток висоти снігу на його щільність - це

1. водоутримуюча здатність;

2. запас води у снігу;

3. вологість снігового покриву.

75. Лінія, яка відділяє зону танення від території де танення снігу ще не розпочалося, має назву

1. фронт танення;

2. тил танення;

3. сезонна снігова лінія.

76. Чому дорівнює товща торфу на болоті

1. <30 см;

2. <10 см;

3. ≥30 см.

77. Води які мають вільну поверхню і залягають між двома водоупорами, мають назву

1. підземні безнапірні води;

2. підземні напірні води;

3. ґрунтові води.

78. В чому вимірюють інтенсивність дощу

1. мм;

2. мм/хв, мм/доба;

3. хвил., година^.

79. Фаза льодового режиму скресання характеризується

1. наявністю льодового покриву;

2. утворенням льодового покриву;

3. руйнуванням льодового покриву.

80. Лінія, яка обмежує зону, де сніговий покрив ніколи не тане, має назву

1. сезонна снігова лінія;

2. фронт танення;

3. кліматична снігова лінія.

Метеорологія та кліматологія

Модуль „Загальна метеорологія”

1. Основними сталими газовими компонентами атмосфери є

a. азот, кисень, аргон;

b. аргон, криптон, ксенон;

c. водяна пара, озон, вуглекислий газ.

2. За характером зміни температури з висотою атмосферу поділяють на такі шари:

a. тропосфера, мезосфера, озоносфера;

b. гомосфера та гетеросфера;

c. тропосфера, стратосфера, мезосфера, термосфера, екзосфера.

3. Основна маса атмосферного озону знаходиться у

a. тропосфері;

b. стратосфері;

c. мезосфері.

4. Відносна вологість повітря − це

a. відношення парціального тиску до парціального тиску насичення водяної пари при даній температурі

b. відношення парціального тиску пари до атмосферного тиску

c. кількість грам водяної пари в 1 м³ вологого повітря;

5. Атмосферний тиск з висотою

a. збільшується;

b. лишається незмінним;

c. зменшується.

6. При однаковому атмосферному тиску густина повітря більша

a. у теплому повітрі;

b. у холодному повітрі;

c. однакова у теплому і холодному повітрі.

7. Вітер − це

a. горизонтальний рух повітря;

b. вертикальний рух повітряної маси;

c. рух повітряної маси у будь-якому напрямку.

8. Якщо швидкість вітру не більше 0.5 м/с, то такий стан атмосфери має назву

a. шквал;

b. штиль;

c. змінний напрямок вітру.

9. Якщо частинка вертикально переміщується без обміну теплом із навколишнім середовищем, то такий процес називають

a. ізотермічний;

b. ізохоричний;

c. адіабатичний.

10. При адіабатичному опусканні повітряної частинки

a. частинка розширюється, температура зростає, тиск зменшується

b. частинка стискається , її тиск і температура зростають

c. об’єм і температура частинки не змінюються.

11. Сухоадіабатичний градієнт gа – це

a. постійна величина, швидкість зміни температури сухої частинки при її вертикальному адіабатичному переміщенні на 100м;

b. напрямок переміщення частинки;

c. зміна атмосферного тиску частинки при її вертикальних рухах.

12. При якому типі температурної стратифікації в атмосфері виникають умови для накопичення домішок у шарі повітря біля земної поверхні?

a. при нестійкий стратифікації;

b. при стійкій стратифікації;

c. при байдужій стратифікації.

13. Як змінюється температура повітря з висотою у шарі інверсії?

a. збільшується;

b. зменшується;

c. лишається незмінною.

14. Шар, що розташований на певній висоті над поверхнею землі та в якому температура повітря зростає з висотою та, називають

a. приземною інверсією;

b. піднятою інверсією;

c. адвективною інверсією.

15. Піднята інверсія температури, що розташована над джерелом викиду

a. сприяє розсіянню домішок;

b. перешкоджає розсіянню домішок;

c. не впливає на розсіяння домішок.

16. Для визначення типу температурної стратифікації сухого повітря необхідно вертикальний градієнт температури повітря порівняти з

a. градієнтом псевдопотенціальної температури;

b. градієнтом тиску;

c. сухоадіабатичним градієнтом.

17. Рівень конденсації – це рівень, на якому

a. температура повітря, дорівнює 0ºС;

b. температура повітря дорівнює температурі точки роси;

c. відносна вологість дорівнює 80%.

18. Сукупність завислих у повітрі біля поверхні землі крапель води або кристалів льоду, які погіршують дальність горизонтальної видимості до значень менших за 1 км, називають

a. туманом;

b. димкою;

c. серпанком.

19. Сонячна стала − це кількість сонячної радіації, що надходить на одиницю нормальної до сонячних променів поверхні за одиницю часу при середній відстані між Землею та Сонцем

a. на підстильну поверхню;

b. на верхню границі атмосфери;

c. на верхню границі тропосфери.

20. Інтенсивність сонячної радіації, що надходить до горизонтальної площадки на верхній границі атмосфери, називають

a. інсоляцією;

b. сонячною сталою;

c. прямою сонячною радіацією.

21. Процеси, які послаблюють сонячну радіацію в атмосфері

a. поглинання та рефракція;

b. дисипація та розсіювання;

c. розсіювання та поглинання.

22. Що таке парниковий ефект атмосфери?

a. здатність атмосфери поглинати довгохвильову радіацію, але пропускати короткохвильову;

b. поглинання сонячної радіації озоном;

c. поглинання довгохвильової радіації вуглекислим газом.

23. Які головні парникові гази в атмосфері?

a. озон, кисень, вуглекислий газ;

b. озон, водяна пара, азот;

c. вуглекислий газ, водяна пара; метан.

24. Нижня тропосфера нагрівається в основному за рахунок

a. передачі тепла від земної поверхні;

b. проходження променистої енергії крізь атмосферу;

c. молекулярного потоку тепла.

25. Озон поглинає в основному сонячну радіацію в діапазонах

a. інфрачервоному;

b. ультрафіолетовому;

c. видимого спектру.

Модуль „Кліматологія”

26. Під кліматичною системою розуміють

a. сукупність атмосфери, гідросфери, біосфери, геосфери та їх взаємодію;

b. багаторічний режим погоди, що є характерним для даної місцевості через її певне географічне розташування;

c. осереднені поля гідрометеорологічних характеристик.

27. Статистичний ансамбль станів, що проходить кліматична система за періоди часу у декілька десятиріч, називають

a. глобальним кліматом;

b. місцевим кліматом;

c. регіональним кліматом.

28. Регіональний клімат – це

a. середній стан атмосфери;

b. умови погоди в даному регіоні, виявлені за невеликий проміжок часу;

c. багаторічний режим погоди, що є характерним для даної місцевості через її певне географічне розташування.

29. Однонаправлені (в межах певного часового періоду) зміни характеристик стану кліматичної системи називають

a. мінливістю клімату;

b. змінами клімату;

c. коливаннями клімату;

30. Світність Сонця, положення орбіти Землі в Сонячній системі та характеристики її орбітального руху, є

a. зовнішніми астрономічними факторами;

b. зовнішніми геофізичними факторами;

c. внутрішніми геофізичними факторами.

31. Маса та фізико-хімічний склад атмосфери та океану, особливості розподілу суші та океану, рельєф поверхні суші, є

a. астрономічними факторами;

b. зовнішніми геофізичними факторами;

c. внутрішніми геофізичними факторами.

32. В яких широтних зонах земної кулі добова інсоляція сягає максимальних значень в дні весняного та осіннього рівнодень

a. полярні широти південної півкулі;

b. полярні широти північної півкулі;

c. екваторіальні широти.

33. Для континентального клімату є характерним

a. значна річна амплітуда температури повітря;

b. значне річне коливання кількості опадів;

c. зміни швидкості вітру.

34. Незначними добовими та річними амплітудами температури повітря, запізненням настання екстремальних температур у річному ході, підвищеною вологістю повітря та значною хмарністю характеризується

a. океанічний (морський) клімат;

b. континентальний клімат;

c. гірський клімат.

35. Складовими частинами загальної циркуляції атмосфери є

a. мусони, пасати, орографічні течії;

b. західно-східне перенесення, синоптичні вихори, мусони, пасати;

c. західн-східне перенесення, атмосферні фронти, циклони та антициклони.

36. Який тип циркуляції є переважним у помірних широтах у північній півкулі?

a. мусонний;

b. пасатний;

c. західне–східне перенесення.

37. Стійку циркуляцію в тропічній зоні північно-східного напрямку у північній півкулі та південно-східного напрямку у південній півкулі називають

a. пасатною;

b. мусонною;

c. західно-східним перенесенням.

38. Стійкі сезонні циркуляції повітря з різкими змінами переважного напрямку вітру від зими до літа і від літа до зими називаються

a. пасатами;

b. мусонами;

c. хвилями Россбі.

39. Переважний вітер – це

a. румб, який має найбільшу повторюваність;

b. квадрант, який має найбільшу повторюваність;

c. румб, який має найменшу повторюваність.

40. Максимальні річні значення сумарної сонячної радіації на Земній кулі припадають на

a. райони помірних широт;

b. екваторіальні райони;

c. райони тропічних широт північної та південної півкулі.

41. Кліматичні сезони – це

a. періоди року, що характеризуються близькими особливостями клімату;

b. періоди року, початки яких припадають на дні зимового та літнього сонцестоянь і весняного та осіннього рівнодення;

c. період року, що дорівнює кварталу.

42. Кліматичні ресурси – це

a. запаси вугілля та нафти;

b. геліо- та вітроенергія та вологи;

c. лісові масиви, корисні копалини.

43. Які критерії використовують при кліматичному районуванні:

a. добові значення швидкості вітру, температури, кількості опадів;

b. географічне положення району та його кріоресурси:

c. особливості циркуляції повітряних мас, поєднання температурних та вологісних критеріїв.

44. Класифікація кліматів Кеппена ґрунтується на таких критеріях:

a. річна амплітуда температури повітря, річна кількість опадів;

b. середньомісячна температура повітря та швидкість вітру;

c. швидкості вітру, кількості опадів.

45. Класифікація кліматів Алісова ґрунтується на таких критеріях:

a. температурі повітря, кількості опадів;

b. температурі повітря, швидкості вітру;

c. переважні повітряні маси та сезонні особливості їх циркуляції.

46. Східно-Європейська рівнина, Карпати, Кримські гори – це основні фізико-географічні умови, які формують клімат

a. України;

b. Західної Європи;

c. Росії.

47. Яким комплексом метеорологічних величин характеризується комфортність теплового стану людини:

a. температура повітря, відносна вологість, швидкість вітру, сумарна сонячна радіація і довгохвильова радіація від підстильної поверхні;

b. атмосферний тиск, концентрація забруднюючих речовин;

c. тривалість сонячного сяйва, характеристики магнітного та гравітаційного полів землі.

48. Які спостерігаються відмінності у мезокліматі міста у порівнянні з оточуючими територіями?

a. збільшення температур повітря, зменшення прямої та збільшення розсіяної сонячної радіації;

b. зменшення температур повітря, здебільшого збільшення швидкості вітру;

c. зменшення температур повітря, збільшення тривалості сонячного сяйва

49. Основні складові теплового балансу суші

a. біологічний теплообмін, перенос тепла опадами, втрати тепла на танення снігу та льоду;

b. фазові перетворення води, молекулярний теплообмін в ґрунті, турбулентний теплообмін між підстильною поверхнею і атмосферою;

c. молекулярний теплообмін в ґрунті, дисипація кінетичної енергії при терті, фазові переходи води.

50. Планетарне альбедо Землі змінюється головним чином внаслідок зміни

a. хмарності, снігового та льодового покриву і рослинного покриву;

b. характеристик теплового режиму атмосфери;

c. характеристик вологообміну атмосфери.

Модуль „динамічна метеорологія”

51. Адвекція температури характеризує

a. перенесення тепла у вертикальній площині;

b. зміну температури у просторі;

c. перенесення тепла у горизонтальній площині.

52. Основна рушійна сила в атмосфері – це

a. сила Коріоліса;

b. сила баричного градієнта;

c. сила молекулярної в’язкості.

53. Сили, що врівноважуються при великомасштабних атмосферних рухах у горизонтальній площині – це

a. сила баричного градієнта та сила Коріоліса;

b. сила баричного градієнта та сила молекулярної в’язкості;

c. відцентрова сила та сила тертя.

54. Сили, що врівноважуються при великомасштабних атмосферних рухах у вертикальній площині – це

a. сила баричного градієнта та сила плавучості;

b. сила баричного градієнта та сила Архімеда;

c. сила баричного градієнта та сила тяжіння.

55. Геострофічний вітер у північній півкулі спрямований

a. у бік низького тиску;

b. уздовж ізобар таким чином, щоб низький тиск лишався ліворуч від напрямку руху;

c. в тому ж напрямку, що і баричний градієнт.

56. Градієнтний вітер виникає при балансі сил

a. Коріоліса, відцентрової, тяжіння;

b. Коріоліса, відцентрової, баричного градієнта;

c. Коріоліса, відцентрової, інерції.

57. Турбулентна течія характеризується тим, що

a. траєкторії частинок повторюють одна одну, зміни метеорологічних величин з часом та у просторі відбуваються плавно;

b. траєкторії частинок повторюють одна одну, проте зміни метеорологічних величин з часом та у просторі відбуваються хаотично та нерегулярно;

c. траєкторії частинок є хаотичні, зміни метеорологічних величин з часом та у просторі відбуваються хаотично та нерегулярно;

58. Граничним шаром атмосфери називають

a. перехідний шар між атмосферою та космічним простором;

b. частину тропосфери, що межує з земною поверхнею і властивості якої визначаються впливом підстильної поверхні;

c. перехідний шар між будь-якими шарами атмосфери, що мають різні властивості.

59. Виникнення граничного шару в атмосфері обумовлено

a. наявністю підстильної поверхні Землі;

b. дією сили Коріоліса;

c. наявністю термічної неоднорідності в атмосфері.

60. Найбільші турбулентні потоки будуть спостерігатись

a. біля земної поверхні;

b. на верхній границі граничного шару;

c. на середньому рівні граничного шару.

61. Турбулентна дифузія – це

a. процес поширення турбулентності в атмосфері;

b. перенесення домішки в атмосфері вітром;

c. процес розсіювання домішки в турбулентному середовищі.

Модуль „Синоптична метеорологія”

62. До синоптичних об'єктів відносяться:

a. тиск, температура, вологість;

b. вітер, дощ, циклон;

c. баричні системи, повітряні маси, атмосферні фронти.

63. Під атмосферним фронтом розуміється;

a. однорідна маса повітря, яка переміщається;

b. швидкий вітер;

c. перехідна зона між сусідніми повітряними масами.

64. При проходженні холодного фронту спостерігаються

a. зливові опади, зниження температури, зростання тиску;

b. східний вітер, обложні опади, підвищення температури;

c. туман, мряка, зростання тиску.

65. При проходженні теплого фронту спостерігаються

a. незначне падіння тиску, обложні опади, підвищення температури;

b. пониження температури, падіння тиску, північний вітер.

c. туман, мряка, зростання тиску.

66. Несприятливими метеорологічними умовами, що призводять до накопичення домішок у нижньому шарі атмосфери, є:

a. швидкий вітер, гроза, зливовий дощ;

b. туман, мряка, слабкий вітер;

c. шквал, град, заморозок.

67. Синоптична ситуація, яка сприяє накопиченню домішок у нижньому шарі атмосфери:

a. західна периферія антициклону, центр циклону;

b. тилова частина циклону, північна периферія антициклону;

c. малоградієнтне поле, теплий сектор циклону.

68. Метод вивчення і прогнозування умов погоди, заснований на аналізі синоптичних карт називається

a. гідродинамічний;

b. фізико-статистичний;

c. синоптичний.

69. Основними принципами синоптичного аналізу є

a. зіставлення характеристик погоди, нанесених на карти погоди;

b. комплексність, тривимірність, історична послідовність аналізу;

c. обробка метеорологічної інформації.

70. Область замкнених ізобар зниженого тиску називається

a. антициклоном;

b. циклоном;

c. улоговиною.

71. Область замкнених ізобар високого тиску називається

a. антициклоном;

b. циклоном;

c. відрогом.

72. Ділянка атмосферного фронту, що переміщується у бік холодної повітряної маси, називається

a. теплим фронтом;

b. холодним фронтом;

c. вторинним фронтом.

73. Сприятливі умови для виникнення радіаційних інверсій температури –

a. сухий ґрунт;

b. довга ніч, сухе повітря, безхмарне небо, штиль;

c. вологе повітря.

74. Ділянка атмосферного фронту, яка переміщується у бік теплої повітряної маси, називається

a. теплим фронтом;

b. холодним фронтом,

c. стаціонарним фронтом.

75. З яких форм хмарності випадають зливові опади

a. з купчасто-дощових;

b. з шарувато-дощових;

c. з шаруватих.

76. Форми хмарності, що пов’язані з теплим фронтом

a. шарувато-купчасті, висококупчасті, перисто-шаруваті;

b. купчасті, купчасто-дощові;

c. шарувато-дощові, високошаруваті, перисті.

77. Умови застою повітря це

a. слабкий вітер менше 10м/с, адвекція тепла, відсутність опадів;

b. зниження температури, швидкість вітру більше 10 м/с;

c. нестійка стратифікація, інтенсивне турбулентне перемішування.

78. Важливі метеорологічні предиктори, що використовують при прогнозуванні умов забруднення атмосфери

a. швидкість вітру, кількість опадів;

b. нижня границя хмар, висота Сонця;

c. тип синоптичної ситуації, товщина шару перемішування, швидкість перемішування.

79. Зменшення забруднення і очищення повітря відбувається при

a. стійкій стратифікації, слабких вітрах;

b. посиленні вітру, випадінні опадів;

c. штиль із інверсійною стратифікацією.

80. Фізичний стан атмосфери в конкретний момент або невеликий проміжок часу над будь-яким географічним пунктом або територією, називають

a. погодою;

b. глобальним кліматом;

c. локальним кліматом.