Грамнегативні мікроорганізми – 3 модуль

Збудник некробактеріозу

116. Збудник некробактеріозу це:

1) Brucella melitensis;

2) Clostridium novyi;

3) Fusobacterium necrophorum;

4) Clostridium tetani.

117. При некробактеріозі відмічається ураження:

1) тканин кінцівок;

2) слизових оболонок верхніх дихальних шляхів;

3) статевих органів;

4) шлунково-кишкового тракту.

118. Патологічним матеріалом при некробактеріозі є:

1) кров;

2) сеча;

3) уражені тканини;

4) трубчата кістка.

119. На якому середовищі культивують збудник некробактеріозу:

1) Левенштейна-Йенсена;

2) Кіта-Тароці;

3) Левіна;

4) кров’яний МПА.

120. Виберіть правильну відповідь:

Збудник некробактеріозу

1) утворює спору;

2) утворює капсулу;

3) рухливий;

4) нерухливий, спор і капсул не утворює.

121. Яких тварин використовують для біопроби при некробактеріозі:

1) кролів;

2) морських свинок;

3) кошенят;

4) курчат.

Ешеріхіоз

Яка хвороба характеризується профузним проносом, зневодненням організму, діареєю, слабкістю?

1) некробактеріоз;

2) пастерельоз;

3) ешеріхіоз;

4) бруцельоз.

123. Набряковою хворобою хворіють такі види тварин:

1) свині;

2) коні;

3) велика рогата худоба;

4) вівці.

124. Який збудник викликає інфекційне захворювання новонароджених тварин різних видів:

1) сапу;

2) лептоспірозу;

3) ешеріхіозу;

4) пастерельозу.

125. Збудник ешеріхіозу це:

1) Cl. perfringens;

2) E. coli;

3) S. typhisuis;

4) Br. suis.

126. Патологічним матеріалом при ешеріхіозі є:

1) труп;

2) фекалії;

3) селезінка; лімфатичні вузли брижі;

4) виділення з родових шляхів;

5) вірні відповіді 1 та 3.

127. Патологічним матеріалом при ешеріхіозі є:

1) трубчаста кістка;

2) шматок печінки з жовчним міхуром, ділянка тонкого кишечника;

3) виділення з родових шляхів.

128. При культивуванні ешеріхій на МПБ відмічається:

1) утворення осаду у вигляді вати;

2) інтенсивне рівномірне помутніння;

3) сірувато-біле кільце біля стінки пробірки;

4) незначне помутніння.

129. На середовищі Левіна E. coli формує колонії за кольору:

1) чоного, фіолетового;

2) темно-малинового з металевим блиском;

3) жовтого.

130. Колібактеріозом хворіють:

1) дорослі тварини;

2) новонароджені;

3) усі вікові групи.

131. Збудник ешеріхіозу культивують на середовищі:

1) Терських;

2) Ендо, Левіна;

3) Кіта-Тароці;

4) МПБ та МПА.

132. Для збудника ешеріхіозу характерна властивість:

1) ферментує глюкозу, лактозу;

2) ферментує маніт, мальтозу;

3) коагулює молоко без пептонізації згустка;

4) усі вірні відповіді.

133. Збудника ешеріхіозу на МПА формує колонії:

1) R-форми;

2) S-форми, округлі з рівними краями, гладенькі блискучі, сірого кольору;

3) круглі з рівними краями, з потовщеною центральною зоною;

4) колонії-росинки.

134. На середовищі Ендо кишкова паличка утворює колонії:

1) чорного кольору;

2) темно-малинового з металевим блиском;

3) кольору слонової кістки;

4) фіолетового.

135. Типізацію ешеріхій проводять за допомогою:

1) РА;

2) РП;

3) РІФ;

4) РЗК.

Сальмонельоз

136. Які тварини переважно хворіють сальмонельозом:

1) новонароджені;

2) молоді;

3) дорослі;

4) всі вікові групи.

137. Патологічним матеріалом при сальмонельозі є:

1) сеча;

2) фекалії;

3) молоко;

4) шматочки паренхіматозних органів;

138. Збудник сальмонельозного аборту кобил це:

1) Salmonella abortusequi;

2) Salmonella pullorum;

3) Salmonella typhisuis;

4) Salmonella enteritidis.

139. Збудником сальмонельозу телят є:

1) Salmonella enteritidis;

2) Salmonella gallinarum;

3) Salmonella pullorum;

4) Salmonella typhisuis.

140. Збудники роду Salmonella викликають:

1) пастерельоз;

2) бруцельоз;

3) паратиф;

4) ешеріхіоз.

141. Salmonella pullorum – збудник сальмонельозу:

1) телят;

2) овець;

3) птахів;

4) поросят.

142. Збудник сальмонельозу поросят це:

1) Salmonella cholerae suis (typhisuis);

2) Salmonella abortusequi;

3) Salmonella pullorum;

4) Salmonella enteritidis.

143. Збудник сальмонельозу:

1) утворює спору і капсулу;

2) нерухливий;

3) рухливий, не утворює спор та капсул.

144. Для культивування сальмонел використовують середовища:

1) МПА, МПБ; Сімонса;

2) Левенштейна-Йенсена;

3) Терських.

145. На середовищі Левіна збудник сальмонельозу формує колонії:

1) чорні;

2) прозорі або з фіолетовим чи блакитним відтінком;

3) темно-малинові;

4) сірувато-білі.

146. На середовищі Сімонса збудник сальмонельозу формує колонії:

1) чорні з металевим блиском;

2) сірувато-білі;

3) темно-малинові;

4) фіолетові.

147. На МПБ сальмонели викликаютьють:

1) рівномірне помутніння з випаданням незначного осаду;

2) утворення осаду увигляді пластівців;

3) незначне помутніння;

4) утворення осаду у вигляді шматочків вати.

148. Типізацію сальмонел проводять за допомогою:

1) РА;

2) РП;

3) РІФ;

4) РЗК.

149. На яких тваринах проводять біопробу для виявлення збудника сальмонельозу:

1) морських свинках;

2) кролях;

3) білих мишах;

4) не проводять.

Пастерельоз

150. Збудник пастерельозу викликає захворювання:

1) геморагічну септицемію;

2) фузаріобактеріоз;

3) паратиф;

4) коліентеротоксемію.

151. Явища септицемії, ураження легень, запальногеморагічні процеси на серозних та слизових оболонках характерні для захворювання:

1) паратиф;

2) пастерельоз;

3) бруцельоз;

4) дизентерія.

152. Пастерельоз викликає збудник:

1) P. multocida, P. haemolytica;

2) Ps. mallei;

3) S. enteritidis;

4) Fr. tularensis.

153. Патологічним матеріалом при пастерельозі є:

1) шматочки паренхіматозних органів;

2) проби фекалій;

3) кров;

4) ексудат з грудної порожнини.

154. Збудник пастерельозу фарбується:

1) синькою Лефлера;

2) за Козловським;

3) за Грамом;

4) за Златогоровим.

155. Синькою Лефлера та за Романовським-Гімзою збудник пастерельозу фарбується:

1) біполярно;

2) у рожевий колір;

3) у червоний колір;

4) у синьо-фіолетовий.

156. Збудник пастерельозу:

1) нерухливий, утворює капсулу, не утворює спори;

2) нерухливий, утворює спору та капсулу;

3) рухливий у молодій культурі;

4) рухливий, неутворює спору та капсулу.

157. Для культивування збудника пастерельозу використовують середовища:

1) МПА та МПБ з додаванням дефібрінованої крові;

2) Левенштейна-Йенсена;

3) МППБ;

4) Мак-Коя.

158. Збудник пастерельозу на МПБ зумовлює:

1) рівномірне помутніння і утворення слизистого осаду;

2) незначне помутніння;

3) легке помутніння та незначний осад;

4) інтенсивне помутніння та утворення значної кількості осаду.

159. На МПА збудник пастерельозу формує колонії:

1) лимонно-жовті;

2) прозорі, дрібні, флуоресцуючі;

3) сірого кольору.

160. Біологічну пробу при пастерельозі проводять з метою:

1) виділення чистої культури;

2) визначення вірулентності;

3) визначення антигенної будови;

161. Для біологічної проби при пастерельозі птахів використовують:

1) голубів і курей;

2) морських свинок;

3) не проводять.

Туляремія

162. Явища септицемії, збільшення лімфатичних вузлів, ураження ЦНС, у корів – мастити; у кобил – аборти характерні для:

1) лістеріозу;

2) бруцельозу;

3) туляремії;

4) лептоспірозу.

163. Збудник туляремії це:

1) L. monocitogenes;

2) Fr. tularensis;

3) F. necroforum;

4) Ps. mallei.

164. Патологічний матеріал при туляремії це:

1) фекалії, сеча;

2) збільшені лімфатичні вузли;

3) трупи гризунів;

4) усі відповіді вірні.

165. Збудник туляремії це:

1) тонка, пряма паличка;

2) коротка, товста паличка;

3) коки;

4) нерухлива, кокоподібна паличка.

166. Для культивування збудника туляремії використовують середовище:

1) МПА та МПБ;

2) Левенштейна-Йенсена;

3) Чапека, Сабуро;

4) Мак-Коя; кров’яний агар Френсіса.

167. Для виявлення туляремійного антигену використовують:

1) РП;

2) РА, РЗК;

3) РН.

168. Яку серологічну реакцію використовують з метою виявлення специфічних антитіл при діагностиці туляремії:

1) РА, РЗК;

2) РІФ;

3) РН;

4) РНГА.

169. Для біопроби при туляремії використовують:

1) золотистих хом’яків;

2) білих мишей;

3) морських свинок;

4) птицю.

Бруцельоз

170. Яке інфекційне захворювання характеризується абортами, ендометритами, бурситами, артритами, орхітами, епідідімітами:

1) лістеріоз;

2) лептоспіроз;

3) бруцельоз;

4) вібріоз.

171. Який збудник бруцельозу є найбільш небезпечний для людини:

1) Brucella ovis;

2) Brucella suis;

3) Brucella canis;

4) Brucella melitensis.

172. Збудник Brucella melitensis виділяють від:

1) кіз та овець;

2) великої рогатої худоби;

3) свиней;

4) собак.

173. Збудник Brucella abortus виділяють від:

1) кіз та овець;

2) великої рогатої худоби;

3) баранів;

4) собак.

174. Brucella suis викликає бруцельоз у:

1) свиней;

2) великої рогатої худоби;

3) баранів;

4) собак.

175. Інфекційний епідідіміт баранів викликає збудник:

1) Brucella ovis;

2) Brucella suis;

3) Brucella canis;

4) Brucella melitensis.

176. Патматеріалом при бруцельозі є:

1) абортовані плоди, шлунок абортованого плода з вмістом;

2) ділянки плодових оболонок, виділення з родових шляхів;

3) усі відповіді вірні.

177. Бруцели фарбуються методом:

1) Грама;

2) Ціля-Нільсена;

3) Козловського;

4) Романовського-Гімзи.

178. Бруцели після фарбування за Козловським набувають кольору:

1) яскраво-червоного;

2) зеленого;

3) фіолетового;

4) синього.

179. Збудник бруцельозу за морфологією:

1) дрібний, паличко- та кокоподібної форми;

2) рухливий;

3) утворює капсулу;

4) утворює спору.

180. Бруцел виділяють на середовищах:

1) звичайному МПА;

2) МППБ, ПГГБ та ПГГА;

3) Чапека;

4) еритрит-агар, сироватково-декстрозний агар.

181. За посівами при виділенні бруцел спостерігають:

1) 24-48 год;

2) 30-40 діб;

3) 20-90 діб;

4) 7-10 діб.

182. Збудник бруцельозу на щільних живильних середовищах формує колонії:

1) фіолетові;

2) лимонно-жовті;

3) блакитні;

4) чорні.

183. Збудник бруцельозу на рідких живильних середовищах утворює:

1) значний осад;

2) рівномірне помутніння, голубувате кільце біля стінок;

3) плівку та кільце біля стінок;

4) незначний осад.

184. Ідентифікація виділених бруцел проводиться за допомогою:

1) РА на склі;

2) РП;

3) РЗК;

4) РНГА.

185. Біопробу при бруцельозі ставлять на:

1) білих мишах;

2) кролях;

3) морських свинках;

4) птиці.

186. У морських свинок при біологічній пробі на бруцельоз інфекція розвивається у формі:

1) блискавичній;

2) латентній;

3) хронічній;

4) гострій.

187. Серологічну діагностику при бруцельозі проводять за допомогою:

1) РІФ;

2) РП;

3) РА, РЗК;

4) РБП, РА з молоком.

Сап

188. Для якого інфекційного захворювання характерне утворення у внутрішніх органах, на слизових оболонках та шкірі специфічних вузликів, які розпадаються з утворенням виразок:

1) бруцельоз;

2) некробактеріоз;

3) трихофітія;

4) сап.

189. Сапом хворіють:

1) люди;

2) однокопитні;

3) парнокопитні;

4) вірно 1 та 2.

190. Збудником сапу є:

1) Brucella melitensis;

2) Fusobacterium necrophorum;

3) Pseudomonas mallei;

4) Streptococcus equi.

191. Pseudomonas mallei викликає захворювання:

1) мит;

2) сап;

3) бруцельоз;

4) трихофітію.

192. Діагностика сапу грунтується на дослідженні:

1) біктеріологічному;

2) серологічному;

3) алергічному;

4) всі відповіді вірні.

193. Патматеріалом при сапі за життя тварин є:

1) сеча;

2) молоко;

3) виділення з виразок;

4) сперма.

194. Патматеріалом при сапі за життя тварин є:

1) кров;

2) пунктат з лімфовузлів;

3) виділення з виразок;

4) носова перетинка

5) всі відповіді вірні.

195. Збудника сапу:

1) утворює капсули;

2) утворює спори;

3) рухливий;

4) грамнегативний.

196. Збудник сапу розміщується в мазку:

1) попарно;

2) коротенькими ланцюжками;

3) ізольовано;

4) всі відповіді вірні.

197. Збудник сапу культивують на середовищах:

1) Левенштейна-Йєнсена;

2) МПА;

3) МПА та МПБ з гліцерином;

4) Кітта-Тароцці.

198. На рідких живильних середовищах збудник сапу утворює:

1) значне помутніння;

2) голубувате кільце біля стінок;

3) сірувато-білий слизовий осад;

4) осад у вигляді шматочка вати.

199. На гліцериновій картоплі збудник сапу утворює колонії:

1) напівпрзорі з перламутровим блиском;

2) напівпрзорі з жовтуватим відтінком;

3) темно-малинові;

4) чорні.

200. Біопробу при сапі ставлять на:

1) золотистих хом’яках;

2) кролях;

3) морських свинках;

4) вірно 1 та 3.

201. Серологічну діагностику при сапі проводять за допомогою:

1) РІФ;

2) РП;

3) РЗК;

4) РА.

Лептоспіроз

202. Яке інфекційне захворювання характеризується перемінною гарячкою, жовтухою, анемією, гемоглобінурією, некрозами слизових оболонок та шкіри, абортами, виснаженням:

1) лістеріоз;

2) лептоспіроз;

3) бруцельоз;

4) кампілобактеріоз.

203. Патматеріалом при лептоспірозі за життя тварин є:

1) сеча;

2) молоко;

3) виділення з виразок;

4) сперма.

204. Патматеріалом при лептоспірозі після загибелі тварин є:

1) сечовий міхур з вмістом;

2) шматочки паренхіматозних органів;

3) серце;

4) всі відповіді вірні.

205. Патматеріалом при сапі після загибелі тварин є:

1) шлунок з вмістом;

2) трансудат грудної та черевної порожнин;

3) вухо;

4) трубчаста кістка.

206. За морфологією збудник лептоспірозу:

1) зерниста паличка;

2) нерухливий;

3) не утворює капулу та спору;

4) всі відповіді вірні

207. За морфологією збудник лептоспірозу:

1) звивистий мікроорганізм зі зігнутими кінцями;

2) нерухливий;

3) утворює капсулу та спору;

4) всі відповіді вірні.

208. Збудник лептоспірозу фарбують за:

1) Козловським;

2) Цілем-Нільсеном;

3) не фарбують;

4) Ромоновським-Гімзою.

209. Збудник лептоспірозу виявляють:

1) фарбуванням за Козловським;

2) Цілем-Нільсена;

3) Ромоновським-Гімзою;

4) методом „роздавлена крапля”.

210. Лептоспіри культивують на середовищі:

1) МППБ;

2) Терських;

3) звичайні МПА та МПБ;

4) всі відповіді вірні.

211. Лептоспіри культивують на середовищі:

1) звичайному МПА;

2) Левенштейна-Йєнсена;

3) Уленгута;

4) Кіта-Тароці.

212. Оптимальна температура при культивуванні лептоспір:

1) 20–25 °С;

2) 28–30 °С;

3) 32–35 °С;

4) 35–37 °С.

213. На рідких середовищах лептоспіри утворюють:

1) значне помутніння;

2) блакитне кільце біля стінок;

3) не змінюють середовище;

4) осад у вигляді шматочка вати.

214. Ідентифікацію лептоспір проводять за допомогою:

1) РА;

2) РП;

3) РЗК;

4) РМА.

215. Біопробу при лептоспірозі ставлять на:

1) білих мишах;

2) кроленятах;

3) морських свинках;

4) всі відповіді вірні.

216. Серологічну діагностику при лептоспірозі проводять за допомогою:

1) РІФ;

2) РП;

3) РМА;

4) РНГА.

Кампілобактеріоз

217. Аборти у різні періоди тільності, яловість, перегули, катарально-вузликові вагініти, метрити, затримка посліду – це симптоми:

1) інфекційної агалактії;

2) лептоспірозу;

3) бруцельозу;

4) вібріозу.

218. Збудником вібріозу є:

1) Campylobacter fetus;

2) Fusobacterium necrophorum;

3) Pseudomonas mallei;

4) Streptococcus equi.

219. Збудники Campylobacter fetus, Campylobacter sputorum, Campylobacter jejuni викликають:

1) лістеріоз;

2) лептоспіроз;

3) бруцельоз;

4) вібріоз.

220. Патматеріалом при кампілобактеріозі є:

1) абортовані плоди;

2) плацента;

3) сперма;

4) всі відповіді вірні.

221. Для серологічної діагностики в лабораторію надсилають:

1) проби слизу з піхви;

2) кров;

3) молоко;

4) сперму.

222. Збудник кампілобактеріозу розміщується в мазку:

1) попарно;

2) коротенькими ланцюжками;

3) у вигляді римської цифри V;

4) у вигляді „летючих чайок”

223. Збудник кампілобактеріозу за морфологією:

1) зерниста паличка;

2) подовжена спірила;

3) диплокок;

4)вірна відповідь відсутня.

224. Збудник кампілобактеріозу культивують за умов:

1) аеробних;

2) анаеробних;

3) мікроаерофільних;

4) усіх перечислених.

225. Для культивування збудника кампілобактеріозу використовують середовища:

1) Левенштейна-Йєнсена;

2) МПА;

3) Терських;

4) Кіта-Тароці.

226. На напіврідких живильних середовищах збудник кампілобактеріозу утворює:

1) значний осад;

2) блакитне кільце біля стінок;

3) рівномірне помутніння;

4) сірувато-блакитний диск біля поверхні середовища.

227. Біопробу при кампілобактеріозі ставлять на:

1) білих мишах;

2) кроленятах;

3) морських свинках;

4) всі відповіді вірні.

Дизентерія свиней

228. Явища гострого катарально-геморагічного коліту, який супроводжується слизово-кровавим проносом характерні при:

1) анаеробній дизентерії овець;

2) паратуберкульозі;

3) ешеріхіозі;

4) дизентерії свиней.

229. Treponema hyodysenteriae викликає захворювання:

1) ешеріхіоз;

2) сальмонельоз;

3) паратуберкульоз;

4) дизентерію.

230. Збудником дизентнрії свиней є:

1) Tr. hyodysenteriae;

2) E. coli;

3) S. cholerae suis;

4) M. paratuberculosis.

231. На дизентнрію хворіють тварини:

1) новонароджені;

2)у віці 1-6 міс;

3) дорослі;

4) всі вікові групи.

232. Патматеріалом при дизентерії свиней є:

1) сеча;

2) фекалії;

3) кров;

4) сперма.

233. За морфологією трепонеми це бактерії:

1) кокоподібної форми;

2) звивисті нитки з гострими кінцями;

3) зернисті палички;

4) палички з заокругленими кінцями.

234. Збудник дизентерії за морфологією:

1) грамнегативний;

2) нерухливий;

3) утворює капсулу;

4) утворює спору.

235. Трепонеми культивують на середовищі:

1) МПА та МПБ;

2) Кіта-Тароці;

3) Чапека;

4) Хотінгера з екстрактом сої та дефібринованої крові барана.

Мікоплазми

Наши рекомендации