VI. Система навчаючих завдань. аліментарний перкутанний трансмісивний повітряно- контактно- транспла- трансфузив- статевий використання

ПАРАЗИТ

-------------------------------------------------СПОСОБИ ПРОНИКНЕННЯ В ОРГАНІЗМ ХАЗЯЇНА--------------------------------

аліментарний перкутанний трансмісивний повітряно- контактно- транспла- трансфузив- статевий використання

крапельний побутовий центарний ний нестерильних

інструментів

(через рот з (через шкіру) (через перенос-(через (безпосе- (через (при перели- трихомо- шприци, ін-

їжею) активне про- ника): слизові середній плаценту) рели крові) монада, струментарій в

яйця гель- никнення а)інокуляція оболонки контакт з токсопла- вірус СНІДу, вірус клініці (вірус

мінтів,цис- личинок па- (малярійні дихальних хворим або зма, маля- малярійні СНІДу СНІДу, трихо-

ти найпрос- разитів через плазмодії, шляхів) тваринами, рійні пла- плазмодії, монада)

тіших, ли- непошкодже- трипаносоми) віруси, через білиз- змодії трипаносоми

чинки гель- ну шкіру (ан- б) контамі- бактерії, ну і предме-

мінтів кілостоміди, нація найпростіші ти домашньо-

шистосоми) (вошиві тифи, го вжитку і

чума) членистоно-

гих) піхова

трихомонада

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

ПАРАЗИТ

¯

---------------------------------ХАРАКТЕР ВИКЛИКАНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ--------------

¯ ¯ ¯

за епідеміологічним принципом за способом передачі збудника за джерелом збудника

інвазійні інфекційнітрансмісивніантропонози зоонози природно-

(найпростіші, (віруси, мікоплазми, а)облігатно-трансмісивні; осередкові

гельмінти) хламідії, рикетсії, бактерії, (малярія, тайговий енцефаліт);

спірохети) б)факультативно- трансмісивні

(туляремія, сибірка)

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

КЛАСИФІКАЦІЯ НАЙПРОСТІШИХ

Царство: Тварини (Animalia)

Підцарство: Найпростіші (Protozoa)

Типи:

Саркомастігофора Апікомплекс Війчасті

(Sarkomastigophora) (Apikomplexa) (Ciliophora)

Підтипи:

Мастігофора Саркодіна

(Mastigophora) (Sarkodina)

Класи:

Джгутикові Саркодові Споровики Інфузорії

(Zoomastigophora) (Lobosea) (Sporozoa) (Litostomatea)

Таблиця №1

Диференційні ознаки амеб, які локалізуються в кишківнику людини

Ознаки	Дизентерійна амеба	Кишкова амеба
Велика вегетативна форма	Мала вегетативна форма
Розміри, мкм	20-60	15-20	15-35
Форма, оболонка	Частіше кругла, оболонка виражена не чітко	Форма овальна, оболонка виражена не чітко	Кругла, іноді овальна, оболонка груба, чітко виражена
Цитоплазма	Розділена на екто- і ендоплазму. Зовнішній шар гомогенний, внутрішній - мілкозернистий	Розподіл на два шари видно тільки при утворенні псевдоніжок	Вакуолі різного розміру
Включення в цитоплазмі	Еритроцити	Бактерії	Бактерії, гриби
Ядро	Не видно	Не видно	Іноді видно
Кількість ядер		1-4	1-8
Рух	Поступальний характерний	Слабко виражений	Слабко виражений («топтання на місці»)
Псевдоподії	Швидке викидання однієї або декількох ніжок	Більш широкі, утворюються повільно	В’яле утворення широких, часто декількох одразу, у вигляді напливів з якого-небудь боку
Хроматоїдні тіла	У вигляді паличок і глибок з заокругленими кінцями	У вигляді глибок	Помітні дуже рідко у вигляді паличок з загостреними кінцями
Каріосома	В центрі невеликих розмірів	Невелика, на периферії	Округла, неправиль- ної форми, розташо- вана ексцентрично

V. Орієнтовна основа дії

Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу:

а) Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення на занятті:

1. Вступ в медичну паразитологію. Походження і еволюція паразитизму.

2. Складові компоненти паразитизму.

3. Паразити: визначення, принципи класифікації паразитів, їх характеристика, приклади.

4. Хазяї: визначення, остаточний (дефінітивний), проміжний, додатковий, резервуарний.

5. Переносники: визначення, класифікація, характеристика, приклади.

6. Характерні риси і класифікація підцарства Найпростіші (Protozoa).

7. Тип Саркоджгутикові (Sarcomastigophora), клас Справжні амеби (Lobosea). Дизен­терійна амеба (Entamoeba histolytica), кишкова амеба (E.coli), ротова амеба (E. gin­giva­lis). Поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зара­ження, лабораторна діагностика, профілак­тика амебіазу.

8. Балантидій (Balantidium coli): поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика балантидіазу.

б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:

1. Розглянути готовий мікропрепарат амеби протей (Amoeba proteus).

2. Розглянути мікропрепарат мазка фекалій хворого на амебіаз. Знайти цисту i вегетативні форми Е. histolytica.

3. Замалювати вегетативні форми i цисти Entamoeba histolytica i Entamoeba coli.

4. Розв'язати декілька ситуаційних задач i скласти схему: "Діагностика амебної дизентерії" за умовою ситуаційної задачі.

5. Скласти і замалювати цикл розвитку Entamoeba histolytica.

6. Заповнити таблицю.

Таблиця №2

Характеристика саркодових та інфузорій, які можуть траплятися в організмі людини

Найпросmіші	Пато-ген-ність (+, -)	Meдичне значення	Шляхи nompan-лення в організм людини	Локалі-зація в організмі людини	Методи діагнос-тики	Заходи про-філактики хвороби, яку спричинює паразит
Entamoeba
histolytica
Entamoeba
coli
Entamoeba
gingivalis
Balantidium
coli

7. Розглянути і замалювати вегетативну форму і цисту балантидія .

8. Скласти і замалювати цикл розвитку Balantidium coli.

в) Інструкції до практичної роботи:

1. Дослідіть при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат дизентерійної амеби (Entamoeba histolytica, forma magna). Відмітьте її розміри, форму, будову. На препараті добре видно ядро з чітко вираженою ядерною оболонкою. Цитоплазма дизентерійної амеби поділена на зовнішній шар – ектоплазму (світлий) i внутрішній шар - ендоплазму (темний). В ендоплазмі позначте травну вакуолю з фагоцитованими еритроцитами. Наявність еритроцитів у цитоплазмі дизентерійнoї амеби - важлива діагностична ознака, за якою визначають її патогенність. В зошиті замалюйте дизентерійну амебу. Позначтеу неї: а) ядро; б) ектоплазму;
в) ендоплазму; г) травні вакуолі з фагоцитованими еритроцитами.

2. Дослідіть при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат цисти дизентерійної амеби (Entamoeba histolytica). Відмітьте її округлу форму та наявність у цитоплазмі чотирьох ядер однакового розміру, а також хроматинові тільця в центрі. Замалюйте у зошиті цисту дизентерійної амеби та позначте на малюнку: а) ядра; б); цито­плазму в) оболонку цисти,
г) хроматоїдні тільця.

3. Дослідіть при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат вегета­тивної форми кишкової амеби (Entamoeba coli). Відмітьте, що в її цитоплазмі немає чіткого поділу на ектоплазму та ендоплазму. На периферії ви побачите кулясті травні вакуолі. Замалюйте у зошиті кишкову амебу та позначте на малюнку: а) ядро; б) ектоплазму; в) ендоплазму; г) травні вакуолі з фагоцитованими лейкоцитами та залишками їжі.

4. Дослідіть при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат цисти кишкової амеби (Entamoeba coli). Відмітьте її форму та наявність восьми ядер у цитоплазмі. Замалюйте у зошиті цисту кишкової амеби та позначте на малюнку: а) ядра; б) оболонку цисти; в) цитоплазму.

5. Дослідіть при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат вегета­тивної форми кишкового балантидія (Balantidium coli). Відмітьте, що він має найбільші розміри серед представників цього підцарства та овальну форму. Все тіло балантидія вкрите війками. Цитоплазма поділена на ектоплазму - зовнішній шар(світлий) та ендоплазму – внутрішній шар(темніший і зернистий). На передньому кінці тіла паразита ви побачите клітинний рот (цитостом), який має вигляд заглибини і клітинну глотку(цитофарінкс), яка є його продовженням. На протилежному кінці тіла балантидія видно порошицю (цитопрокт). В центрі велике бобоподібне ядро (мак­ронуклеус); поряд знаходиться мале ядро (мікронуклеус) кулястої форми. Зверніть увагу на дві пульсуючі вакуолі в цитоплазмі, які мають вигляд світлих пухирців овальної форми: одна - в передній частині тіла, а друга – в задній. Часом можна побачити травні вакуолі в цитоплазмі так, як вони мають темний колір. Замалюйте у зошиті вегетативну форму балантидія. На малюнку позначте та позначте на малюнку: а) ядра (макро- та мікронуклеус); б) цитостом; в) цитофаринкс; г) цитопрокт; д) пульсуючі вакуолі; е) травні вакуолі.

6. Дослідіть при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат цисти кишкового балантидія (Balantidium coli). Відмітьте її великі розміри, правильну овальну форму та добре виражену двоконтурну безбарвну оболонку. У цитоплазмі цисти ви можете побачити порожню світлу вакуолю і два ядра: макронуклеус - бoбoпoдiбної, мікронуклеус — округлої форми. Замалюйте у зошиті цисту балантидія та позначте на малюнку:
а) макронуклеус; б) мікронуклеус; в) оболонку; г) цитоплазму; д) вакуолю.

7. Складіть і замалюйте цикли розвитку дизентерійної амеби та кишкового балантидія, використовуючи дані підручника та таблиці.

VI. Система навчаючих завдань

А. Тести

Завдання 1 (I рівень складності)

За специфічністю паразитів класифікують на:

A. Постійні, тимчасові;

B. Несправжні, справжні, псевдопаразити;

C. Облігатні, факультативні;

D. Ектопаразити, ендопаразити;

E. Геопаразити, біопаразити

Еталон відповіді: - С

Завдання 2 (IІ рівень складності)

Шлях проникнення в організм людини збудника амебіазу?

A.Трансмісивним;

B. Повітряно-крапельним;

C. Аліментарним;

D. Контактно-побутовим;

E. Трансплацентарним;

F.Фекально-оральним;

G. C+ F.

Еталон відповіді: G

Завдання 3 (IIІ рівень складності)

Який хазяїн називається основним, або дефінітивним?

A. Той в якому паразит досягає статевої зрілості і розмножується статевим шляхом;

B. В якому відбувається розвиток личинок, безстатеве чи партеногенетично розмноження паразита;

C. Що не є обов’язковим, але може накопичувати личинки паразита в інвазійному стані;

D. Який не є обов’язковим в циклі розвитку паразита;

E. Вірної відповіді не має

Еталон відповіді: - А

Б. Задачі

Задача 1.

Риндін В.Д. та інші (1986) описали два випадки амебіазу шкіри перианальної області у хворих з Анголи. Первинний діагноз у одного хворого - плоскоклітинний рак перианальної області, у іншого - венерична гранульома.

Правильний діагноз встановлено тільки після гістологічного дослідження видаленої враженої ділянки шкіри.

а) Який збудник був виявлений у хворих?

б) Яка властивість збудника забезпечує враження клітин?

в) Чи є амебіаз шкіри типовим для збудника чи це ускладнена форма хвороби?

г) Амебіаз є зоонозною, чи антропонозною хворобою?

Еталон відповіді: а) Було виявлено Entamoeba histolytica;

б) Враження клітин забезпечує виділений дизентерійною амебою протеолітичний фермент;

в) Амебіаз шкіри є ускладненою формою хвороби;

г) Амебіаз є антропонозною хворобою.

Задача 2.

При обстеженні здорових людей в ендемічних за амебіазом районах (Ташкент) було виявлено у 5% дрібну вегетативну форму і у 25% цисти амеби.

а) Що треба зробити, щоб ліквідувати ці форми амеби?

б) Чи небезпечні для оточуючих носії цих форм амеби?

в) А якщо б цистоносії були працівниками харчових підприємств, продавцями продовольчих товарів або працювали б в дитячих установах, об'єктах водопостачання?

г) Як заражається людина амебіазом?

Еталон відповіді: а) Провести профілактичні заходи:

- ретельне очищення води на водоканалі;

- пояснити жителям, що треба вживати тільки кип’ячену воду;

- мити овочі і фрукти кип’яченою водою;

б) цистоносії - так, носії дрібних вегетативних форм – ні;

в) носійство працівників цих установ могло б привести до епідемії;

г) людина заражається амебіазом аліментарним шляхом, вживаючи в їжу погано помиті овочі і фрукти та пероральним шляхом при недотриманні правил особистої гігієни (немиті руки після туалету), при поганому очищенні води на водоканалі.

Задача 3.

Хвора Я., 40 років. Захворіла 6 місяців тому, через 2-3 тижні у калі з'явились домішки крові. При 3-кратному обстеженні кала знайдені цисти 300 нм, одягнені щільною оболонкою. Мають овальну, рідше округлу форму, довжиною 10-14 мкм, шириною 6-10 мкм, мають два ядра різних розмірів. У зшкребку зі слизової кишківника знайдені рухливі, активно викидаючі псевдоподії тіла із заковтнутими еритроцитами, розміром 30-60 мкм, цитоплазма чітко поділяється на екто- та ендоплазму. Дослідження слизової оболонки товстої кишки: ерозійно-виразковий коліт (запалення товстої кишки з частими проносами, які змінювались запорами).

а) Які паразитарні організми виявлено у хворої Я.? Їх латинська назва та систематичне положення.

б) Поставте лабораторний діагноз хворій Я.?

в) До якої групи - біо- чи геопротистів вони відносяться?

г) Які життєві форми утворюють в онтогенезі?

д) Які способи зараження людини?

е) Хто є джерелом хвороби при даних захворюваннях?

Еталон відповіді: а) Цисти балантидія і велика вегетативна форма дизентерійної амеби.

ЦАРСТВО - ANIMALIA

ПІДЦАРСТВО - PROTOZOA

ТИП - CILIOPHORA

КЛАС - LITOSTOMATEA

ВИД - БАЛАНТИДІЙ КИШКОВИЙ — BALANTIDIUM COLI

ЦАРСТВО - ANIMALIA

ПІДЦАРСТВО - PROTOZOA

ТИП - SARCOMASTIGOPHORA

КЛАС - LOBOSEA

ВИД - ДИЗЕНТЕРІЙНА АМЕБА — ENTAMOEBA HISTOLYTICA

б) Діагноз - балантидіаз, амебіаз.

в) Дані паразити відносяться до геопротистів.

г) Життєві форми для: дизентерійної амеби – мала і велика вегетативні форми, циста; балантидія – вегетативна форма, циста.

д) Способи зараження: аліментарний, фекально-оральний.

е) Джерелом хвороби при амебіазі є реконвалісценти або цистоносії; при балантидіазі – хворі свині.

VIІ. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.

а) Методика проведення заняття.

На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.

В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.

б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)

№ п/п	Основні етапи заняття	Час в хвилинах	Матеріали методичного забезпечення
І. Підготовчий етап
1. 2. 3.	Організаційний момент Перевірка вихідного рівня знань студентів Обговорення теоретичних питань		Тести, набір індивідуальних питань Таблиці
ІІ. Основний етап – навчально-дослідницький
4. 5.	Виконання самостійної навчально-дослідницької роботи, розв’язок ситуаційних задач і оформлення протоколу Контроль виконання завдань самостійної роботи		Таблиці, мікроскопи, препарати, підручники, посіб-ники, збірник ситуаційних задач.
ІІІ. Заключний етап
1.	Тестовий контроль кінцевого рівня знань		Тести
2.	Аналіз і підведення під- сумків заняття, виставлен-ня оцінок і балів, підпис протоколів заняття. Домашнє завдання

в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань

1. До Вас на прийом прийшов хворий, який скаржиться на рідкий стул з кров’ю. Ви направили його в лабораторію і при мікроскопічному дослідженні фекалій були виявлені слиз, кров, гній і велика кількість паразитів дуже великого розміру (30-200 мкм), з двома скоротливими вакуолями і два ядра. Назвіть захворювання, яким страждає хворий.

A. Амебіаз;

B. Лямбліоз;

C. Балантидіаз;

D. Бактеріальна дизентерія;

E. Кишковий трихомонадоз.

2. До Вас на прийом прийшов хворий, який скаржиться на рідкий стул з домішками крові і слизу. Ви направили хворого в лабораторію. При мікроскопуванні мазків фекалій були виявлені великі найпростіші, з еритроцитами, і чотириядерні цисти цих найпростіших. Назвіть захворювання, яким страждає хворий.

A. Амебіаз;

B. Лямбліоз;

C. Балантидіаз;

D. Бактеріальна дизентерія;

E. Кишковий трихомонадоз.

3. Назвіть заходи особистої профілактики при балантидіазі:

A. Захист від укусів кровосисних комах;

B. Дотримання правил особистої гігієни при вживанні їжі;

C. Дотримання правил гігієни при статевих контактах;

D. Дотримання правил гігієни при роботі на свинофермі;

E. Захист від укусів кліщів;

F. A +B +D;

G. B +D.

4. Назвіть заходи суспільної профілактики при балантидіазі:

A. Санітарно-просвітницька робота;

B. Попередження фекального забруднення води і ґрунту;

C. Благоустрій свиноферм;

D. Захист від укусів кровосисних комах;

E. Виявлення і лікування інфікованих людей;

F. A+B ;

G. A+B+С+Е.

5. Який хазяїн називається проміжним?

A. Той в якому паразит досягає статевої зрілості і розмножується статевим шляхом;

B. В якому відбувається розвиток личинок, безстатеве чи партеногенетично розмноження паразита;

C. Що не є обов’язковим, але може накопичувати личинки паразита в інвазійному стані;

D. Який не є обов’язковим в циклі розвитку паразита;

E. Вірної відповіді не має

6. Яка стадія дизентерійної амеби є інвазійною для людини?

A. Мала вегетативна форма;

B. Циста;

C. Велика вегетативна форма;

D. Тканева форма;

E. Яйце.

7. Виберіть характерні особливості будови паразитів класу саркодових:

A. Наявність джгутиків;

B. Грушеподібна форма тіла;

C. Утворення круглої форми цисти, яка має 4 ядра;

D. Наявність ундулюючої мембрани;

E. Наявність псевдоподій і заковтнутих еритроцитів в цитоплазмі;

G. С+Е.

8. Який матеріал використовується для діагностики амебіазу?

A. Кров;

B. Дуоденальний вміст тонкого кишечника;

C. Фекалії;

D. Виділення шкірних виразок;

E. Слина.

9. Назвіть стадії розвитку,характерні для балантидія:

A. Мерозоїти;

B. Циста;

C. Гаметоцити;

D. Вегетативна форма;

E. Спорозоїти.

10. Інвазійні захворювання викликають:

A. Віруси;

B. Бактерії;

C. Найпростіші;

D. Вірної відповіді немає;

E. А+В.

11. До якої екологічної групи відносять Balantidium coli ?

A. До біопротистів;

B. До геопротистів;

С. До ектопаразитів

D. До ендопаразитів;

E. До геогельмінтів.

12. Діагноз амебіаз ставиться у випадку, коли виявлені у випорожненнях:

А. Чотирьохядерні цисти;

B. Дрібні просвітні форми;

C. Одноядерні цисти;

D. Восьмиядерні цисти;

E. Великі тканинні форми.

13. Хворий спочатку спостерігав випорожнення кишківника до 3-4 разів на добу, тупий біль у животі. Через 2 місяці почав помічати слиз з кров'ю у калі. Температура не підвищувалась. При мікроскопічному дослідженні виявлені цисти одягнені щільною оболонкою розміром 300 нм, мають овальну рідше округлу форму. Довжиною - 10-14 мкм, шириною - 6-10 мкм. На передньому полюсі видно 2 ядра, які тісно прилягають один до одного, серповидно вигнуті фібрили. Поставте діагноз хворому :

А. Амебіаз;

B. Балантидіаз;

C. Лямбліоз;

D. Трихомонадоз;

E. Ентеробіоз.

14. Який хазяїн називається резервуарним?

A. Той в якому паразит досягає статевої зрілості і розмножується статевим шляхом;

B. В якому відбувається розвиток личинок, безстатеве чи партеногенетично розмноження паразита;

C. Що не є обов’язковим, але може накопичувати личинки паразита в інвазійному стані;

D. Який не є обов’язковим в циклі розвитку паразита;

E. Вірної відповіді не має

15. Як називаються організми, для яких паразитичний спосіб життя — єдина можлива форма існування:

А. Факультативні паразити;

B. Тимчасові паразити;

C. Ектопаразити;

D. Облігатні паразити;

E. Евриксенні паразити.

Заняття № 24

Тема: Представники класу Тваринні джгутикові (Zoomastigophora) – паразити людини

І. Актуальність теми. Представники джгутикових здатні спричинювати у людей тяжкі інвазійні захворювання - лейшманіоз, трипаносомоз, урогенітальний трихомо­ноз, лямбліоз тощо. Лікареві необхідно знати морфологію та цикли розвитку представників джгутикових, що ведуть паразитичний cпociб існування, для розуміння методів лабораторної діагностики та лікування зумовлених ними протозойних захворювань, організації особистої та громадської профілактики.

ІІ. Цілі навчання:

Загальна ціль - уміти:

1. Ідентифікувати за систематичними ознаками представників джгутикових, які мають медичне значення.

2. Обгрунтовувати методи лабораторної діагностики i провіднi заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудниками яких є джгутикові.

3. Робити попередній висновок щодо наявності паразитарних інвазій людини та визначати заходи профілактики захворювань.

Конкретні цілі -уміти:

1. Обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб, викликаних джгутиковими, людини до групи трансмісивних і природноосередкових.

2. Пояснити вплив сучасних всесвітніх міграційних процесів населення на розповсюдження протозойних інвазій, викликаних джгутиковими в Україні.

3. Визначити методи лабораторної діагностики протозоозів, виходячи з локалізації та життєвих циклів найпростіших, викликаних джгутиковими.

4. Співвідносити цикли розвитку найпростіших джгутикових і способи зараження на протозоози з визначенням засобів запобігання захворювання на них.

5. Трактувати біологічні та інші принципи боротьби з трансмісивними та природноосередковими хворобами людини, викликаних джгутиковими.

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

А.Література:

Основна:

1. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2009. – стор. 411-415, 428-439.

2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004. – стор. 459-471.

3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах / Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М.: Высшая школа, 2001(книга ІІ). – стор. 223, 226,230, 235-240.

4. Пискун Р.П. Николаенко О.А. Паразитология: Пособие для иностранных студентов. - Винница. 2003. – стор. 4,7-8, 14-18, 32-34.

5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф.Москаленка, проф. О.П.Волосовця, проф. І.Є.Бу­лах, проф. О.П.Яворського, проф. О.В.Романенка, доц. Л.І.Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

6. Лиса Н.А., Ніколаєнко О.О. Біологічні осно-ви протозойних хво-роб людини (ситуаційні задачі); Під заг. ред. проф. Піскун Р.П. (методичний посібник). - м. Вінниця, 2000. - 83 с; стор. 8-35.

7. Медична біологія. Посібник з практичних занять / За ред. О.В.Романенка - Київ: «Здоров’я» 2005, С. 223-238.

Додаткова:

1. Лекції з біології.

2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.

3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.182-204.

4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.:ВУНМЦ, 2000. – 592 с.

5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с. :іл.

6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед університет, 2007. – 284 с.

7. Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 344 с.

8. Паразитарные болезни человека: Монография (Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х: Издательский дом «ИНЖЭК», 2005. 472 с. Русс.яз.

9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.

10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: «Здоров’я», 2001. – 846 с.

Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань

Завдання 1.

Назвіть збудника індійського лейшманіозу:

A. Leischmania tropica minor;

B. Leischmania donovani;

C. Leischmania tropica major;

D. Leischmania infantum;

E. Leischmania aethiopia.

Завдання 2.

Яка стадія життєвого циклу Lamblia intestinalis є інвазійною для людини?

A. Вегетативна форма;

B. Циста;

C. Критидіальна форма;

D. Лейшманіальна форма;

E. Метациклічна форма.

Завдання 3.

Збудником американського трипаносомозу є:

A. Trypanosoma gambiense;

B. Trypanosoma rhodesiense;

C. Trypanosoma cruzi;

D. Trypanosoma brucei brucei;

E. Trypanosoma hominis.

Завдання 4.

У калі хворої людини можна виявити цисти:

A. Leishmania tropica minor;

B. Trichomonas vaginalis;

C. Lamblia intestinalis;

D. Trypanosoma cruzi;

E. Trichomonas hominis;

Завдання 5.

Які з перерахованих форм існування трипаносоми паразитують у людини і хребетних тварин?

A. Лептомонадна;

B. Лейшманіальна;

C. Метациклічна;

D. Трипаносомна;

E. Циста.

Завдання 6.

У кишечнику людини можуть локалізуватися:

A. Trichomonas hominis;

B. Leishmania tropica minor;

C. Trichomonas vaginalis;

D. Lamblia intestinalis;

E. Toxoplasma gondii;

F. A + D.

Завдання 7.

Природно-осередковими захворюваннями є:

A. Трихомоноз;

B. Лейшманіоз;

C. Амебіаз;

D. Трипаносомоз;

E. Лямбліоз;

F. B+ D.

Завдання 8.

У якого з названих нижче найпростішого точно встановлено утворення цист:

A. Trichomonas hominis;

B. Trichomonas vaginalis;

C. Lamblia intestinalis;

D. Leishmania tropica;

E. Trypanosoma brucei rhodesiense.

Завдання 9.

Переносниками збудника шкірного лейшманіозу є:

A. Комарі роду Anopheles;

B. Комарі роду Culex;

C. Комарі роду Aedes;

D. Москіти роду Phlebotomus;

E. Мухи роду Glossina.

Завдання 10.

Leishmania tropica локалізується у людини в клітинах:

A. Шкіри;

B. Внутрішніх органів;

C. Крові;

D. Нервових;

E. A + C.

Завдання 11

За допомогою кровосисних переносників відбувається зараження:

А. Лейшманіями;

B. Лямбліями;

C. Трихомонадами;

D. Амебами;

E. Токсоплазмами.

Завдання 12

Чоловік 42 років звернувся до лікаря зі скаргами на слабкість м'язів, виснаженість, сонливість, пониження розумової діяльності. З’ясовано, що 5 років тому хворий перебував у Ефіопії. Які дії лікаря найбільш доцільні:

А. Взяти на дослідження фекалії;

B. Провести аналіз мазку, взятого із статевих органів;

C. Провести мікроскопію мазків крові;

D. Дослідити пунктати спинномозкової рідини;

E. Провести мікроскопію біопсії м'язів.

Завдання 13

В зоопарк м. Києва доставлені антилопи з Африки. В їх крові виявлені Trypanosoma brucei gambiense. Чи представляють ці тварини епідеміологічну небезпеку:

А. Небезпеку тільки для людини;

B. Небезпеку для домашніх тварин і людини;

C. Епідеміологічної небезпеки немає;

D. Небезпеку для інших антилоп;

E. Небезпеку тільки для хижаків.

Завдання 14

Назвіть збудника шкірного лейшманіозу сільського типу, що гостро некротизується:

A. Leischmania tropica minor;

B. Leischmania donovani;

C. Leischmania tropica major;

D. Leischmania infantum;

E. Leischmania aethiopia.

Завдання 15

В мазку рідких фекалій виявлені найпростіші грушоподібної форми розміром 10-20 мкм. Найпростіші пересуваються швидко, мають велике ядро, у деяких видно ундулюючу мембрану, тіло закінчується аксостилем. Який діагноз?

A. Лямбліоз;

B. Кишковий трихомоноз;

C. Амебіаз;

D. Балантидіаз;

E. Лейшманіоз.

IV. Зміст навчання

№ пп.	Інформаційні блоки	Головні елементи блоків
1.	Характеристика класу джгутикових (Zoomastigophora)	1)поширення,2)визначення, 3)ознаки, 4)класифікація
2.	Характеристика ряду Leishmania	1)поширення,2)визначення, 3)ознаки, 4)класифікація
3.	Характеристика ряду Trypanosoma	1)поширення,2)визначення, 3)ознаки, 4)класифікація
4.	Характеристика ряду Lamblia	1)поширення,2)визначення, 3)ознаки, 4)класифікація
	Характеристика ряду Trichomonas	1)поширення,2)визначення, 3)ознаки, 4)класифікація

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

Царство: Тварини (Animalia)

Підцарство: Найпростіші (Protozoa)

Тип:

Саркомастігофора

(Sarkomastigophora)

Підтип:

Мастігофора

(Mastigophora)

Клас:

Джгутикові

(Zoomastigophora)

Ряди:

Лейшманії Трипаносоми Лямблії Трихомонади

(LEISHMANIA) (TRYPANOSOMA) (LAMBLIA) (TRICHOMONA)

Представники:

Leishmania tropica Trypanosoma gambienseLamblia intestinalis

(minor тa major) Trypanosoma rhodesiense Trichomonas hominis

Leishmania donovani Trypanosoma cruzi Trichomonas vaginalis

Leishmania infantum Trichomonas tenax

Leishmania braziliens

Leishmania mexicana

V. Орієнтовна основа дії

Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.

а) Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення на занятті.

1. Лямблія (Lamblia intestinalis): поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика лямбліозу.

2. Трихомонади (Trichomonas vaginalis, Trichomonas hominis, Trichomonas tenax): поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика сечостатевого трихомонадозу.

3. Лейшманії (Leishmania tropica minor, Leishmania tropica major, Leishmania donovani, Leishmania infantum): поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика шкірного (дерматотропного) та вісцеротропного лейшманіозів.

4. Трипаносоми (Trypanosoma cruzi, Trypanosoma gambiense, Trypanosoma rhodesiense): поширення, морфо­функціо­нальні особ­ливості, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика, профілактика африканського та американського трипаносомозів.

б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:

1. Розглянути на постійному препараті трипаносом і замалювати їх.

2. Розглянути на постійному препараті лейшманій і замалювати їх.

3. Розглянути на постійному препараті вегетативну форму і цисту лямблії та замалювати їх.

4. Розглянути на постійному препараті піхвову трихомонаду і замалювати її.

5. Розв'язати декілька ситуаційних задач i скласти алгоритм: "Діагностика трипаносомозу, лейшманіозу, лямбліозу, трихомонозу" за умовами ситуаційних задач.

6. Скласти і замалювати цикли розвитку лейшманій, трипаносом, лямблій і трихомонад.

7. Заповнити таблицю

Таблиця №3