Схема виконання основного досліду реакції Васермана
| Інгредієнти | Пробірка №1 | Пробірка №2 | Пробірка №3 | Пробірка №4 |
| Сироватка крові хворого, інактивована і розведена 1:5 | 0,5см3 | 0,5 см3 | 0,5 см3 | 0,5 см3 |
| Антиген №1(специфічний) | 0,5 см3 | - | - | - |
| Антиген №2(неспецифічний) | - | 0,5 см3 | - | - |
| Антиген №3(неспецифічний) | - | - | 0,5 см3 | - |
| Комплемент (робоча доза) | 0,5 см3 | 0,5 см3 | 0,5 см3 | 0,5 см3 |
| Ізотонічний розчин NaCl (натрія хлориду) | - | - | - | 0,5 см3 |
Термостат при температурі 370 С упродовж 45 хв.
| Гемолітична система сенсибілізована | 1,0 см3 | 1,0 см3 | 1,0 см3 | 1,0 см3 |
Термостат при температурі 370 С упродовж 1 год.
| Результат: | Пробірка №1 | Пробірка №2 | Пробірка №3 | Пробірка №4 |
| з сироваткою хворого сифілісом | -Г | -Г | -Г | +Г |
| з нормальною сироваткою | +Г | +Г | +Г | +Г |
Примітка: -Г гемолізу немає ; + Г гемоліз; + додатний результат; - від’ємний результат. Облік результатів проводиться після настання гемолізу у всіх контролях.
У 50% хворих реакція стає додатною після появи твердого шанкру. В другому і третьому періодах сифілісу 75-90% додатних реакцій. Після лікування реакція Васермана від’ємна.
1. Конкретні цілі:
· Вивчити класифікацію і основні біологічні властивості рикетсій, хламідій і мікоплазм, ознайомитись з патогенезом і лікуванням захворювань, які вони викликають.
· Проаналізувати схеми мікробіологічної діагностики рикетсіозів, хламідіозів і мікоплазмозів.
· Ознайомитись з морфологічними і тинкторіальними властивостями рикетсій і хламідій в демонстраційних препаратах.
· Засвоїти методи серологічної діагностики висипного тифу і Ку-гарячки.
· Ознайомитись з препаратами, які використовують для діагностики, специфічної профілактики і лікування рикетсіозів.
Методи лабораторної діагностики хламідіозів.
Патологічний матеріал:зскрібки зі слизових оболонок уретри, кон’юнктиви, центрифугат сечі, біоптат тканини, гній та інше.
1. Мікроскопічний метод. Використовується в практичних лабораторіях при діагностиці трахоми, урогенітального хламідіозу. Досліджуються мазки-зскребки з уретри, кон’юнктиви тощо, зафарбовані за методом Романовського-Гімзи. Виявлення 5-10 типових включень ретикулярних або елементарних тілець в цитоплазмі уражених клітин має діагностичне значення.
2. Експрес-метод. Виявлення морфологічних структур та антигенів у досліджуваному матеріалі за допомогою прямої і непрямої РІФ, ІФА з використанням моноклональних хламідійних антитіл. Чутливість ІФА по виявленню хламідій коливається в межах 50-70% у чоловіків і 88-100% у жінок.
3. Методи виділення і ідентифікації хламідій. Виділяють хламідії шляхом зараження курячих ембріонів або культури клітин (L-929, McCoy, HeLa). Це найбільш точний і доказовий метод діагностики хламідіозу (золотий стандарт). Через 48-96 годин інфіковані клітини забарвлюють за методом Романовського-Гімзи, або обробляють флуоресцентними антитілами і виявляють наявність цитоплазматичних включень. Метод високо специфічний (100%), чутливий (75%), результат відомий через 42-96 годин, але малодоступний для практичних лабораторій і є великий ризик зараження персоналу.
4. Серологічна діагностика. Використовують РНГА, непряму РІФ (в основному для діагностики зооноз них хламідіозів), РЗК ( не використовується для діагностики урогенітального хламідіозу), ІФА (високо специфічний і доступний, використовують діагностичні тест-системи). Досліджують парні сироватки, визначають наростання титрів антитіл в 4 і більше разів.
5. Алергічна проба з орнітином(інактивована алантоїсна культура C.psittaci) ставиться як для ранньої (2-9 день захворювання), так і ретроспективної діагностики хламідійного орнітозу.
6. Біологічний метод діагностики.Тільки при хламідійному орнітозі, заражають інтрацеребрально, інтраназально або в черевну порожнину білих мишей-сосунків. В мазках-відбитках виявляють включення хламідій в цитоплазмі мононуклеарних клітин.