Вени головного мозку.Пазухи твердої оболонки

До внутрішньочерепних приток внутрішньої яремної вени(v. jugularisinterna)належать:

- пазухи твердої оболонки (sinusduraematris),які є:

- поперечна пазуха (sinus transversus);

- стік пазух (confluens sinuum);

- крайова пазуха (sinus marginalis);

- потилична пазуха (sinus occipitalis);

- кам’янисто-лускова пазуха(sinus petrosquamosus);

- сигмоподібна пазуха (sinus sigmoideus);

- верхня стрілова пазуха (sinus sagittalis superior);

- нижня стрілова пазуха (sinus sagittalis inferior);

- пряма пазуха (sinus rectus);

- верхня кам’яниста пазуха (sinus petrosus superior);

- печериста пазуха (sinus cavernosus);

- клино-тім’яна пазуха(sinus sphenoparietalis);

- вени губчатки (vv. diploicae),від кісток черепа(ossa cranii);

- оболонкові вени (vv. meningeales),від черепної твердої оболонки(dura mater cranialis);

- верхня очна вена (v. ophthalmica superior)та нижня очна вена (v. ophthalmica inferior),від органа

зору (organum oculi);

- вени лабіринту (vv. labyrinthi),від внутрішнього вуха;

- випускні вени (vv. emissariae),що сполучають внутрішньочерепні притоки з позачерепними прито-

ками внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);

- вени головного мозку (vv. encephali)–глибокі та поверхневі(vv.рrofundae et superficiales).

Вілізієве коло(лат.circulus arteriosus cerebri) — міжсистемний анастомоз в основі головного мозку у вигляді кола, яке утворене 4 парними (лат.a.cerebri anterior, a.carotis interna, a.communicans posterior, a.cerebri posterior) іоднієюнепарною(лат.a. communicans anterior) артеріями

Білет 48.

1. Носова порожнина, стінки, зєднання з приносовими пазухами.

Кісткова носова порожнина

(cavitasnasalisossea)

Вона відкривається спереду грушоподібним отвором (aperturapiriformis), а ззаду через хоани

(choanae) сполучається з носоглоткою.

Кісткова носова порожнина (cavitasnasalisossea) розділена кістковою носовою перегородкою

(septumnasiosseum) на праву та ліву половини, і кожна половина має:

- верхню стінку (paries superior);

- нижню стінку (paries inferior);

- бічну стінку (paries lateralis);

- присередню стінку (paries medialis).

Бічна стінка (paries lateralis)утворена:

- носовою кісткою (os nasale);

- лобовим відростком верхньої щелепи (processus frontalis maxillae);

- сльозовою кісткою (os lacrimale);

- решітчастим лабіринтом (labyrinthus ethmoidalis);

- перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini);

- присередньою пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (lamina medialis processus pterygoidei ossis sphenoidalis);

- нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior).

Верхня стінка (paries superior)утворена:

- лобовою кісткою (os frontale);

- дірчастою пластинкою решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis).

Присередня стінка утворена:

- кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum), яка складається з:

- перпендикулярної пластинки решітчастої кістки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis);

- лемeша (vomer).

Нижня стінка (paries inferior)утворена кістковим піднебінням(palatum osseum),яке складається з

піднебінного відростка верхньої щелепи (processus palatinus maxillae) і горизонтальної пластинки під-

небінної кістки (lamina horizontalis ossis palatini).

Кісткове піднебіння (palatum osseum)має шви(suturae),що проходять по серединній лінії,між під-

небінними відростками (processus palatini) правої та лівої верхніх щелеп (maxilla dextra et sinistra) та

горизонтальними пластинками правої і лівої піднебінних кісток – серединне піднебінне шво (sutura palatina mediana), а також між передніми краями горизонтальних пластинок піднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum) та задніми краями піднебінних відростків верхніх щелеп – поперечне

піднебінне шво (sutura palatina transversa).

Спереду і з боків кісткове піднебіння (palatum osseum) оточене комірковими відростками верхньої щелепи (processus alveolares maxillae), які разом утворюють коміркову дугу (arcus alveolaris).

Біля переднього кінця серединного піднебінного шва (extremitas anterior suturae palatinae medianae)

знаходяться різцеві канали (canales incisivi).

У латеральному відділі поперечного піднебінного шва (sutura palatina transversa) в основі кожної го-

ризонтальної пластинки розташовуються ліві і праві:

- великі піднебінні отвори (foraminapalatinamajora);

- 2-3 малих піднебінних отвори (foraminapalatinaminora).

Між верхньою носовою раковиною (conchanasalissuperior)і середньою носовою раковиною

(conchanasalismedia) проходить верхній носовий хід (meatusnasisuperior), куди, за посередництва клинорешітчастого закутка (recessussphenoethmoidalis) відкриваються:

- клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis);

- задні решітчасті комірки решітчастої кістки (cellulae ethmoidales posteriores ossis еthmoidalis).

Між середньою носовою раковиною (concha nasalis media)і нижньою носовою раковиною (conchanasalis inferior) проходить середній носовий хід (meatus nasi medius), куди через решітчасту лійку (infundibulum ethmoidale) та півмісяцеву щілину (hiatus semilunaris) відкриваються:

- лобова пазуха (sinus frontalis);

- верхньощелепна пазуха (sinus maxillaris);

- передні решітчасті комірки (cellulae ethmoidales anteriores);

- середні решітчасті комірки (cellulae ethmoidales mediae).

Між нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior)і кістковим піднебінням (palatum osseum)

розташований нижній носовий хід (meatus nasi inferior), куди відкриваються:

- носослізний канал (canalis nasolacrimalis);

- різцевий канал (canalis incisivus).

Спільний носовий хід (meatus nasi communis)є частиною носової порожнини(cavitas nasi)між носо-

вими раковинами (conchaenasales) і носовою перегородкою (septumnasi).

Носоглотковий хід (meatusnasopharyngeus)розташований між заднім краєм носових раковин

(margo posterior concharum nasalium) та хоанами (choanae).

На бічній стінці (paries lateralis) цього ходу позаду середньої носової раковини (concha nasalis media) розташований клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum).

Позаду і дещо вище верхньої носової раковини (concha nasalis superior) розташований клинорешіт-

частий закуток (recessus sphenoethmoidalis), куди відкривається клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis) через отвір клиноподібної пазухи (apertura sinus sphenoidalis).

Кісткова носова порожнина (cavitasnasalisossea) сполучається через:

- грушоподібний отвір (aperturapiriformis) із зовнішнім середовищем;

- дірчасті отвори дірчастої пластинки решітчастої кістки (foraminacribrosalaminaecribrosaeossisethmoidalis) – з передньою черепною ямкою(fossa cranii anterior) внутрішньої основи черепа (basis cranii interna);

- різцевий канал (canalisincisivus) – з ротовою порожниною(cavitas oris);

- хоани (choanae); задні носові отвори (aperturae nasales posteriores) – із зовнішньою основою че-

репа (basis cranii externa),або,за наявності м’яких тканин,з носовою частиною глотки(pars nasalis pharyngis);

- клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum) – з крилопіднебінною ямкою (fossa pterygopalatina).

Хоани (choanae); задні носові отвори (aperturae nasales posteriores) обмежені:

- знизу – горизонтальними пластинками піднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum);

- присередньо – лемешем (vomer);

- збоку – присередніми пластинками крилоподібних відростків клиноподібної кістки (laminae mediales processuum pterygoideorum ossis sphenoidalis);

- угорі – тілом (corpus) та піхвовими відростками клиноподібної кістки (processus vaginales ossis sphenoidalis) і крилами лемеша (alae vomeris).

1. Товста кишка, топографія, частини, іннервація, кровопостачання

Товста кишка (intestinumcrassum)

Товста кишка (intestinumcrassum) у вигляді рамки оточує нижній поверх черевної порожнини.

Вона має такі ознаки, за якими її можна відрізнити від тонкої кишки (intenstinumtenue):

- стрічки ободової кишки (taeniaecoli),які утворені зовнішнім поздовжнім шаром м’язовоїоболонки кишки (stratumlongitudinaleexternumtunicaemusculariscoli). Їх є три:

- вільна стрічка (taenia libera);

- чепцева стрічка (taenia omentalis);

- брижовоободовокишкова стрічка (taenia mesocolica);

- випини ободової кишки (haustra coli),які утворюються внаслідок того,що поздовжні м’язові

стрічки ободової кишки (taeniae coli) коротші за довжину кишки;

- чепцеві привіски (appendices omentales),або жирові привіски ободової кишки(appendicesadiposae coli).

Крім того, слизова оболонка товстої кишки (tunica mucosa intestini crassi) має півмісяцеві складки

ободової кишки (plicae semilunares coli)і не має ворсинок (villi).

Товста кишка (intestinum crassum) має такі відділи:

- сліпу кишку (caecum);

- ободову кишку (colon),яка складається з:

- висхідної ободової кишки (colonascendens);

- поперечної ободової кишки (colontransversum);

- низхідної ободової кишки (colondescendens);

- сигмоподібної ободової кишки (colonsigmoideum);

- пряму кишку (rectum);

- відхідниковий канал (canalis analis).

Сліпа кишка (caecum)–розміщена у правій клубовій ямці(fossa iliaca dextra),оточена очеревиною

(peritoneum) з усіх боків (інтраперитонеально), але не має власної брижі.

У місці сходження стрічок (taeniaecoli) на сліпій кишці (caecum) розміщений червоподібний

відросток (appendixvermiformis),який вкритий очеревиною(peritoneum)з усіх боків

(інтраперитонеально) і має брижу червоподібного відростка (mesoappendix).

Через отвір червоподібного відростка (ostiumappendicisvermiformis) він сполучається з

порожниною сліпої кишки (cavumcaeci).

Червоподібний відросток (appendixvermiformis)є вторинним лімфоїдним органом(organonlymphoideumsecundarium), у своїй стінці містить скупчені лімфатичні вузлики (nodulilymphoideiaggregati).

При переході клубової кишки у сліпу є клубовий отвір (ostiumileale), який знаходиться між

верхівками клубових сосочків (papillaeileales) і має вигляд горизонтальної щілини. Ця щілина

обмежена:

- зверху – клубово-ободовокишковою губою (labrumileocolicum), або верхньою губою (labrumsuperius);

- знизу – клубово-сліпокишковою губою (labrumileocaecale), або нижньою губою (labruminferius).

Основу губ утворює коловий шар м’язової оболонки клубової кишки (stratumcircularetunicaemuscularisilei).

Умісцях з’єднання верхньої і нижньої губ (labrumsuperiusetinferius) – спереду і ззаду – є парна

вуздечка клубового отвору (frenulumostiiilealis).

Губи та вуздечки утворюють клубово-сліпокишковий клапан (valvailiocaecalis), що закриває клубовий отвір (ostiumileale) і замикає вихід з тонкої кишки, запобігаючи надходженню вмісту із товстої кишки до тонкої.

Нижче клубового отвору (ostiumileale) на внутрішній поверхні задньоприсередньої стінки сліпої кишки (caecum) розміщений отвір червоподібного відростка (ostiumappendicisvermiformis).

Висхідна ободова кишка (colonascendens)розміщена вертикально в правій бічній черевній

ділянці і оточена очеревиною з трьох боків (мезоперитонеально), брижі не має.

При її переході у поперечну ободову кишку (colontransversum) утворюється правий згин ободової