Класифікація провідних шляхів. Екстероцептивні провідні шляхи

Провідні шляхи головного і спинного мозку поділяються на:

- асоціативні;

- комісуральні;

- проекційні.

Асоціативні провідні шляхи

(neurofibrae associationes)

Це шляхи, що сполучають функціональні ділянки однієї півкулі. Вони поділяються на:

- довгі асоціативні волокна (fibrae associationis longae);

- короткі асоціативні волокна (fibrae associationis breves).

Комісуральні провідні шляхи

(neurofibrae commissurales)

Вони сполучають симетричні ділянки обох півкуль великого мозку та обох половин спинного мозку для координації їх діяльності.

Проекційні провідні шляхи

(neurofibraeprojectiones)

Це шляхи, які сполучають головний та спинний мозок (encephalonetmedullaspinalis) з робочими органами. Вони поділяються на:

- висхідні (чутливі,аферентні);

- низхідні (рухові,еферентні).

Чутливі проекційні шляхи,що поділяються на:

1 Екстероцептивні провідні шляхи проводять імпульси від рецепторів, які реагують на подразники зовнішнього середовища. Ці шляхи починаються від шкіри (контактні екстерорецептори)

та від органів зору (organumvisus), нюху (organumolfactorium), смаку (organumgustatorium), слуху

(organumauditus) і рівноваги (дистантні екстерорецептори).

До них належать:

- бічний спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus lateralis)–шлях больової і

температурної чутливості;

- передній спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior)–шлях дотикової

чутливості;

- провідні шляхи від:

- органа зору (зоровий нерв);

- органа нюху (нюховий нерв);

- органа смаку (барабанна струнаVIIпари та язикові гілкиIXпари черепних нервів);

- органа слуху (завитковий нерв)

- органа рівноваги (присінковий нерв).

4. Система нижньої порожнистої вени

СИСТЕМА НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ

Нижня порожниста вена (venacavainferior)починається на рівніIV-Vпоперекових хребців

(vertebrae lumbales) при злитті:

- лівої спільної клубової вени (v. iliaca communis sinistra);

- правої спільної клубової вени (v. iliaca communis dextra),справа і нижче від роздвоєння аорти

(bifurcatio aortae).

Вона проходить через сухожилковий центр діаф-рагми (centrum tendineum diaphragmatis) в заднє

середостіння (mediastinum posterius) і впадає у пра-ве передсердя (atrium dextrum).

У нижній порожнистій вені (vena cava inferior) ро-зрізняють:

- пристінкові притоки нижньої порожнистої ве-ни(vv. parietales venae cavae inferioris);

- нутрощеві притоки нижньої порожнистої вени(vv. viscerales venae cavae inferioris).

До пристінкових притоків нижньої порожнис-тої вени (vv. parietales venae cavae inferioris) нале-жать:

- поперекові вени (vv. lumbales)–по чотири або п’ять з кожного боку,які збирають кров від задньоїстінки порожнини живота (paries posterior cavitatis abdominis), хребтового каналу (canalis vertebralis),

спинного мозку та його оболонок (medulla spinalis et meninges), супроводжуючи відповідні поперекові артеріі (aa. lumbales).

Верхні чотири вени переважно впадають у ниж-ню порожнисту вену (vena cava inferior), хоч перша з них може впадати у висхідну поперекову вену (v. lumbalis ascendens).

П’ята є притокою клубово-поперекової вени (v. iliolumbalis) або спільної клубової вени (vena iliaca communis).

Усі вони анастомозують з висхідною попереко-вою веною (v. lumbalis ascendens).

- нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores)–вени,які супроводжують однойменні артерії(aa.phrenicae inferiores).

Праві вени (vv. phrenicae inferiores dextrae) впа-дають у нижню порожнисту вену (vena cava inferior), а ліві (vv. phrenicae inferiores sinistrae) – у ліву над-ниркову вену (v. suprarenalis sinistra), ліву ниркову (v. renalis) або нижню порожнисту вену (vena cava inferior).

До нутрощевих притоків нижньої порожнистої ве-ни (vv. viscerales venae cavae inferioris) належать:

- права яєчкова вена (v. testicularis dextra),у жі-нок– права яєчникова вена (v. ovarica dextra),що

починається від заднього краю яєчка (margo posterior testis) чи від воріт яєчника (hilum ovarii)

численними венами, які утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis).

Вона несе кров від правого лозоподібного спле-тення (plexus pampiniformis dexter) до нижньої по-

рожнистої вени (vena cava inferior).

У чоловіків лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis) і яєчкова вена (v. testicularis) нале-

жать до складу сім’яного канатика (funiculusspermaticus);

- ліва яєчкова вена (v. testicularissinistra),у жінок– ліва яєчникова вена (v. ovaricasinistra),що підпрямим кутом впадає у ліву ниркову вену (v. renalissinistra);

- ниркові вени (vv. renales)–парні,йдуть від нир-кових воріт(hilumrenale)і,анастомозуючи з попе-

рековими венами (vv. lumbales), впадають у нижню порожнисту вену (v. cavainferior) між першим та

дру-гим поперековими хребцями (vertebraelumbales);

- права надниркова вена (v. suprarenalisdextra),що виходить з воріт надниркової залози(hilumglandulaesuprarenalis);

- ліва надниркова вена (v. suprarenalissinistra),що впадає в ліву ниркову вену(v. renalissinistra);

- печінкові вени (vv. hepaticae)–три-чотири кру-пні вени впадають у нижню порожнисту вену(v. cavainferior) в ділянці печінки (regiohepatis) у борозні порожнистої вени (sulcusvenaecavae).

Білет 39

1.Топографія нижньої кінцівки. Фасції. Стегновий канал: будова,утворення,клін.значення.

ТОПОГРАФІЯ І ФАСЦІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

Грушоподібний м’яз (m.piriformis), виходячи через великий сідничний отвір (foramenischiadicummajus), не заповнює його повністю, внаслідок чого утворюються:

- надгрушоподібний отвір (foramensuprapiri-forme);

- підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme).

Внутрішній та зовнішній затульні м’язи (musculi obturatorii internus et externus), закриваючи затуль-

ний отвір (foramen obturatum), утворюють у ділянці затульної борозни (sulcus obturatorius) затульний

канал (canalis obturatorius).

Під пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale) – між нею і клубовою кісткою (os ilium) – утворюється

простір, який за допомогою клубово-гребінної дуги (arcus iliopectineus), що прикріплюється до клу-

бово-гребінного підвищення (eminentia iliopectinea), поділяється на два отвори:

- присередньо розташована судинна затока (lacunavasorum), через яку проходять стегнові арте-

ріятавена (arteria et vena femorales);

- збокурозташованам’язовазатока (lacuna musculorum), черезякупроходятьклубово-

поперековийм’яз (musculus iliopsoas) істегновийнерв (nervus femoralis).

Уділянцісудинноїзатоки(lacuna vasorum)утворюєтьсястегновекільце(anulus femoralis),якеприпроходженністегновихгрижперетворюєтьсянаглибокекільцестегновогоканалу (anulus canalis femoralis profundus).

Глибокекільцестегновогоканалу (anulus canalis femoralis profundus) оточене:

- збокустегновоювеною (vena femoralis);

- присередньозатоковоюзв’язкою (ligamentum lacunare);

- спередупахвинноюзв’язкою (ligamentum inguinale);

- ззадугребінноюзв’язкою (ligamentum pectineale).

Тазовафасція(fascia pelvis; fascia pelvica)

Тазовафасціяєпродовженнямпристінковоїфасціїживота (fascia abdominis parietalis), вонащена-

зиваєтьсявнутрішньочеревноюфасцією (fascia endoabdominalis).

Та частина тазової фасції (fasciapelvis), яка покриває клубовий та великий поперековий м’язи

(musculiiliacusetpsoasmajor), називається попереково-клубовою фасцією (fasciailiopsoas), або

клубовою фасцією (fasciailiaca).

Сіднична фасція (fasciaglutea)вкриває ззовні великий сідничний м’яз(m.gluteusmaximus).Глибо-

кий листок цієї фасції відмежовує великий сідничний м’яз (m. gluteusmaximus) від середнього сіднич-

ного м’яза (m. gluteusminimus) і від м’яза-натягувача широкої фасції (m. tensorfasciaelatae). Унизу

сіднична фасція (fasciaglutea) потовщується і продовжується у широку фасцію (fascialata).

Широка фасція (fascialata)

Широка фасція (fascialata) формує піхви (vaginae) для м’язів стегна (musculifemoris), а також:

- бічнуміжм’язовуперегородкустегна(septum intermusculare femoris laterale);

- присереднюміжм’язовуперегородкустегна(septum intermusculare femoris mediale),яківідо-

кремлюють передню групу м’язів стегна від присередньої та задньої груп. Широка фасція (fascia lata) має:

- поверхневийлисток(folium superficialis; lamina superficialis);

- глибокийлисток(folium profundum; lamina profunda).

Глибокийлистокширокоїфасціїстегна(lamina profunda fasciae latae femoris)покриваєвсестегно (femur). Збокуцяфасціяущільнюєтьсяіутворюєсухожилокдлям’яза-натягувачаширокоїфас-

ції (musculus tensor fasciae latae), якийназиваєтьсяклубово-великогомілковимпасмом (tractus iliotibialis).

Поверхневийлистокширокоїфасціїстегна(lamina superficialis fasciae latae femoris)розташо-

ванийлишевмежахстегновоготрикутника (trigonum femorale) ізакінчуєтьсязнизусерпоподібнимкра-

єм (margo falciformis), якиймає:

- верхній ріг (cornu superius);

- нижній ріг (cornu inferius).

Верхній ріг (cornu superius) зростається з пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale).

Нижній ріг (cornu inferius) зростається з глибоким листком (пластинкою) широкої фасції стегна

(lamina profunda fasciae latae femoris).

Підсерпоподібнимкраємповерхневоголисткаширокоїфасціїстегна (margo falciformis laminae superficialis fasciae latae femoris) утворюєтьсяпідшкірнийрозтвір (hiatus saphenus), якийвкритий

дірчастоюфасцією(fascia cribrosa)_–найтоншоючастиноюширокоїфасції(fascia lata).

Припроходженністегновихгриж (кил) підшкірнийрозтвір (hiatus saphenus) перетворюєтьсяузов-

нішнєкільцестегновогоканалу(anulus canalis femoralis externus).

Стегновийканал(canalis femoralis)

Стегновийканал (canalis femoralis) унормінеіснує, вінутворюєтьсятількиприутворенністегнових

гриж (кил).

У каналі виділяють три стінки:

- бічнустінку(paries lateralis),щоутворена:

- стегновою веною (vena femoralis);

- передню стінку (pariesanterior),яка представлена:

- поверхневим листком широкої фасції (laminasuperficialisfasciaelatae);

- пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale);

- верхнім рогом серпоподібного краю (cornu superius marginis falciformis);

- заднюстінку(paries posterior),щоутворена:

- глибокимлисткомширокоїфасціїстегна (lamina profunda fasciae latae femoris).

При утворенні стегнового каналу (canalisfemoralis) його:

- глибоким кільцем (anulusfemoralisprofundus)є стегнове кільце (anulusfemoralis);

- поверхневим кільцем (anulusfemoralissuperficialis)є підшкірний розтвір (hiatussaphenus).

На передній поверхні стегна (faciesanteriorfemoris) помітний стегновий трикутник (trigonumfemorale), межами якого є:

- угорі пахвинна зв’язка(ligamentuminguinale);

- присередньо довгий привідний м’яз(musculusadductorlongus);

- збоку і знизу кравецький м’яз(musculussartorius).

Стегнові артерія і вена (arteriaetvenafemorales), виходячи із судинної затоки (lacunavasorum), ля-

гають у клубово-гребінну борозну (sulcusiliopectineus), що розташована між:

- клубовим м’язом (musculusiliacus);

- гребінним м’язом (musculuspectineus).

Далі стегнові судини проходять у передній стегновій борозні (sulcusfemoralisanterior), яка роз-

ташована між довгим привідним м’язом (musculusadductorlongus) присередньо і присереднім широ-

кимм’язом (musculus vastus medialis) – збоку.

Нижнійкутстегновоготрикутника (trigonum femorale), асамепереднястегноваборозна (sulcus femoralis anterior), переходитьупривіднийканал (canalis adductorius), абоканалГунтера, якийроз-

ташований між:

- великим привідним м’язом (musculus adductor magnus) присередньо;

- присереднім широким м’язом (musculus vastus medialis) збоку;

- а спереду перекинутою між цими м’язами широко-привідною міжм’язовою перегородкою (septum intermusculare vastoadductorium).

Привідний канал (canalis adductorius) знизу відкривається привідним розтвором (hiatus adductorius) у підколінну ямку (fossa poplitea).

Через його передній розтвір (hiatus anterior) проходять:

- підшкірний нерв (nervus saphenus);

- низхідні колінні артерія та вени (arteria et venae descendentes genus).

Підколінна ямка (fossa poplitea)

Фасція гомілки (fascia cruris)