Тема № 1. Дослідження біохімічного складу і біосинтезу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.

Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій

Тематичний план практичних занять з модуля 4

Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)

№ п/п	Тема	Кількість годин
1.	Підготовка до практичних занять:
1.1	Набути практичні навики з молекулярної біології та генетики:
Малювати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції та трансляції.
Пояснювати молекулярні механізми регуляції в реалізації генетичної інформації.
Оцінювати вроджені вади метаболізму (молекулярні хвороби) як наслідок генетичних пошкоджень та точкових мутацій.
1.2	Набути практичні навики з біохімії та молекулярної біології гормональної регуляції:
Писати структурні формули гормонів – похідних амінокислот та стероїдних гормонів.
Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії пептидних, стероїдних, тиреоїдних, амінних гормонів.
Оцінювати порушення метаболізму при недостатньому та надлишковому утворенні гормонів.
Оцінювати зміни гомеостазу кальцію при гормональному дисбалансі.
2.	Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – за темами рефератів.
3.	Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 4.
	Разом

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 14 балів, „4” – 10 балів, „3” – 5 балів, „2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умов виконання навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 44 балів = (5 × 8 = 40) + 4 (мінімальна кількість балів за індивідуальну самостійну роботу) = 44 балів.

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.

Змістовий модуль № 12. Основи молекулярної біології.

Тема № 1. Дослідження біохімічного складу і біосинтезу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.

Мета заняття:Знати хімічну будову складових частин нуклеопротеїнів, будову і функціонування нуклеїнових кислот, їх роль у матричних синтезах. Уміти провести якісні реакції на складові частини нуклеопротеїнів.

Актуальність теми:Нуклеопротеїни – це складні білки, в яких небілкова частина представлена нуклеїновими кислотами (ДНК і РНК). ДНК, що локалізується в ядрі, зберігає генетичну інформацію про особливості будови всього організму. Різні види РНК відіграють важливу роль у біосинтезі білка.

Конкретні завдання:

Ø Знати хімічну будову складових частин нуклеопротеїнів, будову і функціонування нуклеїнових кислот, їх роль в процесах біосинтезу білка.

Ø Вміти виділити нуклеопротеїни з тканин і провести якісні реакції на їх складові компоненти: а) біуретова проба на поліпептиди; б) реакція Тромера на пентози; в) срібна проба на пуринові основи; г) молібденова проба на фосфатну кислоту.

Теоретичні питання

1. Біохімічні функції нуклеїнових кислот та нуклеотидів. Роль нуклеотидів в утворенні молекул нуклеїнових кислот.

2. Компоненти нуклеотидів та нуклеозидів. Мінорні азотисті основи та нуклеотиди.

3. Вільні біологічно активні нуклеотиди та їх біохімічні функції: участь у метаболічних реакціях (АТФ, НАД, НАДФ, ФАД, ФМН, ЦТФ, УТФ) та їх регуляції (циклічні нуклеотиди – 3’,5’-АМФ, 3’,5’-ГМФ).

4. Нуклеїнові кислоти: структура, властивості, історичні етапи вивчення. Первинна структура нуклеїнових кислот, полярність полінуклеотидів, особливості первинної структури ДНК та РНК.

5. Будова, властивості та біологічні функції ДНК. Експериментальне доведення генетичної ролі ДНК (феномен трансформації). Молекулярна маса, розміри та нуклеотидний склад молекул ДНК вірусів, прокаріотів та еукаріотів.

6. Вторинна структура ДНК, роль водневих зв’язків у її утворенні (правила Чаргафа, модель Уотсона-Кріка), антипаралельність ланцюгів.

7. Третинна структура ДНК. Фізико-хімічні властивості ДНК: взаємодія з катіонними лігандами; гіпохромний ефект; денатурація та ренатурація ДНК.

8. Будова, властивості й біологічні функції РНК. Типи РНК: мРНК, тРНК, рРНК; особливості структурної організацїї (вторинної та третинної) різних типів РНК.

9. Молекулярна організація ядерного хроматину та рибосом еукаріотичних клітин. Хроматин: нуклеосомна організація, гістони та негістонові білки. Рибосоми: субодинична структура, склад білків та РНК.

Практична робота