Д. Антигемофільний глобулін А
Е. *Протеїнліпаза
183.Відомо, що в печінці концентрації деяких ферментів можуть бути змінені в залежності від кількості – поживних сполук їжі. Ці ферменти мають назву:
А. Конститутивні
В. *Адаптивні
С. Регуляторні
Д. Алостеричні
Е. Гепатохромні
184. Циклічні нуклеотиди цАМФ, цГМФ приймають участь в функціонуванні біологічної системи контролю за ферментативними реакціями. Насамперед, при дії деяких гормонів вони виконують функцію:
А. Алостеричних інгібіторів
В. *Вторинних посередників інгібіторів.
С. Гомотропних регуляторів
Д. Ковалентних модифікаторів
Е. Протеїназних інгібіторів.
185.Який вид інгібування описується таким рівнянням взаємодії ферменту (Е) з інгібітором (І) Е + І ↔ ЕІ:
А. *Зворотне
В. Незворотне
С. Алостеричне
Д. Конкурентне
Е. Неконкурентне
186.Ліганди, що за своєю хімічною структурою близькі до субстрату і взаємодія яких з активним центром призводить до зменшення активності ферменту, мають назву:
А. Алостеричних
В. *Конкурентних
С. Неконкурентних
Д. Незворотних
Е. Стереохімічних
187.Інгібітори, які збільшують Кm ферменту і не впливають на Vmax реакції мають назву:
А. Незворотні
В. Алостеричні
С. Стереохімічні
Д. *Конкурентні
Е. Неконкурентні
188.Відомо, що йодацетамід є алкілуючим агентом, який реагує із каталітично активними SH-групами ферментів. Цей вид інгібування належить до:
А. *Незворотного
В. Конкурентного
С. Неконкурентного
Д. Алостеричного
Е. Стереохімічного
189.До основних механізмів регуляції каталітичної активності ферментів належать всі вказані нижче, крім:
А. Алостерична
В. Ковалентна модифікація
С. Обмежений протеоліз
Д. З участю регуляторних білків
Е. *Компартментація
190.Для гомотропних регуляторних ферментів модуляторами є:
А. Кінцеві продукти
В. Іони металів
С. *Власні субстрати
Д. Реактиватори
Е. Зворотні інгібітори
191.Активність протеїнліпаз регулюється шляхом фосфорилюван-ня. Цей механізм регуляції має назву:
А. Алостерична
В. *Ковалентна модифікація
С. Протеолітична активація
Д. Компартментація
Е. Ретроінгібування
192.Ферменти, що синтезуються клітинами постійно, незалежно від змін умов навколишнього середовища, мають назву:
А. Індуцибельні
В. Репресибельні
С. Адаптивні
Д. *Конститутивні
Е. Алостеричні
193.При надходженні в організм чужорідних сполук (лікарських, токсичних) відбувається збільшення кількості ферментів детоксикації – глюкуронування та мікросомального окиснення. Цей регуляторний механізм має назву:
А. Алостерична регуляція
В. Ковалентна модифікація
С. Частковий протеоліз
Д.* Індукція
Е. Репресія
194. Активність деяких ферментів контролюється спеціальними регуляторними білками, що можуть спричиняти активуючі або інгібіторні ефекти. До таких білків – ефекторів належать всі нижче вказані, крім:
А. Кальмодулін
В. α2-Макроглобулін
С. α1-антитрипсин
Д. Антигемофільний глобулін А
Е*. Протеїнліпаза
195.Який вид інгібування описується рівнянням взаємодії ферменту (Е) з інгібітором (І) Е + І → ЕІ:
А. Зворотне
В. *Незворотне
С. Алостеричне
Д. Конкурентне
Е. Неконкурентне
196.Малонова кислота є інгібітором сукцинатдегідрогенази. Це інгібування можна зняти:
А. *Надлишком янтарної кислоти
В. Реактиваторами
С. Надлишком ФАД
Д. Видаленням малонової кислоти
Е. Діалізом
197.Інгібітори, які не впливають на Кm ферменту і зменшують його активність (Vmax) мають назву:
А. Незворотні
В. Алостеричні
С. Стереохімічні
Д. Конкурентні
Е. *Неконкурентні
198.Відомо, що діізопропілфторфосфат в контрольованих концентраціях використовується в лікуванні спадкової міастенії (miastenia gravis), тому що є інгібітором ацетилхолінестерази. Який вид інгібування лежить в основі такої терапії:
А. Конкурентне
В. Неконкурентне
С. Зворотне
Д. *Незворотне
Е. Алостеричне
199.Ферменти, які крім активного центру мають додатковий регуляторний центр, це:
А. *Алостеричні
В. Доменні
С. Протомерні
Д. Інгібовані
Е. Модифіковані
200.Для гетеротропних регуляторних ферментів модуляторами є:
А. *Кінцеві продукти
В. Іони металів
С. Власні субстрати
Д. Реактиватори
Е. Зворотні інгібітори
201.Регуляторний механізм, який функціонує при утворенні активних форм більшості ферментів травного каналу – пепсину, трипсину, хімотрипсину, має назву:
А. Алостерична регуляція
В. Ковалентна модифікація
С. *Частковий протеоліз
Д. Гомотропна регуляція
Е. Гетеротропна регуляція
202.Ферменти, на інтенсивність біосинтезу яких впливає зміна концентрації субстрату в клітині, мають назву:
А. Конститутивні
В. *Адаптивні
С. Алостеричні
Д. Регуляторні
Е. Протеїназні
203.Циклічні нуклеотиди цАМФ, цГМФ приймають участь в функціонуванні біологічної системи контролю за ферментативними реакціями. Насамперед, при дії деяких гормонів вони виконують функцію:
А. Алостеричних інгібіторів
В. *Вторинних посередників
С. Гомотропних регуляторів
Д. Ковалентних модифікаторів
Е. Протеїназних інгібіторів.
204.Антиметаболіти – біологічно активні сполуки, які застосовують як антибактеріальні та протипухлинні засоби. В основі механізму їх дії на ферменти лежить:
А. Незворотне інгібування
В. Часткова денатурація
С. *Конкурентне інгібування
Д. Неконкурентне інгібування
Е. Незворотне фосфорилювання
205.Сукупність процесів розщеплення біомолекул з вивільненням енергії має назву:
А. Анаболізм
В. *Катаболізм
С. Амфіболізм
Д. Екскреція
Е. Метаболізм
206.Яка з нижче наведених сполук є макроергічною:
А. *Креатинфосфат
В. Креатинін
С. Кератин
Д. Аденозинмонофосфат
Е. Уридин
207.Яка з нижче наведених реакцій є ендергонічною:
А. Лактат + НАДН∙Н → ПВК + НАД+
В. Галактозо-1-Ф + УДФ-глюкоза→Гл-1-Ф + УДФ-галактоза
С. Глюкозо-6-Ф → Фруктозо-6-Ф
Д.* Фруктозо-6-Ф + АТФ → Фруктозо-1,6-диФ + АДФ
Е. ФЕП + АДФ → ПВК + АТФ
208.Окремі метаболічні шляхи знаходяться у різних компарт-ментах клітини. Вкажіть той, який протікає у цитозолі:
А. *Гліколіз
В. β-окиснення жирних кислот
С. Реплікація
Д. Транскрипція
Е. Реакції ЦЛК
209.У ферментативному розщепленні складних біоорганічних сполук в організмі виділяються 3 етапи. Вкажіть процес, що характерний для ІІ етапу катаболізму:
А. НК → Нуклеотиди
В. *Гл → ПВК
С. Триацилгліцероли →ЖК + гліцерол
Д. Транспорт електронів на О2
Е. Окиснення ацетил-КоА
210.Вкажіть клас ферментів, який переважає на І стадії катаболізму біомолекул:
А. Оксидоредуктази
В. Трансферази
С. *Гідролази
Д. Ліази
Е. Лігази
211.Який з нижче наведених процесів є частиною загального шляху катаболізму:
А. *Окиснення Ацетил-КоА до СО2 і Н2О
В. Окиснення Гл до ПВК
С. Гідроліз ТАГ до ЖК і гліцеролу
Д. Дезамінування амінокислот з виділенням NН3
Е. Окиснення ЖК до Ацетил-КоА
212.Назвіть кофермент, який входить до складу дегідрогеназ, що приймають участь у реакціях біологічного окиснення:
А. Пірідоксальфосфат
В. Тетрагідрофолат
С. Коензим А
Д. *Флавінмононуклеотид
Е. Тіаміндифосфат
213.Яку з нижче наведених схем реакції біологічного окиснення каталізують оксидази?
А. SH2 + R → S + RH2
B. Se + A → S + Ae
C. SH + ½ O2 → SOH
Д. S + O2 → SO2
E. *SH + O2 → S + H2O2
214.Гідроксилази прискорюють включення у субстрат:
А. 2 атомів кисню
В. Гідроксильної групи
С. Перекисної групи
Д. *1 атому кисню
Е. Декількох атомів кисню
215.Сукупність процесів синтезу біомолекул притаманних даному організму, в яких використовується енергія АТФ має назву:
А. *Анаболізм
В. Катаболізм
С. Амфіболізм
Д. Екскреція
Е. Метаболізм
216.Яка з нижче наведених сполук є макроергічною:
А. 2,3-ц-аденозин-монофосфат
В. Аденозинмонофосфат
С. *Аденозинтрифосфат
Д. Аденозин
Е. Аденін
217.Яка з нижче наведених реакцій є екзергонічною:
А. Лактат + НАДН∙Н → ПВК + НАД+
В. Галактозо-1-Ф + УДФ-глюкоза→Гл-1-Ф + УДФ-галактоза
С. Глюкозо-6-Ф → Фруктозо-6-Ф
Д. Фруктозо-6-Ф + АТФ → Фруктозо-1,6-диФ + АДФ
Е. *ФЕП + АДФ → ПВК + АТФ
218.Окремі метаболічні шляхи знаходяться у різних компарт-ментах клітини. Вкажіть той, який протікає у мембранах ЕПР:
А. Гліколіз
В. Глюконеогенез
С. *Мікросомальне окиснення
Д. Окисне фосфорилювання
Е. β-окиснення жирних кислот
219.У ферментативному розщепленні складних біоорганічних сполук в організмі виділяються 3 етапи. Вкажіть процес, що характерний для ІІІ етапу катаболізму:
А. Білки → АК
В. Триацилгліцероли →ЖК + гліцерол
С. ЖК → Ацетил-КоА
Д. *Окиснення ацетил-КоА
Е. Гліцерол → ПВК
220.Вкажіть клас ферментів, який каталізує реакції переважно на ІІІ стадії катаболізму біомолекул:
А. *Оксидоредуктази
В. Трансферази
С. Гідролази
Д. Ліази
Е. Лігази
221.Який з нижче наведених процесів є частиною специфічних шляхів катаболізму біомолекул:
А. *Дезамінування амінокислот з виділенням NН3
В. Окиснення Ацетил-КоА до СО2 і Н2О
С. Транспорт Н+ і електронів на О2 з утворенням Н2О
Д. Утворення СО2 в ЦЛК
Е. Окиснення α-КГ з утворенням НАДН∙Н
222.В реакціях біологічного окиснення приймають участь ферменти дегідрогенази. Назвіть кофермент, який входить до їх складу:
А. Пірідосамінфосфат
В. *Флавінаденіндинуклеотид
С. Тіаміндифосфат
Д. Дигідрофолат
Е. Метилкобаламін
223.Яку з нижче наведених схем реакції біологічного окиснення каталізують монооксигенази?
А. SH2 + R → S + RH2
B. Se + A → S + Ae
C. *SH + ½ O2 → SOH
Д. S + O2 → SO2
E. SH + O2 → S + H2O2
224.Реакції біологічного окиснення, які відбуваються при безпосередній взаємодії кисню з субстратом каталізують:
А. ФАД-залежні дегідрогенази
В. Цитохроми
С. *Оксидази
Д. Гемопротеїни
Е. НАД-залежні дегідрогенази
225.Метаболічні шляхи, субстрати яких можуть бути використані для синтезу складних біомолекул, а також для утворення енергії називаються:
А. Анаболічними
В. Катаболічними
С. *Амфіболічними
Д. Циклічними
Е. Розгалуженими
226.Речовиною, яка містить макроергічний зв’язок є:
А. Гліцерофосфат
В. Гл-6-Ф
С. *Ацетил-КоА
Д. Аденозин
Е. Креатин
227.Яка з нижче наведених реакцій є ендергонічною:
А. ПВК + НАД+ → Лактат + НАДН∙Н
В. 1,3-дифосфогліцерат + АДФ → 3-фосфогліцерат + АТФ
С. *Глюкоза + АТФ → Гл-6-Ф + АДФ
Д. ФЕП + АДФ → ПВК + АТФ
Е. Гл-6-Ф → Фр-6-Ф
228.Окремі метаболічні шляхи знаходяться у різних компарт-ментах клітини. Вкажіть той, який протікає у мітохондріях:
А. Гліколіз
В. *β-окиснення жирних кислот
С. Реплікація
Д. Транскрипція
Е. Синтез ЖК
229.У ферментативному розщепленні складних біоорганічних молекул в організмі виділяються 3 етапи. Вкажіть процес, що характерний для І етапу катаболізму:
А. *НК→ нуклеотиди
В. Гл → ПВК
С. ЖК → Ацетил-КоА
Д. Транспорт електронів на О2
Е. Окиснення Ацетил-КоА
230.Вкажіть клас ферментів, який каталізує реакції переважно на ІІІ стадії катаболізму біомолекул:
А. *Оксидоредуктази
В. Трансферази
С. Гідролази
Д. Ліази
Е. Лігази
231.Який з нижче наведених процесів є частиною загального шляху катаболізму:
А. Окиснення Гл до ПВК
В. Гідроліз крохмалю до Гл і мальтози
С. Окиснення гліцеролу до ПВК
Д. Дезамінування амінокислот з утворенням СО2
Е. *Окиснення Ацетил-КоА до СО2 і Н2О
232.Дегідрогенази, які використовують як акцептор кисню мають у якості кофермента:
А. НАД
В. *ФМН
С. ТДФ
Д. Пірідоксаль-Ф
Е. ТГФК
233.Яку з нижче наведених схем реакції біологічного окиснення каталізують цитохроми?
А. SH2 + R → S + RH2
B. *Se + A → S + Ae
C. SH + ½ O2 → SOH
Д. S + O2 → SO2
E. SH + O2 → S + H2O2
234.Реакції біологічного окиснення, які відбуваються при безпосередній взаємодії кисню з субстратом каталізують:
А.* Гідроксилази
В. НАД-залежні дегідрогенази
С. Гемопротеїни
Д. Цитохроми
Е. Лігази
235.ЦЛК виконує низку важливих функцій, серед яких всі вказані нижче, крім:
А. водень генеруюча
В. інтегративна
С. амфіболічна
Д. енергетична
Е. *анаплеротична
236.Відновлення НАД і ФАД в ЦЛК каталізують ферменти класу:
А. Трансфераз
В. Лігаз
С. Ізомераз
Д. *Оксидоредуктаз
Е. Гідролаз
237.Ферменти ЦЛК локалізовані в матриксі мітохондрій, але один з них зв’язаний з внутрішньою мембраною мітохондрій, це:
А. Ізоцитратдегідрогеназа
В. Аконітаза
С. *Сукцинатдегідрогеназа
Д. Фумараза
Е. Малатдегідрогеназа
238.Сполукою, яка відновлюється в ЦЛК, є:
А. Сукциніл-КоА
В. *Оксалоацетат
С. α-кетоглутарат
Д. Сукцинат
Е. Ацетил-КоА
239.Фермент, який каталізує відновлення оксалоацетату в останній реакції ЦЛК, має назву:
А. Цитратсинтаза
В. α-кетоглутаратдегідрогеназа
С. *Малатдегідрогеназа
Д. Сукцинатдегідрогеназа
Е. Фумараза
240.В регуляції ЦЛК приймають участь всі вказані нижче ферменти, крім:
А. Ізоцитратдегідрогенази
В. Цитратсинтази
С. α-кетоглутаратдегідрогенази
Д. Малатдегідрогенази
Е. *Аконітази
241.Для регуляторних ферментів ЦЛК основними інгібіторами є:
А. АМФ, АДФ
В. *НАДН, АТФ
С. НАД, АДФ
Д. АДФ, АТФ
Е. НАДН, АДФ
242.Який фермент ЦЛК каталізує перетворення цитрат → ізоцитрат?
А. Цитратсинтаза
В. Ізоцитратдегідрогеназа
С. *Аконітаза
Д. Фумараза
Е. Цитратдегідрогеназа
243.Які ферменти ЦЛК каталізують перетворення:
α-кетоглутарат → сукциніл-КоА → сукцинат?
А. α-кетоглутаратдегідрогеназа, сукцинатдегідрогеназа
В. сукциніл-КоА-синтаза, сукцинатдегідрогеназа
С. *α-кетоглутаратдегідрогеназа, сукциніл-КоА-синтаза
Д. аконітаза, сукцинатдегідрогеназа
Е. –
244. В ЦЛК приймають участь вітаміни у вигляді коферментів, серед яких всі вказані нижче, крім:
А. НАД
В. *НАДФ
С. ФАД
Д. КоА
Е. ТПФ
245.Яке з тверджень про ферменти ЦЛК є вірним?
А. Всі вони алостеричні
В. *Утворюють мультиферментний комплекс
С. Відносяться до класу оксидоредуктаз
Д. Інгібуються АДФ
Е. Є адаптивними
246.Всі ферменти ЦЛК, які вказані нижче, належать до класу оксидоредуктаз, крім
А. Сукцинатдегідрогенази
В. Малатдегідрогенази
С. *Сукцинілтіокінази
Д. α-кетоглутаратдегідрогенази
Е. Ізоцитратдегідрогенази
247.В ЦЛК перетворення цитрату в ізоцитрат каталізує фермент:
А. Ізоцитратдегідрогеназа
В. *Аконітаза
С. Цитратсинтаза
Д. Сукцинатдегідрогеназа
Е. Ізоцитратсинтаза
248.До складу α-кетоглутаратдегідрогеназного комплексу входять всі вказані коферменти, крім:
А. ТПФ
В. КоА
С. ФАД
Д. НАД
Е. *ФМН
249.В одному циклі ЦЛК утворюється енергія, кількість якої еквівалентна:
А. *1 АТФ
В. 2 АТФ
С. 12 АТФ
Д. АТФ
Е. 38 АТФ
250.Головною біологічною функцією ЦЛК є:
А. Утворення СО2
В. *Транспорт електронів від ацетил-КоА до НАД і ФАД
С. Окиснення ацетил-КоА до оксалоацетату
Д. Продукція теплової енергії
Е. Катаболізм оксалоацетату до СО2 і Н2О
251.Який фермент ЦЛК каталізує перетворення сукциніл-КоА → сукцинат?
А. Сукцинатдегідрогеназа
В. Сукцинатсинтаза
С. Сукцинатгідролаза
Д. *Сукциніл-КоА-синтаза
Е. Сукциніл-КоА-гідролаза
252.Які ферменти ЦЛК каталізують перетворення:
Фумарат → малат → оксалоацетат?
А. Фумаратдегідрогеназа, малатдегідрогеназа
В. *Фумараза, малатдегідрогеназа
С. Фумараза, оксалоацетатсинтаза
Д. Фумаратдегідрогеназа, малатгідратаза
Е. –
253.В одному циклі ЦЛК генерується 1 АТФ. Реакція, в якій відбувається утворення АТФ – це реакція: