Підрахунок кількості вирощених колоній

(проводиться на наступному занятті)

Швидкість зростання колоній залежить від температури: чим вона ближча до оптимальної для зростання мікробів, тим швидше розвиваються колонії. У зв’язку з цим кінцевий підрахунок числа колоній проводять для бактерій на МПА при температурі 30°С через 3 доби, а при кімнатній температурі – через 7 діб; для бактерій на ПМЖ – через 7 діб; для плісняви на сусловому агарі при кімнатній температурі – через 14 діб, а при вирощуванні в термостаті – через 7 діб.

Якщо число колоній не перебільшує 100–200, їх рахують на всій поверхні чашки, для чого перевертають її догори дном і, якщо потрібно, користуються лупою. Знайдене число колоній позначають на чашці олівцем. При великій кількості колоній дно чашки Петрі ділять олівцем на декілька однакових за площею секторів і підраховують число колоній у кожному секторі, а потім знаходять їх суму. Визначивши кількість вирощених колоній у чашці Петрі для даного розведення, підраховують вміст мікроорганізмів у досліджу­ваному субстраті так: число вирощених колоній множать на розведення і одержують вміст мікроорганізмів в 1 мл вихідної суспензії. Знаючи об’єм суспензії і масу наважки, взятої для її приготування, вираховують кількість мікроорганізмів в 1 г або 1 мл продукту.

Визначення кількості мікробних клітин методом

Безпосереднього підрахунку під мікроскопом

На цьому занятті спочатку підраховують кількість колоній, які виросли на чашках Петрі, і записують результати визначення кількості мікроорганізмів методом культивування у вказаному викладачем об’єкті.

Далі починають визначати кількість мікробних клітин методом безпосереднього підрахунку під мікроскопом. Для цього користу­ються спеціальними камерами (Бюркера, Горлєва та ін.). Розведення досліджуваного продукту готують так, як при визначенні кількості мікроорганізмів методом культивування.

Якщо об’єктом дослідження викладачем визначені хлібо­пе­карські дріжджі, необхідно порівняти результати, отримані мето­дами, і зробити відповідні висновки.

Визначення кількості мікроорганізмів методом

Крайніх розведень

Спочатку необхідно приготувати низку зростаючих розведень досліджуваного зразка. Правила приготування десятикратних розве­день викладені в методичних вказівках до 7-го заняття.

Щоб визначити кількість мікроорганізмів в 1 мл досліджуваного зразка, проводять висів суспензії кожного розведення у пробірки на рідке елективне середовище. Потім пробірки вміщують в термостат при оптимальній температурі на 24 години. Клітини мікроорганізмів починають активно розмножуватись в поживному середовищі за сприятливих умов і призводять до змін елективного середовища, які видно неозброєним оком.

Метод крайніх розведень застосовується для визначення бак­­терій групи кишкової палички. Забруднення продуктів бактеріями цієї групи характеризується поняттям колі-титру.

Колі-титр – це та найменша кількість молока, в якій міститься хоча б одна кишкова паличка.

Для визначення колі-титру молока і молочних продуктів стериль­ними піпетками вносять по 1 мл суспензії кожного розведення в пробірки з рідким середовищем Кесслера, яке є елективним середо­вищем для бактерій групи кишкової палички. (Схема висіву наведена на рис. 16).

Його готують з води, жовчі і пептону. Після стерилізації і встановлення відповідного pH (7,4–7,6) додають генціан-віолет, розливають середовище у пробірки, опускають в них поплавки (маленькі пробірки) і повторно стерилізують. Готове поживне середовище має темно-фіолетовий колір, поплавки повністю запов­нені середовищем.

Пробірки із середовищем Кесслера, в які зроблені висіви з розведень досліджуваних продуктів, вміщують в термостат на 24 години при температурі 43°С.

Кишкова паличка викликає помутніння середовища Кесслера і накопичення газу, який заповнює поплавки.

Крайня пробірка, в якій відбулись вказані зміни елективного поживного середовища, вважається тим крайнім розведенням, в яке потрапила хоча б одна мікробна клітина.

Рис. 16. Схема проведення висіву для визначення колі-титру.