Нормальна амплітуда зубців на екг

Амплітуда ЕКГ-зубців визначається: І. характером проекції інтегрального моментного вектору електрорушильної сили міокарду на вісь відведення (при паралельному співвідношенні вектору з віссю – проекції максимальна, при перпендикулярному = 0)

ІІ. величиною самого інтегрального моментного вектору.

І залежить від:

1)переважного напрямку поширення де-і реполяризації по різним відділам міокарду (зокрема, в нормі інтегральний моментний вектор, що формує: зубець Рорієнтованийвниз, ліворуч вперед чи назад; зубець Q – вперед, праворуч /вверх чи внизв залежності від положення серця/; зубець R – ліворуч, назад /вверх чи вниз в залежності від положення серця/; зубець S – назад, вгору і дещо праворуч; зубець T – в тому ж напрямку, що і зубець R)

2)розташування серця (та його електричної вісі) в грудній порожнині (для точного визначення цього параметру визначають кут α)

ІІ залежить від:

Величини кожного окремого диполю, що створюють інтегральний моментний вектор, що визначається співвідношенням інтенсивності і швидкості процесів де- і реполяризації 4)ефективності сумації диполів, яка визначається в залежності від кількості кардіоміоцитів, що беруть участь у процесах де- і реполяризації, а також від наявності/відсутності провідного напрямку їх поширення в міокарді

Таким чином, нормальна амплітуда зубців свідчить про 0)наявність провідного напрямку розповсюдження процесів збудження по міокарду 1)нормальний напрямок поширення деполяризації і реполяризації по різним відділам міокарду 2)відсутність суттєвих відхилень у розташуванні серця у грудній порожнині 3)нормальне співвідношення інтенсивності процесів де- і реполяризації 4)залучення до процесів збудження всіх кардіоміоцитів

Напрямок ЕКГ-зубців визначається характером проекції інтегрального моментного вектору електрорушильної сили міокарду на вісь відведення (при проекції на позитивну частину відведення – зубець + (вверх, позитивний), а на негативну частину відведення – негативний (спрямований вниз)

Це, в свою чергу залежить від:

Напрямку поширення де- і реполяризації по різним відділам міокарду; напрямок поширення збудження, зокрема, залежить від виду водія в серці, що відбивається на напрямку зубця Р в стандартних відведеннях

2)розташування серця(та його електричної вісі) в грудній порожнині (для точного визначення цього параметру визначають кутα)

Отже, нормальний напрямок зубців вказує на нормальну спрямованість інтегральних моментних векторів електрорушильної сили міокарду, що свідчить про нормальний напрямок поширення де- і реполяризації в різних відділах міокарду, відсутність суттєвих відхилень у розташуванні серця в грудній порожнині і є одним з критеріїв, що визначають, що водієм в серці є сино-атріальний вузол.

Послідовність зубців на ЕКГ залежить від послідовності процесів де- і реполяризації в різних відділах серця і підлеглості цих процесів одному чи кільком ритмам. Отже, нормальна послідовність зубців свідчить про нормальну динаміку процесів збудження і наявність в серці одного водія ритму.

Тривалість зубців, інтервалів та сегментів залежить від швидкості поширення процесів де- і реполяризації по різним відділам міокарду, а саме тривалість:

інтервалу Р-QRST характеризує швидкість поширення деполяризації від сино-атріального вузлу до пучку Гиса: по міокарду передсердь (обернено пропорційна тривалості зубця Р) і в атріо-вентрикулярному вузлі (обернено пропорційна тривалості сегменту Р-Q, яка співпадає з атріо-вентрикулярною затримкою)

Інтервалу QRST характеризує швидкість поширення деполяризації по різним ділянкам шлуночків (обернено пропорційна тривалості комплексу QRS), час перебування шлуночків у цілком деполяризованому стані (тривалість сегменту S-Т) та швидкість процесів реполяризації (обернено пропорційна тривалості зубця Т).

У рамках комплексу QRS: тривалість зубця Q обернено пропорційна швидкості проведення деполяризації по міжшлуночковій перегородці пучком Гиса к верхівці серця, в ділянку правого мамілярного м’язу на внутрішній поверхні міокарду; тривалість зубця R обернено пропорційна швидкості поширення деполяризації на зовнішню поверхню міокарду і розповсюдження її від верхівки до основи шлуночків переважно ліворуч; тривалість зубця S обернено пропорційна швидкості остаточної деполяризації базальних відділів міжшлуночкової перегородки обох шлуночків.

Отже, нормальна тривалість всіх зубців, інтервалів та сегментів свідчить , що швидкість поширення процесів де- і реполяризації у кожній із зазначених ділянок міокарду співпадає з нормою