Тема: Будова прокаріотичної та еукаріотичної клітини
Україна
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
ФАКУЛЬТЕТ БІОТЕХНОЛОГІЇ
Кафедра фізіології, біохімії рослин та біоенергетики
БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ
Навчально-методичні рекомендації до виконання лабораторних занять студентами ОКР «Бакалавр» напрямок підготовки 6.051401 «Біотехнологія» в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації»
Київ - 2013
УДК 576.3/.7
Наведено методичні вказівки щодо підготовки та проведення лабораторних занять із курсу «Біологія клітини». Вказані підходи щодо вивчення структурно-функціональних особливостей рослинної клітини та її морфолого-цитологічних характеристик.
Для студентів аграрних вузів із спеціальностей «Біотехнологія».
Рекомендовано методичною комісією та вченою радою ННІ рослинництва, екології і біотехнологій та факультету біотехнології Національного університету біоресурсів і природокористування України (протокол №7 від 29.11.2013).
Укладачі:
кандидат біологічних наук, доцент Бойко О.А.
асистент Захарова О.М.
Рецензенти:
кандидат біологічних наук, доцент Коломієць Ю.В.
кандидат біологічних наук, доцент Ліханов А.Ф.
Навчальне видання
БІОЛОГІЯ КЛІТИНИ
Навчально-методичні рекомендації до виконання лабораторних занять студентами ОКР «Бакалавр» напрямок підготовки 0514 «Біотехнологія» в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації»
Укладачі: Бойко Ольга Анатоліївна, Захарова Ольга Михайлівна.
Зав. Видавничим центром НУБіП А. П. Колесніков
Підписано до друку 28.10.13 Формат 60х84/16.
Обл. – вид. арк.3, 9
Ум. друк. арк. 3,4
Тираж 100 пр. Зам.
№03041, Київ, Героїв Оборони, 15
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Біологія (від грецьк. bios – життя, logos – вчення) – наука про живі організми. Термін “біологія” ввів французький вчений Жан-Батіст Ламарк наприкінці XVIII ст. Найзагальнішим та, ймовірно, найпершим в історії принципом розподілу біологічної науки був поділ на спеціальні дисципліни, що вивчають тварин (зоологія), рослин (ботаніка), мікроорганізми (мікробіологія). Інший аспект розподілу науки про життя ґрунтується не на виділенні природних груп живих організмів, а на дослідженні їхньої структури й функцій, будови живих систем та особливостей життєдіяльності. Морфологія, наприклад, вивчає макро- і мікроскопічну структуру, фізіологія – функції, цитологія – будову, хімічний склад та функції клітин, гістологія – тканини, генетика – спадковість та її мінливість, екологія – взаємовідносини організмів із довкіллям тощо.
Жива природа – цілісна, проте неоднорідна система, якій властива ієрархічна організація. Під системою, у науці розуміють єдність, чи цілісність, складену з безлічі елементів, що перебувають у закономірних відносинах і зв'язках один з одним. Зазвичай виділяють 5 рівнів організації живих систем: молекулярно-генетичний; клітинний; організмовий, або онтогенетичний; популяційно-видовий; біогеоценотичний.
Клітинна біологія (раніше відома як цитологія) — розділ біології, що вивчає структурно-функціональну організацію прокаріотичних та еукаріотичних клітин, їх пристосування до умов навколишнього середовища, молекулярні механізми регуляції клітинних функцій, взаємодію ядерного і пластидного геномів, природи та передачі сигналів, які визначають онтогенез клітин і формування міжклітинних зв'язків, репродукцію, диференціювання та старіння клітин in vivo та in vitro у нормі й патогенезі.
Предмет клітинної біології – клітини одно- та багатоклітинних організмів.
Мета клітинної біології — формувати теоретичну базу сучасної біотехнології, генетичної інженерії, нових методів генетики, а також інтегрування знань у галузі молекулярно-біологічних процесів до рівня фізіологічних явищ і еволюції.
Лабораторні роботи розраховані на 53 годин, які студент опрацьовує навики проведення лабораторно-практичних занять та закріплення лекційного матеріалу з навчальної дисципліни «Біологія клітини».
Лабораторна робота №1
Тема: Будова прокаріотичної та еукаріотичної клітини
Мета роботи:Ознайомитися з будовою клітин про- ( на прикладі епідермісу цибулі) та еукаріот (синьо-зеленої водорості ностока звичайного Nostoc commune Vauch.)
Матеріали: лусочки цибулі,фіксований або живий матеріал синьо-зеленої водорості Nostoc commune Vauch (носток звичайний) ,
Прилади: мікроскопи,скальпелі, препарувальні голки, пінцети, предметні скельця, покривні скельця, скляні палички, фільтрувальний папір, розчин йоду в йодистому калії анілінова або метиленова зелень, кармін, нейтральна червона та інші
Кліти́на (від лат. cellula — комірка) — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до відтворення. Від середовища, яке її оточує, клітина відмежована плазматичною мембраною (плазмалемою). Розрізняють два типи клітин: прокаріотичні, що не мають сформованого ядра, характерні для бактерій та архей, та еукаріотичні, в яких є наявне ядро (гриби, тварини). До неклітинних форм життя належать лише віруси, але вони не мають власного метаболізму і не можуть розмножуватись поза межами клітин-живителів.
Таблиця №1