Система з файловим сервером

У системі з файловим сервером опрацювання всієї інформації відбу­
вається у клієнта. За запитом клієнта на його машину надходить цілий
WTrrH---------- _----------

файл. Файл-сервер оптимізовано власне для виконання файлових опе­рацій. Архітектура з файловим сервером є в багатьох популярних сис­темах, що надають файловий сервіс. Недоліком такої системи є те, що за запитом завжди передається весь файл, що перевантажує без потре­би клієнта та мережу і недоцільне, особливо у системах, які працюють з базами даних (в інших системах файловий сервіс ефективніший). Сис­теми файлового сервісу це найпростіші та найменш розвинені системи архітектури "клієнт-сервер". Водночас наявність спеціалізованих на виконанні певних функцій серверів, універсальність клієнтів, можливість працювати з багатьма серверами дають підстави зачислити системи файлового сервісу до архітектури "клієнт-сервер".

Модель інтелектуального клієнта

У цій моделі компоненти відображення та логіки застосування ре­алізовані на клієнті, а компонента роботи з даними - на сервері (рис. 16.1, а). Клієнт формує SQL-запити до сервера. Таку модель вико­ристовують для роботи невеликих систем підтримки робочих груп з 25 -150 користувачів. Головна сфера застосування - підтримка ухвалення рішень, а не виконання трансакцій. Модель інтелектуального клієнт;: реалізовано в таких продуктах, як Power Builder (Powersoft), SQL Windows (Gupta). Перевагами цих систем є використання потужностей

Windows (Gupta). Перевагами цих клієнтів, розвантаження сервера. Недоліки випливають зі склад­ності підтримки цілісності інформації та версій ПЗ на бага­тьох клієнтах, недостатня безпека даних, потрібні швидкісні ЛМ.

У моделі інтелектуального сер­вера функційна логіка повністю перенесена на сервер (рис 16.1, б), фактично імітовані обчислення на великому комп'ютері (mainframe). На таку систему ліпше переноси­ти програми з великих комп'юте­рів, вона добре захищена, нею ле­гше керувати. Функційна логіка реалізована у вигляді процедур

сумісного використання. Тому зекономлено дисковий простір, час відповіді менший завдяки опрацюванню інформації на сервері. Глиби­на опрацювання інформації досить значна, тому мережею передається менше даних, ніж у системах моделі інтелектуального клієнта чи сервісу файлів. Водночас, у випадку розширення системи потужності, сервера стає замало. Недостатньо використані також потужності клієнтів.

Модель розподіленої функціональної логіки. У цій моделі компонента логіки застосування розділена між клієн­том та сервером (рис. 16.2, а). У процесі роботи застосування програми клієнта та сервера пов'язані між собою. Така система досить гнучка. Вона дає змогу динамічно переміщувати програми між клієнтом та сер­вером. Недоліком є тісний зв'язок клієнтів та серверів.

Модель розподілених послуг.

Недоліком моделей архітектури "клієнт-сервер" була недостатня спеціалізація серверів. У моделі розподілених послуг застосування є автономними та взаємодіють через мережу з використанням стандарт­них інтерфейсів (рис. 16.2, б). У цій моделі (її ще називають трирівневою)

для підтримки функційної логіки та даних виділено окремі сервери. Отже, сервер даних та сервер логіки можна оптимізувати для виконан­ня відповідних функцій. Наприклад, компоненту відображення розмістити на ПК, логічну - на сервері середнього рівня (UNIX, Windows NT), а компоненту даних - на сервері верхнього рівня (UNIX або мейн-фрейм). Трирівнева модель історично була реалізована пізніше, ніж моделі інтелектуального сервера чи розподіленої функційної логіки.

Модель розподілених послуг дає змогу стандартизувати процес надан­ня послуг у мережі, раціонально використовувати програмні модулі, однак потребує спеціалізованого проміжного інтелектуального ПЗ (middleware).

Розподілена однорангова модель

Модель розподілених послуг - це перший крок на шляху до розподіленої однорангової моделі. Згідно з нею все програмне забезпечення треба бу­дувати як сукупність модулів, що взаємодіють один з одним через мере­жу з використанням стандартних інтерфейсів. Це дасть змогу >бсігато-разово застосовувати модулі, ^виконати декомпозицію функцій у мережі, ^економніше використовувати ПЗ, ^зменшити його вартість. Складне завдання в цьому випадку вирішують завдяки взаємодії модулів.

Однорангову модель інтерпретують ще й як розподілені об'єктні обчислення. Незалежні програмні модулі є об'єктами, що об'єднують функції та дані і взаємодіють через стандартні інтерфейси. Об'єкт інкапсулює реалізацію функцій. Власне в об'єктній моделі знайшла логічне довершення архітектура "клієнт-сервер". У такій моделі кожен об'єкт може бути клієнтом та сервером залежно від потреби. Архітектури мережевих обчислень, що реалізують об'єктну модель, це новий розділ науки про комп'ютерні мережі. Сьогодні його інтенсивно розвивають, тому розглянемо об'єктні обчислення окремо.

Проміжне програмне забезпечення (middleware)

Нема єдиного закінченого розуміння та визначення терміна "middleware". Спочатку вважали що такі системи будуть посередниками між клієнтами та серверами в клієнт-серверних архітектурах і виконуватимуть головно кому­нікаційні функції. З часом виявилося, що до систем проміжного програмно­го забезпечення (ППЗ) (middleware) можна зачислити широкий клас різно­манітних систем. ППЗ - це набір логічних функцій, які об'єднують сервери з одного боку, а клієнтів, - з іншого, в єдину систему (рис. 16.3).

Отже, місце ППЗ відповідає тому, яке колись посідала кому­нікаційна мережа. Однак його функції є на логічно вищому рі- з вні. ППЗ - набір сервісів, якими користуються клієнти і сервери.

Засоби ППЗ реалізують дода­ткові засоби забезпечення прозо­рості. Типові послуги ППЗ такі:

г> комунікаційні: одноранго-ві повідомлення, віддалене вико­нання команд (RPC), електро­нна пошта, черги повідомлень, обмін даними;

•^ системні: повідомлення про події, керування конфігура­цією, інсталяція ПЗ, виявлення збо

цією, інсталяція ПЗ, виявлення збоїв та поновлення, координація, автен-тифікація, контроль доступу;

•> інформаційні: служба каталогів, керування файлами реєстрації, доступ до БД;

+ контроль виконання: опрацювання транзакцій, керування потока­ми, оиспетчерування, брокери об'єктних запитів,

•^ служба відображень: опрацювання графіки, керування друкуван­ням, керування мультимедіа;

•Ь обчислювальні: обчислення, керування часом, локалізація, перетво­рення даних.

Об'єктні архітектури розподілених обчислень

За допомогою об'єктних архітектур учені намагаються вирішити проблему організації розподілених обчислень та розподілених програ­мних систем. Ці архітектури підтримують новий підхід до обчислень, який має суттєві переваги порівняно з іншими. Головні характеристи­ки цього підходу такі:

Ч> Процес розв 'язування задачі відображуваний як взаємодія компоне­нтів (модулів, об'єктів) через стандартні інтерфейси. Об'єкти можуть бути створені різними виробниками. Це дає змогу створити ринок

об'єктів.
її---- її

^> Внутрішня реалізація об 'єктів інкапсульована. Це дає змогу бага­торазово використовувати ті ж самі об'єкти, створювати примірники об'єктів у пам'яті тільки тоді, коли вони потрібні, знищувати їх, коли у них потреби вже нема.

^ Звертання до локальних об'єктів, об'єктів, що містяться в одній машині, але в іншому процесі, та об 'єктів, що містяться у процесі в іншій машині, однакове. Це дає змогу розглядати інформаційну мережу як єди­не середовище, єдиний комп 'ютер.

^> Кожен об'єкт, як звичайно, має унікальний номер-ідентифікатор (Universally Uniquie Identifier (UUID)), (Globally Unique IDentifier (GU1D)). Жодний інший об'єкт у тій чи іншій машині протягом усього часу не може мати такого ж ідентифікатора.

^ Об'єкти можуть через один інтерфейс допускати різні реалізації тих самих функцій (поліморфізм). Це дає змогу, наприклад, одночасно підтримувати нові та застарілі версії програм.

^ Об 'єкти дають змогу успадковувати інтерфейси або реалізацію інших об 'єктів.

Передвісником появи сучасних архітектур розподілених обчислень були роботи Фонду відкритих систем OSF (Open Software Foundation), який розробив та стандартизував технологію DCE (Distributed Computing Environment). Елементи технології використані в найвідоміших об'єктних архітектурах CORBA і DCOM, що мають ба­гато спільного. Крім архітектур, під час створення розподілених сис­тем важливе значення має технологія Java.

Г?| ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. До проміжного програмного забезпечення можна віднести:

а) текстовий процесор MS Word;

б) службу каталогів Active Directory;

в) програму запису інформації на CD-R;

г) систему електронної пошти;

д) програму MS Outlook.

2. В архітектурі "клієнт-сервер":

а) сервер відповідає на запити клієнта;

б) сервер ініціює передавання інформації без запиту клієнта.

_____________________________________________________ ТЕМА 17

ОБ'ЄДНАННЯ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ

Одночасно з появою та поширенням комп'ютерної техніки і ком­п'ютерних мереж виникла потреба ефективніше організувати діяльність груп людей, що працюють над спільними проектами, мають спільні ін­тереси тощо. Історично першими з'явилися такі форми роботи груп, як •=> "електронні дошки оголошень" (Builten Board System (BBS)), ^"електронна пошта", ^"конференції"", пристосовані до невеликої швидкості роботи глобальних мереж. Тоді ж у локальних мережах ви­никла технологія конференції у реальному часі (chat-технологія).

Сьогодні технології роботи груп активно розвиваються. Наприклад, >з'явилися технології відеоконференцій, ^web-технології, ^-технології підтримки роботи організацій, > автоматизації документообігу. Визна­чилася тенденція до інтеграції таких технологій у межах єдиного сере­довища роботи офісу, що дасть змогу Ь автоматизувати цю роботу, Ь перейти до безпаперових технологій, Ь проконтролювати порядок і стан виконання будь-якої роботи.

17.1. Технологія "електронних дошок оголошень"

Технологія "електронним: дошок оголошень" полягає в тому, що ко­ристувачі звертаються до центрального сервера. Через визначену інтерфейсну систему (найчастіше меню) вони можуть скопіювати фай­ли з сервера на свою машину, а також передати свої файли. Отже, BBS працює як репозитарій інформації.

17.2. Технологія "електронної пошти"

Технологія "електронноїпошти" дає змогу абонентам, як уже зазна­чено, пересилати листи та файли. Для цього треба знати адресу абоне­нта. Повідомлення електронної пошти, що надійшло, зберігається на локальному поштовому сервері, навіть якщо користувач відсутній, і надходить до користувача у випадку його входження в систему. Для

роботи з поштою користувач має спеціальну програму і може викону­вати над повідомленнями різні операції. Для зручності роботи з аналізу кожне повідомлення, крім тексту, має тему (subject).

17.3. Технологія "конференції"

У технології "конференцій" користувачі, об'єднані спільними інтересами, організовують конференцію - постійний розділ на сервері, присвячений певній темі. У межах конференції користувачі висловлю­ють свої думки та ознайомлюються з думками інших. Кожна конфе­ренція має модератора - людину, яка стежить за коректністю її прове­дення і дотриманням її тематики.

17.4. Конференції реального часу

У конференціях реального часу територіальне віддалені користувачі письмово висловлюють свої думки з певного приводу й одночасно ба­чать позицію інших учасників конференції. Сьогодні цю форму конфе­ренції доповнено безпосереднім аудіо- та відео- зв'язком учасників.

Groupware

Новий етап в історії систем підтримки діяльності груп розпочався 1986 р. коли фірма Lotus International випустила для цього перший про­грамний продукт. У той же час виник і спеціальний термін для позна­чення таких продуктів - "group-ware". Спеціалізовані продукти groupware фірм Lotus, Novell підтримують діяльність багатьох компаній. Ними користуються десятки мільйонів працівників. Водночас таке ПЗ досить дороге (до 1000 - 2000 доларів на одного користувача), його впрова­дження потребує ґрунтовного навчання персоналу, однак у користу­ванні воно не завжди просте.

Сьогодні системи groupware удосконалені завдяки появі та бурхли­вому розвитку intranet і web-технологій. Клієнт web-системи (браузер) простий у користуванні і є єдиним клієнтом в intranet-системі. Він може виконувати і функції підтримки групової діяльності. Вартість такого клієнта мінімальна (у багатьох випадках він взагалі безкоштовний). Термін для позначення таких систем - intraware (intranet + groupware).

Головні функціїПЗ підтримки робочих груп

З огляду на велику кількість різноманітних продуктів підтримки діяльності груп доцільно виділити головні функції таких продуктів, уза­гальнити їх, не прив'язуючи до продукту конкретного виробника. Та­кий підхід полегшує аналіз реальних продуктів.

Первинною функцією подібних систем с електронна пошта.Наду­мку багатьох спеціалістів з розробки та впровадження інформаційних систем, електронну пошту треба впроваджувати передусім, оскільки вона відразу дає відчутний ефект. Сьогодні засоби електронної пошти забезпечують обмін інформацією як у межах внутрішньокорпоративної системи, так і в зовнішній інформаційній мережі (Internet). Такою по­штою передають, крім текстових повідомлень, також файли довільних форматів. Користувач має змогу організовувати свою кореспонденцію та аналізувати її, задати спеціальні фільтри, які відбиратимуть або бло­куватимуть надходження пошти від визначених користувачем авторів чи на визначену тематику (можна використати шукання за заданими ключовими словами). Підтримувані також індивідуальні та колективні адресні книги. Списки розсилання повідомлень відповідають окремим групам одержувачів інформації.

Іншою важливою групою є функції календарного планування. Інформаційна система забезпечує ведення кожним користувачем ком­плексу щоденника, записника, особистого довідника. Крім індивідуальних, система може простежувати часові параметри розгор­тання спільних проектів і вести для них окремі щоденники, координу­ючи їх. Наприклад, вона відшукує вільний час усіх учасників групи для організації засідання з теми. Керівник групи може давати учасникам групи конкретні доручення, простежуючи їх виконання в будь-який момент часу. Можна створювати мережеві графіки виконання проек­ту, аналізувати та оптимізувати їх.

Компонентою систем підтримки роботи груп є також програмне за­
безпечення організації документообігу. Воно дає змогу не тільки впо­
рядкувати та оптимізувати документообіг організації, а й оперативно
простежувати рух документів. Як звичайно, такі системи підтримують
схеми руху конкретного типу документа з визначенням етапів,
проміжних операцій (^внесення проекту, ^погодження, ^візи, ^збирання
довідок, ^-призначення відповідальних та ін.). Рух документа відбувається
h--- її

в електронному варіанті, електронною поштою. Остаточний варіант до­кумента роздруковують. Інформаційна система дає змогу проаналізувати стан формування документа. Сформований та підписаний документ над­ходить в електронний архів і доступний для всіх уповноважених працівників у довільний час. Використання системи підтримки докумен­тообігу значно прискорює рух документів. Нерідко в інформаційній сис­темі підтримки груп створюються спеціальні дискусійні бази даних з пе­вних тем, проектів, що працюють в асинхронному режимі. Кожен учас­ник проекту працює зі змістом бази у зручний для нього час. У межах проекту часто створюють інформаційні репозитарії, у яких зберігають усю текстову, графічну та іншу інформацію щодо проекту.

Водночас система підтримки діяльності груп, як частина загально-корпоративної інформаційної системи, повинна мати доступ до опера­тивних даних діяльності підприємства, що зберігаються, як звичайно, в базах даних однієї з СУБД корпоративного класу (Oracle, Informix, Sybase). Такі системи доцільно інтегрувати з системами підтримки ух­валення рішень, сховищами даних (datawarehouse), з розвинутими функціями багатовимірного аналізу.

Отже, у системах організації групової роботи важливою є система адміністрування, яка поділяє користувачів на групи. Для неуповнова-жених осіб вона блокує доступ до конфіденційної інформації, автома­тично простежує авторство зроблених правок та змін у документах, приховує факт наявності даних для окремих категорій користувачів та дає доступ іншим категоріям "без права зміни". Водночас система адміністрування забезпечує максимальну продуктивність роботи адміністратора і мінімум помилок.

Сьогодні у зв'язку з бурхливим розвитком інформаційних web-тех­нологій, побудові мереж intranet принципи реалізації систем підтримки діяльності груп зазнають змін, щораз більше інтегруючись з корпора­тивними intranet-системами. Щораз частіше для доступу до даних ви­користовують web-браузер. Головні тенденції цього етапу такі:

^> підтримка мобільних користувачів. Користувач може увійти в ко­рпоративну мережу з довільного комп 'ютера, в довільній місцевості. Система повинна безпомилково ідентифікувати його, переслати його пошту, відновити зручне для цього користувача середовище роботи;

^ максимальна простота та зручність інтерфейсу. Навіть дуже складна система повинна мати простий користувацький інтерфейс. Це

прияє і робить користування зручним та збільшує коло користувачів і продуктивність їхньої праці;

^> інтеграція в застосування. Як звичайно, найпоширеніші функції гру­пової роботи інтегруються в застосування (такі як текстові процесо­ри, електронні таблиці тощо);

^ автоматизація адміністрування. Адміністративна система пови­нна швидко й ефективно адмініструвати великі мережі з сотнями сер­верів та тисячами і десятками тисяч клієнтів.

Головними фірмами-виробниками програмного забезпечення підтримки діяльності груп є Lotus (власність IBM), Novell, Microsoft. Однак функційно різні продукти подібні один до одного.

Компанія Lotus, яка є відомою на ринку засобів підтримки групової роботи такими класичними продуктами, як Lotus Notes, Lotus Organizer та іншими, випускає продукт Domino, що поєднує в собі Web-сервер та сервер Notes. Він дає змогу користувачам, що мають Web-браузери, працювати з базами даних Notes і мати доступ до всіх функцій цього пакета. Позитивна риса Notes - простежування завдань та автомати­зація ділових процесів. Оригінальною розробкою фірми є також є Lotus Weblicator - модуль, що перетворює довільний браузер у реплікатор. Він дає змогу зберігати копії не тільки Web-вузлів, а й баз даних Notes, а тому локально заповнювати форми, а потім, якщо потрібно, переси­лати їх на сервер.

Фірма Microsoft пропонує групове ПЗ Exchange з потужними функціями опрацювання повідомлень та автоматизації ділових процесів. Exchange Server використовує захищений доступ до поштових скриньок, календарів та дискусійних форумів, дає змогу публікувати інформацію безпосередньо на Web-сервері. Універсальним клієнтом є програма Outlook. Фірма пропонує продукт браузер Internet Explorer Active Desktop як майбутній універсальний інтерфейс доступу.

Для функціювання продукту Group Wise 5 фірми Novell потрібен сер­вер Netware. За популярністю цей продукт майже зрівнявся з Notes (від 7 до 8 млн. користувачів). Він має повний набір функцій підтримки діяльності груп. Доступ до всіх функцій відбувається через універсальну поштову скриньку (Universal Mailbox). Браузер Group Wise Web-Access дає змогу користувачам реєструватися на домашній сторінці Group Wise з довільного комп'ютера, приєднаного до Internet.

Крім великих фірм з потужними, багатофункційними та дуже доро­гими продуктами, на ринку засобів ПЗ для робочих груп є невеликі фірми з дешевими продуктами, що надають користувачу потрібний набір функційних можливостей. Серед таких фірм великої популярності набула Netscape з продуктом Communicator, що складається з браузе-ра Netscape, клієнта електронної пошти Messenger (^підтримка інтерактивного змісту web-сторінок, ^фільтрування повідомлень, ^ обмін цифровими візитками, ^шифрування, ^повідомлення з цифрови­ми підписами), Collabra (^дискусійні форуми, Ьгрупи новин), Composer (редагування документів), Conference (^електронна взаємодія у реаль­ному часі, > аудіоконференції, "білі дошки", >передавання файлів), Calendar (засіб групового планування), AutoAdmin (засіб блокування де­якої інформації на настільних ПКтак, що змінювати її можуть тільки адміністратори). Майбутня компонента Constellation збиратиме по­трібну інформацію за запитом користувача та повідомлятиме його про це, AppFoundry - перший продукт у галузі автоматизації ділових про­цесів, є безкоштовним набором застосувань.

Серед продуктів невеликих фірм вирізняються LiveLink Intranet (Open Text) (керування документами, електронні конференції організація гру­пових проектів), WebShare (Radnet), SamePage (WebFlow).

17.6. Технологія електронного бізнесу

Електронна комерція стала особливо актуальною завдяки розвитку Internet.

Розрізняють декілька різновидів електронної комерції:

•^ В2В (Business to Business) — комерційні взаємодії підприємств;

•^ В2С (Business to Consumer) - послуги для споживачів;

•^ С2С (Consumer to consumer) - послуги споживачів один одному.

Сьогодні в галузі електронної комерції розроблено велику кількість вирішень для специфічних завдань реалізації:

> електронного документообігу (EDI) ;

> захищених платежів (SET).

17.7. Однорангові технології"

Започатковано однорангові технології (peeer to peer (P2P)) у проду­кті Napster, який давав змогу використовувати ресурси (дисковий просіір, пам'ять та процесорний час) персональних комп'ютерів багатьох користувачів спільно для обміну музичними записами.

В однорангових системах велика кількість комп'ютерів поєднана в єдиний віртуальний комп'ютер. Створено можливість спільного вико­ристання ресурсів та наближення до виконання парадигми розподіле­них обчислень. Це особливо актуально, якщо врахувати наявний сьо­годні парк персональної комп'ютерної техніки.

Нині великі корпорації заявляють про перспективність одноранго­вих технологій. Наприклад, Intel зазначила, що вона зекономила знач­ні кошти, використовуючи однорангову програму, призначену для про­ектування мікросхем.

Окремі компоненти Р2Р-технологій розробляють як web-сервіси та проміжне програмне забезпечення на базі XML. Розробницька плат­форма NET фірми Microsoft теж підтримує однорангові технології.

17.8. Технології XML та керування контентом

У діяльності довільного підприємства та організації важливим є на­бір документів. Поряд з технологіями, бізнес-процесами та персоналом інформація, що міститься у комплексі документів підприємства, є од­ним з найважливіших чинників, які забезпечують його функціювання. Абстрагуючись від конкретного наповнення документів, цю інформа­цію прийнято називати контентом (content).

Комплекс документів часто є слабкоструктурованим. Це означає, що дані, які можуть зацікавити користувача, містяться безпосередньо у тек­сті документа, і їхня структура не повторюється між документами. Про­блема опрацювання структурованих документів уже давно вирішена в реляційних (об'єктних, ієрархічних) СУБД. Крім того, сучасний доку­мент може містити мультимедійні дані, які також визначають його зміст. Для автоматизації опрацювання таких документів потрібно вирі­шити такі складові завдання:

"^ організація збереження слабкоструктурованих даних;

Ч> розроблення засобів опрацювання таких даних;

^ розроблення систем пошуку потрібних даних;

*і> генерування нових документів з частин наявних;

*3> підтримка мультимедійних документів.

Для цієї проблематики визначено новий термін - (керування зміс­том, наповненням (Content Management)). Керування контентом дає rf==a

змогу формулювати запитання у звичному для людини вигляді та шу­кати потрібну інформацію.

Наприклад, системи керування контентом можуть сприймати такі запити:

•^ знайти в базі даних зображення всіх мотоциклів, подібних до Harleya Davidson 1967p. випуску;

^ перевірити, коли і як часто реклама вашої фірми була показана по телебаченню;

-> автоматично відібрати всі підозрілі рухи з запису телекамер спо­стереження.

Інший бік керування контентом - зберігання окремих документів у вигляді фрагментів та створення нових документів з наявних.

Шлях до вирішення цієї проблеми - використання технологій розмі­тки тексту, зокрема XML-технологій.

Відділити зміст від форми документа намагалися давно. Перші спро­би зроблено наприкінці 60-х pp., коли книжковий дизайнер Stanley Rice запропонував каталог параметризованих тегів розмітки тексту.

Ці спроби зумовили створення SGML (Standard general markup language, ISO 8879:1986) - мови розмітки, у якій зміст документа відд; лено від форми. Мова SGML - це метамова, яка дає змогу визначати інші мови розмітки. Вона не набула поширення з огляду на складність однак стала основою для розробки HTML, XML та інших (власних) мов розмітки.

Мова XML побудована на базі SGML вилученням деяких складних конструкцій, які не могли бути реалізовані в браузерах. Отже, XML належить до того ж логічного рівня, що й SGML. Вона також дає змогу створювати необмежену кількість мов розмітки. На відміну від HTML, її теги визначають тільки структуровані дані, проте не передбачають ніяких інструкцій щодо правил їхнього відображення. Тому для прави­льного відображення документа XML треба визначати не тільки сам документ, а й інструкції до його опрацювання.

Використання XML повинно забезпечити:

^ розширюваність - Можливість додавати нові теги;

^ структурованість - моделювання довільно складних даних;

^ перевіряння правильності;

^ незалежність від форматів публікації;

^ кросплатформність.

Застосування XML-технології передбачає наявність: Ч> мови розмітки (XML); 0> мови стилів (XSL); $> мови зв'язків (XLINK).

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. До програм, що підтримують технології групової роботи можна
віднести:

а) текстовий процесор MS Word;

б) службу каталогів Active Directory;

в) програму запису інформації на CD-R;

г) IRC;

д) програму MS Outlook;

2. XML технологій використовують для:

а) зберігання добре структурованих даних;

б) взаємодії різних програмних систем;

в) зберігання погано структурованих даних;

г) зберігання даних у файлових системах.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Буров Є. Комп'ютерні мережі. 2-ге оновлене і доповнене вид. -Львів: БаК, 2003.

Поляк-Брагинский А. В. Администрирование сети на примерах. -СПб: БХВ-Петербург, 2005

Амато, Вито. ОсновьІ организации сетей Cisco, том 1.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильяме",2002.

Амато, Вито.ОсновьІ организации сетей Cisco, том 2.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильяме", 2002.

Вишневский В. М. Теоретические основьі проектирования компью-терньїх сетей. - М.: Техносфера, 2003.

Лозінова Г. М. Комп'ютерні мережі: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2003.

Валецька Т. М. Комп'ютерні мережі: Апаратні засоби. Навч. посіб ник. - К.: Ельга, 2004.

Компютерньїе сети. Принципи, технологій, протоколи /В.Г.Олифер Н.А.Олифер. - СПб, Питер, 2001.

Melissa Craft. Building a CISCO network for Windows 2000. Syngress Publishing, Inc., 2000.

A. Anthony Bruno, CCIE Routing and Switching Exam Certification Guide, Cisco Press, 2003.

Gilbert Held. Ethernet Networks: Design. Implementation, Operation. Management. Copyright 2003 John Wiley & Sons, Ltd.

Sam Halabi, Danny McPherson. Internet Routing Architectures, Second Edition Cisco Press, Second Edition, 2000.

David Garrett, et. al. Intranets Unleashed. Copyright © 1996 by IntraACTIVE, Inc.

Joe Casad Dan Newland, MCSE Training Guide: Networking Essentials: New Riders Publishing 1997.

Todd Lammle.Cisco Certified Network Associate Study Guide, 5th Edition SYBEX Inc, 2005.