Табло чергового диспетчера ХНО оформлюється на стенді розміром не менше 1,8 Х 2,0 метра

На табло у вигляді детальної схеми наносяться:

межі зони можливого хімічного забруднення з розбивкою за секторами (див. зразок табло);

усі технологічні будинки ХНО, де працюють люди;

місця зберігання НХР з указівкою кількості ємкостей на цих місцях та об`ємом кожної ємкості;

Підприємства, установи та організації, які розташовані в зоні можливого хімічного забруднення на всю глибину цієї зони.

Якщо на одному табло неможливе детальне розташування території ХНО і території, яка опиняється у ЗМХЗ, то робиться окремо табло для ХНО і окремо для цієї території.

На табло може бути розміщено будь-яку додаткову інформацію, яка дає змогу скоротити термін прийняття рішення черговим диспетчером.

Продовження додатка 1

Зразок

ТАБЛО

ВАТ “Еталон”
Завод “Феросплав”
Південь
Табло чергового диспетчера ХНО оформлюється на стенді розміром не менше 1,8 Х 2,0 метра - student2.ru Табло чергового диспетчера ХНО оформлюється на стенді розміром не менше 1,8 Х 2,0 метра - student2.ru
Соснове
Осикове
Машівке
Мирне
Стрийське
Бурлацьке
Табло чергового диспетчера ХНО оформлюється на стенді розміром не менше 1,8 Х 2,0 метра - student2.ru
ВО “Молокозавод”
Аміак - 30 т
Запасна брама
Сектор І
Сектор ІІ
Сектор ІІІ
Сектор IV
Сектор V
Сектор VIII
Сектор VI
Сектор VII
р. Сирець
Основна брама
1 см = 700 м
Схема оповіщення
Черговий диспетчер (ВОХР)
Директор заводу 31-01-61
Управління з питань НС 23-03-08
Головний інженер 34-56 та прямий
Чергові аварійні зміни 34-76
Цех № 1 34-90
Цех № 2 34-92
Черговий МВ ВС 02 (34-09-09)
Об`єкти за списком
чергового диспетчера ХНО

Можливі глибини розповсюдження хмари

Аміак, інверсія
Кількість, т   Глибина, км
- 20оС 0оС + 20оС
0,5 <0,5 <0,5 0,5
0,5 0,5 0.5
2,30 2,45 2,65
4,90 5,25 5,45
Аміак, ізотермія
Кількість, т   Глибина, км
- 20оС 0оС + 20оС
0,5 <0,2 <0,2 0,2
0,2 0,2 0.3
1,30 1,45 1,65
3,90 3,25 3,45

Графік визначення СВСП

м\с день ніч
ясно півясно хмарно ясно півясно хмарно
0,5 КРНВЕКЦІЯ   ІНВЕРСІЯ  
0,6-2,0    
2,0-4,0        
більш 4, ІЗОТЕРМІЯ ІЗОТЕРМІЯ

Телефони для оповіщення

Назва об`єкта Телефон Час підходу хмари, хв.
Сектор І
с. Осикове 32-45-76
Сектор ІІ
ВАТ “Еталон” 33-43-65
Сектор ІІІ
ВАТ “Еталон” 32-11-23
с. Бурлацьке 34-12-91
Сектор IV
Завод “Феросплав” 33-45-91
с. Стрийське 35-29-61
Сектор V
Завод “Феросплав” 33-45-91
Сектор VI
с. Машівке 33-81-01
Сектор VII
с. Мирне 33-02-01
Сектор VIII
с. Соснове 33-31-21

Малюнок 1

Додаток 2

до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об`єктах і транспорті

Зразок:

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова комісії ТЕБ та НС ____________________

(Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій)

Ініціали, прізвище

“___”_______________ _____ р.

Форма 1/рхз/клас

ДОВІДКА

про зміни ступеня хімічної небезпеки

Найменування АТО, ХНО Раніше наданий ступінь хімічної небезпеки Новий ступінь хімічної небезпеки Примітки
АТ «Молокозавод» Новий об`єкт ІІ Побудовано в січні 2001 року. Має 50 т аміаку. Дані про об`єкт наведено у ф.1/рхз, пункт 25
ВАТ «Хімпром» І ІІ Унаслідок створення системи із зниження глибини розповсюдження хвилі хлору з 20 км до 5 км, кількість населення у ПЗХЗ знизилась з 8 тис. чол. до 2 тис. чол. (ф.1/рхз, пункт 33)
м. Костянтинове ІІІ ІІ Унаслідок будівництва очисних споруд у м. Костянтиновому збільшилась кількість хлору на 2 т (ф.1/рхз, пункт 3)
м. Цюрупинськ І ІІІ Унаслідок переведення виробництва на безхлорну технологію на ХЦПК на підприємстві повністю вилучено 100 т хлору

Начальник управління

Військове звання Підпис Ініціали, прізвище

“___”________________ _____ р.

Додаток 3

до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об`єктах і транспорті

1. ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКІВ

Приклад 1. Для складання планів реагування і захисту населення необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижчевизначених умов.

На хімічно небезпечному об`єкті, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, міститься 2 ємкості по 50 і 100 т хлору. Навколо ємкостей побудовано обвалування висотою 2,3 метра.

Додаткові дані. На карті визначаємо, що населений пункт має глибину 4 км і ширину 5 км. Площа населеного пункту становить 18 кв. км, у ньому проживає 12 тис. осіб.

Метеоумови: для оперативного планування приймаються тільки такі метеоумови – інверсія, швидкість вітру – 1 м/с, температура повітря +200С (див. абзац 3.2.1 Методики). Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 3600.

Розвязок : Для оперативного планування розрахунки виконуються за максимальним об`ємом одиничної ємкості. Глибина розповсюдження для 100 т хлору дорівнює 82,2 км (табл. 8).

З урахуванням того, що ємкість обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2,3 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2,4 (табл. 1), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить

Г = 82,2/2,4=34,25 км.

Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення становить

Шпзхз=0,3 · 34,250,6 =2,5 км.

Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить

2,5 · 4 км =10 кв. км.

Площа населеного пункту складає 18 кв. км. Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить 10 · 100/18=55,6 %.

Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює

12000 · 55,6/100=6672 особи.

Втрати населення розподіляються:

легкі – до (6672 · 25/100)=1668 осіб,

середньої тяжкості – до (6672 · 40/100)=2669 осіб,

зі смертельними наслідками – до (6672 · 35/100)=2335 осіб.

Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (5 км/год) (таблиця 2) становить 9/5=1,8 год.

Для оперативного прогнозування приймається j=3600.

Площа ЗМХЗ для оперативного прогнозування:

Sзмхз= 3,14 · 34,252 = 3683,42 кв. км.

Площа ПЗХЗ для оперативного прогнозування:

Sпзхз=0,11 · 34,252 = 129,04 кв. км.

Примітки:

якщо об`єкт розташований у населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді всі дані з кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки за ПЗХЗ;

за наявності на території АТО більше одного ХНО загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано за ізолініями зон забруднення, і тільки після цього виконуються подальші розрахунки стосовно кількості і втрат населення в зонах;

після закінченні розрахунків виконується присвоєння ступеня хімічної небезпеки для кожного об`єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) (табл. 22).

Приклад 2. На ХНО, який розташований поза населеним пунктом, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.

Додаткові дані:

на відстані 2 км від осередку ураження розташований лісовий масив глибиною 3 км;

на відстані 6 км від осередку ураження розташований сільський населений пункт, який має ширину 5 км і глибину 4 км у перпендикулярному напрямку і в якому проживає 12 тис. осіб;

площа сільського населеного пункту становить 18 кв. км.

Метеоумови: температура повітря + 250С, ізотермія, вітер 1 м/с, напрямок – північно-східний.

Виконати розрахунки для аварійного планування.

Розвязок: З урахуванням лісового масиву та сільського населеного пункту розрахунок глибини розповсюдження забрудненого повітря виконується таким чином:

глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без перешкод (табл.1) становить 32,5 км

коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в лісовому масиві на кожний 1 км лісу становить 1,7 (табл.3);

коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в сільському населеному пункті на кожний 1 км сільського населеного пункту становить 2,5 (табл. 3).

Таким чином, глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина після проходження 3 км лісу становить

Г= 3 км · 1,7 = 5,1 км;

глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина після проходження населеного пункту глибиною 4 км, становить

  Г= 4 км · 2,5   =   10 км.

Враховуючи наведене, загальна глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря дорівнює

32,5 км - 5,1 км – 10 км + 3 км + 4 км = 24,4 км.

Приклад 3. На ХНО, який розташований в населеному пункті з міською забудовою, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.

Додаткові дані:

глибина міста у напрямку розповсюдження хмари забрудненого повітря становить 12 км;

на відстані 3 км від осередку ураження розташований лісовий масив глибиною 5 км.

Метеоумови: температура повітря + 200С, інверсія, вітер 1 м/с, напрямок – північно-східний.

Виконати визначення глибини ПЗХЗ на випадок аварійного планування.

Розвязок:

глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без перешкод (табл.1) становить 32,5 км;

коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в населеному пункті з міською забудовою на кожний 1 км населеного пункту становить 3,5 (табл. 3).

коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в лісовому масиві на кожний 1 км лісу становить 1,7 (табл.3);

Таким чином глибина розповсюдження, яку могла пройти хмара забрудненого повітря з урахуванням населеного пункту глибиною 12 км, становить

  Г= 12 км · 3,5   =   42,0 км.

після проходження населеного пункту глибина розповсюдження буде становити

12 км · 32,5/42,0 = 9,0 км

З урахуванням проведених розрахунків можна зробити висновок, що хмара забрудненого повітря в населеному пункті пройде лише 9 км і не вийде за межі міста.

Приклад 4. На ХНО, який розташований в населеному пункті з міською забудовою, відбувся викид хлору в кількості 1 тонни. Викид на поверхню вільний.

Додаткові дані:

глибина міста у напрямку розповсюдження хмари забрудненого повітря становить 12 км.

Метеоумови: температура повітря + 200С, інверсія, вітер 1 м/с, напрямок – північно-східний.

Виконати визначення глибини ПЗХЗ на випадок аварійного планування.

Розвязок :

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без перешкод (табл.1) становить 4,8 км.

Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в населеному пункті з міською забудовою на кожний 1 км населеного пункту становить 3,5 (табл. 3).

Враховуючи те, що хмара забрудненого повітря не виходить за межі міста і становить лише 4,8 км, глибина розповсюдження, яку могла пройти хмара забрудненого повітря з урахуванням населеного пункту глибиною 4,8 км, становить

  Г= 4,8 км · 3,5   =   16,8 км.

після проходження населеного пункту глибина розповсюдження буде становити

4,8 км · 4,8/16,8 = 1,37 км

З урахуванням проведених розрахунків можна зробити висновок, що хмара забрудненого повітря в населеному пункті пройде лише 1,37 км.

Приклад 5. На ХНО, який розташований в населеному пункті з міською забудовою, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.

Додаткові дані:

глибина міста у напрямку розповсюдження хмари забрудненого повітря становить 10 км.

Метеоумови: температура повітря + 200С, інверсія, вітер 1 м/с, напрямок – північно-східний.

Виконати визначення глибини ПЗХЗ на випадок аварійного планування.

Розвязок :

Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без перешкод (табл.1) становить 82,2 км.

Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження в населеному пункті з міською забудовою на кожний 1 км населеного пункту становить 3,5 (табл. 3).

Враховуючи те, що глибина розповсюдження, яку могла пройти хмара забрудненого повітря з урахуванням населеного пункту глибиною 10 км, становить

  Г= 10 км · 3,5   =   35,0 км.

після проходження населеного пункту глибина розповсюдження буде становити

82,2 км - 35,0 км + 10 км = 57,2 км

З урахуванням проведених розрахунків можна зробити висновок, що хмара забрудненого повітря в населеному пункті пройде лише 57,2 км.

Приклад 6. Унаслідок аварії на ХНО на місцевості розлилось 10 тонн хлору. Швидкість вітру - 2 м/с, інверсія. Температура повітря +200С. Напрямок вітру 600 (північно-східний). Здійснити аварійне прогнозування.

Розвязок: З урахуванням, що для швидкості вітру 2 м/с j=900 (табл. 5), а глибина розповсюдження хмари НХР дорівнює 11,3 км (табл. 8).

1. Термін дії джерела забруднення для хлору дорівнює 1,12 год. (табл. 21).

2. При інверсії та швидкості вітру 2 м/с швидкість переносу повітря дорівнює 10 км/год (табл. 2). Таким чином, за час випарювання 10 т хлору - 1,12 годин, глибина розповсюдження хмари НХР дорівнює близько 11,3 км, що узгоджується з даними табл. 8 і приймається для подальших розрахунків.

3. Площа ЗМХЗ за формулою (1) Методики дорівнює:

Sзмхз = 8,72 · 10-3 · 11,32 · 90 = 100,21 кв. км

4. Площа ПЗХЗ за формулою (2) дорівнює:

Sпрог.= 0,081*11,32* 40,2 = 13,648 кв. км

5. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення

Шпзхз=0,3 · 11,30,6 =1,29 км.

Приклад 7. Порядок нанесення даних на карту.

1. Для метеоумов: швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру – західний.

Аміак – 20 т
Північ
Схід
Південь
Захід
Зона можливого хімічного забруднення
Прогнозована зона хімічного забруднення
Табло чергового диспетчера ХНО оформлюється на стенді розміром не менше 1,8 Х 2,0 метра - student2.ru

2.Для метеоумов: швидкість вітру менше 1 м/с. Напрямок вітру північно-західний.

Хлор – 35 т
Північ
Схід
Південь
Захід
Зона можливого хімічного забруднення
Прогнозована зона хімічного забруднення
Табло чергового диспетчера ХНО оформлюється на стенді розміром не менше 1,8 Х 2,0 метра - student2.ru

Додаток 4

до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об`єктах і транспорті

Наши рекомендации