Методичні підходи до оцінки дієвості системи управління ланцюгом поставок на підприємстві 2 страница

До компетенції Голови Товариства належить:

1) контроль за виконанням рішень Загальних зборів учасників;

2) попередній розгляд річних звітів та балансів і висновків по них контрольно-ревізійної служби ;

3) аналіз дій дирекції щодо управління Товариством, реалізації інвестиційної. технічної і цінової політики;

4) організація проведення позачергових ревізій, аудиторських перевірок, фінансово-господарської діяльності товариства (див. дод.2).

Виконавчим колегіальним органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю є дирекція. Дирекцію очолює генеральний директор.

Дирекція підзвітна Загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Дирекція не в праві приймати рішення обов’язкові для учасників товариства. Генеральний директор приймає рішення з усіх питань з діяльності товариства, окрім віднесених до виняткової компетенції зборів учасників та голови товариства.

Генеральний директор має право:

1) без довіреності здійснювати дії від імені товариства;

2) затверджувати правила внутрішнього розпорядку, видавати накази регулюючи роботу товариства;

3) ухвалювати рішення з інших питань в межах повноважень,наданих йому загальними зборами учасників.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю дирекції товариства здійснює контрольно-ревізійна служба. На ТзОВ “Імперія жирів” призначається виконавчий директор.

Завдання та обов'язки виконавчого директора:

1) готує та подає директору Товариства на затвердження пропозиції щодо цін та тарифів на продукцію і послуги Товариства;

2) представляє генеральному директору Товариства плани фінансово-господарської діяльності, несе персональну відповідальність за їх виконання;

3) здійснює господарське управління майном Товариства, без права його відчуження будь-яким способом;

4) готує та подає генеральному директору Товариства на затвердження Положення про внутрішні підрозділи Товариства, інструкції та інші акти внутрішнього регулювання діяльності Товариства;

5) видає розпорядження, обов'язкові для усіх працівників Товариства, з усіх питань, що віднесені цим наказом до його відання;

6) вносить генеральному директору Товариства пропозиції про наймання на роботу і звільнення з роботи працівників Товариства, переведення їх на іншу роботу, застосування стягнень та заохочень;

7) готує та подає на затвердження генеральному директору Товариства графіки змін, відпусток та інші документи організаційно-розпорядчого та адміністративно-господарського характеру;

8) контролює виконання працівниками службових обов'язків;

9) розробляє та подає генеральному директору Товариства на затвердження правила, процедури та інші внутрішні документи Товариства;

10) готує та подає генеральному директору Товариства на затвердження пропозиції про використання фондів розвитку виробництва, соціального розвитку та резервного фонду.

Виконавчий директор Товариства належить до категорії керівників. Призначення на посаду Виконавчого Директора Товариства та звільнення з неї здійснюється наказом генерального директора товариства відповідно до вимог Закону про працю України. Виконавчий директор Товариства підпорядковується генеральному директору Товариства [дод.2].

На ТзОВ “ Імперія жирів” функціонують такі структурні підрозділи:

1) адміністрація – займається загальним управлінням та координацією підрозділів підприємства;

Склад відділу : генеральний директор (1 чол.), заступник генерального директора (1 чол.), заступник генерального директора з охорони праці (1чол.), економіст (1 чол.), маркетолог (1 чол.), менеджер з маркетингу (1 чол.), інженер з комп’ютерних систем (1 чол.). Всього: 7 працівників.

2) відділ логістики – займається поставкою продукції з моменту виготовлення до моменту поставки клієнтам та управлінням логістикою на підприємстві;

Склад відділу: начальник відділу логістики (1 чол.), менеджер з логістики (1 чол.), завсклад тари і сировини (1 чол.), завсклад готової продукції (1 чол.), вантажники cкладу (2 чол.). Всього: 6 працівників.

3) фінансовий відділ – повинний постійно забезпечувати фінансовими ресурсами процеси виробництва й реалізації продукції, домагатися найраціональнішого використання фінансових ресурсів, слідкувати за додержанням у всіх ланках виробництва й усіма функціональними підрозділами підприємств фінансової дисциплін [27].

Склад відділу: головний бухгалтер (начальник відділу) – 1 чол., заступник головного бухгалтера (1 чол.), бухгалтер (2 чол.). Всього: 4 працівника.

4) комерційна служба – виконує комплексне та своєчасне забезпечення підприємства всіма необхідними для його виробничої діяльності засобами виробництва та матеріальними ресурсами (обладнанням, сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, паливом, комплектуючими виробами, запасними частинами, спецодягом, інструментом, господарчим інвентарем та інші функції;

Склад відділу: комерційний директор (1 чол.), начальник відділу продажів професійних маргаринів (1 чол.), менеджер з продажу професійних маргаринів, старший технолог (1 чол.), регіональний менеджер (2 чол.), економіст з фінансової роботи (1 чол.). Всього: 7 працівників.

5) технічна служба – виконує обслуговування і ремонт обладнання устаткування, автотранспорту, спецодягу, прибирання території підприємства та виробничих приміщень.

Склад відділу: головний інженер(начальник відділу) – (1 чол.), головний енергетик (1 чол.), машиніст холодильних установок 6 розряду (2 чол.), електрослюсар з ремонту машин 6 розряду (4 чол.), оператори котельні (3 чол.), головний механік (1 чол.), слюсар-сантехнік 6 розряду (1 чол.), слюсар-ремонтник (7 чол.), токар 6 розряду (1 чол.), механік автотранспорту (1 чол.), водії автотранспортних засобів (8 чол.), лікар (1 чол.), підсобний робітник (1 чол.), двірник (2 чол.), машиніст з прання та ремонту спецодягу (1 чол.), прибиральниця виробничих приміщень (1 чол.), штукатур (1 чол.). Всього: 36 працівників.

6) технологічна служба – здійснює забезпечення технологічного процесу для виробництва маргаринової продукції;

Склад відділу: головний технолог – 1 чол., заступник головного технолога (1 чол.), технолог (4 чол.). Всього: 7 працівників.

7) виробнича служба – безпосередньо здійснює виробництво продукції;

Склад відділу: начальник маргаринового цеху (1 чол.), майстер (3 чол.) апаратник виробництва харчових жирів 6 розряду (15 чол.), оператор лінії виробництва маргаринів 5 розряду (15 чол.), вантажники цеху (6 чол.), плавильники харчових жирів (6 чол.). Всього: 46 працівників.

8) відділ якості – здійснює функції контролю якості продукції, запобігання браку, розробки та впровадження систем управління якістю продукції;

Склад відділу: начальник відділу якості (1 чол.), мікробіолог (1 чол.), хімік-аналітик (1 чол.), лаборант (1 чол.). Всього: 7 працівників. [дод.3].

Реалізацією кадрової політики на підприємстві займається начальник відділу кадрів. Для забезпечення збереження майна підприємства та охорони території підприємства ТзОВ “Імперія жирів” користується послугами приватної охоронної фірми “Бізон”. На підприємстві постійно перебуває 1 охоронник, якого в нічну зміну змінює інший. На території підприємства, у виробничих приміщеннях та офісах ведеться відеоспостереження.

Начальники усіх структурних підрозділів прямо підпорядковуються виконавчому директору та додатково підпорядковуються генеральному директору підприємства.

Працівники кожного відділу прямо підпорядковуються начальнику відділу. Залежно від рівня управління додатково підпорядковуються виконавчому директору (наприклад, завідувач складу тари і сировини), генеральному директору (наприклад, менеджер по логістиці). У відділі працівники підпорядковуються керівникам, які стоять на рівні управління вище, ніж вони (наприклад, вантажник прямо підпорядковується начальнику відділу логістики і додатково підпорядковується завідувачу складу та менеджеру з логістики ).

Отже, організаційна структура на ТзОВ “Імперія жирів” лінійно-функціональна.

Лінійно-функціональна організаційна структура – комбінація лінійної та функціональної структур і відповідно поєднує переваги та недоліки лінійної та функціональної організаційних структур. Основний принцип – розмежування повноважень і відповідальності за функціями та прийняття рішень по вертикалі. Управління здійснюється за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій, застосовується при вирішенні задач, які постійно повторюються. Як кожна організаційна структура, вона має свої недоліки і переваги.

Недоліки:

1) складність взаємодії лінійних і функціональних керівників;

2) перевантаження керівників в умовах реорганізації;

3) опір змінам в організації.

Переваги:

1) чіткість і простота взаємодії;

2) надійний контроль та дисципліна;

3) оперативність прийняття та виконання управлінських рішень;

4) економічність за умов невеликих розмірів організації;

5) спеціалізація функціональних керівників;

6) інформаційна оперативність;

7) розвантаження вищого керівництва [42, подивитись прак].

Місія підприємства – “Земля і небо довговічні, тому що вони існують не для себе”. Компанія є однією з небагатьох на ринку волинської області, яка поєднує в своїй діяльності маркетингові дослідження, розробку нових видів продукції, повний виробничий цикл, продаж готової продукції, а також просування та рекламу своєї торгової марки. Новітні технології виробництва, високоякісна сировина та кваліфікований персонал дозволяють підприємству створювати продукцію високої якості за доступними цінами.

Колектив “Імперії жирів” вірить, що знання та задоволення потреб споживача – це найважливіша місія компанії [26].

Відвертість, пропозиція чесного продукту на основі справжніх конкурентних переваг – це основний підхід компанії при створенні наших продуктів. Базовий підхід компанії до споживача – це відвертість, пропозиція чесного продукту, й продажі на основі справжніх конкурентних переваг.

“Імперія жирів” – національна компанія, яка здійснює свою діяльність на основі сучасних принципів ведення бізнесу. Компанія займається виготовленням сімейних продуктів харчування щоденного вжитку, які спрощують процес приготування їжі, є корисними для здоров’я, мають високі смакові якості.

М'які маргарини торгової марки “Маселко” добре знайомі українським споживачам. Вони входять в трійку лідерів українського ринку, а в частині регіонів упевнено утримують першість з продажів. Продукція бренду неодноразово удостоювалась найвищих нагород всеукраїнських і міжнародних конкурсів продуктів харчування.

Сьогоднішньому успіху передували довгі роки клопіткої праці: підбір постачальників, пошук ідеальних рецептур, вибудовування виробничих, логістичних та управлінських процесів, робота із створення якісної дистрибуції і політики просування продукції. При цьому компанія орієнтувалася на досвід провідних світових виробників аналогічних продуктів.

Координувати власний бізнес на прикладах роботи підприємств ЄС компанії дозволила тісна співпраця з Європейським банком реконструкції та розвитку за програмою ТАМ (Turn Around Management), яка почалася одинадцять років тому. Для участі у такому проект підприємству потрібно було довести ЄБРР свою перспективність, надати інформацію, що підтверджує прибуткову діяльність протягом тривалого часу, здійснювати експорт, активну політику у напрямку охорони навколишнього середовища. Окрему роль відіграють такі чинники, як політкоректність, рівні гендерні відношення у компанії.

З метою підвищеної лояльності населення до ТМ “Маселко” серед населення, компанія забезпечує постійну рекламу підтримку використовуючи інструменти маркетингу:

1) транзитну рекламу;

2) реклама на провідних радіостанціях та телебаченні;

3) спонсорство;

4) РОS матеріали;

5) реклама в метро;

6) реклама в інтернеті.

На постійній основі проводяться трейд-маркетингові заходи з врахуванням рекомендацій офіційних дистриб’юторів, які знаходяться практично в кожній області України, а наявність власного спеціалізованого транспорту забезпечує доставку в будь-яку точку нашої держави.

Трейд-маркетинг – один з напрямків маркетингу. Трейд-маркетинг це комплекс знань і дій, спрямованих на збільшення попиту на рівні оптової та роздрібної торгівлі, тобто маркетингові комунікації та інші заходи здійснюються безпосередньо в місцях продажу і мережах дистрибюції.

Інструменти трейд-маркетингу:

1) POS-матеріали (оформлення місць продажу, реклама виробів, яка працює в місцях продажів: воблери, шелфтокери, цінники, стопери, постери, бірки, календарі, брелоки, і будь-які інші сувенірні предмети з логотипами товарів), які інформують покупця про товар і служать для залучення його уваги;

2) мотиваційні акції (стимулювання призами або грошовим еквівалентом, співробітників (закупників товару в оптовому каналі, торгових команд, які розповсюджують продукцію в торгові точки, продавців і закупників торгових точок) різних компаній, що входять в збутову ланцюжок, через який йде продукт до кінцевого споживача);

3) акції, спрямовані на збільшення обсягу закупівлі (купи Х одиниць продукції – отримай 1 одиницю продукції безкоштовно, як стимулювання);

4) акції, спрямовані на збільшення ширини продуктової лінійки певного виробника в торговій точці (чим більший асортимент продукції певного виробника пропонує торгова точка, тим кращі умови роботи для торговельної точки надає виробник (знижки, безкоштовний продукт, туристичні путівки, “Подарунковими сертифікатами” мережевих магазинів тощо));

5) акції, спрямовані на зменшення простроченої дебіторської заборгованості (якщо продавець вчасно платить постачальнику, то постачальник різними способами мотивує продавця);

6) акції, зі збільшення активної клієнтської бази (стимулюється торгова команда, розповсюджує продукт виробника, за те, що продає його в більшу кількість торгових точок);

7) акції, зі збільшення валового обсягу продажів або виручки (постачальник мотивує різними методиками посередників між собою і кінцевим споживачем) [].

Компанія “Імперія жирів” вивела на ринок новинку для промислових клієнтів – “рідкий маргарин”. Поки що, інноваційний продукт представлений однією позицією жирністю 40% у пластиковому відрі об’ємом 10 л.

Інновація полягає не тільки у нетиповій консистенції: рідкий маргарин значно дешевший за соняшникову олію та тверді маргарини, він не потребує розтоплення перед використанням, скорочує термін вистоювання дріжджових виробів, що дає можливість пришвидшити технологічний процес в цілому. Завдяки однорідній, рухомій консистенції, рідкий маргарин однаково розповсюджується по всьому тісті, а його використання у рецептурах для дріжджового та заварного тіста економить до 10% яєчних продуктів, не погіршуючи структуру готових виробів. При короткочасному зберіганні на складах новинка не потребує холодильного обладнання.

ТзОВ “Імперія жирів” розпочала активну роботу з входження на ринок В2В наприкінці 2009 року після більш, ніж 2-річної перерви, розпочавши з локальних продажів на Волині. Сьогодні професійні маргарини компанії продаються по всій території України. Ведеться робота з встановлення нових ліній для збільшення виробничих потужностей заводу [26].

Бізнес для бізнесу (В2В) – обмін товарами, послугами або інформацією (чи їхній продаж) між компаніями, що не включає в цей процес кінцевого фізичного споживача товару чи послуги; електронна модель ведення бізнесу, в якій промислові оборудки між підприємствами виконуються в електронній формі [].

З 1 вересня 2008 року ТзОВ “Імперія жирів” розпочала виготовлення новинки, маргарину у брикеті “Chef” ТМ „Маселко”, 60%. Головною ідеєю, якою керувались наші спеціалісти при розробці цього продукту, було створення альтернативи популярним на сьогодні спредам. Тому при створенні рецептури позиції основний наголос було зроблено на його смакові властивості, а саме відтворення смаку звичного домашнього вершкового масла. При цьому нам вдалось забезпечити конкурентну ціну на полиці (2,99 грн.), зберегти усі корисні властивості, притаманні продуктам на основі рослинних жирів: низький вміст холестерину, високі пластичні показники навіть в охолодженому вигляді, тривалий термін зберігання.

За короткий час компанія модернізувала виробництво відповідно до світових стандартів харчової промисловості, провели навчання персоналу за кордоном, удосконалили бізнес процеси в цілому. Крім того, нам вдалось впровадити найуспішніші схеми іноземних компаній в області маркетингу, збуту й виведення на ринок нових асортиментних позицій. Динаміка розвитку залежить від раціонального розпоряджання ресурсами підприємства персоналом, тому кадрова політика базується на створенні сприятливих умов для самореалізації кожного члена нашої команди, сприяння удосконаленню професійного рівня та навичок ведення бізнесу. У плани ТзОВ “Імперія жирів” входить виведення на ринок нових асортиментних позицій, які б стали такими ж успішними, як і попередні проекти, посилення позицій бренду, збільшення продажів, прибутків і частки ринку. В усіх своїх діях компанія намагається стати прикладом успішного української підприємства харчової промисловості [26].

Проаналізуємо основні показники виробничо-господарської діяльності ТзОВ “Імперія жирів” за 2009-2012 роки (табл. 2.1.). (див.дод.Я2)

Обсяги доходів поступово збільшуються протягом 2009-2012 років, у 2009 році обсяг доходів становить 25879,9 тис. грн., у 2010 році доходи збільшились на 4313,6 тис. грн , у 2011 році на 1556,5 тис. грн., у 2012 році підприємство отримало найбільший дохід за 4 роки – 35299 тис. грн., що на 11,178% більше, ніж у попередньому році, що свідчить про збільшення обсягів реалізації продукції, а це означає збільшення валового прибутку підприємства у 2009 році його обсяг становить 4606,3 тис. грн., у 2010 році – зменшився у порівнянні з 2009 роком на 58,4 тис. грн., що пов’язано із різким зростанням собівартості продукції на 20,551%, у 2011 році валовий прибуток збільшився на 733,1 тис. грн., у 2012 році – збільшився на 44,329%, що є найвищим показником за 4 роки [дод.3].

За період 2009-2010 рр., 2010-2011 рр. та 2011-2012 рр. збільшення собівартості продукції склало 20,551% , 3,211%, 4,564% відповідно, що пояснюється, головним чином, зростанням обсягів виготовленої продукції.

Зменшились інші операційні доходи на 258,1 тис. грн. у 2010 році та збільшились на 300,5 тис. грн. у 2011 році, на 418 тис. грн. у 2012 році.

Зменшились адміністративні витрати на 3,339 % у 2010 році, але вже у 2011 році вони суттєво зросли на 20,054 %, у 2012 році знову збільшились на 0,918%.

Витрати на збут у 2010 році збільшились на 12,273 %, у 2011 році зменшились на 23,141 %, але у 2012 році зросли на 74,612%.

Зменшився прибуток від операційної діяльності у 2010 році на 48,972 %, але вже у 2011 році він збільшився на 246,627% та на 26,805% у 2012 році.

Інші фінансові доходи збільшилась на 598,6 тис. грн. у 2010 році, на 373,4 тис. грн. у 2011 році, у 2012 році на 4904 тис. грн.

Інші доходи зросли у 2010 році на 2,7 тис. грн, але вже у 2011 році знизились на 87 тис. грн., у 2012 році підприємство не отримувало інших доходів крім операційної діяльності та інших фінансових доходів.

Зростання фінансових витрат у 2010 році на 595 тис. грн. та зростання інших витрат на 19,8 тис. грн. – негативно вплинуло на прибуток від звичайної діяльності до оподаткування , у 2010 році підприємство взагалі не отримало прибутку, а тільки збитки у розмірі – 30 тис. грн.

У 2011 році фінансові витрати зросли на 205,2 тис. грн., але у 2012 році

фінансові витрати зменшились на 4242 тис. грн., що позитивно вплинуло на зростання прибутку від звичайної діяльності у 2012 році на 595 тис. грн.

Інші витрати у 2011 році зменшились на 141,2 тис. грн., у 2012 році підприємство взагалі не здійснювало інших витрат у своїй діяльності – ці фактори позитивно вплинули на зростання прибутку від звичайної діяльності у 2012 році на 43,913% у порівнянні з 2011 роком.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у 2011 році становив 1355 тис. грн., у 2012 році – 1950 тис. грн. це свідчить про суттєве покращення фінансового стану підприємства, оскільки прибуток від звичайної діяльності до оподаткування суттєво зростав протягом 2011-2012 рр. у порівнянні із 2009-2010 рр.

Податок на прибуток зростає протягом 2010-2012 рр., що пов’язано із зростанням обсягів продажу продукції, що призводило до збільшення виручки від реалізації продукції протягом трьох років.

Підприємство у 2010 році не отримало прибутку від звичайної діяльності, а лише збиток у розмірі – 30 тис. грн та чистого прибутку відповідно, але вже у 2011 році прибуток від звичайної діяльності до оподаткування порівняно із 2009 роком збільшився на 919,1 тис. грн , чистий прибуток зріс на 561,7 тис. грн.

Чистий прибуток підприємства у 2009 році становив 451,3 тис. грн., у 2010 році – підприємство взагалі не отримало прибутку, а лише збиток у розмірі – 263 тис. грн., що є дуже негативною подією у процесі його діяльності. У 2011 році чистий прибуток становив – 1013 тис. грн., що майже в 2,5 разів більше, ніж у 2009 році.

У 2012 році чистий прибуток становив – 1585 тис. грн., що на 56,466% більше, ніж у 2011 році.

Отримання збитку під час фінансової діяльності у 2010 році негативно вплинуло на фінансовий результат діяльності підприємства, що було зумовлено зниженням переважної більшості складових чистого прибутку. У 2011-2012 рр. негативна фінансова ситуація стабілізувалася і підприємство отримало у 2011 році чистий прибуток у розмірі — 1013 тис. грн., у 2012 році – 1585 тис. грн., що є найбільшими показниками чистого прибутку за 2009-2012 рр. Обсяги чистого прибутку у 2011-2012 рр. зростали, отже можна зробити висновок про стабілізацію та покращення фінансового стану та виробничо-господарської діяльності ТзОВ “Імперія жирів”.

Отже, з вище сказаного можна зробити такий висновок, що погіршення результатів фінансово-господарської діяльності підприємства за 2009 – 2012 роки було пов'язано з:

1) зростанням собівартості продукції за період 2009-2010 рр. на 20,551 %, за період 2010-2011 рр. на 3,211 %, за період 2011-2012 рр. на 4,564%, що пояснюється збільшенням обсягів виробництва та реалізації продукції;

2) зменшенням валового прибутку у 2010 році – зменшився у порівнянні з 2009 роком на 58,4 тис. грн, що пов’язано із різким зростанням собівартості продукції на 437,2 тис. грн ;

3) зменшенням інших операційних доходів у 2010 році на 258,1 тис. грн. у порівнянні з 2009 роком;

4) різким збільшенням адміністративних витрат на 20,054 % у 2011 році та їх незначним збільшенням в 2012 році на 0,918%;

5) зростанням фінансових витрат у 2010 році на 595 тис. грн. та 205,2 тис. грн. у 2011 році, що негативно вплинуло на прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у 2010 році – підприємство не отримало чистого прибутку, лише збиток у розмірі 236 тис. грн;

6) зростанням інших витрат на 19,8 тис. грн у 2010 році;

7) зменшенням інших доходів на 87 тис. грн у 2011 році та їх неотриманням у 2012 році;

8) збільшенням витрат на збут у 2010 році на 12,273 % та на 74,612% у 2012 році.

Наведемо основні показники фінансового стану ТзОВ “Імперія жирів” за 2009-2012 роки [dod3]. (див.дод.Я3) ТАБЛ 2.2.

У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства виступає його ліквідність і платоспроможність. Термін “ліквідний” передбачає безперешкодне перетворення майна в кошти платежу. Чим менше час, необхідний для перетворення окремого виду активів, тим вища його ліквідність. Таким чином, ліквідність підприємства – це його здатність перетворити свої активи в кошти платежу для погашення короткострокових зобов’язань.

Оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов’язань. До них належать:

1) коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття);

2) коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт швидкої ліквідності);

3) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

4) чистий оборотний капітал.

Коефіцієнт покриття – характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільшою легко реалізованою частиною активів – оборотних коштів. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів. Оскільки поточні зобов’язання підприємства погашаються в основному за рахунок поточних активів, для забезпечення нормального рівня ліквідності необхідно, щоб вартість поточних активів перевищувала суму поточних зобов’язань. Коефіцієнт покриття, що дорівнює більше 1 і з кожним роком зростає, свідчить про можливість підприємства погашати поточні зобов'язання. Нормальним значенням даного коефіцієнта вважається 1,5-2,5, але не менше 1. Однак на його рівень впливає галузева належність підприємства, структура запасів, стан дебіторської заборгованості, тривалість виробничого циклу й інші фактории [32].

У 2011 році коефіцієнт знизився порівняно із 2010 роком, що свідчить про складність підприємства погашати поточні зобов’язання. У 2012 році коефіцієнт збільшився у порівнянні з 2011 роком, що свідчить про можливість підприємства погашати поточні зобов'язання.

Значення коефіцієнта значно перевищує 1, тому можна зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такій варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Одночасно, з погляду менеджера, значне нагромадження запасів на підприємстві, відволікання коштів у дебіторську заборгованість може бути пов’язане з неефективним управлінням активами. У той же час підприємство, можливо, не повністю використовує свої можливості з одержання кредитів.

Коефіцієнт загальної ліквідності обчислюється відношенням оборотних активів до поточних зобов’язань.

Коефіцієнт поточної ліквідності – показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,6.

Коефіцієнт поточної ліквідності протягом 2010 року зріс у порівнянні з 2009 роком, що свідчить про зростання спроможності підприємства щодо погашення своїх поточних зобов’язань найбільш ліквідними активами. У 2011-2012 рр. коефіцієнт поступово знижувався, що свідчить про зниження спроможності підприємства погашати свої поточні зобов’язання найбільш ліквідними активами в останньому аналізованому періоді. Значення коефіцієнта є достатнім оскільки воно перевищує 0,6 протягом трьох аналізованих років, що показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт поточної ліквідності обчислюється відношенням оборотних активів за мінусом запасів до поточних зобов’язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дозволяє визначити частку короткострокових зобов’язань, які підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням грошових активів до поточних зобов’язань.

Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,2…0,3. На практиці ж значення бувають значно нижчі, і за цим показником не можна відразу робити негативні висновки про можливості підприємства негайно погасити свої борги, тому що малоймовірно, щоб всі кредитори підприємства одночасно пред’явили б йому свої вимоги. У той же час, занадто високе значення показника абсолютної ліквідності свідчить про нераціональне використання фінансових ресурсів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно і як видно з розрахунків він збільшується у 2010 році порівняно з 2009 роком, що є позитивним для підприємства. У 2011 році коефіцієнт знижується, що свідчить про складності підприємства негайно погашати зобов’язання власними коштами, але в 2012 році він знову починає зростати, що незначну стабілізацію виплат короткострокових зобов’язань, які підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів.

Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від її масштабів, обсягів реалізації, швидкості оборотності матеріальних запасів і дебіторської заборгованості. Недолік оборотного капіталу – свідчить про нездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов'язання. Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства. Важливе аналітичне значення має розгляд темпів росту власного оборотного капіталу підприємства на фоні темпів інфляції. Розраховується відношенням поточних активів до поточних пасивів.

Наши рекомендации