Вимоги, заходи та засоби протипожежного режиму

Відповідно до ступеня пожежної небезпеки конкретного підприємства, об’єкта студенти пропонують наступні вимоги протипожежного режиму (обрати необхідне, враховуючи особливості галузі):

– дії робітників при виникненні пожежі;

– місце зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів і готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у виробничому приміщенні і на території;

– порядок прибирання відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення повітропроводів від горючих відходів;

– порядок експлуатації і обслуговування технічних засобів пожежогасіння;

– можливість (місце) паління, використання відкритого вогню, порядок проведення зварювальних робіт тощо.

Пожежна безпека виробництва забезпечується наступними заходами та засобами:

– встановлення блискавкозахисту на будинках і спорудах (вказати місце встановлення і відмітку);

– захист електричних мереж у виробничих приміщеннях від короткого замикання і перевантажень (див. розділ 2.4).

– передбачення наступних систем пожежогасіння: внутрішня - від пожежних кранів, установлених на мережі внутрішнього протипожежного водопроводу; зовнішня - від пожежних гідрантів, установлених на зовнішній мережі протипожежного водопостачання.

– передбачення додаткових первинних засобів пожежогасіння: ящики з піском; бочки з водою; покривала з негорючого теплоізолюючого полотна; пожежні відра; совкові лопати; пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо) (вибрати необхідне і вказати місце установки).

2.6. Вибухонебезпечність виробничого устаткування і приміщень

Забезпечується засобами і заходами, які спрямовані на усунення появи джерела запалювання і формування вибухонебезпечного середовища. Вони наведені у «ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования». До найбільш розповсюджених в умовах харчових виробництв слід віднести наступні:

– ізоляція горючого середовища;

– підтримка безпечної концентрації горючих речовин в середовищі;

– установка та розміщення пожежонебезпечного устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках;

– видалення пожежних відходів виробництва;

– невикористання горючих речовин з низкою температурою самозапалювання;

– недопустимість експлуатації несправних електроприладів і електрообладнання;

– суворе виконання вимог проведення вогневих робіт;

– усунення умов створення іскор механічного походження тощо.

Основним заходом усунення умов утворення іскор механічного походження на сучасних виробництвах є магнітний захист. Він виконується шляхом встановлення магнітних вловлювачів, сепараторів, колонок перед обладнанням, в якому може бути іскроутворення при надходженні до нього металевих предметів (болти, гайки, шайби, елементи зношеного обладнання тощо).

Указати технологічне обладнання, яке має магнітний захист (табл.2.6.1).

Таблиця 2.6.1 - Перелік обладнання з магнітним захистом

№ п/п Назва обладнання Назва будівлі або споруди Тип магнітного захисту Поверх установки
1 2 3 4 5

Вибухопожежна безпека об’єкта згідно ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ забезпечується трьома системами попередження пожежі, протипожежного захисту і організаційними заходами. Однак постійна взаємодія цих систем в реальних умовах виробництва не гарантує 100 % усунення вибуху. Останній, як відомо, супроводжується різким підвищенням температури, теплового випромінювання і тиску. Потужність тиску здатна не тільки смертельно травмувати людину, але й зруйнувати будівлю. Для того, щоб не допустити до зростання тиску в закритому приміщенні до такого значення, необхідно передбачити в будівлі слабку ланку, яка б руйнувалась при значенні тиску , що є безпечним для людини. Тому слабку ланку у будівлі називають легкоскидними конструкціями. До них відносяться вікна зі звичайним віконним склом, двері, двостулкові ворота тощо, площі яких забезпечують скидання надлишкового тиску при виникненні вибуху без руйнування конструкції будівлі. Співвідношення площі легкоскидних конструкцій і об'єму приміщень навести у табл.2.6.2.

Таблиця 2.6.2 – Розрахунок співвідношення площі легкоскидуваних конструкцій та об'єму приміщень

№ п/п Назва обладнання Назва будівлі або споруди Категорія виробництва Об'єм приміщення, м3 Площа легко-скидної конструкції, м2 Співвідношення, м23 Тип легко-скидної конструкції
1 2 3 4 5 6 7 8

Площу легкоскидних конструкцій слід приймати не менше 0,05 м2 для виробництва категорії А і не менше 0,03 м2 для категорії Б на 1 м3 вибухонебезпечного приміщення.

Указати обладнання (норійний транспорт, дробарки тощо), що захищене вибухорозрядниками або точковими фільтрами, і заповнити табл.2.6.3.*

Таблиця 2.6.3 - Перелік обладнання, яке захищене вибухорозрядниками або точковими фільтрами

№ п/п Назва обладнання Назва будівлі Поверх установки
1 2 3 4

Слід передбачити вихід із вибухопожежонебезпечних приміщень категорії Б і пожежонебезпечних категорії В на сходові клітки через тамбур-шлюз (проріз у внутрішніх стінах будинку) і заповнити табл.2.6.4. Увага! Заповнення таблиць 2.6.3 та 2.6.4 необхідне тільки для студентів спеціальності 7.(8) 051701-01.

Таблиця 2.6.4. Перелік приміщень, які обладнані тамбур-шлюзами

№ п/п Назва будівлі або споруди Приміщення які обладнані тамбур-шлюзами
Назва приміщень Категорія виробництва
1 2 3 4

2.7. Шляхи евакуації

Важливою складовою системи протипожежного захисту є забезпечення своєчасної евакуації людей та відповідності нормативам шляхів евакуації. Шляхом евакуації є безпечний шлях, який веде до евакуаційного виходу. Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть із приміщень:

– першого поверху безпосередньо назовні або через вестибюль, коридор, сходову клітку або на зовнішні відкриті сходи;

– у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечене виходами, зазначеними у попередніх пунктах;

– цокольного підвального, підземного поверху назовні безпосередньо через сходову клітину або коридор, що веде на сходову клітину, яка має вихід назовні безпосередньо.

Із приміщень, розташованих на другому та більш високих поверхах (заввишки не більше 30 м) допускається передбачати евакуаційний (запасний) вихід на зовнішні сталеві сходи. Кількість евакуаційних виходів із приміщень та з кожного поверху будівель, відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу, вимоги до улаштування евакуаційних шляхів потрібно приймати за ДБН В.1.1-7-2002 [31].

Виконання нормативних вимог до шляхів евакуації ще не гарантує повного успіху евакуації людей у разі пожежі. Для забезпечення організованого руху, під час евакуації та попередження паніки, технічні рішенні повинні бути доповнені організаційними заходами, до яких, передусім, відносяться інструктаж та навчання персоналу. З цією ж метою розробляють плани евакуації із позначенням маршрутів руху до основних евакуаційних виходів – суцільними лініями зі стрілками зеленого кольору, маршрутів до запасних виходів – пунктирними зеленими лініями із стрілками. Окрім маршруту руху, на плані позначаються місця розташування засобів оповіщення та пожежогасіння.

На підготовленому заздалегідь плані поверху виробничого корпусу (формат А4) необхідно позначити евакуаційні шляхи (основний та запасний), місця постійної роботи працівників, вогнегасники, автоматичні системи гасіння пожежі, крани пожежні, оповіщувачі, телефони пожежного зв’язку. Необхідні умовні позначення наведені у [32].

Примітка.План поверху потрібно вибирати той, який має найбільшу кількість обладнання.

Питання для самоконтролю

1. Причини виникнення пожеж (вибухів) на об’єктах галузі.

2. Класи пожеж, які характерні для приміщень галузі.

3. Первинні засоби пожежогасіння для оснащення території і приміщень підприємств галузі.

4. Що називають евакуаційним виходом з будівлі і споруди?

5. Вимоги до утримання евакуаційних виходів.

6. Засоби і заходи забезпечення електронебезпеки обладнання в галузі.

7. Класифікація приміщень з небезпеки ураження електричним струмом.

Наши рекомендации