Контроль якості передстерилізаційного

Розглянуто та затверджено

На засіданні циклової комісії

Мікробіологічних досліджень

Протокол № ____від_______р.

Голова циклової методичної

комісії:______Л. В. Довженко

Лекція №_____ Спеціальність "МПС" Курс ІV

Тема: Поняття про стерилізацію. Організація стерилізації.

Передстерилізаційне очищення виробів медичного

Призначення.

Мета: Ознайомити студентів з організацією стерилізації в лікувально-

профілактичних закладах і проведенню передстерилізаційного

очищення виробів медичного призначення.

План лекції:

1. Стерилізація - визначення, значення її в комплексі лікувально-

профілактичних заходів сучасної медицини.

2. Етапи обробки виробів медичного призначення при їх багато-

разовому використанні.

3. Організація стерилізації в лікувально-профілактичних закладах.

4. Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення.

5. Контроль якості передстерилізаційного очищення.

Наочність: Таблиця «Стерилізаційне відділення лікарні - ЦСВ»

Викладач:__________________І.О. Соколова

Тема: Організація стерилізації. Передстерилізаційне очищення виробів медичного

призначення.

План: 1. Стерилізація визначення, значення її в комплексі лікувально-профілак-

тичних заходів сучасної медицини.

2. Етапи обробки виробів медичного призначення при їх багаторазовому

використанні.

3. Організація стерилізації в лікувально-профілактичних закладах.

4. Передстерилізаціине очищення виробів медичного приз­начення.

5. Контроль якості передстерилізаційного очищення.

6. Нормативи для подання заявок на стерилізуючі засоби для лікувальних

та інших установ.

Стерілізація (безплідний - лат.) - це знищення всіх мікро­організмів, їх різних форм, включаючи спорові форми, за допомогою фізичних і хімічних засобів.

Стерилізація - процес умертвіння на (в) виробах мікроорганізмів всіх видів, що знаходяться на всіх стадіях розвитку. Стерилізучими є засоби, які оказують спороцидну дію.

Медичні вироби, проникаючі при маніпуляціях у стерильні в нормі тканини ор-ганізму пацієнта, що контактують з кров'ю та ін'єкційними препаратами, пред-ставляють високий ризик інфікування пацієнта у випадку мікробної контамінації цих виробів.

Для усунення такої можливості необхідно розірвати зв'язок системи: інфіко-ваний медичний об'єкт - хворий. Розрив цієї системи досягається стерилізацією медичного об'єкта.

У всьому світі зростають вимоги до надійності стерилізаційних заходів. За ос-танні роки прийнято ряд важливих міжнародних (ISO), європейських стандартів (СЕN) по стерилізації для повсюдного використання Європейським Союзом і за-конодавчого заміщення місцевих стандартів.

Стерилізації повинні піддаватися всі вироби медичного призначення, що сти-каються з рановою поверхнею, що контактують з кров'ю або ін'єкційними препа-ратами, і окремі види медичних інструментів, які в процесі експлуатації стика-ються зі слизовою оболонкою і можуть спричинити несправності.

Будь-який метод стерилізації повинен забезпечити загибель мікроорганізмів, як вегетативної, так і спорової їх форми.

Підготовка медичних виробів і матеріалів до «стерильних» маніпуляцій в ЛПЗ передбачає:
- передстерилізаційне очищення (в т. ч. при поєднанні з дезінфекцією);

- контроль якості передстерилізаційного очищення;

- пакування перед стерилізацією;

- власне стерилізацію;

- контроль стерилізації;

- зберігання до використання за призначенням.

Стерилізація має дуже велике значення для клінічної і профі­лактичної меди-цини. Різні методи і засоби стерилізації широко вико­ристовуються в хірургії, сто-матології, в пологових будинках та ін­ших відділеннях ЛПЗ для знезара­ження інструментів апаратів, перев'язочних та шовних матеріалів, білизни та інших предметів.

Стерилізація являється основою асептики - системи профілактичних заходів, направлених на запобігання попадання мікро­організмів в рану хворого при хірур-гічних втручаннях, перев'язках, ендоскопічних обстеженнях та інших маніпуля-ціях.

Поняття асептика не слід змішувати з поняттям антисептика. Антисептика - заходи, що направлені на знищення чи зниження мікрофлори на шкірі чи на рані хворого за допомогою хі­мічних засобів, основною вимогою до яких ставилось -широкий спектр антимікробної активності при мінімальній побічній дії на орга-нізм хворого. Обидва ці поняття доповнюють один одного і взаємопов'язані і ви-користовуються разом.

Велике значення стерилізація має в профілактиці внутрішньо-лікарняних інфек-цій, джерелами яких в хірургічних, пологових стаціонарах та інших лікувально-профілактичних закладах являються хворі з гострими і хронічними формами гній-но-септичних захворювань і безсимптомні носії мікроорганізмів серед хворих та медичного персоналу. Збудник інфекції в таких випадках може пере­даватись ос-лабленим організмам перемінного складу лікарні через повітря, білизну, руки, пе-рев'язочний матеріал та ін. предмети.

Стерилізація має домінуюче значення і в запобіганні розпов­сюдження ряду ін-фекційних захворювань, що передаються через кров (вірусний гепатит, малярія, сифіліс ВІЛ-інфекція та ін.).

ЕТАПИ СТЕРИЛІЗАЦІЇ

Технологічний процес стерилізації виробів медичного призначення включають наступні етапи: дезінфекцію, передстерилізаційне очищення та стерилізацію.

Стосовно до засобів передстерилізаційного очищення і стерилізації медичних виробів сформульовані загальні вимоги:

• висока активність (специфічна дія), що забезпечує цільову ефективність за мож-ливо короткий час;

• безпеку для персоналу, пацієнтів, навколишнього середовища;

• хороша сумісність з матеріалами виробів при обробці виробів засобами в про-понованих режимах, що виражається у відсутності пошкоджуючої дії на мате-ріали;
• можливість контролю процесу;

• простота і зручність застосування;

• припустима вартість і доступність.

Для хімічних засобів, крім того, суттєвими є:

• висока стабільність, що сприяє припустимому терміну зберігання засобу;

• швидка і повна розчинність в воді (для хімічних засобів, що застосовуються у вигляді розчинів);

• відсутність подразнюючого, неприємного запаху.

Крім загальних вимог, до засобів передстерилізаційного очищення та стериліза-ції пред'являється ще й ряд спеціальних вимог.

До засобів передстерилізаційного очищення:

• очищаючу дію відносно забруднень різної природи (органічних і неорганічних);

• відсутність фіксуючої дії на забруднення;

• знижене піноутворення, що дозволяє використовувати засіб при механізованому способі очищення;

• здатність засобу перешкоджати розвитку в ньому мікроорганізмів;

• наявність мікробоцідних властивостей, достатніх для забезпечення дезінфекції виробів, що дозволяють поєднувати передстерилізаційне очищення з дезінфек-цією виробів.

До засобів стерилізації:

• мікробоцидну дію широкого спектру, в тому числі обов'язково щодо стійких до певного агенту спорових форм бактерій;

• хороша проникаюча здатність агента, у тому числі через стерилізаційні паку-вальні матеріали.

Дезінфекції підлягають усі медичні вироби, використані під час операцій, при проведенні лікувальних та діагностичних процедур, пов’язаних з порушенням ці-лісності шкірних покривів і слизових оболонок. Дезінфекція має на меті знищення патогенних мікроорганізмів. Процеси дезінфекції ефективні відносно вегетатив-них бактерій, патогенних грибів, але не завжди ефективні відносно спорообра-зуючих бактерій і вірусів.

На ефективність дезінфекції медичних виробів впливають різні фізичні та хіміч-ні фактори: концентрація активнодіючої речовини в робочому розчині деззасобу, температура, рН середовища, властивості і якість води, конфігурація оброблюва-них виробів, масивність мікробного забруднення та тривалість обробки.

Перед дезінфекцією вироби, що мають канали, вузькі щілини, з'єднання і т.д., необхідно розібрати для забезпечення доступу дезинфікуючого агента до всіх по-верхонь інструментів.

У практичних умовах не можна допускати висихання на інструментах залишків органічних забруднень, оскільки вони знижують в подальшому ефективність зне-зараження і призводять до корозії металевих виробів. При тривалих хірургічних операціях, коли неможливо провести дезинфекцію і видалити забруднення протя-гом найближчих 1-2 годин після використання, інструменти необхідно помістити в розчин інгібітора корозії (1% розчин бензоату натрію) або замочити в спеціаль-но виділеній ємності з водою. Надалі інструменти з ємності з водою переклада-ються в дезрозчин, а використаний розчин інгібітора корозії і вода для замочуван-ня підлягає обов'язковому знезараженню.

Передстерилізаційне очищення є обов'язковим етапом обробки виробів ме-дичного призначення багаторазового користування перед їх стерилізацією. Вона здійснюється після дезінфекції виробів. Передстерилізаційне очищення проводять з метою видалення білкових, жирових, лікарських та інших забруднень, а також пірогенних речовин. Це сприяє ефективності подальшої стерилізації та зниженню ризику пірогенних реакцій у пацієнтів. Передстерилізаційне очищення проводять ручним і механізованим способом.

Передстерилізаційне очищення виробів ручним способом є трудомістким і ма-лоефективним.

Передстерилізаційне очищення ручним способом проводять в слі­дуючій послі-довності:

1. Попереднє промивання в проточній воді протягом 0,5 хвилин.

2. Замочування в миючому розчині при повному зануренні виро­бу на 15 хвилин при температурі миючого розчину 50°С. Як мию­чі розчини використовують 0,5% розчин препарату "Біолот" або комплекс 0,5% перекисі водню з 0,5% миючим засобом "Лотос", " Прогрес" чи "Астра" або "Триас-А".

3. Миття кожного виробу в миючому розчині за допомогою ватно-марлевого там-пону чи йоржика протягом 3-х хвилин при використанні препарату "Біолот", про-тягом 10 хвилин при викорис­танні препарату "Астра", 5 хвилин при використанні препа­ратів "Лотос" чи "Прогрес".

4. Сполоскування спочатку проточною водою, а після цього дисти­льованою во-дою протягом 0,5 хвилини.

5. Сушка в повітряних стерилізаторах гарячим повітрям при тем­пературі 80-85°С до повного зникнення вологи.

Примітка: споліскування, замочування і миття про­водиться в ваннах, бачках чи іншому посуді. При цьому ванни повинні бути оснащені пристроєм для струйної подачі води.

Механізація передстерилізаційного очищення не тільки економить час персона-лу, а й значною мірою знижує його ризик інфікування збудниками різних інфек-цій. Для механізованого передстерилізаційного очищення використовують спеціа-льні мийні машини. В основі роботи мийних машин закладено один з методів: струйний, ротаційний, застосування ультразвуку. Методика проведення механізо-ваного очищення повинна відповідати інструкції з експлуатації, що додається до машини. Запропоновано різні конструкції і типи мийних машин. Вони можуть бути однокамерними і багатокамерними. Цикл обробки виробів включає кілька етапів: замочування виробів, миття, ополіскування водопровідною водою, ополіс-кування демінералізованою водою і висушування.

В даний час на ринку країн СНД пропонується мийне обладнання виробництва фірм Німеччини, Франції, Швеції, Швейцарії, США.

При будь-якому способі передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення можуть застосовуватися тільки ті миючі засоби, які відповідають на-ступним вимогам: хороший миючий ефект при мінімальному піноутворенні, від-сутність пірогенності і токсичності; хороше змивання з виробів, відсутність ко-розійнї дії. Миючі засоби повинні бути сумісні з матеріалами оброблюваних виро-бів. Вибір миючого засобу для мийних машин повинен відповідати рекоменда-ціям фірм-виробників мийного устаткування.

Для передстерилізаційного очищення розроблені засоби на основі різних дію-чих речовин, які дозволяють проводити щадну очистку виробів з різних матеріа-лів, забезпечують миючий ефект при кімнатній температурі, придатні для поєд-нання передстерилізаційного очищення з дезінфекцією виробу.

Однак до складу ряду препаратів входять речовини, здатні фіксувати на виро-бах білкові забруднення (альдегіди, перекиси, надкислоти і т.п.). Тому при виборі засобів очищення першорядне значення має відсутність у них фіксуючих власти-востей.

Металеві інструменти в результаті експлуатації, дезінфекції та передстериліза-ційного очищення, стерилізації можуть мати корозійні пошкодження. Інструмен-ти з видимими плямами корозії, з наявністю оксидної плівки піддають хімічній чистці не більше 1-2 рази на квартал за допомогою засобів, в рецептурі яких міс-титься оцтова кислота і хлорид натрію.

Стерилізацію проводять різними методами: паровим, повітряним, хімічним методами та іонізуючим випромінюванням. Кожен з цих методів має свої перева-ги та недоліки, тому вибір того чи іншого методу залежить від особливості знеза-ражуємого предмету, виду його зас­тосування і наявності тої чи іншої апаратури.

Обробку медичних виробів для їх безпечного застосування в лікарняній прак-тиці проводять в кілька етапів:

1. Вироби медичного призначення, що не контактують зрановою поверхнею, кров’ю чи ін'єкційними ліками дезінфікують, після чого двічі промивають (опо-ліскують) стерильною водою. До таких виробів належать термометри медичні, грілки, джгути, судна підкладні та ін.

2. Вироби медичного призначення, що контактують з рановою поверхнею, кров'ю, ін’єкційними розчинами, а також такі, що торкаються слизовихоболонок, спочатку підлягають передстерилізаційному очищенню, після чого - стерилізації. Це шприци, голки хірургічні та ін'єкцій­ні, затискачі кровозупиняючі, скальпеля, шпателя та ін.

3. Вироби, що використовують при гнійних операціях, предмети медич­ного при-значення, що застосовуються при лікуванні інфекційних хворих, спочатку дезін-фікують, після чого їм проводять передстерилізаційне очищення і стерилізують.

Дезінфекція виробів медичного призначення проводиться кілько­ма метода-ми. ЇЇ проводять звичайно в тих же приміщеннях, де вони використовуються:

- вироби з скла, металу, термостійких полімерних матеріалів чи гуми можливо де-зінфікувати кип'ятінням в дезінфекційних кип'я­тильниках протягом 30 хвилин чи в парових стерилізаторах про­тягом 20 хвилин при температурі 110°С (тиск пару в стерилізаційній камері 0,5 кгс/см²).

- вироби з скла і металу, включаючи і стоматологічні інструменти можливо стери-лізувати в повітряних стерилізаторах протягом 45 хв. при температурі 120-130°С.

- розчини хімічних речовин - в трійному розчині (2% формаліна, 0,3% фенолу, 1,5% гідрокарбонату натрію) протягом 45 хвилин, чи 0,5% розчині хлораміну протягом 30 хвилин, 3% розчині перекиси водню протягом 80 хвилин, суміші 3% перекисі водню з 0,5% миючого засобу протягом 30 хвилин та ін.

Стерилізація в лікарсько-профілактичних закладах проводить­ся на робочих міс-цях (децентралізоване) і в централізованих стерилізаційних відділеннях. Най-більш раціонально і ефективно про­водити стерилізацію в ЦСВ. Досвід роботи ЦСВ свідчить, що при належній організації технологічного процесу в ЦСВ забез-печується пов­не очищення виробів медичного призначення, їх стерилізація і за­безпечується надійна стерильність інструментів, шприців, опера­ційної білизни, перев'язочних матеріалів та ін. предметів. ЦСВ підвищують культуру виробницт-ва і медичного обслуговування, зменшують витрату засобів на стерилізацію .

Потужні лікарські заклади звичайно стерилізацію виробів медичного призна-чення проводять в ЦСВ (обласна лікарня, районні лікарні), невеликі заклади сте-рилізацію проводять на місті, тоб­то децентралізовано, або їх прикріплюють рі-шенням районних відді­лів охорони здоров'я до потужних лікарських закладів для стерилі­зації в ЦСВ. Можливі випадки коли і в потужних медичних закладах стери-лізація проводиться і в ЦСВ і в окремих відділеннях децентра­лізовано (стериліза-ція шовного матеріалу та деяких матеріалів в операційно-перев'язочному блоці лі-карні, стерилізація лабораторного посуду в лабораторії та ін.).

ЦСВ - це окремий підрозділ медичного закладу для проведення сте­рилізації будь яких предметів медичного призначення в інтересах підрозділів всього ме-дичного закладу і розміщується він в окре­мому приміщенні. Організація техно-логічного процесу в ЦСВ перед­бачає наявності в ньому слідуючих приміщень:

а) нестерильна зона - приміщення для зберігання нестерільних ма­теріалів та білизни; приміщення для приймання, розбирання, миття і сушіння шприців, го-лок, хірургічних матеріалів; приміщення для зберігання пакувальних матеріалів, тари, предметів приби­рання і пакування інструментів; приміщення для підготовки пере­в'язочного матеріалу і білизни, приміщення санітарного пропуск­ника та кім-ната для обслуговуючого персоналу. В нестерильній зо­ні знаходиться також за-грузочна зона стерилізаційних апаратів (загрузочна зона стерилізаційної).

6) стерильна зона - розвантажувальна зона стерилізаційної, склад для зберігання стерильних матеріалів і експедиційна. Це оптимальний варіант, коли ЦСВ має достатню кі­лькість приміщень для організації технологічного процесу. У випад-ках коли приміщень недостатньо, можливі варіанти коли в одній кім­наті (примі-щенні) виконують кілька технологічних операцій Але у всіх випадках не сумі-щають приміщення нестерильної і стерильної зон.

ЦСВ проводять приймання використаного і попередньо очищеного інструменту з відділень медичного закладу, миття його та пакування, стерилізацію та видачу стерильних виробів відділенням медичного закладу.

В приймальні ЦСВ проводиться перевірка кількості і якості виробів доставле-них для стерилізації з відділень, одночасно прово­диться сортування їх і реєстрація (облік в книгах обліку). Від­ділення вироби для стерилізації доставляють в ЦСВ в стерилізаційних коробках чи в м’якій упаковці на якій має бути зазначено номер відділення і кількість доставлених предметів.

В приміщенні для миття проводять ретельно передстерилізаційне очищення виробів, контроль якості передстерилізаційного очищення.

В приміщенні для упаковки проводять підсушку інструментарію, скляних ви-робів, шприців та інших вологих предметів, після чого їх відповідним чином упа-ковують і розміщають в стерилізаційних коробках до яких прикріпляють бірку в якій вказують: дату стерилізації прізвища посадових осіб, що провели пакування і стерилізацію, а також перелік виробів розміщених в стерилізаційній коробці. Деякі вироби для стерилізації в упакованому виді роз­міщують на підносах (стома-тологічний інструмент, лаборатор­ний посуд та ін.).

В загрузочну зону стерилізаційної вироби поступають в стерилізаційних короб-ках чи на підносах (лотках), після чого їх загружають в стерилізатори і проводять стерилізацію.

Простерилізовані вироби з стерилізаторів вивантажують в стерильній зоні сте-рилізаційної, охолоджують їх на столах покритих стерильними простирадлами і передають на склад простерилізованих виробів з якого вони поступають в експе-дицію де проводиться комплектація виробів по заявкам відділень медичного зак-ладу і їх видача.

В ЦСВ організується строгий облік, приймання і видача інстру­ментарію, пе-рев'язочних засобів та інших виробів по номенклатурі і кількості в книгах склад-ського обліку.

Контроль заводів по стерилізації в ЦСВ організується з дотрима­нням відповід-них вимог наказу МЗ СРСР 1969 року №60 і передбачає перевірку санітарного ста-ну і організації всіх етапів роботи з оцінкою якості передстерилізаційного очи-щення і функціонування стерилізаційної апаратури.

Контроль якості передстерилізаційного