| | ІХ століття |
| 829—842 | Візантійський імператор Феофіл |
| | Угри вийшли з підпорядкування Хозарського каганату |
| | Перше відоме руське посольство з'явилось у Константинополі |
| | Заснування у південній Таврії візантійської феми Кліматів — Херсона. |
| 842—867 | Візантійський імператор Михайло ІІІ П’яниця. |
| | Похід русів (Аскольд?) на Константинополь. Перший русько-візантійський договір. Візантійське посольство Кирила та Мефодія до Херсонесу на перемовини з хозарами. |
| бл. 862 | Покликання варягів на Русь. Початок княжіння Рюріка (862—879) у Новгороді |
| | Місія Кирила та Мефодія, винайдення ними слов'янської абетки |
| | Київ захоплюють варязькі вожді Аскольд і Дір. Рюрік прислав до Полоцька збірників данини, а Аскольд і Дір розорили Полоцьк. |
| | Невдалий похід Аскольда і Діра на Константинополь. |
| | Константинопольській патріарх Фотій заснував першу єпархію для іноземців — слов'ян і варягів, які прийняли християнство. |
| 867—886 | Візантійський імператор Василій І Македонянин |
| 879 — 912 | Княжіння Олега в Новгороді і Києві (з 882 ?) |
| | Здобуття Києва новгородським князем Олегом і перенос сюди його столиці. |
| | Олег підкорив племена радимичів, древлян і сіверян. |
| 884 — 885 | Русько-хозарська війна |
| | Угри під Києвом. Перехід угрів через Карпати у Паннонію. |
| | Х століття |
| | Вдалий похід Олега на Константинополь. Укладення договору. Перший літописний спогад про Чернігів |
| | Другий торгівельний договір Олега з Візантією, а також договір про ненапад. |
| 912 — 945 | Княжіння Ігоря, сина Рюріка. |
| | Перший похід печенігів на Русь. Укладання миру. |
| | Похід Ігоря на печенігів |
| | Невдалий похід Ігоря на Константинополь, знищення руських кораблів. |
| | Успішний похід Ігоря у Закавказзя (м. Бердаа) |
| | Новий, невигідний договір Русі з Візантією. |
| | Загибель Ігоря у Древлянській землі під час повторного збору данини. |
| 945—964 | Княжіння вдови Ігоря — Ольги. |
| | Придушення Ольгою повстання древлян |
| 955 (957?) | Посольство Ольги до Константинополя. Хрещення Ольги. |
| 964—972 | Княжіння у Києві Святослава Ігоровича. |
| | Руське посольство до короля Німеччини Оттона І. |
| | Переможні походи Святослава проти хозар на Дон і Північний Кавказ; підпорядкування в'ятичів на Оці і Тмутаракані в Таврії. |
| | Переможний похід Святослава на Волзьку Булгарію, здобуття її столиці. Похід по Волзі на хозар, знищення Хозарського каганату; підпорядкування ясів та касогів на Північному Кавказі. |
| | Святослав на прохання візантійського імператора Нікіфора Фокі здійснює вдалий похід на Дунайську Болгарію, заволодів столицею, взяв у полон кагана Бориса і переніс свою ставку у Переяславець на Дунаї. Печеніги, скориставшись відсутністю руської дружини, обложили Київ, обороною якого керувала княгиня Ольга. |
| | Смерть княгині Ольги. Святослав призначає своїх синів намісниками: Володимира у Новгороді, Ярополка у Києві, Олега — у Древлянській землі. |
| 970—971 | Військові дії Святослава у Болгарії, пограбування околиць Константинополя, 971 — облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 р. |
| | Напад печенігів на загін Святослава біля Дніпрових порогів і його загибель. |
| 976—1025 | Візантійський імператор Василій ІІ |
| | В ході міжусобиць загинув Олег Святославич, його брат Володимир втік до Скандинавії. |
| | Володимир повернувся до Києва з загоном варязьких найманців і вбив свого брата Ярополка . |
| 980—1015 | Княжіння у Києві Володимира Святославича |
| | Похід Володимира на в'ятичів і їх підкорення. Конфлікт Києва з Польщею — Червенські міста (Червень, Перемишль) переходять до володінь Володимира. |
| | Похід Володимира на ятвягів і їх підпорядкування, також взято під контроль торгівельні шляхи по Бугу-Віслі і Неману. |
| | Похід Володимира на Волзьку Булгарію і укладання з нею договору про мир і торгівлю |
| | Володимир уклав союз з Візантією, отримав в якості нареченої візантійську принцесу Ганну і прийняв християнство. |
| | Руська флотилія спрямована на допомогу Константинополю. Володимир запроваджує християнство у Києві і на Русі. Митрополитом у Києві став грек Феофілакт (?). |
| | Після 2-місячної облоги Володимир здобув Херсонес і добився цим одруження з Ганною. |
| 990—996 | Будівництво у Києві першої кам'яної церкви — Успіння Богородиці (Десятинної). |
| | Антихристиянське повстання у Києві |
| 992—997 | Багаторазові напади печенігів на київські землі. |
| | Урочисте відкриття Десятинної церкви, до якої прибули священики з Херсонеса; захоронення тут праху княгині Ольги. |
| 997—1038 | Правління в Угорщині князя (з 1000 р. — короля) Іштвана І. Ліквідував племінний поділ країни і ввів королівські комітати. Отримав 1000 р. королівську корону, ввів християнство в Угорщині. |
| | ХІ століття |
| | Торгівельний договір Володимира з Волзькою Булгарією. |
| | Ймовірна дата побудови князем Володимиром Софіївського собору у Києві. |
| | Руські походи на Кавказ |
| | Поход Володимира на Новгород проти сина Ярослава. |
| | Смерть князя Володимира. Загибель у боротьбі за престол його синів Бориса і Гліба. Червенські міста переходять до Польщі — союзниці Святополка Володимировича. |
| 1015 — 1019 | Князь Київський — Святополк Володимирович. |
| | Битва під Любечем між Ярославом (новгородським князем) і Святополком Володимировичами, в якій Святослав зазнав поразки і тимчасово втратив Київ. Експедиція візантійського флоту у східну Таврію проти повсталих хозар. |
| | Після поразки і загибелі Святополка князем у Києві стає його суперник і брат Ярослав. |
| 1019 — 1054 | Княжіння у Києві Ярослава Мудрого (у скандинавських джерелах — Ерікслейф (Ярислеф) Скупий) |
| | Тмутараканський князь Мстислав Володимирович Хоробрий перемагає касогів |
| | Похід Мстислава Тмутараканського на Київ і оволодіння Черніговом. |
| | Битва під Лиственом (Чернігівщина) між Мстиславом і Ярославом Володимировичами. Ярослав зазнав поразки і за умовами Городцовського миру уступив брату Лівобережжя Дніпра з Чернігівом і Переяславом, якими Мстислав володів до смерті у 1036 році. |
| | Польській князь Болеслав І приймає королівський титул |
| | Поход князя Ярослава на ясів на Північному Кавказі |
| | Ярослав повертає Києву Червенські міста. |
| | Розгром печенігів і їх відхід на захід. Після смерті чернігівського князя Мстислава Володимировича Лівобережжя Дніпра під контроль Ярослава, який остаточно перебирається з Новгорода до Києва. |
| | Спорудження Спаського собору у Чернігові |
| | Офіційна дата завершення будівництва Софіївського собору у Києві (за останніми даними, був зведений ще за часів Володимира). Створення при ньому першої на Русі бібліотеки. Будівництво Золотих воріт у Києві, Георгіївської та Іринінської церков. |
| 1039 — 1047 | Укладено союз Русі та Польщі |
| | Невдалий похід Володимира Ярославича на Константинополь |
| | Ганна Ярославна стає дружиною короля Франції Генріха І. У 1060 — 1066 — регентша при малолітньому королі Филиппі І. |
| | Обрання нового мітрополіта Іларіона зборами руських єпископів. Заснування Печерського монастиря (лаври). |
| | Смерть князя Ярослава; фактичний розподіл Київської держави його синами на окремі уділи-вотчини. Княжити у Києві став старший син Ізяслав (1054 −1068) |
| | Розділ християнської церкви на дві ворогуючі: католицьку і православну. |
| | Перший спогад у літописах про половців (орда хана Блуша) на кордонах Русі. |
| 1056 — 1057 | Створення у Києві Остромирова Євангелія |
| | Перший похід половців на Русь: Всеволод Ярославич зазнав поразки від хана Іскала, розорено Переяславську землю |
| 1068 — 1069 | Повстання у Києві і вигнання князя Ізяслава. На престол запрошено Всеслава Полоцького. |
| | Похід польського короля Болеслава ІІ Сміливого на Київ. |
| | Вірогідна дата прийняття князями «Руської правди». |
| | Початок збройної боротьби Ярославичів за київський великокнязівський престол. |
| 1073, 1076 | Створення найдавніших пам'яток писемності Русі — «Ізборників Святослава». |
| | Київським князем стає Всеволод Ярославич. Втручання у руські справи польського короля Болеслава ІІ |
| 1090 — 1092 | Голод і мор у Києві |
| 1092 — 1094 | Війна Русі з половцями |
| | З'їзд князів у Любечі: князі Олег, Давид, Ярослав Святославичі, київський Святополк, Володимир Мономах, волинський Давид Ігорович і галицькі Ростиславичи — Володар і Василько. Вирішено питання про наслідування від батька до сина, формально визнано принцип вотчини. |
| | Захоплення і осліплення князя Теребовльського Василька Ростиславича. |
| | ХІІ століття |
| | Долобський з'їзд князів |
| 1103 — 1120 | Серія походів князів Володимира і Святополка проти половців. Особливо вдалі 1103, 1107, 1111 рр. |
| 1108 — 1113 | Спорудження Михайлівського Золотоверхого собору у Києві. |
| | Часи написання «Повісті временних літ» |
| | Перемога русів над половцями при Сальниці |
| | Смерть Святополка. Повстання залежних і кабальних людей проти князя і купців-лихварів. «Устав Володимира Всеволодовича». |
| 1113 — 1125 | Правління у Києві Володимира Всеволодовича Мономаха |
| | Перемога візантійського імператора Іоанна ІІ Комніна над печенігами. |
| 1124 — 1153 | Правління у Галичині князя Володимирка |
| до 1125 | «Повчання дітям» Володимира Мономаха. |
| 1125 — 1132 | Княжіння у Києві Мстислава Володимировича |
| | Смерть Великого князя Мстислава, сина Володимира Мономаха. Остаточний розпад Русі. |
| 1132 — 1139 | Княжіння у Києві Ярополка ІІ Володимировича |
| | Від Київського князівства відпав Новгород. |
| | Повстання у Києві і його захоплення Всеволодом Олеговичем (Князь у 1139 — 1146 рр.) |
| | Об'єднання уділів на Дністрі в Галицьке князівство. |
| 1146 — 1161 | Збройна боротьба князівських родів (Ольговичи, Мономаховичи, Давидовичи) за Київський престол |
| | Перший літописний спогад про Москву. |
| 1153 — 1187 | Правління у Галицькому князівстві Ярослава Володимирковича Осмомисла; під контролем князівства опиняється територія сучасної Молдови до Чорного моря. |
| | Повстання смердів у Києві. Обрання князем ростовським і суздальським Андрія Боголюбського (1157 — 1174). |
| | Андрій Боголюбський захопив, пограбував і зруйнував Київ, після чого повернувся княжити до Суздаля. Київське князівство остаточно стало другорядним. |
| | Імператор Візантії Ісаак Ангел дозволив генуезцям плавати через Босфор і відвідувати Чорноморське узбережжя |
| 1173 — 1205 | Правління на Волині (а з 1199 — і в Галичині) князя Романа Мстиславича |
| 1176 — 1212 | Великий князь Володимирський Всеволод «Велике Гніздо» |
| | Невдалий поход князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців |
| бл 1187 | Створення «Слова о полку Ігоревім» |
| 1187 — 1199 | Княжіння у Галичі Володимира Ярославича. |
| | Вторгнення литовців у Волинське князівство |
| | Об'єднання Романом Волинським Галицького і Волинського князівств в єдине. |
| | ХІІІ століття |
| | Рюрік Ростиславич за допомогою половецького війська розбив торків Романа Волинського, захопив і спалив Київ. |
| | Хрестоносці під час 4-го Хрестового походу взяли і пограбували Константинополь і на частині території Візантійської імперії створили підконтрольну Латинську. Це, зокрема, утруднило прохід генуезьких кораблів через Босфор. |
| | Під час польського походу князь Галицький Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув; вдову князя Ганну з двома малолітніми синами Данилом та Васильком галицькі бояри прогнали, а княжити запросили трьох Ігоревичів з Сіверщини. Битва чернігівських князів з литовцями. |
| | Венеціанці закріплюються в Солдайї (Судаку), якою володіють спільно з половцями (кипчаками) |
| | Галицькі бояри посадили на престол Володислава Кормильчича, що призвело до польсько-угорського вторгнення в Галичину. Половці прийняли у себе меркітів, з якими монголи знаходились у стані війни |
| | Володимир і Данило Романовичи повернули собі м. Володимир. |
| | Набіг сельджуків на Судак |
| | Данило Романович почав княжити на Волині |
| | Монгольські загони Субудая та Джебе беруть Судак . 31 травня — битва на річці Калка: об'єднані сили руських і половецьких князів розбиті монгольськими загонами під командуванням Субудая і Джебе. |
| | Виникнення князівства у литовців |
| | Голод і мор по «всій землі Руській». Данило та Василько Романовичі оволоділи Волинню. |
| 1231 — 1238 | Війна Данила та Василька Романовичів з угорцями за Галичину. |
| 1238 (1237?) | Дорогичинська битва: Данило Галицький розбив тевтонських лицарів. |
| | Данило Романович Галицький повернув собі Галич з частиною князівства. Похід галичан на Литву. |
| | Монголо-татари здійснили руйнівний похід по Ростово-Суздальській та Чернігівській землям, а у Таврії захопили і пограбували Судак. Києвом заволодів Данило Романович Галицький і призначив сюди свого воєводу Дмитра. |
| | Монголо-татарські війська на чолі з ханом Батиєм зруйнували Київ (6 грудня), інші південно-руські міста, обклали руські землі даниною і вдерлись до Центральної Європи (1241). |
| | Після походу по землям Польщі, Угорщини, Словаччини, Хорватії хан Батий з військом повернувся степом на Нижню Волгу, де заснував свою державу — Золоту Орду. |
| | Перша поїздка руського князя (Ярослава Всеволодовича) до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння. |
| | 17 серпня — битва під Ярославом: перемога галицького війська над угорцями і поляками. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину. |
| | Данило Романович відвідав столицю Орди — Сарай-Бату де вимушений був визнати себе підлеглим хана Батия. Подорож Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії. |
| | На зворотному шляху з Монголії Плано Карпіні відвідав Київ (10-15 червня), де зустрівся з галицько-волинськими князями Васильком та Данилом Романовичами. |
| | Хрещення литовського князя Міндовга і союз з німцями. |
| | Папський посланник в Дорогичині коронує Данила Романовича «Королем Руським» Подорож монаха Гійома де Рубрука з Аккри через Крим (Солдайя — Перекоп) і Сарай-Бату до Каракорума |
| | Похід Данила Галицького на Київ. |
| | Перший спогад про Львів |
| | Татарський перепис населення Русі. |
| | Похід хана Бурундая на південно-західну Русь і Польщу. Данило Романович вимушений підтвердити свою вірність монголам і знищити укріплення своїх міст, а також прийняти участь в спільному поході на Литву. |
| | Подорож Маффео і Ніколо Поло (Батька Марко Поло) через Солдайю і Перекоп до Сарая, Бухари і Ханбалика. |
| | Генуя та Візантія укладають Німфейскій договір, за яким генуезці отримують виключне право на плавання в Чорному морі в обмін на допомогу Візантії при відвоюванні Константинополя. Відновлення Візантійської імперії: відвоювання Константинополя (щоправда, допомога Генуї не знадобилася) |
| | Після смерті Данила Романовича галицьким князем стає його син Лев (1264—1301). |
| | Для противаги Генуї візантійський імператор допускає в Чорне море також і венеціанців |
| | Генуезці засновують свою першу і головну колонію в Причорномор'ї — Кафу (на місці давньої Феодосії) |
| | Після смерті Василька Романовича волинським князем стає його син Володимир (1270 — 1289) У Львові з'явилась вірменська колонія (можливо, кримських вірмен). |
| | Татарсько-галицький похід на Литву. |
| | Татарсько-галицький похід на Литву. |
| 1285 — 1287 | Похід золотоординського хана Тулабуга, темніка Ногая і руських князів на Польщу. |
| | Венеціанський консул в Солдайї |
| | Генуезька колонія в Монкастро (Самастро) |
| | Судак захоплений татарським темник ом Ногаєм. Також розорені Кирк-Ор, Херсонес, Кафа, Черкіо |
| | Перенос мітрополії з Києва до Володимира (мітрополіт Максим) Загибель хана Ногая |
| | На північному заході Малої Азії утворився бейлік Османа — ядро майбутньої Османської імперії |
