Кошторисна вартість матеріальних ресурсів
У складі кошторисних розрахунків вартість матеріальних ресурсів визначається виходячи з даних про нормативну потребу в матеріалах, виробах і конструкціях (у прийнятих фізичних одиницях виміру, м, м3, м2 і т.д.) і відповідної ціни на вид матеріального ресурсу.
Потреба в матеріальних ресурсах може визначатися:
а) на основі виділення в локальному кошторисі ресурсних показників на матеріали, вироби і конструкції, які використовують на будівництві об'єкта (виконання робіт) і, зіставивши їх з даними проектних матеріалів, вибирається найбільш прийнятний для користування варіант:
б) за проектних матеріалами;
в) виходячи з витрат представлених матеріалів.
Оцінка підсумкових даних про потребу в матеріальних ресурсах здійснюється:
у базисному рівні – за збірниками кошторисних цін на матеріали, вироби, конструкції або збірникам середніх кошторисних цін на матеріали, вироби і конструкції (у 5-ти частинах);
у поточному рівні – за фактичною вартістю матеріалів, виробів і конструкцій ( з урахуванням транспортних і заготівельно-складських витрат).
Визначення поточних цін на матеріальні ресурси по конкретному будівництву здійснюється на основі даних підрядної будівельної організації.
Поточний рівень кошторисних цін на матеріальні ресурси може бути визначений і на основі базисного рівня кошторисних цін, поданих у:
- збірниках районних кошторисних цін на привізні матеріали, вироби і конструкції (ЗРКЦ 4.04. – 97);
- єдиних для України середніх кошторисних цін на місцеві будівельні
матеріали, вироби і конструкції (ЗЕСЦ-97).
Загальновиробничі витрати
Загальновиробничі витрати в будівництві включають витрати на керування і господарське обслуговування БМР. Разом із прямими витратами вони включаються до виробничої собівартість будівельно-монтажних робіт.
Загальновиробничі витрати складаються з трьох груп витрат:
- витрати на управління та обслуговування будівельного виробництва;
- витрати на організацію робіт на будівельних майданчиках та вдосконалення технології;
- інші загальновиробничі витрати.
Для розрахунку загальновиробничих (ЗВ) витрат вони групуються в 3 блоки:
- кошти на заробітну плату працівників;
- відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством;
- решта статей ЗВ витрат.
Кошти на заробітну плату працівників розраховуються, виходячи з трудовитрат працівників і відповідної вартості людино-години.
В інвесторських кошторисах трудовитрати працівників, зазначених у ЗВ, визначаються за формулою
Тзв=Тпв х К,
де Тзв – трудовитрати працівників, люд.-год;
Тпв – нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачаються в прямих витратах, яка враховує трудовитрати робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, люд.-год;
К – усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, що передбачаються у прямих витратах, до трудовитрат працівників.
При визначенні коштів на заробітну плату на стадії складання інвесторського кошторису вартість людино-години приймається у розмірі, рекомендованому Держбудом для будівництва, за п'ятим нормативним розрядом на виконання робіт.
В інвесторських кошторисах усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, що передбачаються у прямих витратах, до трудовитрат працівників, приймається у розмірах, рекомендованих Держбудом.
Відрахування на соціальні заходи визначаються виходячи з норм, установлених законодавством, і кошторисної заробітної плати.
Кошторисна заробітна плата визначається як сума заробітної плати:
- робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів;
- працівників зазначених у ЗВ витратах.
На стадії складання інвесторської кошторисної документації кошти на покриття решти статей ЗВ витрат розраховуються виходячи з нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, що передбачаються у прямих витратах, та усереднених показників для визначення коштів на покриття решти статей ЗВ витрат, обчислених у грошовому вираженні на людино-годину зазначеної трудомісткості.
Ці показники надаються Держбудом.
Кошти на покриття решти статей ЗВ витратвизначаються за формулою
Кр.зв = Тпв х П,
де Кр.зв – кошти на покриття решти статей ЗВ витрат, грн;
Тпв – нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачаються у прямих витратах, яка враховує витрати праці робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, люд.-год;
П – усереднений показник для визначення коштів на покриття решти статей ЗВ витрат, грн/люд.-год.
Усереднені показники, які рекомендуються Держбудом для визначення трудовитрат працівників, кошти на заробітну плату яких враховуються в ЗВ витратах, і коштів на покриття решти статей ЗВ витрат, призначені для здійснення будівництва підрядним способом.
Кошторисний прибуток
Кошторисний прибуток – це сума коштів, необхідних для покриття окремих витрат будівельної організації, які не відносяться до собівартості продукції.
Розмір кошторисного прибутку залежить від виду будівництва, технічної та технологічної складності будови, строків будівництва, умов його фінансування тощо. Визначений на підставі аналізу цих факторів розмір кошторисного прибутку погоджується із замовником.
По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням рекомендованих Держбудом за погодженням з Мінекономіки усереднених показників, виражених у гривнях в розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості.
Кошторисний прибуток в інвесторській кошторисній документації враховується під час будівництва, що здійснюється:
- підрядним способом – в обов'язковому порядку;
- господарським способом – якщо підприємство планує прибуток від такого виду діяльності.
Розмір кошторисного прибутку рекомендується визначати на основі:
- індивідуальної норми для конкретної організації, шляхом калькулювання за статтями витрат, які враховані в кошторисному прибутку;
- за рекомендованою Держбудом методикою.
Кошторисний прибуток за цією методикою визначається за усередненими показниками приведеними у гривнях за 1 люд.-год і загальної трудомісткості робіт.
КП = Кпр*Тзаг,
де Кпр – усереднений показник прибутку, грн за 1 люд.-год. Цей показник може бути визначеним за видами будівництва або за видами робіт;
Тзаг – загальна кошторисна трудомісткість будівельно-монтажних робіт, яка визначається як сума нормативної та розрахункової трудомісткості цих робіт.