Методичні рекомендації до вивчення теми. Вивчення теми традиційно розпочніть із опрацювання лекцій­ного матеріалу та відповідних розділів підручників і посібників з курсу «Соціологія»

Вивчення теми традиційно розпочніть із опрацювання лекцій­ного матеріалу та відповідних розділів підручників і посібників з курсу «Соціологія». Сподіваємося, що в нагоді вам стануть та­кож опорний конспект та план (логіка) засвоєння матеріалу:

1. Поняття соціологічного дослідження, його види.

2. Програма соціологічного дослідження.

3. Методи добору та опрацювання інформації.

У найбільш загальному вигляді соціологічне дослідження мо­жна визначити як систему логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою єдиною метою: отримання достовірних даних про явище або процес, які вивчаються, про тенденції та протиріччя їх розвитку. Отримані дані використовують для збагачення науко­вого знання або у практиці управління соціальним життям.

Соціологічне дослідження включає в себе послідовні етапи: розробка Програми та інструментарію; добір інформації; підго­товка добраної інформації до опрацювання та її опрацювання; аналіз отриманої інформації, підведення підсумків дослідження, формулювання висновків та рекомендацій.

Незважаючи на те, що кожне соціологічне дослідження вклю­чає вищезазначені етапи, єдиної, уніфікованої форми соціологіч­них процедур, придатних для вивчення проблем різної складнос­ті, не існує.

Поділ соціологічних досліджень на види залежить від ступеня складності, актуальності, мети, потреб замовників, наукової спроможності тощо.

Залежно від завдань соціологічні дослідження поділяють на:

1. Фундаментальні, які спрямовані на виявлення та аналіз со­ціальних тенденцій, закономірностей розвитку і пов'язані, як правило, з вирішенням складних проблем суспільства та його ма­сштабних складових частин.

2. Прикладні дослідження, які використовують для вивчення шляхів, форм та засобів удосконалення діяльності конкретних соціальних об'єктів.

3. Комплексні дослідження, що проводяться з міждисциплінарної проблематики, які поєднують елементи попередніх видів досліджень.

Дослідження залежно від часу дії поділяють на довгострокові (від 3 років і більше), середньострокові (від 6 місяців до 3 років), короткострокові (від 2 до 6 місяців).

Залежно від статусу замовника та оплати праці розрізняють держбюджетні та госпрозрахункові види досліджень.

Щодо об'єкта дослідження розрізняють монографічні, порівня­льні, тендові та генетичні види соціологічних досліджень. До монографічних відносять дослідження, в яких об'єкт визначається як представник класу подібних об'єктів (робітники, студенти тощо). Порівняльні дослідження мають декілька різновидів. Так порівню­вати можна об'єкти за відповідними ознаками у різних умовах чи в однакових умовах за різними ознаками, у різний час та ін. Дослі­дження, в яких порівнюють одні і ті ж особи, що належать до ви­біркової сукупності, називають панельними. Тендовими називають повторні дослідження на тому самому об'єкті без вимоги збере­ження попередньої вибірки. Генетичними вважають дослідження процесів становлення та змін соціального об'єкта.

Стосовно об'єкта пізнання тієї чи іншої сфери дійсності, сис­теми відношень виділяють соціологічні дослідження у сфері управління, промисловості, освіти, науки тощо.

У кожному конкретному соціологічному дослідженні роль стрижневого кореня виконує програма соціологічного дослі­дження, яка обумовлює його змістовно-смислову цінність, якість та надійність здобутої інформації.

Програма соціологічного дослідження складається з багатьох компонентів. До головних компонентів програми відносять:

1. Вихідну методологічну парадигму, світоглядну позицію дослідників, яка обумовлює методи, логіку та результати соціо­логічного дослідження.

2. Мету дослідження, яка об'єднує інтереси вчених та замов­ників.

3. Об'єкт і предмет соціологічного дослідження.

4. Завдання дослідження (основні та допоміжні, першо- та другорядні).

5. Понятійно-категоріальну структуру дослідження.

6. Моделювання шляхів вирішення досліджуваної проблеми.

7. Вироблення гіпотез дослідження.

8. Планування дослідницьких робіт.

9. Вироблення методики дослідження.

10. Забезпечення зв'язку між усіма компонентами.

11. Підготовка звіту.

У процесі проведення соціологічного дослідження найбільш часто плануються такі основні методи добору інформації: аналіз документів, опитування, спостереження. Слід розібратися з ними детальніше.

Аналіз документів. Цей метод дозволяє отримати відомості про минулі події, спостереження за якими вже не можливі. Дже­релом соціологічної інформації, як правило, є текстові повідом­лення, які містяться в доповідях, протоколах, публікаціях, листах тощо. Особливу роль виконує соціальна статистична інформація, яка в більшості випадків використовується для характеристики конкретно-історичного контексту розвитку процесу або явища, що досліджується. Важливою особливістю всіх статистичних да­них є їх співвіднесення до певної групи як до цілісності.

Незамінним методом підбору текстів є контент-аналіз,який активно використовується у процесі вивчення засобів масової інформації. Аналіз здійснюється через використання однотипних стандартизованих показників (індикаторів) для пошуку та підрахування масовості тих чи інших характеристик тексту.

Опитування— найуживаніший метод добору первинної со­ціологічної інформації. За його допомогою одержують майже 90 % усіх соціологічних даних. Виділяють два головних різнови­ди соціологічного опитування: анкетування та інтерв'ювання.

При анкетуванні опитуваний сам заповнює анкету. За формою проведення воно може бути індивідуальним та груповим, а також очним і заочним. Найбільш розповсюджені форми заочного опи­тування: поштове опитування; опитування через газету, журнал.

Інтерв'ювання передбачає особисте спілкування з респонден­том, при якому дослідник (або його представник) сам ставить пи­тання та фіксує відповідь. За формою проведення опитування може бути контактним і опосередкованим, наприклад телефоном.

Залежно від джерела первинної соціологічної інформації роз­різняють опитування масові та спеціалізовані. При масовому опитуванні головним джерелом інформації виступають предста­вники різних соціальних груп, діяльність яких безпосередньо не пов'язана з предметом аналізу. У спеціалізованих опитуваннях головне джерело інформації — компетентні особи, чиї професій­ні або теоретичні знання, життєвий досвід дозволяють зробити авторитетні висновки. Тобто учасниками таких опитувань висту­пають експерти, здатні дати зважену оцінку з приводу цих питань. Тому ці опитування ще називають експертними та оці­ночними.

Наступним методом соціологічного дослідження є спостере­ження. Спостереження являє собою цілеспрямоване та система­тизоване сприйняття процесу або явища, що вивчається, риси, якості та особливості якого фіксуються дослідником. Форми фік­сації можуть бути різні: щоденник спостереження, фотоапарат, відеокамера або інші технічні засоби.

Особливість спостереження як виду дослідження полягає, по-перше, в можливості аналізувати життєвий процес у всьому його розмаїтті, проявляти різні враження про досліджува­ний об'єкт, по-друге, в неможливості повторювання спостере­ження.

Спостереження рекомендується для вивчення ступеня актив­ності людей на мітингах, інтересів слухачів у процесі навчан­ня, поведінки учасників масових суспільно-політичних заходів тощо.

Новим методом вивчення соціальної реальності є фокус-групи. Дослідження за цією методикою зводиться до проведення інтерв'ю за заздалегідь підготовленим сценарієм у формі обгово­рення в певній групі людей. Головною методичною вимогою до складу цієї групи є її однорідність (приблизно один вік, однакове матеріальне становище, одна стать), що виключає можливість прямого або опосередкованого впливу одних членів групи на ін­ших. Формування цих груп має охоплювати основні групи насе­лення, щоб можна було уявити переважні орієнтації у свідомості та поведінці людей.

На завершення слід відмітити, що в практиці соціологічних досліджень достатньо широко використовуються такі методи, як соціометричний та експертні опитування, тестування та багато інших засобів, придатних для специфічних форм аналізу. Отже, соціологічне дослідження дає можливість формувати конкретні заходи щодо вдосконалення соціальної дійсності.