Диференціація й спеціалізація соціальних інститутів у сучасному українському суспільстві

Диференціація соціальних інститутів припускає вичленовування з основного нових інституціональних утворень. Так, із соціального інституту освіти на певному етапі відокремлюється інститут вищої ос­віти. Одночасно йде й процес спеціалізації. Наприклад, формування інституту вищої освіти супроводжувалося не тільки спеціалізацією предметної області, але й створенням спеціальних установ (вузів), спеціальних технологій (замість уроків проводяться лекції, семінари лабораторні заняття), відбувалася також спеціалізація норм, правил гри, за якими організуються взаємодії. Змінюється характер взаємин (у даному прикладі — викладача й учня) змінюється форма контролю {заліково-екзаменаційна сесія), норма регуляції взаємин {організація кафедр, учених рад), виникають інші статусно-рольові позиції, кваліфі­каційні вимоги.

Сьогодні народжуються нові соціальні інститути шляхом диферен­ціації старих, уже сформованих. Так, із загальної судової системи був диференційований Конституційний суд як самостійний інститут. Є тен­денція до перетворення на самостійний інститут соціального інституту наркології, що перебуває в рамках інституту охорони здоров'я.

Подібна диференціація й спеціалізація — одна з найважливіших ознак еволюційного розвитку суспільства. Еволюційний ефект, що розвивається, досягається за рахунок більш конкретного, професійного виконання тих або інших функцій, більш точної й конкретної регламентації, що враховує специфіку даного виду діяльності.

Диференціація відбувається в тому випадку, коли в рамках сформо­ваних інститутів не вдається якісно задовольняти які-небудь конкретні соціальні потреби. Диференціація соціального інституту створює не­обхідні умови для більш повного їхнього задоволення

Але диференціація соціального інституту не нескінченна, нерідко вона переходить розумні межі, викликаючи негативні наслідки. У свій час багато вітчизняних вузів надмірно поглиблювали спеціалізацію підготовки майбутніх інженерів, у жертву приносилися широта кругозору, а часом і фундаментальність підготовки Майбут­ній випускник планово готувався під «планове» конкретне місце для виконання вузької функції. Іноді йому вдавалося одержати відповід­ну роботу з вузької спеціальності, але якщо він не міг цього зробити (а сьогодні в умовах ринку, вільного працевлаштування випускників, знайти таку роботу досить важко), у нього виникали дуже непрості проблеми. От чому багато іноземних навчальних закладів віддають перевагу широкій фундаментальній підготовці, що забезпечує майбутньому фахівцеві високі адаптаційні здібності до широкого набору функцій, здібність переходити з одного профілю на іншій залежно від конкретного попиту.

Особливе значення у розвитку соціальних інститутів має перерегуляція інституціональних соціальних зв'язків, зміна вихідних принципів У цьому випадку основні учасники цих зв'язків прагнуть при збере­женні інституту (потреба в ньому залишається) кардинальних змін його регуляції, базисних норм взаємодій

Так, зокрема, відбулося в Україні з інститутом власності. Людей не влаштовує моральне, матеріальне, юридичне регулювання їхніх обов'язків і прав, пов'язаних із власністю Якщо раніше українські громадяни не володіли, не розпоряджалися власністю, були підкон­трольні, але одержували право на гарантований мінімум рівня життя, то сьогодні багато хто бажає володіти, розпоряджатися власністю, ризикувати, маючи лише шанс жити краще. Природно, багато хто задоволений сформованою за роки радянської влади системою регуляції — цим пояснюються перешкоди на шляху становлення нових форм власності.

Перерегулювання соціальних інститутів — процес складний, дра­матичний. Соціальні інститути, що перебувають у даному стані, додають великих зусиль, щоб справлятися зі своїми функціями.

Макеєв

Розділ 5