Метод аналізу документів у соціології

Визначення поняття «документ» у соціології.

Соціологічне дослідження починається, як правило, з вивчення документів. Термін „документ” у соціології трактується як матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію про факти, події, явища об’єктивної дійсності та про діяльність людини і спеціально призначений для її передачі в часі і просторі.

Інформація у документі може фіксуватися за допомогою букв, цифр, стенографічних або інших знаків і символів, малюнків, фотографій, звукозаписів тощо. Отже, до документів можна віднести державні та урядові акти, промови політичних діячів, статистичні збірники і матеріали перепису, наукові публікації, періодична преса, листи, художні твори, протоколи зборів і засідань, звіти адміністрацій та громадських організацій, матеріали соціологічних досліджень, фотографії, кінофільми, аудіозаписи тощо. Вони несуть інформацію про соціальні факти, явища, процеси, що відбуваються в суспільстві, соціальних організаціях, групах.

Цінність документальних джерел для соціологічного дослідження і необхідність їх використання зумовлюються передусім тим, що потоки документальної інформації пронизують усі сфери життєдіяльності сучасного суспільства, характеризують соціальні процеси на різних рівнях дослідження, їх динаміку, свідомість людей, види, зміст і результати їхньої діяльності. Документи відображають духовне і матеріальне життя суспільства, передають не тільки ситуативну, фактологічну сторону соціальної дійсності, але й фіксують розвиток чітких засобів існування суспільства, і перш за все структуру мови. У них міститься інформація про результати діяльності окремих індивідів, колективів, великих груп населення і суспільства в цілому. Соціологічна інформація, яку містять документи, іноді дублює дані, одержані іншими методами (опитування, спостереження). Тоді вона стає засобом для перевірки і контролю їхньої надійності. У зв'язку з цим, документальна інформація становить великий інтерес для соціологів.

Неформалізований (традиційний) метод аналізу документів.

Аналіз документів – це збирання первинної соціологічної інформації з різних документальних джерел з допомогою оцінки й аналізу їх змісту.

Методи аналізу документів поділяють на неформалізовані (традиційні), які належать до якісних, та формалізовані, які належать до якісно-кількісних методів. Вони принципово відрізняються один від одного, але в процесі дослідження доповнюють один одного.

Неформалізований (традиційний) метод аналізу документів передбачає тлумачення документів (найчастіше унікальних, кількість яких незначна), з'ясування основних думок та ідей конкретного тексту через усвідомлення, інтерпретацію, узагальнення змісту та логічне обґрунтування певних висновків.

Неформалізований аналіз документів ґрунтується на загальних логічних міркуваннях, синтезі, порівнянні, визначенні, оцінці, осмисленні. Його можна поділити на зовнішній і внутрішній. Зовнішній аналіз – це перевірка істинності документа, аналіз його „історичного контексту” і обставин, що супроводжували його появу. Дослідник визначає тип документа, його автора (фахівець чи дилетант), за яких умов і коли документ створювався (одразу після події чи значно пізніше), що спонукало автора до складання документа (власна ініціатива чи якийсь примус, чиясь вимога), а також виявляє можливу тенденційність документа, помилки, спотворення фактів. З’ясувавши все це, дослідник розпочинає внутрішній аналіз – вивчає зміст документа, суть викладених у ньому матеріалів, логіку тексту, соціальні чинники, що спричинили його появу.

Методи неформалізованого аналізу значною мірою засновані на інтуїції дослідника і містять потенційну можливість суб'єктивних зміщень у сприйнятті та інтерпретації змісту документів. Такі зміщення можуть спричинити, наприклад, психологічні особливості дослідника (стійкість уваги, пам'яті, стомлюваність), неусвідомлені захисні психічні реакції на зміст документів (виділення „приємних” і пропуск „неприємних” аспектів) тощо. Ймовірність і небезпека таких зміщень зростає із збільшенням кількості проаналізованих документів і обсягу їх змісту.

Цей метод аналізу документів має певні недоліки, які передусім пов'язані з потенційною можливістю появи суб'єктивних зміщень у сприйнятті та інтерпретації тексту, що виникають через різноманітні причини – психологічні особливості дослідника, його вікові, статеві та національні ознаки, стан його фізичного та психічного здоров'я тощо. Суттєвими є й кількісні обмеження цього методу, оскільки його застосування можливе лише за аналізу незначного числа документів. Тому в соціології поряд з неформалізованим (традиційним) методом аналізу документів широко використовують формалізований метод.

Приклад традиційного аналізу документів: „Розповідь про два міста”.

Аналіз документів дає ключ до розкриття секретів минулого. Зразком дослідницьких можливостей в аналізі минулого при використанні історичних джерел є удостоєна премії праця Е. Дігбі Болтцелла „Пуританський Бостон і квакерська Філадельфія (1979).

Випадковий візит у Бодуенський коледж (штат Мен), наштовхнув Болтцелла на початок дослідження. Біля входу до бібліотеки коледжу його погляд зупинився на портретах знаменитого письменника Натаніеля Готорна, видатного поета Генрі Уодсворта Лонгфелло і Франкліна Пірса, чотирнадцятого президента США. Він був здивований, що всі троє вчилися в одному класі Бодуена, завершивши навчання в 1825 р. Е. Болтцелл задумався, як могло статися, що зі стін цього маленького коледжу вийшло більше знаменитостей, ніж зі стін його власного, більшого університету штату Пенсільванія за всю його історію? Щоб відповісти на це запитання, Е. Болтцелл вирішив вивчити історичні документи і з’ясувати, чи дійсно Нова Англія дала світу більше видатних людей, ніж його рідна Пенсільванія.

Він звернувся до „Американського біографічного словника”. Коли він виявив 75 людей із найбільшими біографіями, він побачив закономірність. На першому місці виявився штат Массачусетс, який дав 21 людину. Разом узяті штати Нової Англії дали 31 людину. Пенсільванія набрала 2 людини, а регіон Середнього узбережжя Атлантики – 12. При цьому він відкрив, що більшість знаменитостей Нової Англії виросли у Бостоні, а з його Філадельфії – не було майже жодної значної фігури.

Е. Болтцелл черпав натхнення в працях М.Вебера, який стверджував, що процент регіональних досягнень залежить в основному від пануючих релігійних вірувань. Тому Е. Болтцелл вирішив розглянути релігійні відмінності Бостона і Філадельфії. Перший був пуританським поселенням, заснований людьми, які рішуче були налаштовані добитися переваги та успіху на суспільному полі. Філадельфія ж, навпаки, заснована квакерами, які значною мірою намагалися уникати суспільної уваги. Ці віри породили різні культурні зразки. Дві системи переконань вели до різного ставлення до особистого успіху, що, в свою чергу, сформувало історію кожного регіону. Бостонське сімейство, незважаючи на католицьке походження, продовжує бути зразком пуританського пошуку визнання і лідерства.

Формалізований метод аналізу документів (контент-аналіз).

Формалізований метод покликаний подолати суб'єктивність традиційного методу. Крім цього, він розрахований на вивчення соціологічної інформації у великих масивах документальних джерел, які неможливі при традиційному аналізі. Тому його використання є доцільним, якщо потрібна висока ступінь точності, об'єктивності аналізу матеріалу або якщо цей матеріал значний за обсягом і не систематизований.

В основі формалізованого аналізу лежить квантифікація текстового матеріалу – процедура виміру і кількісного вираження якісної інформації. Якісна інформація – це дані, подані у формі описового характеру. Найчастіше використовується процедура квантифікації, розроблена соціологами Х. Лассуеллом і Б. Берельсоном, яка дістала назву „контент-аналіз” (від англ. соntentanalysis – аналіз змісту).

Контент-аналіз – це якісно-кількісний метод аналізу документів, який полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.

При контент-аналізі в текстах документів мають бути виявлені такі властивості, які легко вимірюються і відбивають найбільш суттєві сторони його змісту. Для цього вибирають одиниці аналізу (змістові), які можна фіксувати й одночасно переводити за допомогою одиниць рахунку в кількісні показники.

Одиниці аналізу обирають, виходячи зі змісту проблем і гіпотез дослідження. Індикаторами одиниць аналізу можуть бути тема, окремі категорії (поняття), що розкривають її зміст, прізвища вчених, які здійснюють дослідження, соціальні ситуації, події. Вони мають відтворювати провідну ідею тексту. Так, наприклад, теми статей, книжок, фільмів, теле- і радіопередач відбито в їхніх назвах. Із цих назв можна судити, скільки уваги приділено досліджуваній проблемі, наскільки вона актуальна. Для вивчення документів із теми дослідження відбирають певні поняття. За кількістю посилань на того чи того автора в книжках, статтях (індексом цитування) визначають престиж учених тощо.

Одиниці рахунку передають частоту появи ознаки (одиниці аналізу) в тексті, обсяг тексту. Прикладом одиниць рахунку є друкарські аркуші, сторінки, рядки, знаки в друкованих документах; хвилини на телебаченні й радіо; сантиметри – у записах на магнітну стрічку. Що більше одиниць аналізу на кожну одиницю рахунку, то багатшим є документ за змістом, більше містить інформації, глибше розкриває досліджувану тему.

Вадою формалізованого аналізу є те, що зміст документа не можна виміряти тільки за допомогою формальних показників, а отже, цей аналіз не може бути вичерпним. Найбільш доцільно застосовувати його у тому разі, коли потрібна висока точність і об’єктивність аналізу або коли безпосереднє ефективне використання матеріалу неможливе через великий обсяг і несистематизованість. Проте умовою використання такого аналізу є певна частота появи в документах, що аналізуються, категорій, важливих для цілей дослідження. Ще один недолік формалізованого аналізу – складність та громіздкість процедур і техніки проведення дослідження, хоча його здійснення за допомогою комп’ютера певною мірою компенсує цей недолік.

Приклад контент-аналізу Г. Лассуеллом газети „Істинний американець”.

Г. Лассуелл та його співробітники за допомогою контент-аналізу довели пронацистський напрям однієї з американських газет. Справа в тому, що під час Другої світової війни декілька радіостанцій і газет в Сполучених Штатах вміщували багато пронацистських матеріалів. Суд не міг довести, що ці видання ведуть пропаганду на користь противника тому, що там вміщувались іноді й антинацистські статті. Саме в цій складній ситуації довів свою перевагу метод контент-аналізу. З його допомогою вдалося з науковою точністю показати пронацистський напрямок газети „Істинний американець”. Вчені проаналізували всі номери газети з 3 березня по 31 грудня 1943 р. Був здійснений підрахунок ставлення газети до стереотипних тверджень гітлерівської пропаганди. Результати були такими:

Судження Газета

Стверджувала Заперечувала

Держапарат США пронизаний корупцією 301 34

Зовнішня політика США антихристиянська 41 0

Президент Рузвельт – небажана особа 150 17

Німеччина справедлива і мужня 56 2

Політика Японії морально виправдана 22 6

Японія – могутня держава 30 2

Німеччина – могутня 41 2

Америка – слабка 345 1

США та їх союзники перебувають

під контролем комуністів 55 0

США та їх союзники перебувають

під контролем євреїв 99 0

В урядовій адміністрації США багато шпигунів 45 0

На підставі висновків дослідників Верховний Суд США закрив газету. Це була велика перемога контент-аналізу, яка зробила його широко відомим як у самих Сполучених Штатах, так і за кордоном. Як наслідок, деякі дослідники навіть стверджували, що метод контент-аналізу виник під час Другої світової війни.

Наши рекомендации