Підходи до вивчення статевих відмінностей з позицій біології.

Тема 3. Підходи до розуміння статевої диференціації. - 2 год.

Актуальність теми. Обґрунтування теми.

Проблеми гендерних відмінностей особистісних властивостей пов’язані з тим, що внаслідок постійних динамічних змін у світі, виникає все більше запитань щодо впливу певних гендерних стереотипів на професійну діяльність особистості. Аналіз типових гендерних властивостей людей, показав що, чоловіки орієнтуються, переважно, на виконання професійних та соціальних ролей, тобто на предметно-інструментальну діяльність, а жінки – на сімейні, побутові ролі, зокрема на емоційно-регулюючу діяльність. Загальновідомо, що особистість формується під впливом психологічних та соціальних чинників. Вона наділена індивідуальним поєднанням психологічних рис і особливостей, які утворюють її індивідуальність та визначають відмінність від інших людей.

2. Цілі лекції:

- навчальні:

- ознайомити студентів із підходами до вивчення статевих відмінностей з позицій біології; медичними та біологічними даними про відмінності та схожість організмів чоловіка та жінки; відмінностями в довготривалості життя та захворюваннях; теорією гормональних відмінностей; схожістю та відмінністю вищої психічної діяльності, емоційної та інтелектуальної сфери. даними про латералізацію головного мозку.

- виховні :

виховати любов до психологічної професії, формування ідеалу практичного психолога на основі яскравих прикладів життя відомих психологів і формування основ психологічної майстерності.

План та організаційна структура лекції.

№ п/п	Основні етапи лекції та їх зміст	Цілі у ступенях абстракції	Тип лекції. Обладнання лекції.	Розподіл часу
І.   1.   2.     ІІ.   3.   ІІІ.   4.   5.   6.   7.	Підготовчий етап.   Визначення навчальної мети. Забезпечення позитивної мотивації.   Основний етап. Викладення лекційного матеріалу за планом: 1.Підходи до вивчення статевих відмінностей з позицій біології. 2.Відмінності в довготривалості життя та захворюваннях. 3. Схожість та відмінності вищої психічної діяльності, емоційної та інтелектуальної сфери. 4.Дані про латералізацію головного мозку. Заключний етап. Резюме лекції. Загальні висновки. Відповідь лектора на можливі запитання. Завдання для самопідго­тов­ки. Список літератури, питання, завдання.	І.     ІІ.   ІІІ.	У відповід­нос­ті з виданням: «Методичні рекомендації щодо плану­ван­ня, підго­тов­ки та ана­лі­зу лекції».   Список літератури, питання, завдання.	5%     85 – 90%   5%

4. Зміст лекційного матеріалу:

- структурно-логічна схема змісту теми:

1.Перевірка рівня підготовки до заняття.

2.Обговорення: Підходи до розуміння статевої диференціації.

3.Самостійна робота з тестовими завданнями.

4.Висновки заняття.

Текст лекції.

Підходи до вивчення статевих відмінностей з позицій біології.

Що таке «стать» з позицій біології як науки? Якщо в людському суспільстві ми ідентифікуємо статеву приналежність того чи іншого індивіда за допомогою ряду фізичних ознак (відмінності в будові тіла, вторинних статевих ознаках, особливості будови геніталій), то для решти тваринного царства подібний підхід по суті непридатний.Кілька більш точним, але знову-таки не універсальним, виглядає генетичне визначення статі. Іншими словами, можна ідентифікувати жіночу особину як носія двох Х-хромосом, а чоловічу - як XY. Однак це справедливо по відношенню до ссавців, але не цілком підходить для риб, амфібій і птахів. У них самки мають коротші, а самці - довші дві Х-хромосоми.Так чи існує взагалі якесь універсальне визначення статі у тварин? Можна сказати, що так. Біологічна стать визначається тими зародковими клітинами, які продукуються організмом. Якщо тварина продукує гамет, що відрізняється великими розмірами, малою рухливістю і деяким запасом поживних речовин - іншими словами, яйцеклітину, то ця особина повинна вважатися жіночої. Якщо ж статеві клітини маленькі, рухливі і не містять запасу поживних речовин, що продукує їх особина визначається як чоловіча.

Задамося тепер питанням, як виникли статеві відмінності. Чому взагалі виникає статевий спосіб розмноження? На відміну від безстатевого, в результаті якого створюються точні генетичні копії батьківського організму, або такі модні нині «клони», статевий спосіб вимагає від організму додаткових витрат, як в сенсі часу, так і енергетичної вартості процесу відтворення. Він по суті вдвічі більше «енергоємний», в порівнянні з безстатевим варіантом, якщо навіть не враховувати таких енергетичних і тимчасових «витрат», як процес залицяння, каплиці та ін. Крім того, при статевому способі розмноження існує чималий ризик того, що один з статевих партнерів може, в силу тих чи інших причин, виявитися генетично безперспективним, що призведе до появи нежиттєздатного потомства і навіть до повної втрати генетичного матеріалу.

Проте, статевий спосіб розмноження неодноразово виникає на еволюційних шляхах і повністю торжествує у вищих тварин. У чому ж його перевага? Головним чином у тому, що змішання генетичного матеріалу від двох індивідів, що відбувається в процесі статевої репродукції, призводить до виникнення якісно нового організму, знижує частоту накопичення шкідливих мутацій в популяції, підвищує мінливість біологічного виду, а отже, і перспективи його виживання в умовах зміни навколишнього середовища. Безстатевий спосіб розмноження не може забезпечити того генетичного різноманіття, яке необхідно для адаптації популяції. Тому хоча статевий спосіб є більш «дорогим» і ризикованим, він збільшує шанси на виживання нащадків в мінливому світі.

Якщо кінцевий результат репродукції - запліднення, злиття генетичного матеріалу, то чому існують дві гамети різної величини? Відповідно до гіпотези Дж. А. Паркера (1972), поява двох зародкових клітин різного розміру відбувається під дією дизруптивного (відбирає крайні варіанти по будь-якою ознакою) відбору, спрямованого:

· на максимальне збільшення числа клітин як стратегії виживання (дрібні сперматозоїди);

· на забезпечення харчування для подальшого розвитку зиготи (великі яйцеклітини).

І, нарешті, третє. Чому ці різні за величиною клітини продукуються різними організмами? У тваринному світі існує чимало організмів, коли обидва різновиди гамет продукуються одним і тим самим організмом. Йдеться про гермафродитизме, що забезпечує перехресне запліднення. В якості одного з можливих пояснень переваг наявності особин двох Статей пропонувалося наступне: наявність у однієї особини двох наборів репродуктивних органів видається більш складним і енергоємним з точки зору витрат енергії. Нам видається дуже переконливою гіпотеза В.А. Геодакяна (1994), що трактує диференціацію підлог як «економну форму інформаційного контакту з середовищем, як спеціалізацію по аспектам збереження і зміни генетичної інформації» (виноска: Геодакян В.А. Чоловік і жінка: Еволюційно-біологічне призначення // женшиной в аспекті фізичної антропології . Матеріали міжнародної конференції «Жінка і свобода. Шляхи вибору в світі традицій і змін». М., 1994. С. 9.). У цьому контексті підлогу - мо спосіб еволюції, коли чоловіча стать за рахунок своєї «надмірності» піддається інтенсивному відбору, а жіноча стать за рахунок модифікаційної пластичності передає потомству весь спектр вихідних генотипів. При цьому еволюційні перетворення зачіпають в першу чергу чоловіча стать. Таким чином, філогенетична пластичність вище у чоловічої статі, а онтогенетическая - у жіночої.