Поняття, види і процесуальні основи обшуку
Поняття і процесуальні основи обшуку. Обшук — це слідча (розшукова) дія, змістом якої є примусове обстеження приміщень і споруд, частин місцевості або окремих громадян з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Процесуальні підстави і порядок проведення обшуку регламентовані ст.ст. 234, 235, 236 нового Кримінального процесуального кодексу України.
Зазвичай проведення обшуку пов’язане з певним порушенням прав громадян на недоторканність особи і житла, на збереження банківської таємниці, тому вимагає суворого дотримання встановлених законом гарантій. Обшук займає особливе місце в системі слідчих (розшукових) дій і має примусовий характер, він пов'язаний з втручанням у сферу особистих інтересів громадян та обмежує їх права.
В ст. 30 Конституції України встановлюється, що проникнення в житло або в інше володіння особи для проведення обшуку чи огляду можливо тільки за вмотивованим рішенням суду. Згідно з ч. 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
4) підстави для обшуку;
5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
6) особу, який належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
7) речі, документи або осіб, яких планується відшукати.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання (ч. 3 ст. 234 КПК). Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
1) було вчинено кримінальне правопорушення;
2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
Процесуальні основи обшуку житла. Обшук житла чи іншого володіння особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді і надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз (ч. 1 ст. 235 КПК). Тобто, при потребі проведення повторного чи додаткового обшуку житла чи іншого володіння особи необхідна нова ухвала слідчого судді.
Ухвала слідчого судді про дозвіл обшуку житла чи іншого володіння особи, виготовляється у двох копіях, які чітко позначаються як копії (ч. 3 ст.235 КПК) і повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, а також містити відомості про:
1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
2) прокурора, слідчого, який клопотався про обшук;
3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
5) особу, який належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
6) речі, документи або осіб для виявлення яких проводиться обшук.
Процесуальний порядок виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи регламентується ст. 236 КПК. Ухвала про дозвіл на обшук чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
Обшук житла чи іншого володіння особи повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме. Що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.
Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності – інший присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-який особі залишати місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають його проведенню. Не6виконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.
Обшук осіб. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.
Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відрити або обшук здійснюється за відсутності осі, яким належить обшукуваний об’єкт.
При обшуку слідчий, прокурор має право має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети,які вилучені законом з обігу. Підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.
Вилученні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу вважаються тимчасово вилученим майном. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку (ст. 236 КПК).
Форми фіксації обшуку. Обшук, як процесуальна дія під час кримінального провадження може фіксуватися: 1) у протоколі; 2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксована ця слідча (розшукова) дія (пп.1, 2 ч. 1 ст. 103 КПК). У випадках фіксування обшуку за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.
Зважаючи на специфіку обшуку, який нерідко є невідкладною слідчою дією, закон дозволяє слідчому у випадках, не терплячих зволікання, проводити його без постанови суду, але з обов’язковим повідомленням прокурора про проведений обшук протягом доби. В невідкладних випадках, пов’язаних зі спасінням життя та майна чи з переслідуванням осіб, підозрюваних в скоєні злочину, обшук в житлі чи в іншому володінні особи, може бути проведений без постанови судді. В цьому випадку у протоколі вказують причини, які обумовили проведення обшуку без постанови судді з направленням прокурору протягом доби копії протоколу.
Згідно з Кримінальним процесуальним законом, метою обшуку є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ч. 1 ст. 234 КПК).
Обшук може бути проведений не тільки для розшуку злочинця (в разі ухилення обвинуваченого від слідства і суду, втечі арештованого з-під варти), але й з метою виявлення особи в разі незаконного позбавлення її волі. Вельми ефективним для відшукання обвинуваченого або підозрюваного є, обшук, направлений на виявлення матеріалів, що характеризують його особу, розкривають його минуле, зв'язки, плани і наміри, тобто дані, що можуть підказати, де знаходиться особа, що розшукується, як і де її слід шукати.
Завдання обшуку. При проведенні обшуку слідчим вирішуються наступні завдання: а) відшукання і вилучення предметів, що мають доказове значення; б) виявлення розшукуваної особи, а також матеріалів, що її характеризують і можуть полегшити розшук; у) виявлення майна, що забезпечує відшкодування збитків і можливу конфіскацію, а також вилучення предметів і документів, заборонених до обігу. Проведенням обшуку слідчий може вирішувати всі вказані завдання одночасно або лише деякі з них.
Види обшуку. Залежно від характеру обшукуваних об'єктів розрізняють обшук в приміщеннях, обшук ділянок місцевості і особистий обшук. Залежно від того, чи обшукувався раніше даний об'єкт, обшук може бути первинним повторним і додатковим. За способом організації обшуки поділяють на одиничні і групові.