Наступ під час оволодіння укріпленим районом

286. Наступ під час оволодіння укріпленим районом характеризується наявністю в обороні противника потужних довготривалих споруд, системи вогню і загороджень, які добре підготовлені. Механізований взвод може наступати у складі роти як штурмова група – складати її групу захоплення або штурмову групу.

Взводу під час дій у групі захоплення (штурмовій групі) вказується об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. Об’єктом атаки взводу може бути оволодіння і знищення довготривалої вогневої або іншої важливої споруди на передньому краї противника в опорному пункті роти першого ешелону. Напрямок продовження наступу визначається із таким розрахунком, щоб забезпечувалося оволодіння і знищення вогневої та іншої споруди в глибині опорного пункту роти першого ешелону.

287. Під час дій у складі штурмової групи взводу можуть додаватися танки, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатометне і пара вогнеметників (обслуга), а також сапери з підривними зарядами.

Бойовий порядок взводу в цьому випадку складається з підгрупи захоплення, підгрупи управління і вогневої підтримки та підгрупи розгородження (підривання).

Упідгрупу захоплення входять механізовані відділення з вогнеметниками. Вона призначена для знищення противника на підступах до довготривалої вогневої споруди та її блокування, знищення живої сили (розрахунку, гарнізону) та оволодіння нею. Підгрупі видається збільшена кількість боєприпасів, особливо ручних гранат, реактивних кумулятивних гранат і до ручних протитанкових гранатометів, аерозольних (димових) і запалювальних засобів.

Упідгрупу управління і вогневої підтримки включаються танки, БМП (БТР), протитанкові керовані ракетні комплекси та інші вогневі засоби. Вона призначена для вогневого ураження довготривалої споруди, блокування її вогнем, знищення вогневих засобів і живої сили на підступах до довготривалої споруди і на її флангах, а також її руйнування, засліплення і прикриття дій підгрупи захоплення. Вона діє за групою захоплення на відстані до 100 м.

Підгрупа розгородження (підривання) призначена для пророблення проходів у загородженнях і перешкодах перед довготривалою вогневою чи іншою спорудою або її підривання. До складу підгрупи включається доданий інженерно-саперний підрозділ (сапери) з підривними зарядами і засобами розмінування, а також танки з мінними тралами.

288. Порядок роботи командира взводу з отриманням завдання щодо оволодіння довготривалою вогневою спорудою такий самий, як і під час наступу в місті.

Під час організації наступу командир взводу, крім звичайних питань, визначає: під час оцінки противника – розташування противника і його вогневих засобів на підступах до довготривалої вогневої споруди й у проміжках між ними; характер довготривалої споруди, її пристосованість до оборони, систему вогню та прикриття іншими вогневими засобами, особливо ведення флангового вогню з сусідніх довготривалих вогневих споруд, наявність і розташування мінно-вибухових, невибухових загороджень і перешкод на підступах до неї; під час оцінки місцевості – найбільш зручні підступи до довготривалої вогневої споруди, особливо для виходу у фланг і тил, умови спостереження, ведення вогню і маскування взводу при виході до об’єкта атаки й углиб оборони противника.

У рішенні командир взводу додатково визначає: порядок знищення противника на підступах до довготривалої вогневої споруди і при її блокуванні підгрупою захоплення; порядок подавлення, засліплення довготривалої вогневої споруди, блокування її вогнем і знищення (оволодіння) підгрупою захоплення.

У бойовому наказі під час постановки завдань командир взводу вказує: підгрупі захоплення – склад, засоби посилення, об’єкт атаки, рубіж переходу в атаку (вихідну позицію) і напрям продовження наступу, призначає командира; підгрупі управління і вогневої підтримки – склад, цілі для ураження в період вогневої підготовки і з початком атаки, а також завдання щодо заборони підходу противника до об’єкта з глибини, місце у бойовому порядку і порядок переміщення, призначає командира; підгрупі розгородження (підривання) – склад, завдання, місце в бойовому порядку та порядок переміщення, призначає командира.

Під час наступу в пішому порядку командир механізованого взводу вказує місця спішування відділень і завдання безпосередньо підлеглому особовому складу (снайперові, стрільцеві-санітарові та іншим).

289. Організовуючи наступ, командир штурмової групи за наявності часу і відповідно до рішення старшого командира проводить підготовку групи на місцевості, що обладнується макетами і загородженнями за типом довготривалої вогневої споруди противника. При цьому відпрацьовуються способи і прийоми блокування, пророблення проходів у мінно-вибухових і інших загородженнях, атаки і знищення противника в довготривалій вогневій споруді, питання взаємодії всередині штурмової групи між підгрупами і з сусідами.

290.Штурмовій групі, призначеній для блокування і знищення довготривалої вогневої споруди, розташованої на передньому краї противника; вказується початкове положення, яке складається з вихідної позиції для підгруп захоплення і розгородження (підривання), позиції підгрупи управління і вогневої підтримки.

Вихідна позиція підгруп захоплення і розгородження (підривання) призначається в безпосередній близькості від довготривалої споруди та займається в період вогневої підготовки атаки. При цьому підгрупа розгородження може розташовуватися разом з одним механізованим відділенням або в проміжках між ними.

Підгрупа управління і вогневої підтримки (танки, БМП, БТР, обслуги протитанкових керованих ракетних комплексів) займає позицію за групою захоплення на відстані до 300 м у такому місці, з якого забезпечується спостереження за об’єктом штурму, управління і ведення вогню прямою наводкою в амбразури.

Під час вогневої підготовки наступу підгрупи захоплення і розгородження (руйнування) займають початкове положення, а підгрупа управління і вогневої підтримки – свою позицію. Командир взводу веде спостереження за результатами вогневого ураження довготривалої вогневої споруди і уточнює завдання підгрупі управління і вогневої підтримки. БМП (БТР), танки, установки протитанкових керованих ракет, вогнемети, що складають підгрупу, ведуть вогонь в амбразури довготривалої вогневої споруди і її вогневих засобах, знищуючи споруду та її гарнізон.

Штурм довготривалої вогневої споруди розпочинається одночасно з атакою механізованих і танкових підрозділів першого ешелону противника, що обороняється на передньому краю і в проміжках між спорудами.

Підгрупа захоплення під прикриттям вогню артилерії, мінометів, підгрупи управління і вогневої підтримки й аерозолів (димів), використовуючи дії атакуючих підрозділів сусідів блокує довготривалу вогневу споруду з фронту, флангів і тилу, не допускаючи її деблокування. Танки з мінними тралами і підрозділ інженерних військ, які складають підгрупу розгородження (підривання), висуваються до загороджень, що прикривають довготривалу вогневу споруду і під прикриттям вогню підгрупи захоплення і підгрупи управління та вогневої підтримки проробляють у них проходи.

Особовий склад підгрупи захоплення за командою командира взводу по пророблених проходах просувається до споруди й атакує її. При цьому кулеметники і стрільці знищують перископи, заклинюють бронебашти, закривають амбразури підручними засобами, закидають усередину ручні гранати і займають позиції навколо довготривалої вогневої споруди в готовності до знищення противника в разі його виходу зі споруди; а вогнеметники проводять вогнеметання в середину споруди. Підгрупа розгородження (підривання), у разі потреби, за сигналом командира взводу закладає підривні заряди і підриває довготривалу вогневу споруду. Підгрупа управління і вогневої підтримки в цей період не допускає підхід противника до об’єкта з глибини. Вона може діяти самостійно або спільно з одним із механізованих відділень підгрупи захоплення і вогнеметниками. Після підривання споруди підгрупа захоплення у повному складі або двома відділеннями виходить до об’єкта штурму, закидає його ручними гранатами, знищує гарнізон і здійснює очищення довготривалої споруди від живої сили противника. Одне з відділень та підгрупа управління і вогневої підтримки прикриває дії підгрупи захоплення.

Штурмова група, призначена для знищення довготривалої вогневої споруди, яка розташована в глибині оборони противника, висувається за підрозділами першого ешелону на відстані, вказаній командиром батальйону (роти). Знищення довготривалої вогневої споруди здійснюється у викладеному вище порядку.

Про оволодіння об’єктом командир взводу негайно доповідає старшому командиру, а також про витрати боєприпасів, вибухових речовин і втрати, яких зазнали. Після чого діє за наказом старшого командира.

Наступ уночі

291. Наступ уночі має як негативний, так і позитивний бік. Ніч обмежує видимість, ускладнює орієнтування, збільшує час на виявлення та ураження цілей, тому знижується ефективність вогню зі стрілецької зброї, БМП (БТР) та інших вогневих засобів, збільшується витрата боєприпасів і освітлювальних засобів. Уночі ускладнюється управління взводом, підтримка взаємодії; важко витримувати напрямки наступу, виявляти і долати перешкоди при водінні танків, БМП (БТР, автомобілів), підвищується стомлюваність особового складу.

З іншого боку, нічні умови дозволяють непомітно для противника займати, обладнувати вихідне положення для наступу і маскування, здійснювати зміну підрозділів, що обороняються, несподівано атакувати противника, у тому числі у фланг і тил, сприяють досягненню перемоги над противником, що перевершує у силі. У цих умовах зменшуються втрати від наявності протитанкових засобів, авіації і зростає роль сміливих і ініціативних дій взводу, відділення, невеликих груп особового складу, БМП (БТР) і інших вогневих засобів. Крім цього, нічна атака чинить на противника сильний моральний вплив.

292.При наступі вночі взводу (відділенню, танку) ставляться такі самі завдання, що і вдень. Уночі інтервали між солдатами в бойовій лінії між бойовими групами можуть скорочуватися.

Підготовка до наступу вночі проводиться у світлий час доби. Командир взводу під час організації наступу вночі, крім звичайних питань, визначає: видимі в темний час доби орієнтири; азимут напрямку наступу взводу і напрямне відділення (танк); порядок позначення відділень (танків, БМП, БТР), проходу в загородженнях, а також порядок освітлення місцевості, використання приладів нічного бачення і підготовки зброї взводу для стрільби вночі; сигнали впізнавання і заходи щодо захисту від світлового випромінювання у разі застосування противником ядерної зброї. Він також організовує забезпечення відділень (танків) освітлювальними і сигнальними засобами, патронами з трасуючими кулями і снарядами.

293. Під час наступу вночі особлива увага приділяється веденню розвідки, дотриманню напрямку і своєчасному позначенню свого положення.

На борти і корму танка (БМП) екіпаж наносить умовні знаки білого (взимку чорного) кольору для легкого розпізнавання стрільцями вночі.

У разі загрози застосування противником ядерної зброї для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів використовуються захисні властивості техніки, особовий склад веде бій у спеціальних захисних окулярах, а оптичні прилади, прилади нічного бачення і скло кабін готуються для ослаблення впливу світлового імпульсу.

Під час рекогносцировки й отримання завдання командир взводу (відділення, танка) повинен з’ясувати:

розміщення об’єкта атаки і місцевих предметів, за допомогою яких можна відшукати об’єкт;

напрямок атаки по природних орієнтирах, які чітко видно при штучному освітленні й у темноті; порядок постановки світлових орієнтирів освітлювальними ракетами (мінами, снарядами, бомбами тощо);

місця проходів через протитанкові загородження перед переднім краєм противника та їх позначення;

рубежі відкриття вогню і порядок його відкриття (самостійно, за сигналом), способи його ведення;

сигнали цілевказання і взаємодії зі стрільцями, вогневими засобами прямої наводки, з саперами і командиром роти (взводу).

За наявності часу командир танкового взводу (танка) показує з командиром механізованої роти (взводу) порядок сумісних дій, уточнює їх вихідне положення для наступу, місця проходів, рубіж переходу в атаку і способи їх позначення. Командир танкового взводу (танка) повідомляє командиру механізованого взводу (механізованого відділення) номери танків і умовні знаки, що будуть нанесені на борти і корму танків.

294.Механізований взвод уночі наступає, як правило, у пішому порядку в бойовій лінії або бойовими групами.Танки і БМП (БТР) діють у бойовій лінії взводу, знищуючи кулемети, групи піхоти, що перешкоджають просуванню стрільців, а вони знищують протитанкові засоби, що перешкоджають просуванню танків і освітлювальні пости противника, розташовані на передньому краю.

Під час наступу в пішому порядку у взводі (відділенні) призначається напрямне відділення (напрямний), яке витримує по компасу напрямок дії взводу (відділення). Під час наступу на техніці напрямок витримується за допомогою гіронапівкомпаса.

Застосування засобів освітлення не повинно демаскувати свої бойові порядки і проводиться за командою (сигналом) командира взводу.

Якщо атака проводиться без вогневої підготовки, то вона здійснюється з дотриманням нічної тиші і суворих заходів маскування. Усі необхідні команди подаються голосом або сигналами, які противник не може спостерігати.

Якщо бойові машини ведуть наступ уночі лише з використанням нічних прицілів і приладів нічного бачення, необхідно враховувати розходження променів освітлювачів. Для цього, залежно від інтервалів між машинами і глибини бойового порядку, вказується сектор освітлення місцевості, його кордони (праворуч і ліворуч від 30-00 азимутального покажчика). Кордони секторів сусідніх бойових машин повинні перекриватися. Для виявлення цілей на відстанях до 400 м і ближче використовується той самий метод тільки для освітлювачів на командирських приладах.

Під час наступу взвод повинен суворо витримувати вказаний йому напрямок, своєчасно і встановленим порядком позначати своє положення, дотримуватися заходів безпеки під час подолання загороджень і тяжкодоступних ділянок, уміло використовувати прилади нічного бачення і засоби освітлення місцевості.

Атака опорних пунктів у глибині оборони здійснюється з фронту, флангу і тилу. Для цього особовий склад, діючи сміливо і рішуче, проникає через проміжки, виходить у фланги, тил і стрімко атакує противника, сіє паніку в його бойових порядках, сприяючи підрозділам, які наступають з фронту.

Світлої ночі, а також при яскравому освітленні місцевості наступ ведеться як удень.

У ході наступу, особливо на світанку, взвод повинен бути готовим до відбиття можливих контратак противника. При переході від нічних дій до денних командир взводу (відділення, танка) уточнює бойові завдання, уживає заходів щодо поповнення боєприпасів, пального, евакуації поранених і хворих.

Наступ узимку

295. На організацію та ведення наступу взимку суттєво впливають наявність лісової і гірської місцевості, обмежена кількість доріг, складність виконання завдань з інженерного обладнання місцевості в скельному і болотистому ґрунтах, снігопади і завірюхи, різкі коливання температури, що приводять до відлиги й ожеледиці, короткий день і довга ніч, наявність великої кількості річок, струмків і озер з обривистими берегами та інших важкодоступних ділянок, що не замерзають.

Узимку круті береги річок, яри, узлісся гаїв і чагарників, занесені снігом, стають серйозною перешкодою для танків, БМП (БТР) і стрільців.

Часті снігопади, снігові бурі і завірюхи, глибокий сніговий покрив і рихлий сніг різко обмежують наступ і маневр поза дорогами. Сильні морози роблять прохідними річки, болота, озера, що дає змогу підрозділам наступати на будь-яких ділянках місцевості. Низька температура та різкі її коливання значно впливають на особовий склад і ОВТ, що вимагає проведення цілого комплексу заходів, спрямованих на їх підготовку до роботи в умовах низьких температур, а також щодо захисту особового складу від переохолодження й обмороження.

296. Під час організації наступу взимку командир взводу, крім звичайних питань, визначає:

під час оцінки противника – розташування його опорних пунктів і вогневих засобів з урахуванням характеру місцевості, наявність відкритих флангів і проміжків; оснащеність і підготовленість противника до оборони в суворих умовах і можливість його маневру під час бою;

під час оцінки своїх підрозділів – ступінь підготовки особового складу, озброєння, військової техніки і засобів індивідуального захисту до використання в умовах низьких температур, бездоріжжя, важкодоступної місцевості; заходи щодо запобігання переохолодженню та обмороженню особового складу; забезпеченість бойових машин засобами підвищеної прохідності, особового складу лижами (волокушами, саньми) і маскувальними костюмами;

під час оцінки місцевості – напрямки, доступні для дій танків і стрільців; наявність і стан вузьких місць і перешкод; наявність і стан доріг, спроможність руху поза дорогами по глибокому сніговому покриву, болотистих і інших важкодоступних ділянках; азимут напрямку наступу і порядок подолання важкодоступних ділянок.

Під час підготовки наступу взимку особлива увага приділяється ретельній підготовці техніки та озброєння у зв’язку з низькою температурою, що ускладнює їх роботу. З метою маскування техніка фарбується білим кольором. Засоби індивідуального захисту готуються до використання в умовах низьких температур. Уживають заходів щодо запобігання переохолодженню й обмороженню особового складу.

297. Наступ на противника, що обороняється, взвод здійснює, як правило, з положення безпосереднього зіткнення з ним, а на доступній місцевості для дій підрозділів поза дорогами – з ходу.

Якщо є глибокий сніговий покрив, особовий склад механізованого взводу (відділення) наступає на лижах. Спішування особового складу і постановка на лижі під час наступу з ходу проводиться на більшій, ніж у звичайних умовах, відстані від противника. В окремих випадках особовий склад може вставати на лижі, сідати на волокуші (сани), що буксируються багатоцільовими транспортерами, танками, БМП (БТР), і доставлятися ближче до переднього краю оборони противника. Атака на БМП (БТР) можлива по насту і льоду.

Бойові машини (БТР) діють за танками і своїм вогнем знищують противника, який перешкоджає просуванню особового складу відділень і танків. На важкодоступних напрямках вони просуваються переважно дорогами, підтримуючи наступ вогнем.

Якщо танки зустрічають важкодоступні ділянки, протитанкові й інші загородження, то спочатку стрільці під прикриттям їх вогню оволодівають важкодоступними ділянками і забезпечують подальше просування танків. Разом з тим танки, не втрачаючи взаємодії з стрільцями, використовують усі можливості для швидкого просування вперед.

Танковий взвод (танки) при глибокому сніговому покриві наступає, як правило, в бойовому порядку механізованого взводу або за ним, важкодоступні ділянки долаються з використанням навісного обладнання.

Під час бою в глибині оборони противника для здійснення обходів і атаки противника у фланги і тил командир механізованого взводу використовує зручні, приховані ділянки незайнятої противником місцевості, або такі, що слабо ним прикриваються, проміжки і відкриті фланги, а також дії відділень на лижах, БМП (БТР) або десантом на танках. Атака противника здійснюється під прикриттям вогню артилерії, мінометів, танків, БМП (БТР) і підрозділів, що наступають із фронту.

Наступ у лісі

298. Ліс сам собою є перешкодою для підрозділів, що наступають. Наявність у лісі боліт, озер, річок і інших важкодоступних ділянок, обмежена кількість і поганий стан доріг, великий сніговий покрив і низькі температури взимку значно ускладнюють дії взводу.

У лісі ускладнюється спостереження, цілевказання, корегування вогню, управління взводом і підтримання безперервної взаємодії. Обмеженість спостереження і обстрілу заважають своєчасному виявленню і знищенню (придушенню) цілей противника, маневрування і розгортання у бойовий порядок, збільшується небезпека ураження бойових машин засобами ближнього бою і підривання на мінах, а також вибору позицій для вогневих засобів. Закритий характер місцевості, обмеженість доріг і інших доступних напрямків для дій БМП (БТР) вимушує застосовувати їх уздовж доріг, просік, рідколісся, безпосередньо в бойовому порядку механізованого взводу або за ним.

Ліс дозволяє противнику створювати на дорогах і інших доступних для наступу напрямках завали в поєднанні з мінно-вибуховими й іншими загородженнями, що значно знижує темп наступу, обмежує маневр підрозділами і вимагає проведення цілого комплексу заходів щодо їх подолання.

Разом із тим ліс створює сприятливі умови для маскування, прихованого підходу і несподіваної атаки противника, просочування взводу в глибину оборони противника й атаки його у фланг і тил. Бій у лісі ведеться на близьких відстанях, а обмеженість маневру, труднощі дій на суцільному фронті збільшують значення самостійних дій взводу (відділень) і тактичних груп. Відділення, як правило, діє тактичними групами.

299. Механізований взвод діє, як правило, в пішому порядку, інтервали між солдатами і відділеннями (групами) скорочуються. Командир взводу просувається в бойовому порядку напрямного відділення або за ним на незначній відстані.

Танки діють на доступній для них місцевості уздовж доріг, просік або за вказаним азимутом, як правило, у бойовому порядку механізованих взводів або за ними та підтримують їх атаку своїм вогнем. Особовий склад механізованих підрозділів указує танкам цілі, знищує протитанкові засоби противника і забезпечує просування танків. Для своєчасного виявлення засідок противника від механізованих підрозділів висилаються дозорні, які діють попереду танків і на флангах. Для поліпшення взаємодії за танком, як правило, закріплюється механізований підрозділ з саперами, які діють із танком і ведуть разом з ним бій. БМП (БТР) у цьому випадку наступають за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, що перешкоджають просуванню особового складу і танків.

Під час наступу у взводі (відділенні, танку) ведеться кругове спостереження, при цьому особлива увага звертається на виявлення і знищення в першу чергу протитанкових засобів противника та безпосередню охорону підрозділу. Противник, що веде вогонь з дерев, знищується снайперами, кулеметниками і стрільцями, які спеціально для цього призначаються. Для здійснення безпосередньої охорони взводу командир взводу призначає дозорних. Взвод (відділення) просувається в лісі, уникаючи галявин і просік. Особовий склад веде вогонь з-за товстих стовбурів дерев з будь-якого положення, а якщо ліс молодий (стовбури дерев тонкі) – з положення лежачи. Вогонь по повітряних цілях може вестися з використанням дерев як упора. У разі раптового зіткнення з противником взвод закидає його гранатами і рішучою атакою знищує в рукопашному бою.

Лісові завали й інші загородження взвод (відділення, танк), як правило, обходить, у разі неможливості обходу – долає по пророблених проходах. При підході до завалів і загороджень необхідно заздалегідь їх обстріляти і розвідати (на наявність мін), а потім розтягнути танками або БМП (БТР). Під час наступу скупчення особового складу і машин на дорогах, просіках, галявинах і інших відкритих ділянках місцевості не допускається.

Під час знищення вогневих засобів противника необхідно уникати наїзду танками на бліндажі й інші споруди, тому що вони можуть бути замінованими або танк може провалитися в бліндаж чи приховану яму (пастку). Опорні пункти противника, що прикривають дороги, просіки, галявини, вирубки і міжозерні дефіле, обходяться й атакуються у фланг і тил. Вихід у тил навіть невеликих груп може скласти в противника уявлення про оточення, викликати паніку і послабити його опір.

Дії механізованих і танкових підрозділів у лісі можуть мати успіх лише за умови ретельного вивчення місцевості і противника, чіткої й обдуманої підготовки наступу, безперервної взаємодії танків з механізованими підрозділами і саперами. Перед виходом взводу з лісу командир взводу висилає дозорне відділення (дозорних) для огляду місцевості попереду та, не затримуючись на узліссі, продовжує наступ.

Наступ у горах

300. На наступ взводу в горах впливають наявність великої кількості природних перешкод, які важко долати, обмежена кількість доріг і складність руху поза дорогами, швидкі течії річок і різкі зміни рівня води в них, можливість утворення гірських обвалів, завалів, снігових лавин і селів, наявність гірських хребтів із крутими схилами, які частково переходять у скелі і скелясті обриви, особливості гірського клімату й різкі перепади денної і нічної температур, розріджене повітря, велика кількість мертвих просторів і прихованих підступів, що ускладнює спостереження, труднощі орієнтування і спостереження, збільшена дальність польоту кулі (снаряду), а отже і складність ведення вогню, труднощі виконання інженерних робіт і використання мінних тралів, тривалість застою отруйних речовин в ущелинах і глибоких долинах, екрануючий вплив гір на роботу радіостанцій.

У горах на важкодоступних ділянках місцевості механізований взвод може діяти самостійно, у відриві від роти, а відділення, як правило, – у складі взводу. Механізований взвод (відділення), як правило, діє у пішому порядку в бойовій лінії або групами.

Танковий взвод (танк) наступає, як правило, на танкодоступній місцевості. Він може додаватися механізованій роті й атакувати противника в бойовому порядку роти або за ним доступними напрямками. Важкодоступні ділянки взвод (танк) долає після захоплення їх механізованими підрозділами, дії яких він підтримує вогнем. Головне завдання танків у наступальному бою в горах – забезпечити своїм вогнем просування механізованого підрозділу до вказаного рубежу, допомогти оволодіти ним і з досягненням успіху переслідувати і знищувати противника, що відходить.

301. Під час організації наступу в горах командир взводу (відділення, танка), крім звичайних питань, повинен: ретельно вивчити систему вогню противника на всіх ярусах, звертаючи увагу на вогневі засоби, що ведуть фланговий вогонь; вести кругове спостереження і спостереження вгору, бути готовим до знищення засідок противника; вибрати приховані підступи для наступу і напрямки для маневру відділень (танків); визначити якими вогневими засобами і звідки вигідно уражати противника; встановити місця можливих завалів, обвалів, каменепадів, осипів, наявність і характер природних перешкод і порядок їх подолання. Крім цього, під час організації наступу слід взяти до уваги підвищену витрату пального, а під час дій на великих висотах і зниження потужності двигунів, перегрів систем охолодження при більш низьких температурах охолоджувальної рідини, уживати заходів щодо забезпечення БМП (БТР), танків засобами підвищеної прохідності і гірськими гальмівними колодками, запасом охолоджувальної рідини, забезпечення особового складу теплими речами, гірським спорядженням, засобами для обігріву, приготування їжі і запасами питної води.

302. Наступ у горах, як правило, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з противником.

У ході наступу посилюється спостереження, особлива увага звертається на своєчасне ураження вогневих засобів противника, що ведуть фланговий вогонь, на виявлення і знищення засідок, а також на використання кулеметів і снайперських гвинтівок.

Під час атаки висоти з багатоярусною побудовою оборони противника його вогневі засоби і жива сила уражаються одночасно на всіх ярусах. Під час атаки першого ярусу частина вогневих засобів взводу (відділення) веде вогонь по противнику на вищих ярусах і його вогневих засобах, які ведуть фланговий вогонь. БМП (БТР), танки переміщаються доступною для них місцевістю і підтримують взвод вогнем.

Під час наступу вздовж вузької долини взвод повинен насамперед оволодіти прилеглою висотою, з якої можна вести фланговий вогонь уздовж долини або хребта. Під час дій у тіснинах дистанції між танками повинні забезпечити підтримання вогнем тих, хто йде попереду. Під час атаки танки діють попереду піхоти на відстані 50 – 100 м, щоб уникнути відсікання їх вогнем противника.

Під час наступу на гірський перевал (прохід) слід захопити насамперед прилеглу та панівну висоту, а потім, спираючись на неї, захопити перевал (прохід).

Гірські річки долаються, як правило, убрід, а там, де це неможливо, – мостовими і поромними переправами.

У ході наступу необхідно змушувати противника проводити контратаку знизу доверху схилами висот, відбивати його вогнем із місця з вигідного рубежу.

Вихід танків і механізованих підрозділів у тил противника під час наступу в горах значно впливає на його морально-психологічний стан, тому що обмежена кількість доріг і велика кількість важкодоступних ділянок зменшують можливості противника у маневрі та створюють вигідні умови для його оточення.

Розділ 6. ДІЇ У РОЗВІДЦІ

Загальні положення

303. Механізований (танковий) взвод може бути призначений для дій у складі розвідувального і бойового розвідувального дозору, для улаштування розвідувальної засідки, а механізований взвод, крім того, і для проведення пошуку.

Механізоване відділення (танк) може призначатися для дій як дозорне відділення (танк) і для улаштування розвідувальної засідки.

Розвідувальний дозор висилається від розвідувального загону або безпосередньо від бригади (батальйону) у всіх видах бойових дій, а бойовий розвідувальний дозор – від батальйону (роти).

304.Розвідка ведеться із завданнями: встановити накреслення переднього краю оборони противника та його позицій у глибині оборони, розташування опорних пунктів, районів оборони і позицій вогневих засобів, особливо протитанкових, розташування других ешелонів (резервів) і ймовірний характер їх дій; наявність (місця) інженерних загороджень, проміжків і відкритих флангів у бойовому порядку противника; виявити бойовий склад, належність і положення противника; визначити координати вогневих засобів, засобів протиповітряної оборони, місця командно-спостережних і командних пунктів, базування армійської авіації; прохідність місцевості, характер водних перешкод, наявність переправ і бродів; райони руйнувань, пожеж, затоплень, зони радіоактивного, хімічного, бактеріологічного (біологічного) зараження, можливі напрямки їх подолання або обходу.

305. Особовий склад взводу (відділення, танка), що виділяється в розвідку, повинен діяти сміливо і приховано, виявляти винахідливість, ініціативу і військову кмітливість, своєчасно добувати і доповідати розвідувальні відомості. Командир взводу (відділення) повинен вміти визначати координати об’єктів розвідки з необхідною точністю для організації їх вогневого ураження.

Доповіді про результати розвідки мають бути достовірними, короткими і зрозумілими. У них, як правило, вказується який противник, коли і де виявлений (координати), характер його дій; крім цього, в доповіді вказується місцезнаходження розвідувального органу і рішення, прийняте по обстановці, що склалася.

306.Командиру взводу (відділення, танка), призначеного для ведення розвідки в тилу противника, забороняється мати на робочій карті будь-які дані про свої війська, а всьому особовому складу – особисті і службові документи.

Наши рекомендации