В) так, у деяких випадках
3. Чи вважаєте Ви, що деякі з Ваших ідей принесли б значний прогрес у тій сфері діяльності, у якій Ви працюєте:
А) так;
Б) так, за сприятливих обставин;
в) лише до деякої міри.
4. Чи вважаєте Ви, що в майбутньому будете відігравати настільки важливу роль, що зможете щось принципово змінити:
А) так, напевно;
б) це малоймовірно;
В) можливо.
5. Коли Ви вирішуєте почати якусь дію, чи думаєте Ви, що здійсните своє починання:
А) так;
б) часто думаєте, що не зумієте;
В) так, часто.
6. Чи маєте Ви бажання зайнятися справою, яку абсолютно не знаєте:
а) так, невідоме Вас притягує;
б) невідоме Вас не цікавить;
в) усе залежить від характеру цієї справи.
7. Вам доводиться займатися незнайомою справою. Чи маєте Ви бажання досягти в ній досконалості:
А) так;
б) задовольняєтеся тим, чого встигли досягти;
в) так, але тільки якщо Вам це подобається.
8. Якщо справа, яку Ви не знаєте, Вам подобається, чи хочете Ви знати про неї все:
А) так;
б) ні, Ви хочете навчитися тільки найголовнішому;
в) ні, Ви хочете тільки задовольнити свою цікавість.
9. Коли Ви зазнаєте невдачі, то:
а) якийсь час протидієте, усупереч здоровому глузду;
б) махнете рукою на цю витівку, тому що розумієте, що вона нереальна;
в) продовжуєте робити свою справу, навіть коли здається, що перешкоди нездоланні.
10. По-Вашому, професію треба вибирати зважаючи на:
а) свої можливості, подальші перспективи для себе;
б) стабільність, значущість професії, потреби в ній;
В) переваги, що вона забезпечить.
11. Подорожуючи, могли б Ви легко орієнтуватися на маршруті, яким уже пройшли?
А) так;
б) ні, боїтеся збитися зі шляху;
в) так, але тільки там, де місцевість Вам сподобалась і запам'яталася.
12. Відразу ж після якоїсь бесіди чи зможете Ви згадати все, що говорилося:
А) так, легко;
Б) усього згадати не можете;
в) запам'ятовуєте тільки те, що Вас цікавить.
13. Коли Ви чуєте слово на незнайомій Вам мові, то можете повторити його по складах, без помилки, навіть не знаючи його значення:
а) так, без труднощів;
б) так, якщо це слово легко запам'ятати;
в) повторите, але не зовсім правильно.
14.У вільний час Ви віддаєте перевагу:
а) залишитися наодинці, подумати;
б) бути в компанії;
в) Вам байдуже, чи будете Ви одні, чи в компанії.
15. Ви займаєтеся якоюсь справою. Вирішуєте припинити це заняття тільки коли:
а) справа закінчена і здається Вам відмінно виконаною;
б) Ви більш-менш задоволені;
В) Вам ще не все вдалося зробити.
16. Коли Ви на самоті:
а) любите мріяти про якісь, мабуть навіть абстрактні речі;
б) за будь-яку ціну намагаєтеся знайти собі конкретне заняття;
в) іноді любите помріяти, але про речі, що пов'язані з Вашою роботою.
17. Коли якась ідея захоплює Вас, то Ви станете думати про неї:
а) незалежно від того, де і з ким ви перебуваєте;
б) Ви можете робити це тільки наодинці;
в) тільки там, де буде не занадто галасливо.
18. Коли Ви відстоюєте якусь ідею:
а) можете відмовитися від неї, якщо вислухаєте переконливі аргументи опонентів;
б) залишитеся при своїй думці, які б аргументи не вислухали;
в) зміните свою думку, якщо опір виявиться занадто сильним.
Результати тестування.
Підрахуйте бали, які Ви набрали, так: за відповідь «а» - 3 бали; за відповідь «б» - 1; за відповідь «в» - 2.
Питання 1, 6, 7, 8 визначають межі вашої допитливості; питання 2, 3, 4, 5 – віру в себе; питання 9 і 15 – сталість; питання 10 — амбіціозність; питання 12 і 13 – «слухову» пам'ять; питання 11 – зорову пам'ять; питання 14 – Ваше прагнення бути незалежним; питання 16, 17 – здатність абстрагуватися; питання 18 – ступінь зосередженості.
Загальна сума набраних балів покаже рівень Вашого творчого потенціалу.
49 і більш балів. У Вас закладений значний творчий потенціал, що надає Вам багатий вибір можливостей. Якщо Ви на ділі зможете застосувати Ваші здібності, то Вам доступні найрізноманітніші форми творчості.
Від 24 до 48 балів. У Вас цілком нормальний творчий потенціал. Ви маєте ті якості, що дозволяють Вам діяти, але у Вас є і проблеми, що гальмують процес творчості. У всякому разі, Ваш потенціал дозволить Вам творчо виявити себе, якщо Ви, звичайно, цього хочете.
23 і менш бали. Ваш творчий потенціал, на жаль, невеликий. Але, можливо, Ви просто недооцінили себе, свої здібності? Брак віри у свої сили може призвести Вас до думки, що Ви взагалі не здатні до творчості.
Діагностика стану хронічної втоми
| № п./п. | С и м п т о м и | Відповідь | |
| 1. | Я відчуваю себе абсолютно здоровою людиною | так | ні |
| 2. | Останнім часом мене почали дратувати речи, до яких я раніше ставився зовсім спокійно. | так | ні |
| 3. | Я став млявим і байдужим | так | ні |
| 4. | Мені важко утримувати в пам’яті навіть ті справи, які необхідно зробити сьогодні | так | ні |
| 5. | За останній час мені стало важко вчитися | так | ні |
| 6. | У мене рівний і спокійний характер | так | ні |
| 7. | Мене мучать болі в висках і у лобі | так | ні |
| 8. | У мене бувають приступи серцебиття | так | ні |
| 9. | Мені важко зосередитися на завданні | так | ні |
| 10. | У мене іноді виникає відчуття нудоти | так | ні |
| 11. | У мене часто болить голова. | так | ні |
| 12. | Моя робота мені перестала подобатися | так | ні |
| 13. | Я постійно хочу спати вдень | так | ні |
| 14. | Мої близькі почали спостерігати, що в мене зіпсується характер | так | ні |
| 15. | Мені подобається працювати в колективі | так | ні |
| 16. | Я з задоволенням йду до університету | так | ні |
| 17. | У мене частіше всього неспокійний сон | так | ні |
| 18. | Я весь час відчуваю себе стомленим | Так | ні |
Вам запропоновані 18 запитань про Ваш стан з точки зору різних груп симптомів. Якщо Ваш стан збігається з даним твердженням, підкреслить “так”, в протилежному випадку – “ні”.
Обробка результатів.
Відповіді досліджених оцінюються наступним чином:
за відповідь “так” – 1 бал;
за відповідь “ні” – 0 балів.
Оцінка результатів:
Якщо досліджений набрав 6 балів, то це свідчить про хронічну форму стомлення і він потребує конкретної допомоги в корекції і відновленні загального фізичного стану і психічного здоров’я.
Контрольні завдання і запитання
4.1. Опишіть взаємозв’язок між рівнем рухової активності та фізичним, психічним і соціальним здоров’ям. Як Ви вважаєте, чи є достатнім рівень Вашої рухової активності. Як це узгоджується з Вашим рівнем здоров’я (див. завдання 1.4.)
4.2.Поясніть зміни працездатності людини, що відбуваються внаслідок кількох тренувань: а) у випадку, коли навантаження є адекватним, а період відновлення – достатнім; б) у випадку, коли навантаження є завеликим (або період відновлення замалий); в) у випадку, коли навантаження є незначними.
4.3. Що є основним засобом оздоровчого тренування? Які види вправ Ви обрали для себе як основні засоби оздоровчого тренування? Чому?
4.4.Які методи використовуються в оздоровчому тренуванні?
4.5. Поясніть, що таке «зовнішній» і «внутрішній» бік навантаження?
4.6. Перерахуйте компоненти тренувального навантаження, які визначають його спрямованість і величину впливу на організм людини.
4.7. Визначить свій соматотип двома різними способами (за індексом Ерісмана, та за обсягом зап’ястя) і порівняйте отримані результати. Чи збігаються вони? Якщо соматотип, визначений за допомогою обсягу зап’ястя,є «важчим» (приміром, за індексом Ерісмана – нормостенічний, а за обсягом зап’ястя – гіперстенічний), це вказує на необхідність включення до своєї програми оздоровчого тренування вправ, що сприяють розвитку м’язів грудної клітини. Крім того, при виборі вправ, спрямованих на розвиток витривалості, варто надавати перевагу тим з них, що найбільше сприяють розвитку дихальної системи ( плаванню).
4.8. Розрахуйте свій зросто-ваговий індекс Кетле. Дайте йому якісну оцінку. Чи є Ваша маса оптимальною? Якщо ні, то як це слід врахувати при розробці своєї програми оздоровчого тренування?
4.9. Використовуючи формулу та систему оцінки «Індекс маси тіла», обчисліть свою мінімальну і максимальну нормальну вагу. Чи перебуває Ваша реальна вага в цих межах? Якщо ні, то як це слід врахувати при розробці своєї програми оздоровчого тренування?
4.10. Визначте, за яким типом у Вас формується шар підшкірних відкладень. Показником чого це є?
4.11. Розрахуйте свою нормальну вагу за однією з формул, що враховують соматотип людини. Порівняйте отриманий результат з реальним показником маси тіла.
4.12. Визначте свій показник індексу Руф’є-Діксона і дайте якісну оцінку отриманому показникові, внесіть отримані дані в «Щоденник здоров’я».
4.13. Розрахуйте за формулою оптимальні показники ЧСС, за яких тренування, спрямоване на розвиток витривалості, є водночас ефективним і безпечним.
4.14. Складіть приблизну програму оздоровчих тренувань на один або три місяці. Вкажіть кількість тренувань упродовж тижня, їх спрямованість, тривалість та інтенсивність.
4.15. Визначте свій темперамент. Хто Ви є? Чи згодні Ви з отриманим результатом? Опрацюйте ще кілька методик із низки запропонованих. Чи змусили вони Вас замислитись над своїми особистісними властивостями?
Г Л О С А Р І Й
Адаптація – явище, що виявляється в здатність пристосовуватись до змінних умов існування.
Аутотренінг – процес, під час якого людина викликає в себе необхідні відчуття, стани і ставлення.
Ациклічні фізичні вправи – різкі зміни характеру рухової діяльності (наприклад, боротьба, гімнастика, спортивні ігри тощо).
Витривалість – здатність людини до ефективного й тривалого виконання фізичної роботи помірної інтенсивності (енергозабезпечення якої відбувається за рахунок аеробних – за участю кисню – механізмів), у якій бере участь значна частина м’язового апарату. Найбільшою мірою визначає рівень здоров’я людини.
Гіпокінезія (від грецького hypo – зниження, зменшення, недостатність; kinesis – рух) – це специфічний стан організму, обумовлений недостатністю рухової активності.
Гіподинамія (від грецького dynamis – сила) – це сукупність негативних морфофункціональних змін унаслідок тривалої гіпокінезії.
Гнучкість – це здібність виконувати рухи з найбільшою амплітудою.
«Емоційний стрес» – психофізичний стан організму, викликаний тривалим підвищенням рівня процесів збудження.
Загартування – раціональне використання сил природи для підвищення опірності організму шкідливим впливам різних метеорологічних чинників.
Здоров’я (за визначенням експертів ВООЗ, яке закріплено в її Статуті, 1948) – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних недоліків.
Здоровий спосіб життя – це сукупність таких умов навчання і виховання, спілкування, праці й відпочинку, у яких проявляються звички, режим і темп життя, які сприяють збереженню, зміцненню, формуванню, відтворенню і передачі здоров’я (у майбутньому).
Навантаження – це вплив фізичних вправ на організм людини, який викликає активну реакцію його функціональних систем.
Онтогенез (від гецького ón, род. відмінок óntos – суще та génesis – походження, виникнення; у ширшому сенсі – зародження та наступний процес розвитку, який призводить до певного стану) – це індивідуальний розвиток організму, сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних та біохімічних перетворень, що відбуваються з організмом від моменту його зародження до завершення життя. Онтогенез включає зростання (тобто збільшення розмірів і маси тіла) й диференціацію (тобто виникнення відмінностей між однорідними клітинами й тканинами, які призводять до спеціалізації). Вперше термін «онтогенез» було вжито німецьким біологом Е. Гекелем (1834–1919) при формулюванні ним біогенетичного закону (1866): індивідуальний розвиток особини (онтогенез) є коротким і швидким повторенням найважливіших етапів еволюції виду (філогенезу).
Самоконтроль – це регулярні самостійні спостереження за станом свого здоров’я, фізичним розвитком, фізичною підготовленістю та їх змінами під впливом занять фізичними вправами і спортом.
Стомлення– це функціональний стан, який тимчасово виникає під впливом тривалої чи інтенсивної роботи і призводить до зниження її інтенсивності
Сила – здатність людини протистояти опору та переборювати його за рахунок роботи м’язів.
Система фізичного виховання – це історично обумовлений тип соціальної практики фізичного виховання, який включає ідеологічні, програмно-нормативні, науково-методичні та організаційні елементи (основи), що забезпечують фізичне виховання громадян ( Б.М. Шиян, 2000).
Спритність – це здібність швидко, точно, економно виконувати рухові завдання.
Темперамент – природна властивість особистості, яка відображає динаміку виявлення психічних процесів, ступінь емоційного збудження та вольову активність у діяльності. Існує чотири типи темпераменту: сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолічний.
Фізичне здоров’я – це властиві організму людини матеріальні засади її життєдіяльності та працездатності, що визначаються переважно станом і динамікою функціональних й адаптаційних можливостей організму, рівнем його імунітету та тенденціями фізичного розвитку.
Фізична культура (у широкому розумінні цього слова) – це частина загальнолюдської культури, яка являє собою всю сукупність досягнень суспільства в створенні і раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов, спрямованих на фізичне вдосконалення людини, зміцнення її здоров’я й підвищення працездатності.
Фізичне виховання – це багаторічний освітньо-виховний процес, що забезпечує спрямоване формування рухових навичок і вдосконалення фізичних якостей людини, сукупність яких у вирішальній мірі визначає її фізичну дієздатність, який триває у всіх періодах онтогенезу індивіда, наступних після народження.
Харчування – це складний процес надходження, перетравлення, всмоктування, транспортування та засвоєння в організмі поживних речовин.
Циклічні фізичні вправи – у яких для структури рухів характерним є багаторазове повторення стереотипних циклів руху (наприклад, ходьба, біг, плавання, веслування, ходьба на лижах, біг на ковзанах, їзда на велосипеді тощо).
Швидкість – це комплекс функціональних властивостей людини, який визначає швидкісні характеристики рухів і рухові реакції.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Адирхаєва Л.В., Адирхаєв С.Г. Фізкультурно-спортивний супровід навчання студентів з особливими потребами// Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. – К. : Університет „Україна”, 2003.
2. Адирхаєва Л.В., Адирхаєв С.Г. Інноваційні підходи до викладання фізичного виховання студентів з особливими потребами//Науковий вісник Придніпров’я. – Дніпропетровськ : ДДІФКС, 2003.
3. Адырхаев С.Г. Студенческое спортивное движение Украины – новые направления развития // Международная научно-практическая конференция FISU. – Измир, Турция, 2005.
4. Адирхаєв С.Г., Адирхаєва Л.В. Технологічні основи організації фізичного виховання студентів з особливими потребами// Олимпийский спорт и спорт для всех. – К. : НУФВСУ, 2005.
5. Адирхаєв С.Г., Адирхаєва Л.В. Шляхи підвищення якості фізичного виховання студентів з особливими потребами в умовах сучасного вищого навчального закладу // Молода спортивна наука України. – Львів : ЛДІФК, 2006.
6. Алтер Дж. Наука о гибкости. – К. : Олимпийская література, 2001. – 424 с.
7. Апанасенко Г.Л. Проблемы управления здоровьем человека // Наука в олимпийском спорте. – 1999. – Спец. выпуск. – С. 56-60.
8. Башкирова М.М. Спорт инвалидов в Канаде// Теория и практика физической культуры. – 1994. – № 5-6. – С. 40-41.
9. Белов В.И., Михайлович Ф.Ф. Валеология: здоровье, молодость, красота, долголетие. – М., 1999. – 664 с.
10. Бріскін Ю.А. Спорт інвалідів у міжнародному олімпійському русі. – Львів : Край, 2006. – 346 с.
11. Вейдер Дж. Система строительства тела. – М. : Физкультура и спорт, 1991. – 306 с.
12. Давыдов В.Ю., Шамардинов А.И., Краснова Г.О. Новые фитнес-системы (новые направления, методики, оборудование и инвентарь). – Волгоград : ВГАФК, 2005. – 284 с.
13. Кличко Вл. и Віт. 12 раундов фитнеса. – К. : София, 2003. – 194 с.
14. Купер К. Аэробика для хорошего самочувствия : Пер. с англ. – Изд. 2-е, доп. и перераб. – М. : Физкультура и спорт, 1989. – 224 с.
15. Лоуренс Д. Аквааэробика. Упражнения в воде : Пер. с англ. – М. : ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 250 с.
16. Лянной Ю.О. Інвалідний спорт : Навчальний посібник. – Суми : СумДПУ, 2000. – 208 с.
17. Муравов И.В., Булич Э.Г. Здоровье человека. – К. : Олимпийская литература, 2003. – 320 с.
18. Назаренко Л.Д. Оздоровительные основы физических упражнений. – М. : ВЛАДОС, 2003. – 240 с.
19. Паффенбаргер Р.С., Ольсен Э. Здоровый образ жизни : Пер. с англ. – К. : Олимпийская литература, 1999. – 320 с.
20. Таланчук П.М., Кольченко К.О., Нікуліна Г.Ф. Супровід навчання студентів з особливими потребами в інтегрованому освітньому середовищі : навчально-методичний посібник. – К. : Соцінформ, 2004. – 128 с.
21. Теорія і методика фізичного виховання / За редакцією Т.Ю. Круцевич. – К. : Олімпійська література. – Т. 2. – 2008. – С. 238-568.
22. Хоули Є.Т., Френкс Б.Д. Руководство инструктора оздоровительного фитнеса : Пер. с англ. – К. : Олимпийская литература, 2004. – 376 с.
23. Чудная Р.В. Адаптивное физическое воспитание. – К. : Наукова думка, 2000. – 360 с.
24. Шимко А. Ходьба к здоровью, мыслям, медалям. Кн.1. – Вашингтон-К., 1996. – 128 с.
25. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання. –Тернопіль : Збруч, 2000. – 183 с.
Адирхаєва Л.В., Адирхаєв С.Г., Корнійко У.В.
ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЯК ЧИННИК,
ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ РОЗВИТОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Навчальний посібник
Коректор – Піскова Р.В.
Технічний редактор – Ігнатьєва Н.В.
Підписано до друку 29.12.2010. Формат 148х120.
Папір офісний. Гарнітура «Arial». Друк офс.
Умов. друк. арк. 8,3. Обл.-вид. арк. 7,1
Наклад 100 прим. Зам. № 1098
Видавництво «Київський міжнародний університет»
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного
реєстру видавців, виробників і розповсюджувачів видавничої продукції
ДК № 978 від 08.07.2002 р.
03179, Київ – 179, Львівська, 49
т. (044) 424-64-88
Видрукувано у друкарні Київського міжнародного університету
03179, Київ – 179, Львівська, 49
* Властивостями, які відрізняють живу систему від неживої є здатність живої системи до розмноження, пристосування (адаптації) та регулювання потоку енергії (або обміну речовин). Обмін речовин, який забезпечує підтримку енергетичних процесів, - є головною із трьох основних властивостей живої системи. Можна сказати, що жива система – це енергетична машина, що здатна споживати «паливо» - їжу, для підтримання своєї структури та діяльності. (Дільман В.М. Большие биологические часы. – М.: - С. 44).