Основа національної безпеки України

Основа національної безпеки України регламентуеться одноймен­ним Законом (19 червня 2003 року № 964), який відповідно до пункту 17 частини першої статті 92 Конституції України визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.

У законі визначено, що національна безпека це — захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Правову основу у сфері національної безпеки України становлять Консти­туція, цей та інші закони України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані на виконання законів інші нормативно-правові акти.

Відповідно до цього Закону розробляються і затверджуються Прези­дентом України Стратегія національної безпеки України і Воєнна доктрина України, доктрини, концепції, стратегії і програми, якими визначаються цільові настанови та керівні принципи воєнного будівництва, а також напрями діяльності органів державної влади в конкретній обстановці з метою своєчасного виявлення, відвернення і нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам України. Стратегія національної безпеки України і Воєнна доктрина України є документами, обов’язковими для виконання, і основою для розробки конкретних програм за складовими державної політики національної безпеки.

Об'єктами національної безпеки є:

· людина і громадянин – їхні конституційні права і свободи;

· суспільство – його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інте­лек­туальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне сере­довище і природні ресурси;

· держава – її конституційний лад, суверенітет, територіальна ціліс­ність і недоторканність.

Суб'єктами забезпечення національної безпеки є:

¨ Президент України;

¨ Верховна Рада України;

¨ Кабінет Міністрів України;

¨ Рада національної безпеки і оборони України;

¨ міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

¨ Національний банк України;

¨ суди загальної юрисдикції;

¨ прокуратура України;

¨ місцеві державні адміністрації та органи місцевого самовря­дування;

¨ Збройні Сили України, Служба безпеки України, Державна прикор­донна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України;

¨ громадяни України, об’єднання громадян.

Основними принципами забезпечення національної безпеки є:

· пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

· верховенство права;

· пріоритет договірних (мирних) засобів у розв’язанні конфліктів;

· своєчасність і адекватність заходів захисту національних інтересів реаль­ним і потенційним загрозам;

· чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади у забезпеченні національної безпеки;

· демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією держави та іншими структурами в системі національної безпеки;

· використання в інтересах України міждержавних систем та механізмів міжнародної колективної безпеки.

Національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установ­леному порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах.

Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної без­пеки України обумовлюється необхідністю своєчасного вжиття за­хо­дів, адекват­них характеру і масштабам загроз національним інтересам.