Процесуальні основи і тактика огляду місця події

Процесуальні основи огляду місця події.Огляд проводиться з метою виявлення і фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 237 КПК).

Для досягнення цієї мети досліджується обстановка місця події, слідів злочину і злочинця і інших фактичних даних, що дозволяють, в сукупності з іншими доказами, зробити висновок про механізм злочину і інші обставини, що мають значення для кримінального провадження. При огляді, слідчий безпосередньо сприймає, досліджує, фіксує, оцінює об'єкти на місцевості або в приміщенні, де виявлені ознаки злочину чи кримінального правопорушення.

Огляд є слідчою (розшуковою) дією, тому як кожна слідча (розшукова) дія він спрямований на отримання (збирання), доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч.1 ст. 223 КПК).

Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням огляду особам, які беруть у ньому участь, роз’ясняються їх права і обов’язки, а також відповідальність, встановлена законом (ч.3 ст. 223 КПК). Проведення огляду у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 223 КПК).

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування. При цьому, понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження (ч. 7 ст.223 КПК).

Метою огляду є виявлення і фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (ст. 237 КПК).

Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді і надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз (ч. 1 ст. 235; ч. 2 ст. 237 КПК). Для отримання такої ухвали, у разі необхідності провести огляд житла чи іншого володіння особи (ч. 2 ст. 237; ч. 3 ст. 234 КПК), слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Огляд, як процесуальна дія під час кримінального провадження може фіксуватися: 1) у протоколі; 2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксована ця слідча (розшукова) дія (пп. 1, 2 ч. 1 ст. 103 КПК). У випадках фіксування огляду за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. Крім того, з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів (ч. 3 ст. 237 КПК). Особи, які були присутні при проведенні огляду мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

Загальні тактичні положення огляду місця події.Місце події - це ділянка місцевості або приміщення, де виявлені сліди злочину. Місце злочину - це район скоєння злочину або настання злочинного результату. Якщо злочин (кримінального правопорушення) скоєний в одному місці, а сліди його виявлені в іншому, то є і місце злочину і місце події.

Тактичними завданнями огляду місця події є:

- вивчення і фіксація обстановки місця події;

- встановлення характеру дій злочинця на навколишнє середовище;

- виявлення, фіксація і вилучення слідів злочину і особи, яка його скоїла;

- викриття цієї особи і мотивів злочину;

- отримання необхідних даних для планування і проведення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій;

Об'єкти огляду місця події.Об’єктами, що підлягають дослідженню при огляді місця події є:

а) місце, з яким пов'язано уявлення про подію, тобто ділянка місцевості або приміщення;

б) обстановка місця події;

в) труп;

г) сліди особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (злочин);

д) інші предмети або документи, що знаходяться на місці огляду.

На місці події знаходяться різні предмети, характер яких і їх взаємне розташування один щодо одного є обстановкою місця події.

Огляд місця події і його обстановки є процесом вивчення і фіксації:

1) рельєфу місцевості, природних і штучних меж місця події;

2) характеру і розташування прилеглих споруд, наявних приміщень, ведучих до нього і від нього шляхів і наявних перешкод;

3) просторового розташування предметів їх взаєморозташування і відстані між ними;

4) розташування предметів з погляду їх цільового призначення і положення при звичайній ситуації;

5) слідів кримінального правопорушення (злочину) і особи, яка його вчинила;

6) відсутність необхідних в даній обстановці слідів і предметів;

7) наявність предметів, які є у даній обстановці чужорідними, сам факт виявлення яких в даній обстановці незвичайний.

Останні дві групи фактичних даних відносяться до негативних обставин, під якими маються на увазі обставини, що суперечать уявленню про звичайний для даної ситуації хід подій. Негативні обставини представляють особливу цінність при викритті інсценувань кримінальних правопорушень (злочинів). Зазвичай негативні обставини мають велику доказову силу і тому дуже важливе виявити їх при огляді.

Етапи огляду місця події. Огляд можна розділити на три етапи: підготовчій, робочий і завершальний.

Підготовчий етап поділяється на два під етапи: перший - до виїзду на місце події і другий - після прибуття на місце події.

На підготовчому етапі, який починається з моменту прийняття слідчим чи прокурором рішення про проведення огляду слідчий повинний:

1) звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді для отримання ухвали про дозвіл проведення огляду якщо огляду підлягає житло чи інше володіння особи, за погодження з прокурором;

2) забезпечити охорону місця події до прибуття слідчо-оперативної групи;

3) прийняти заходи до запобігання або ослаблення шкідливих наслідків злочину;

4) забезпечити до моменту прибуття слідчо-оперативної групи присутність поблизу від місця події осіб, які можуть дати необхідну інформацію про подію: очевидців злочину, свідків і т. ін.;

5) заздалегідь визначити, яких спеціалістів слід залучити до участі в огляді; вирішити питання про склад слідчо-оперативної групи;

6) перевірити готовність технічних засобів огляду.

З моменту прибуття СОГ на місце події починається другий період підготовчого етапу під час якого: 1) вживають заходи для надання необхідної медичної допомоги потерпілим, якщо вона не була надана; 2) з місця події видаляють всіх осіб, які ще залишаються; 3) шляхом неформальної, непротокольованої бесіди, збирають попередні відомості, які мають значення при огляді і встановлюють, які зміни, ким і з якою метою були проведені на місці події; 4) залучають понятих, остаточне визначають круг учасників огляду; роз'яснюють їм права і обов’язки; 5) проводять інші дій, що диктуються обставинами, а також вживають заходи, направлені на поліпшення умов огляду.

Робочий етапскладається із загального і детального оглядів.

Загальній огляд починається з:

1) огляду місця події в цілях орієнтування на місці події;

2) визначення меж простору, що підлягає огляду;

3) рішення питання про вихідну точку і спосіб огляду, тобто визначення послідовності огляду;

4) вибору позиції для орієнтуючого і оглядового фотографування і його здійснення.

Потім слідчий з'ясовує, які об'єкти знаходяться на місці події, досліджує весь комплекс питань, що відносяться до обстановки місця події, визначає взаєморозташування і взаємозв'язок елементів обстановки, вивчає зовнішній вигляд, стан і, по можливості максимально детально, фіксує все виявлене за допомогою схем, планів, креслень, фотографування й робить замітки для протоколу огляду.

Під час детального огляду, здійснюють наступні дії:

1) об'єкти детально і ретельно оглядаються (з цією метою можуть зрушуватися з місця, перевертатися і т. ін.);

2) приймаються всі доступні слідчому міри до пошуку і виявлення слідів кримінального правопорушення (злочину) і особи, яка його вчинила;

3) відбираються об'єкти або їх частки із слідами, вилучаються сліди з тих об'єктів, які не можна вилучити, а у разі неможливості їх вилучення з них знімаються копії;

4) фіксуються негативні обставини;

д) перевіряються дані загального огляду;

5) проводяться вузлове і детальне фотографування.

Тактичні способи оглядумісця події класифікують:

1) залежно від напрямку руху при здійсненні огляду: на концентричний, ексцентричний і фронтальний. Вони можуть застосовуватися в «чистому» вигляді або в комбінованому.

При концентричномуспособі, огляд місця події ведеться по спіралі від периферії до центру місця події, під яким зазвичай розуміється найважливіший об'єкт, що знаходиться на даному місці або умовна точка.

При ексцентричному способі, огляд ведеться по спіралі від центру місця події до його периферії.

Способом фронтального огляду є лінійний огляд площ від однієї межі, прийнятої за початкову, до іншої.

2) залежно від просторового охоплення об’єктів огляду місця події: на суцільний, при якому місце події оглядається повністю і вузловий, при якому оглядаються найважливіші місця зосередження і локалізації слідів.

Існують тактичні методи огляду місця події: суб'єктивний і об'єктивний.

При огляді місця події суб'єктивним методом слідчий, як би йде по шляху руху суб'єкта злочину. Поза його увагою залишаються зміни обстановки, які безпосередньо не пов'язані з діями суб’єкта злочину або, які пов'язані з діями інших осіб, хоча ті та інші можуть мати значення для встановлення істини. Фактично суб'єктивний метод означає вибірковий огляд окремих елементів місця події.

При застосуванні об'єктивного методу місце події оглядається все цілком, незалежно від шляхів переміщення по ньому суб’єкта злочину.

При огляді місця події можуть бути використані два тактичних прийоми огляду: 1) статичний, коли об'єкти оглядаються без порушення цілісності та зміни місця розташування; 2) динамічний - коли при огляді може порушуватися цілісність або змінюватися розташування об'єктів.

Закінчивши дослідження об'єктів на місці події, слідчий переходить до завершального етапу огляду, під час якого:

а) складає протокол огляду, плани, схеми, креслення;

б) при необхідності, користуючись допомогою судового медика, проводить дактилоскопірування трупа і відправляє його в морг;

в) упаковує об'єкти, вилучені з місця події;

г) приймає заходи до збереження чи охорони тих об'єктів, що мають доказове значення, але які неможливо або недоцільно вилучити з місця події;

д) заносить до протоколу заяви, що поступили від учасників слідчої (розшукової) дії.

Огляд місця події завершується критичною оцінкою слідчим виконаної роботи з точки зору її повноти і успішності.

36. Особливості огляду місця події за наявності трупа

Процесуальні особливості огляду трупа. Огляд трупа проводиться слідчим, прокурором за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря (якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта), відповідно до правил, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи ( ч.1, ч. 2 ст. 238 КПК України). Слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів з метою одержання допомого з питань, що потребують спеціальних знань (ч.3 ст. 237 КПК України).

Тактичні особливості огляду трупа. Зовнішній огляд трупа на місці його виявлення складається з двох стадій: загального і детального огляду трупа. До особливостей огляду трупа, що обов'язково досліджується відносяться:

1. Поза трупа і його положення на місці події. Загальний огляд трупа починається з фіксації місця розташування трупа, його положення по відношенню до навколишніх предметів на місці події, загального вигляду і пози трупа, т. ін. Розташування частин трупу відносно один одного. При вивченні місцеположення трупу встановлюється його розташування по відношенню до найближчих нерухомих об'єктів: входу, вікнам, стінам, полотна залізниці, деревам і пр. Про зміну пози трупа на місці події може свідчити розташування і характер трупних плям.

2. Ложе трупа, тобто поверхня підлоги, ґрунту, предмети на котрих лежить труп. Ознакою зміни пози трупу може служити порушене трупне задубіння, а також інші сліди на тілі трупа: шкірні садна посмертного походження, кров'яні смуги і т. ін.

3. Зовнішній стан одягу на трупі: назва предметів одягу та лейбл на них, наявність або відсутність ґудзиків (застібок), пошкодження та забруднення на одязі (їх розмір, форма і місце розташування), чи є на одязі мітки, чи відповідає розмір одягу розмірам трупу, наявність інших слідів. Огляд одягу супроводжується роздяганням трупа.

4. Предмети виявлені в одязі трупа можуть бути оглянуті, як в процесі огляду одягу трупа так і після огляду тіла трупа.

5. Знаряддя заподіяння смерті, виявлені безпосередньо на трупі. Знаряддя заподіяння смерті оглядаються лише в тих випадках, коли вони находяться безпосередньо на трупі (наприклад, затягнута на шиї петля). Якщо ж знаряддя знаходиться на деякому віддаленні від трупа, то його огляд проводиться, в той момент, який визначений вибраною слідчим послідовністю огляду об'єктів на місці події.

6. Тіло трупа і ушкодження на ньому. Тіло трупа оглядається по частинах в тій послідовності, яка представляється найбільш доцільною. Встановлюється характер, ступінь і локалізація трупних явищ і ушкоджень. Походження ушкоджень визначається лиш при судово-медичному дослідженні трупа. Необхідно зіставити наявні на тілі трупа ушкодження з ушкодженнями одягу з точки зору їх пропорційності та відповідності розташування.