Результати методик: «Сімейна соціограма»; АСВ; методикою діагностики агресивних та ворожих реакцій людини Басса—Дарки; тест Ассінгера оцінка агресивності у відносинах

№

Сім.соц.

АСВ

тест Ассінгера

Басса—Дарки

Батьки

Батьки

Діти

Діти

Е.в

Е.б

С.о

С.п

С.з

Г +7

Г-8

У +8

У-4

Т +4

Т-4

З +4

З-3

Вис.

Сер.

Низ.

ф

в

к

н

р

п

о

п

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

В ході тестування було виявлено що в наслідок емоційної дистанції між батьками та дітьми- в таких сім’ях 35% прояву агресивності в підлітків. Також у неприйнятих батьками дітей+домінуюча гіперпротекція проявляється агресія на себе -55%. У дітей яких батьки з негармонійним стилем вих.- та емоційним віддаленням – 75% прояву агресіі. Гіпер опека – та надмірна увага(батьки яки занадто близькі)- 15% агресії. Дозволяючий стиль вих.+емоційна віддаленість+спілкування в родині опосередковане- 25%

ВИСНОВОКи

Сім'я є однією з провідних чинників первинної соціалізації людини, духовного розвитку і становлення нової цілісної особистості. Стиль сімейного виховання – це спосіб взаємодії батьків та дітей, що характеризується застосуванням певних засобів і методів виховного впливу, виражається у особливій манері вербального та невербального спілкування. У кожної сім'ї цей стиль різний, та все ж психологи виокремлюють демократичний (авторитетний), авторитарний, ліберальний (поблажливий) та індиферентний (байдужий). Демократичний чи авторитетний стиль характеризується наявністю сприятливого мікроклімату в сім’ї: теплі й довірливі стосунки між батьками і дитиною, взаємна повага і підтримка, емоційне сприйняття дитини як окремої особистості, урахування її думки, поглядів, почуттів і потреб. Авторитарномустилю притаманний надмірний контроль батьків за життям дітей (діяльністю, поглядами, навіть почуттями), обмеження їхньої самостійності й ініціативності. Батьки будують взаємини в сім’ї на основі власної беззаперечної і неподільної влади, що супроводжується чіткими командами, завищеними вимогами, жорсткими заборонами і суворими покараннями (в тому числі фізичними). Перевагою ліберального (поблажливого) стилю виховання є теплі, близькі взаємини між членами сім’ї, батьки повністю відкриті для спілкування з дітьми. В іншому йому притаманна відсутність елементу керівництва, правил, заборон та обмежень в поєднанні з низьким рівнем контролю (практично вседозволеність). Діти отримують повну свободу і самостійність у вчинках, рішеннях, набутті досвіду. Для індиферентного (байдужого) стилю характерна відчуженість між дітьми та батьками. Останні виявляють закритість у спілкуванні, емоційну холодність щодо дитини, навіть байдужість. Батьки не беруть активної (свідомої) участі у процесі виховання, не встановлюють системи контролю, обмежень, покарань і заохочень, не надають дитині практичної і моральної підтримки.

Однією з найважливіших характеристик дій і вчинків, які визначають встановлюються взаємовідносин між людьми, є агресивність. Саме агресивність призводить до виникнення конфліктів у взаєминах між людьми і неконструктивним способів їх дозволу.

У підлітковому віці одним з видів поводження, що відхиляється є агресивна поведінка, нерідко приймає ворожу форму (бійки, образи). Для деяких підлітків участь в бійках, твердження себе за допомогою кулаків є сталою лінією поведінки. Ситуація посилюється нестабільністю суспільства, міжособистісними і міжгруповими конфліктами. Знижується вік прояву агресивних дій. Все частіше зустрічаються випадки агресивної поведінки у дівчаток.

Агресія виявляється у вигляді різних реакцій: роздратування, негативізм, злість, підозрілість, образа, вербальна агресія та інше. Найбільш небезпечною реакцією є використання фізичної сили проти іншої людини - фізична агресія. Підлітки нерідко схильні до прояву сили. На їхню думку, готовність до фізичних дій, з'ясування відносин на кулаках є ознакою хоробрості, рішучості,мужності.

Агресивна поведінка визначається впливом сім'ї, однолітків, а також масової інформації. Підлітки вчаться агресивній поведінці за допомогою прямих підкріплень так само, як і шляхом спостереження агресивних дій. Що стосується сім'ї, на становлення агресивної поведінки впливають міра згуртованості сім'ї, близькості між батьками і дитям, характер взаємин між братами і сестрами, а також стиль родинного керівництва.

Виховання у сім'ї за допомогою авторитарності батьків і великої психологічної дистанцією між поколіннями, фізичним і психологічним насильство; фрустрацією соціогенних потреб, актуальних для підліткового віку; ігнорування інтересів дитини й змін у її розвитку, пов’язаних з появою психологічних новоутворень, жорстким тотальним контроль, так само як і безконтрольністю; відстороненістю батьків від процесу виховання - призводить до несприятливого впливу на психічний розвиток підлітка і його особистості взагалі й формування високого рівня агресивності й закріплення агресії зокрема.

Вибір методів визначався завданнями дослідження.У роботі застосовувалися стандартизовані психодіагностичні методики: для виявлення особливостей агресивності - опитувальник А.Басса-Дарки, Методика Ассингера (оценка агрессивності у відносинах) і Тест рисунковий «Сімейна соціограма»; для виявлення негармонійного сімейного виховання діагностика АСВ. Викладається процедура дослідження, обгрунтовуються та описуються застосовувалися методики, дається характеристика вибірки. Описуються й аналізуються отримані результати.

Основними показниками агресивності в нашій роботі виступають: індекс агресивності і індекс ворожості (отримані за опитувальником А. Басса - Дарки). Індекс агресивності як узагальнений показник відкритої агресії по вибірці в цілому вищій за норму (від 15 до 22 балів) Приховані форми агресивності, відображені в індексі ворожості, мають протягом всього вивченого вікового періоду високий рівень вираженості. Результати аналізу дозволяють стверджувати, що протягом підліткового віку збільшуються тільки рівні прояву фізичної агресії і негативізму.

Отже, підлітки частіше використовують опозиційну манеру в поведінці, вони проявляють свою агресію різними способами, і чим старше стає підліток, тим більше способів і форм агресії він може продемонструвати соціуму. Види агресії протягом підліткового віку виявляються відносно стабільно, хоча виявлена ​​незначна тенденція до їх зростання.

Сім’я є важливим фактором в вихованні агресії. Різні стилі виховання мають свою особливість і вплив на підлітка.