Компенсаційні та регламентні норми і процедури їх застосування
Страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання
| за шкоду, яку може бути заподіяно аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки | здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України | З серпня 1998 року "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру". |
Страхування відповідальності за спричинену шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об'єкта.
| Існують різні механізми державного регулювання промислової безпеки зумовлених | відшкодування збитків аваріями і катастрофами на небезпечних промислових об'єктах | До них належать різні форми державної компенсацій самострахування об'єктів | об'єднані фінансові резерви об'єктів | різні форми фінансових гарантій. |
6.2. Моніторинг НС та порядок його здійснення. Захисні бар'єри і види цивільного захисту.
Сьогодні в Україні, у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами, становище характеризують як дуже складне.
| Щоб отримати достовірну інформацію про стан довкілля | необхідно проводити постійний моніторинг навколишнього середовища |
Для детального оцінювання небезпек обов'язково потрібно детально вивчити розташування області, ,
| кліматичні умови забезпеченість ресурсами | дослідити антропогенне навантаження | надзвичайні ситуації така комплексна | характеристика дасть змогу оцінити безпеки регіону. |
Система критеріїв оцінювання безпеки промислового виробництва локального рівня орієнтована на оцінювання безпеки окремих промислових об'єктів Оцінювання безпеки підприємства здійснюються на основі
| технічної екологічної фінансової | документацій | відомостей про район його розташування | та відповідних методик розрахунків показників безпеки. |
Основні характеристики ризику об'єктів і територій записують у паспортах ризику. Паспорт ризику – це документ
| у якому наведено перелік всіх потенційно небезпечних об'єктів на території міста | види можливих надзвичайних ситуацій | прогноз можливих втрат та збитків на об'єктах, |
Ведення паспортів ризику потенційно небезпечних об'єктів,
| дає змогу: враховувати всі джерела виникнення НС і вторинних вражаючих чинників | оцінювати; можливі втрати і збитки у результаті НС приймати ефективні і заходи | Тут обов'язко во приво дять ся переліки всіх небезпеч них об'єктів | можливих видів НС на об'єктах і вторинних вражаючих чинників у результаті виникнення катастроф | можливі види втрат і збитків на об'єктах захисту від НС | Міри протидії НС, розроблені на основі вивчення й аналізу паспортів ризику |
Під час складання паспорта ризику підприємства (об'єкта) необхідно послідовно виконувати:
| вивчення й аналіз діяльності підприємства з метою виявлення і формування переліку усіх джерел ризику | аналіз кожного виду ризику і розрахунок імовірності виникнення НС цього виду | формування локальних сценаріїв розвитку НС цього виду і загального сценарію з обліком вражаючих чинників; | оцінка ймовірних людських і матеріальних втрат і впливу на навколишнє середовище можливих НС | створення паспорта ризику підприємства (об'єкта) і практичних рекомендацій із протидії НС. |
Паспорт ризику підприємства (об'єкта), що відбиває поточний ступінь небезпеки об'єкта формується з
| використанням ретроспективних і поточних даних і результатів їхнього аналізу; його основна мета - підготовка всіх необхідних даних | для складання ефективних превентивних і оперативних планів протидії НС на об'єктов. рівні | за зміни рівня ризику (закриття цехів, ріст площ об'єкта, будівництво нових цехів | паспорт ризику підприємства коригується з урахуванням нових умов або складається заново |
Аналіз причин та розвитку різних НС показує їхня загальну рису - стадійність.
| накопичення ефектів, що призводять до аварії | період розвитку катастрофи | екстремальний період, виділяєть ся основна частка енергії | період загасання | період ліквідації наслідків. |
Для утримання небезпечних матеріалів і процесів
| встановлюється кілька послідовних бар'єрів та видів цивільного захисту | їхня конкретна конструкція може розрізнятися залежно від активності матеріалу і можливих відхилень від нормальної експлуатації, здатних привести до неспрацьовування деяких бар'єрів |
Всюди де йдеться про захист і безпеку, існують бар'єри:
| адміністративні | законодавчі | освітні, | кваліфікацій ні | психологічні |
Найважливішими природними бар'єрами захисту біосфери вважають:
| магнітні пояси землі (пояс Ван Аліна) | які захищають тваринний та рослинний світ | озоновий шар атмосфери, який затримує небезпку для людей короткохвильове | фотосинтез зелених рослин очищає атмосферу | сили гравітації не допускаю ть розпорошення матеріальних | потік сонячної енергії тепло вий режиму землі, |
6.3. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій.Для координації діяльності, участі у формуванні та реалізації державної політики в галузі техногенно-екологічної безпеки, організації керівництва і проведенням робіт з ліквідації НС створюють на
| держав ному | регіональ ному | районному (міському) | об'єктовому рівнях | постійні комісії з НС при виконавчих органах влади. |
У межах конкретної території, залежно від становища, за рішенням владних структур певного рівня встановлюють один із режимів функціонування системи захисту населення:
| Режим повсякденного функціонування (нормальні умови) | Режим підвищеної готовності | Режим надзвичайної ситуації (у разі виникнення НС). | Режим надзвичайного становища |
Керівники об'єктів повинні передбачити управління надзвичайними ситуаціями. Для убезпечення людини в НС стратегія управління повинна містити три цілі:
| запобігання причин виникнення; | запобігання НС | пом'якшення, максимальне ослаблення наслідків НС. |
У практиці управління найбільший ефект дає
| спільне використання всіх трьох стратегій | особливо в разі промислових аварій У НС, | викликаних стихійними лихами, | пріоритет надається 2 і 3 стратегіям. |
У разі виникнення НС організовується надзвичайне управління, яке складається з чотирьох стадій ліквідації наслідків.
1. Стадія вжиття екстрених заходів.
2. Стадія оволодіння ситуацією й організації механізму надзвичайного управління в зоні лиха,
3. Основна і визначальна стадія.
4. Стадія відновлення,
ЕВАКУАЦІЯ
Упорядковане виведення чи вивезення людей з об’єктів і населених пунктів, перебування в яких стає небезпечним для життя.
Основним документом, який визначає обсяг, зміст , термін проведення евакуації населення є план цивільного захисту з розділом про захист населення
| загальна | часткова | негайна | тимчасова | безповоротна |
План евакуації планується завчасно де передбачається:
| підготовка транспорту | створення структур і органів управління на період евакуації | Охорона громадського порядку |
Може бути проведена за: виробничим принципом територіальним принципом Евакуаційні комісії: районні, міські, об’єктові
Ведуть облік населення, установ і організацій, що підлягають евакуації; визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх руху; вирішення питань транспортного забезпечення; підготовка проміжних пунктів евакуації, пунктів посадки і висадки; облік можливостей населених пунктів заміської зони щодо прийому та розміщення евакуйованих; встановлення зв’язку з евакоприймальною комісією та вирішення разом з ними питань життєдіяльності евакуйованого населення)
Міські евакокомісії:
| створюють збірні евакопункти | збирають населення | проводять реєстрацію | організовують посадку на транспорт або формують піші колони |
Піші колони: чисельність від 500 до 1000 осіб з розбивкою на 50-100 осіб рухаються з привалами 10-15 хв. – через кожних 1-1,5 год. руху та великі привали на 1-2 год у другій половині дня.
Евакоприймальні комісії – організовують приймальні евакопункти які: