Тема 5. Кримінально-процесуальні джерела

Самостійна робота – 10 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Доказове право; теорія доказів; процес доказування; процесуальні джерела доказів; показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого; висновок експерта; речові докази; документи.

Питання для самостійної роботи

1. Умови та процесуальний порядок визнання доказів недопустимими.

2. Моральні засади доказування у кримінальному процесі.

3. Поняття і класифікація доказів та їх процесуальних джерел.

4. Показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта.

5. Висновок експерта.

6. Речові докази та документи.

Завдання для самостійної роботи

1. Озеров підозрювався у вчиненні службового підроблення (ч. 2 ст. 366 КК України). У справі була призначена почеркознавча експертиза з метою встановлення особи, що виконала підписи у фіктивних документах. Експерт надав висновок, що підписи виконані не Озеровим, а іншою особою. Проте Озеров наполягав, що це його підписи. Слідчий вирішив ще раз призначити почеркознавчу експертизу.

Яка в цьому випадку повинна бути призначена експертиза – додаткова чи повторна?

Чи може слідчий призначити експертизу тому ж експертові, що проводив і первинну експертизу?

2. Майстер виробничої дільниці Макаров був притягнутий до кримінальної відповідальності за порушення правил охорони праці, що призвело до заподіяння тілесних ушкоджень робітнику Савчуку (ч. 1 ст. 271 КК України). Під час досудового слідства була проведена технічна експертиза. У судове засідання суд для з’ясування певних спеціальних питань, які не були вирішені у висновку експерта, викликав експерта, що проводив експертизу на досудовому слідстві, і спеціаліста – інженера з техніки безпеки. Після оголошення висновку експерта та його допиту з низки спеціальних питань суд заслухав і думку спеціаліста з цих же питань. У вироку суд послався на висновок експерта й думку, висловлену в судовому засіданні спеціалістом, як на докази, що підтверджують винність Макарова.

Оцініть дії суду.

3. У висновку судово-психіатричної експертизи було зазначено, що Зайцев під час вчинення діяння не усвідомлював своїх дій і не керував ними, проте примусового лікування не потребує, оскільки вчинене ним діяння не становить великої суспільної небезпеки.

Оцініть висновок експертів.

4. В обвинувального вироку суд вказав, що показання свідків Самсонова і Бринчука не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці громадяни знаходяться в дружніх відносинах з обвинуваченим. Показання ж свідка Кранова слід вважати правдивими тому, що він похилого віку, позитивно характеризується на роботі та в побуті.

Оцініть висновки суду.

За якими правилами здійснюється оцінка показань свідків?

5. У кримінальному провадженні по підозрі Верхової в зараженні венеричною хворобою декількох осіб слідчий викликав на допит потерпілого Сомова і свідка – лікаря Бизова. Потерпілий на допит не з’явився, повідомивши по телефону, що він не бажає давати показання. Лікар Бизов на допит з’явився, але відмовився давати показання щодо хвороби Верхової, заявивши, що ці відомості є лікарською таємницею. У кримінальному провадженні як свідок також була допитана Біленко, яка повідомила, що вона чула від декількох чоловіків, що Верхова заразила їх хворобою, але назвати цих чоловіків не змогла.

Оцініть ситуацію.

Чи можуть бути відомості, отримані від Біленко, доказами в кримінальному провадженні?

6. Під час провадження досудового розслідування по факту викрадення автомобіля потерпілий Рибчук повідомив в процесі допиту, що це правопорушення вчинив його сусід Фесюк. Свою впевненість у цьому потерпілий обґрунтував тим, що раніше Фесюк неодноразово робив йому зауваження з приводу розташування автомобіля в дворі будинку. Потерпілий наполегливо пропонував слідчому негайно затримати Фесюка.

Дайте оцінку показанням потерпілого Рибчука.

Які процесуальні гарантії повноти та достовірності показань потерпілого?

7. У кримінальному провадженні по підозрі Ракова у вчиненні контрабанди (ч. 1 ст. 201 КК України) як свідок був допитаний рідний брат підозрюваного. Під час допиту свідка слідчий не роз’яснив йому прав та обов’язків. Під час судового розгляду кримінального провадження захисник обвинуваченого заявив клопотання про визнання показань свідка недопустимим доказом і виключення їх загалом з матеріалів кримінального провадження. Прокурор заперечував проти цього, вказуючи, що показання цього свідка можуть бути визнані недопустимими тільки в частині, що стосується відповідей на запитання про причетність до вчинення злочину його самого, його брата й інших близьких родичів. Інші дані, що містяться в його показаннях, свідок зобов’язаний був повідомити слідчому в будь-якому випадку, тому в цій частині вони можуть бути використані як докази.

Дайте правову оцінку ситуації, що склалася.

8. У кримінальному провадженні по підозрі Харіна у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України слідчий викликав на допит потерпілого Семенова. Потерпілий став розповідати про те, що під автомобіль, він потрапив внаслідок своєї необачності. Слідчий зупинив допит і роз’яснив потерпілому, що від нього вимагається не оцінка фактів, а їхнє точне викладення.

Чи правий слідчий?

У чому полягають особливості предмету показань потерпілого на відміну від показань свідка?

9. Під час допиту як підозрюваного в усній бесіді зі слідчим Маркін детально розповів про обставини вчинення ним злочину. Проте, коли слідчий склав протокол допиту підозрюваного, Маркін відмовився від своїх показань і від підписання протоколу. Тоді слідчий повідомив Маркіну, що весь перебіг допиту був зафіксований на магнітофон і відтворив йому відповідний запис. Незважаючи на це, Маркін відмовився від підписання протоколу й під час подальшого кримінального провадження показань не давав. Слідчий приєднав запис до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ і надалі направив справу з обвинувальним актом прокуророві.

Оцініть дії слідчого.

Чи має доказове значення магнітофонний запис?

Які вимоги кримінального процесуального закону щодо застосування технічних засобів фіксації інформації в слідчій роботі?

10. Кирилюк підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 152 КК України в зґвалтуванні Ускової. Слідчий звернув увагу на дивну поведінку потерпілої, вона не завжди логічно давала показання, забувала про що говорила, у зв’язку з чим у слідчого виникли сумніви щодо її психічного стану і він призначив судово-психіатричну експертизу потерпілої Ускової.

Чи правильно вчинив слідчий?

У яких випадках призначення судово-психіатричної експертизи є обов’язковим?

Питання для самоконтролю:

1. Поняття та елементи кримінально-процесуального доказування?

2. Які норми складають доказове право?

3. Яким чином збираються докази та їх джерела?

4. За якими правилами перевіряються докази та їх джерела?

5. Які існують процесуальні правила оцінки доказів та їх процесуальних джерел?

б. Що означає належність і допустимість доказів та їх джерел?

7. У чому полягає зміст предмету кримінально-процесуального доказування?

8. Що треба розуміти під межами і обсягом доказування у кримінальному процесі?

9. Хто відноситься до суб`єктів кримінально-процесуального доказування і на кого покладений обов`язок доказування у кримінальному провадженні?