Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Тема 2. Організаційно-правові засади діяльності адвокатури в Україні

Адвокатура в Україні: поняття та правова природа.

Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Адвокатура – важливий iнструмент дiйсної демократiї.

Адвокатура за своєю природою є інститутом громадянського суспільства. Це означає, що вся її діяльність по наданню юридичної допомоги і правовому захисту адресована як окремим особам, їх об'єднанням, так і суспільству в цілому.

Головна особливість юридичної природи адвокатури полягає в раціональному поєднанні приватного, професійного, публічного та державного характеру діяльності, за якого може бути забезпечена реальна незалежна правова допомога як кожному громадянину окремо, так і захист загальних громадських прав і свобод.

Усе вищесказане дає підстави говорити, що з урахуванням сутності можна виокремити три статуси адвокатури, тобто її можна розглядати як: професію і професійну діяльність; спільноту адвокатів; правозахисний інститут.

За будь- яких умов лише адвокат є суб’єктом адвокатської діяльності, а адвокатура, у свою чергу, виступає суб’єктом правозахисної діяльності, що відрізняється від адвокатської об’єктами захисту та функціями. Так, адвокат захищає інтереси конкретної особи, а інституційна адвокатура – інтереси всього демократичного суспільства, останні можуть не збігатися з інтересами окремої особи. Адвокатура як корпоративна організація не надає правову допомогу ні громадянам, ні організаціям, ні суспільству, вона не займається адвокатською діяльністю у розумінні ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а створює адвокатам умови для ефективного надання правової допомоги кожному, хто її потребує, виконуючи організаційні функції, здійснюючи правозахисну діяльність, об’єктом якої є виключно адвокати. Отже, саме поділ функцій адвокатури на приватні (корпоративні) та публічні (суспільні) зумовлює її двоєдність як правозахисного інституту.

Втручання з боку держави у професійну адвокатську діяльність можливе лише у випадку порушення адвокатами законодавства під час її здійснення. В інших випадках таке втручання є неприпустимим і наслідком цього має бути настання встановленої законом відповідальності. Щодо управління безоплатною правовою допомогою, то, на наш погляд, воно повинно здійснюватися органами адвокатського самоврядування, оскільки саме такий стан справ відповідає конституційному призначенню інституту адвокатури – надання правової допомоги кожному, хто її потребує, у тому числі безоплатно.

Діяльність адвокатури та держави спрямована на досягнення єдино значимої мети – захист прав і свобод людини, а отже, не може бути протиставлена одна одній, оскільки держава і адвокатура здійснюють свою діяльність на основі Конституції України, відповідно до якої вищою конституційною цінністю є оголошені права і свободи людини, а їх захист – обов’язок держави. Отже, відносини адвокатури та державної влади в суспільстві повинні мати рівноправний характер. Держава, яка називає себе правовою, має бути зацікавлена в тому, щоб адвокатура виступала високопрофесійним інститутом.

Адвокатура є:

ü правозахисним інститутом;

ü який спеціально уповноважений Конституцією України;

ü адвокатура взаємодіє з державою та інститутом громадянського суспільства як рівноправні партнери для досягнення проголошеної у Конституції мети – захисту прав та законних інтересів людини та

ü одним із завдань інституту адвокатури є досягнення цілей справедливого правосуддя

ü основоположним у визначенні місця і ролі інституту адвокатури як одного з правозахисних інститутів держави є те, що одночасно він є однією з невід’ємних частин державного механізму відправлення правосуддя, життєво необхідною для ефективного функціонування судової влади.