Акт злуки було урочисто проголошено 22 січня 1919 р. на Софійському майдані у Києві у присутності десятків тисяч киян.
Утворення ЗУНР
Акт злуки УНР і ЗУНР
Зазнавши поразки у війні й прагнучи зберегти імперію, новий австрійський імператор Карл 16 жовтня 1918 р. видає маніфест, у якому пропонувався федеративний устрій держави.
Спонукувані розвитком подій, що засвідчували неминучість розпаду імперії, галицькі політики активізуються стосовно національно-державного самовизначення.
18 жовтня у Львові відбулися загальні збори українських громадсько-політичних діячів Галичини й Буковини (всього 69 делегатів), які проголосили Національну Раду — вищий орган влади західноукраїнських земель.
Перспектива об'єднання українців аж ніяк не входила в наміри поляків, які також відновлювали власну державність і претендували на Західну Україну (Галичину).
У цьому дедалі напруженішому протистоянні українська сторона вирішила вдатися до рішучих дій.
28 жовтня 1918 р. Польське командування готувалося перебрати владу у Львові від австроугорського намісника К. Гуйна.
1 листопада 1918 р. Військовий комітет з офіцерами-українцями австрійської армії та Січовими стрільцями узяв місто під свій контроль. Очолив сотник Д.Вітовський
Того ж дня, пополудні, відбулася формальна передача влади. Те ж саме сталося й у більшості повітів. Без кривавих сутичок, при підтримці населення.
11 листопада 1918 р. було утворено виконавчий орган влади, перший український уряд — Державний секретаріат на чолі з К.Левицьким.
13 листопада прийнято закон, що проголошував нову державу — Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР)
Для поляків все це виявилося повною несподіванкою. Вони не могли змиритися з таким становищем. Почалися збройні сутички між українськими і польськими військами у Львові
Незважаючи на відвагу і самопожертву українських вояків, краще підготовлені й організовані збройні формування поляків 22 листопада оволоділи Львовом. Уряд ЗУНР змушений був переїхати до Тернополя, а потім до Станіслава.
В умовах польсько-української війни ЗУНР почала формувати власну армію, здатну захистити й обстояти незалежність держави.
Вона отримала назву Української галицької армії (УГА) і в січні 1919 р. нараховувала 60 тис. чоловік. УГА мала перевагу над поляками, але спроба відбити Львів не вдалася.
За цих обставин керівництва УНР і ЗУНР ідуть на зближення, намагаючись взаємно закріпити свої позиції та реалізувати споконвічні мрії українців про об'єднання (злуку).
Акт злуки було урочисто проголошено 22 січня 1919 р. на Софійському майдані у Києві у присутності десятків тисяч киян.
На відміну від УНР, ЗУНР за короткий час створила ефективну систему управління. Більшість лідерів ЗУНР не були прибічниками радикальних соціально-економічних перетворень і орієнтувалися на будівництво держави.
Соціальна стабільність ЗУНР базувалася на аграрній реформі, в ході якої землі великих землевласників, в основному поляків, були конфісковані, в перспективі їх мали розділити між малоземельними та безземельними селянами.