Умови допуску студента до заліку з практики
- студент відвідував усі практичні заняття в установах, детально відтворив проведені види роботи у щоденнику практики, склав ґрунтовний і розлогий звіт про проходження практики;
- виконав індивідуальні завдання №1 і №2;
- попередній середньозважений стартовий рейтинг не менше 40 балів.
Підсумковий контроль
За результатами вивчення першої частини курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-балів системою.
Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (А, В, С, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок. Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ECTS та традиційні оцінки для виставлення їх до залікової відомості та залікової книжки здійснюється відповідно до таблиці:
Таблиця 2
| Значення рейтингу з кредитного модуля | Оцінка ECTS | Традиційна екзаменаційна оцінка | Традиційна залікова оцінка |
| 90 < RD < 100 | А – відмінно | відмінно | зараховано |
| 84 < RD < 89 | В – дуже добре | добре | |
| 74 < RD < 83 | С – добре | ||
| 66 < RD < 73 | D – задовільно | задовільно | |
| 61 < RD < 65 | E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії) | ||
| 21 < RD < 60 | FX - незадовільно | незадовільно | не зараховано |
| RD < 20 | F – незадовільно (потрібна додаткова робота) | не допущено | не допущено |
Студенти, які набрали за результатами практики
необхідну кількість балів (=>60), мають можливість:
- отримати підсумкову оцінку відповідно до набраного рейтингу;
- захист звіту з метою підвищення оцінки.
Підсумкова рейтингова оцінка з виробничої практики складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом проходження практики своєчасне складання план–графіку проходження практики, з техніки безпеки і попередження нещасних випадків; виконання та захист практичних завдань, двох модульних контрольних, підготовку та захист звіту з практики (таблиця 1).
Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається в балах (в балах та за національною шкалою) за результатами складання завдання з даних модулів.
У випадку відсутності студента на практичних заняттях (практиці), модульному контролі з поважних причин або при отриманні незадовільних оцінок надається можливість пройти повторно практику, виконати практичні завдання та захистити їх за індивідуальним графіком з дозволу кафедри.
Завдання № 1
1. Вивчення Положення про Міністерство Закордонних Справ України – головного органа виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин.
2. Установлення дипломатичних відносин і відкриття постійних дипломатичних місій.
3. Відношення МЗС з власними дипломатичними місіями і з іноземними та з дипломатичним корпусом.
4. Віденська конвенція про дипломатичні зносини (1961).
5. Дипломатичний протокол – політичний інструмент дипломатії.
6. Міжнародна ввічливість і символи державного суверенітету.
7. Дипломатичні привілеї і імунітети.
8. Дипломатичні документи і вимоги до них.
9. Прийом іноземних делегацій в Україні
10. Візити Президента України в зарубіжні країни.
11. Координаційні функції МЗС України у сфері зовнішніх зносин (Указ Президента України № 841 від 19.09.1996р. та № 1188 від 22.08.2005р.).
12. Нормативно-правова база діяльності консульської служби України.
13. Знайомство із статутом, структурою та діяльністю ООН.
14. Знайомство з діяльністю СНД.
15. Особливості діяльності консульських Установ України в країнах СНД
16. Основні завдання консульської служби України.
17. Консульський статут.
18. Виїзд українських громадян за кордон.
19. В’їзд іноземних громадян в Україну.
20. Питання громадянства в діяльності консульської служби.
21. Вплив міжнародного права на формування і розвиток внутрішньодержавного права.
22. Держава – основний суб’єкт міжнародного права.
23. Право міжнародних договорів (угод). Форма, структура, заключення і дія договорів.
24. Типи і структури міжнародних систем.
25. Середовище системи міжнародних відносин.
26. Ціль, особи і стратегії учасників міжнародних відносин.
27. Міжнародне співробітництво.
28. Інформація – важлива функція дипломата (нові вимоги до інформаційних повідомлень із посольств, їх аналізу та аналітичним оцінкам).
29. Роль в діловій культурі технічних засобів.
30. Нове в дипломатичному світському етикеті.
Завдання № 2
1. Розкрийте деякі міжнародні принципи, доктрини, теорії зовнішньої політики.
2. Перерахуйте та розкрийте головну мету деяких міжнародних організацій (Ліга націй, ООН, спеціалізовані установи: міжнародний союз телекомунікацій – Всесвітній поштовий союз – ВПС; міжнародна організація праці – МОП; Міжнародний банк реконструкції і розвитку – МБРР; Продовольча і сільськогосподарська організація об’єднаних націй – ФАО; Міжнародний валютний фонд – МВФ; Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури – ЮНЕСКО; Міжнародна організація цивільної авіації – ІКАО; Всесвітня організація охорони здоров’я – ВОЗ; Міжнародна фінансова корпорація – МФК; Міжнародна асоціація розвитку – МАР; Організація об’єднаних націй по промисловому розвитку – ЮНИДО; Всесвітня організація інтелектуальної власності - ВОІС; Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку – МФСР; Всесвітня торгова організація – ВТО; Міжнародне агентство з атомної енергії – МАГАТЕ).
3. Міжурядові організації ( ГАТ, МВФ, всесвітній банк, ліга арабських країн, НАТО, організація американських держав, ОВД, ОАЕ, ОБСЕ, ОЕСР, Рада Європи, СНД, ОПЕК).
4. Регіональні інтеграційні об’єднання (АСЕАН, АТЕС,ЄС, МЕРКОСУР, NAFTA).
5. Міжрегіональні (Британське співробітництво, Організація Ісламська конференція).
6. Неурядові організації (НУО), власні і неформальні об’єднання («Лікарі без кордонів», Даоський форум, Лондонський клуб, Міжнародний Червоний Хрест, Парижський клуб, «Велика сімка».
7. Договори, трактати, угоди пакти, конвенції (Амстердамський договір, Багдадський пакт, Пакт Бриана-Келлега, Бреттон-Вудські Угоди, Віденський конгрес, Віденський трактат, Версальський договір, Мластрихсикий договір, Договір про нерозповсюдження, Потсдамська конференція, Римські договори, Конференція Сан-Франциско, Договори по обмеженню стратегічних озброєнь (ОСБ), Договори по скороченню стратегічних і тактичних озброєнь СНВ-І і СНВ-ІІ), Шенгенські угоди, Ялтинська конференція.
8. Конфлікти у міжнародних відносинах.
9. Міжнародне співробітництво.
10. Соціальні основи міжнародного порядку.
Список рекомендованої літератури:
Документальні джерела.
1. Венская конвенция о представительстве государств в их отношениях с международными организациями универсального характера 1975г. /Международное публичное право. Сборник документов. Том 1. – М., 1996.- С.300-321.
2. Венская конвенция о специальных миссиях 1996г. / Международное публичное право. Сборник документов. Том 1. – М., 1996.- С.209-229.
3. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року // Україна на міжнародній арені. – 1991-1995: 36 док. і матеріалів. Книга 1. – Київ, 1998; Книга 2. – Київ, 1998.
4. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 24 квітня 1963 року // Україна на міжнародній арені. – 1991-1995: 36 док. і матеріалів. Книга 1. – Київ, 1998; Книга 2. – Київ, 1998.
5. Закон України «Про дипломатичні ранги України» // Оф. вісн. України. – 2002. - №52.-ст. 2349.
6. Закон України «Про дипломатичну службу» // Оф. вісн. України. – 2001. - №42.-ст. 1881.
7. Конвенция о привилегиях и иммунитетах Организации Объединенных Наций от 13 февраля 1946г./ Международное публичное право. Сборник документов. Том 1. – М., 1996.- С.237-241.
8. Конвенция о привилегиях и иммунитетах специализированных учреждений ООН то 21 ноября 1947г. / Международное публичное право. Сборник документов. Том 1. – М., 1996.- С.279-300.
9. Конституція України. – Київ, 1996.
10. Консульський статут України. 2 квітня 1994 року // Інф.-дов. бюл. з консульських питань. – 1996. – Вип..1. – Київ, 1996. – С. 68-86.
11. Постанова Верховної Ради України «Про відкриття дипломатичних і консульських представництв України» від з березня 1993р.
12. Постанова Верховної Ради України «Про порядок призначення глав представництв України в іноземних держав та при міжнародних організаціях» від 15 липня 1994р.
13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Дипломатичну академію України при Міністерстві закордонних справ» від 20 липня 1996рю №779.
14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України» від 12 липня 2006рю №960.
15. Розпорядження Президента України «Про затвердження Положення про дипломатичне представництво України за кордоном» від 22 жовтня 1992р.
16. Розпорядження Президента України «Про охорону дипломатичних і консульських представництв іноземних держав В Україні» від 21 жовтня 1992р.
17. Указ Президента України «Про заходи щодо вдосконалення координаційної діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин від 18 вересня 1996р.
18. Указ Президента України «Про підготовку спеціалістів для роботи у сфері міжнародних відносин» від 30 травня 1995р.
19. Указ Президента України «Про Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні» від 10 червня 1993р.
20. Указ Президента України «Про порядок призначення глав представництв України в іноземних державах та при міжнародних організаціях» від 15 липня 1994р.
Література
1. Борунков А.Ф. Дипломатический протокол в России. - М., 2000.
2. Бекяшев К.А. Международное публичное право (под редакцией д.ю.н., профессор), «Проспект», Москва 2004.
3. Гуменюк Б.І. Встановлення дипломатичних відносин, відкриття дипломатичних представництв, припинення дипломатичної місії // Політика і час. – 1997. - №5-6. – С. 70-75.
4. Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби – Київ, 1998.
5. Дипломатическая служба: Уч. пособие / Под ред. А.В. Торкунова. – М.,2002.
6. Зленко А.М. Зовнішньополітична стратегія і дипломатія України, 2008 р.
7. Молочков Ф.Ф. Дипломатический протокол и дипломатическая практика. – М., 1979.
8. Попов В.И. Современная дипломатия: теория и практика. - М., 2003.
9. Ренецький В.М. Дипломатичне і консульське право. Київ, «Знання», 2006, с. 372.
10. Сагайдак О.П. Дипломатичний протокол та етикет: Навч. посібник. – 2-е вид. – К., 2006.
11. Сандровский К.К. Дипломатическое право. – К., 1981.
12. Сандровский К.К. Право внешних сношений. – К., 1986.
13. Сардачук П.Д. Дипломатичне представництво: організація і форми роботи: Навч. посібник. – К., 2001.
14. Сардачук П.Д., Сагайдак О.П. Україна у двосторонніх міжнародних відносинах (кінець ХХ-ХХІ століть): Навчально-довідниковий посібник. – К., 2005.
15. Сатоу Э. Руководство по дипломатической практике. – М., 1961.
16. Селянинов О.П. Дипломатические беседы, их организация и проведение. – М., 1993.
17. Селянинов О.П. Практика дипломатических сношений государств. – М., 2000.
18. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. – К., 2004.
19. Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби України. – Київ, 1998 // Політика і час. – 1999. - № 2.
Додаток 1