Національна комісія з питань регулювання зв’язку України.

Основним органом державної влади, що здійснює регулювання у галузі телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв’язку, є Національна комісія з питань регулювання зв’язку України. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про телекомунікації», НКРЗ є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який є підконтрольний Президенту України та діє на підставі Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України

Основними завданнями НКРЗ є такі:

Ø проведення єдиної державної політики регулювання в галузі зв’язку;

Ø здійсненим державного регулювання та нагляду в галузі зв’язку з метою максимального задоволення попиту користувачів на послуги зв’язку, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, збільшення обсягів послуг та підвищення їх якості, розвитку та модернізації мереж зв’язку з урахуванням інтересів національної безпеки;

Ø забезпечення ефективного користування радіочастотним ресурсом України і функціонування ринку телекомунікаційних послуг і послуг поштового зв’язку на основі збалансування інтересів суспільства, операторів і користувачів цих послуг;

Ø сприяння розвитку конкуренції та підприємництва, забезпечення однакових умов діяльності суб’єктів усіх форм власності, вдосконалення механізмів регулювання ринкових відносин у галузі зв’язку.

Комісія складається із голови та семи членів, яких призначає на посади та припиняє їх повноваження на цих посадах Кабінет Міністрів України.

Голову і членів Комісії призначають на посаду строком на п’ять років. Ні голова, ні жоден член Комісії не можуть обіймати посаду більше ніж десять років сумарно. Законодавством визначені вимоги до голови та членів Комісії: вік – не старше 65 років, вища освіта, наявність практичного й у правлінського досвіду, стаж роботи в галузі зв’язку не менше чотирьох років.

Установлено також вимоги до несумісності роботи у складі НКРЗ з певними видами діяльності. Так, голова і члени Комісії не можуть бути власниками корпоративних прав операторів телекомунікацій і поштового зв’язку, виробників телекомунікаційного обладнання, діяльність яких відповідно до закону регулюється Комісією, отримувати від них фінансову або матеріальну винагороду та допомогу чи обіймати будь-яку посаду. в тому числі на громадських засадах.

Формою роботи НКРЗ є засідання, які вона уповноважена проводити за наявності що найменше п’яти її членів. Засідання проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, у яких мають право брати участь суб’єкти ринку телекомунікацій і ринку послуг поштового зв’язку та громадські організації в установленому Комісією порядку. За результатами засідань ухвалюють рішення.

Безпосередньо порядок роботи цієї Комісії визначається Регламентом національної комісії регулюванні зв’язку України, за нормами якого (п.4.19) на засіданнях НКРЗ, відповідно до її компетенції та вимог законодавства, розглядають такі питання:

Ø затвердження нормативно-правових актів і нормативних актів із питань, що належать до компетенції НКРЗ, затвердження змін до Регламенту НКРЗ;

Ø ліцензування та реєстрація у галузях надання телекомунікаційних послуг, послуг поштового зв’язку, а також користування радіочастотним ресурсом України;

Ø розподіл і присвоєння номерного ресурсу, видання та скасування дозволів на використання номерного ресурсу;

Ø застосування в установленому законодавством порядку санкцій за порушення законодавства про телекомунікації до суб’єктів ринку телекомунікацій, послуг поштового зв’язку та користувачів радіочастотного ресурсу;

Ø тарифного регулювання у галузі телекомунікацій, на послуги поштового зв’язку, установлення розрахункових такс за доступ до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, плати за видачу дозволів на експлуатацію;

Ø досудове вирішення спорів між операторами, провайдерами телекомунікацій щодо взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж;

Ø затвердження Статуту Українського державного центру радіочастот і Положення про Державну інспекцію зв’язку.

Частина функцій НКРЗ виконується через підпорядковані йому Державну інспекцію зв’язку (ДІЗ) та державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (УДЦР).

Державна інспекція зв’язку є структурним підрозділом НКРЗ. Її компетенція визначається нормами Закону України «Про радіочастотний ресурс» (ст. 15) та Закону України «Про телекомунікації». Безпосередньо порядок діяльності ДІЗ визначається Положенням про Державну інспекцію зв’язку, затверджене рішенням НКРЗ.

До основних повноважень ДІЗ, згідно із Законом «Про радіочастотний ресурс України», належать:

Ø здійснення державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України та запобігання правопорушенням при користуванні ним у смугах радіочастот загального користування;

Ø підготовка матеріалів для прийняття НКРЗ рішень за наслідками перевірок;

Ø притягнення в установленому законом порядку до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про радіочастотний ресурс України;

Ø здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій. Крім того, відповідно до Порядку здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій, затвердженого рішенням НКРЗ, на Державну інспекцію зв’язку покладено функції здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій.

ДІЗ очолює начальник, який має трьох заступників, у тому числі одного першого. Нині до структури центрального апарату ДІЗ входять: Управління державного нагляду, Управління планування й організації державного нагляду, Управління захисту прав користувачів та контролю якості послуг, Управління забезпечення діяльності ДІЗ, відділи кадрового забезпечення й управління персоналом, бухгалтерського обліку та звітності, юридичний.

Крім того, свої функції ДІЗ виконує через свої територіальні підрозділи: Центральне, Південне, Північне, Східне, Західне управління та Кримський відділ.

За ст. 16 Закону «Про радіочастотний ресурс України» державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) належить до галузі управління НКРЗ і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджує НКРЗ. Повноваження УДЦР поширюють на користувачів радіочастотного ресурсу України, які діють у смугах радіочастот загального користування.

Основні види діяльності УДЦР такі:

Ø присвоєння радіочастот, призначення позивних сигналів радіоелектронним засобам (РЕЗ) у смугах радіочастот загального користування;

Ø ведення реєстру присвоєнь радіочастот;

Ø реєстрація присвоєнь радіочастот РЕЗ України у Міжнародному союзі електрозв’язку та міжнародну координацію присвоєнь радіочастот РЕЗ України й інших країн у прикордонних зонах;

Ø видача дозволів на експлуатацію, ввезення з-за кордону та реалізацію РЕЗ та випромінювальних пристроїв;

Ø здійснення радіочастотного моніторингу використання радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот загального користування;

Ø здійснення технічної експертизи на відповідність параметрам електромагнітної сумісності і вимогам державних стандартів РЕЗ, високочастотних пристроїв, об’єктів і споруд зв’язку перед їх упровадженням;

Ø проведення робіт із підтвердження відповідності (в тому числі із сертифікації), а також сертифікаційні випробування, приймальні випробування РЕЗ і випромінювальних пристроїв на місці експлуатації.

УДЦР здійснює роботи і надає послуги на договірних засадах. Перелік робіт і послуг, які виконує УДЦР, а також тарифи на них затверджує НКРЗ у встановленому порядку.

[1] аутентифікація — процес ідентифікації користувачів, пристроїв або будь-якої іншої одиниці, що бере участь в інформаційному обміні, перед початком якого треба мати дозвіл на доступ до даних

[2] Ратифікація (лат. ratificatio від ratus — вирішене, затверджений, facere — робити) — процес надання юридичної сили документу (наприклад, договору) шляхом затвердження його відповідним органом кожної зі сторін.

[3] Сепаратизм (фр. séparatisme от лат. separatus — окремий) — політика і практика уособлення, відокремлення частини території держави з метою створення нової самостійної держави або отримання статусу дуже широкої автономії (індивідуальна свобода дій, самостійність). Сепаратизм веде до порушення суверенітету, єдності і територіальної цілісності держави, принципу непорушності границь і, як показує досвід, може бути джерелом гострих міждержавних і міжнаціональних конфліктів. Разом з тим неможна не бачити, що причини сепаратизму дуже часто бувають пов’язані з грубим порушенням прав людини і народів, національних, расових і релігійних груп (меншин).

[4] Експансія — розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за початкові межі (територіальна, економічна і політична експансія). Прагнення держави до захоплення нових територій, колоній, ринків збуту в інших країнах.

[5] Колізійне право — це міст, який з’єднує національну правову систему з іноземним правом.

[6]Кодифікація(від лат. Codex — книга + facio — роблю) — спосіб удосконалення, систематизація нормативних актів, законодавства.

Наши рекомендации