Акредитив у міжнародних розрахунках

Акредитив — це зобов'язання банку здійснити за доручен­ням клієнта-імпортера і відповідно до його вказівок розрахунок з експортером проти надання останнім необхідних фінансових і комерційних документів. Тобто документарний акредитив — це зобов'язання, оформлене банком на запит клієнта-імпортера (ап-ліканта) щодо кредитування визначеної суми в обумовленій ва­люті для розрахунків з експортером (бенефіціаром).

Документарні акредитиви можуть виступати в різних фор­мах, що відрізняються за ступенем забезпечення безпеки та термі­ном дії.

Відкличний акредитив — акредитив, який може бути зміне­ний або взагалі анульований (за наказом) у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара. Він не є юридич­ним документом, який зобов'язує банк здійснити платіж. Відкличний акредитив не забезпечує бенефіціару належного ступеня без­пеки і не може бути підтверджений банком-кореспондентом. Тому сьогодні використання відзивних акредитивів при здійсненні міжнародних розрахунків не дуже поширено. Найчастіше засто­совуються безвідзивні акредитиви, тобто чіткі зобов'язання бан­ку-емітента здійснити оплату. Безвідкличний акредитив не може бути змінений або анульований без попередньої згоди з боку бенефіціара.

У разі використання непідтвердженого безвідкличного акредитива банк-кореспондент просто повідомляє бенефіціара про те, що на його користь відкрито акредитив. При цьому він не бере на себе ніяких зобов'язань щодо оплати за цим акредити­вом. І якщо бенефіціар надасть банку-кореспонденту документи до оплати, то останній не буде зобов'язаний сплатити визначену в акредитиві суму. Отже, при непідтвердженому акреди­тиві бенефіціар залежатиме від закордонного банку, який відкрив акредитив. Це означає, що дана форма акредитива прийнятна у тому разі, коли ступінь політичного та валютного ризику не­значні.

Підтверджений безвідкличний акредитив. Підтверджу­ючи акредитив, банк-кореспондент зобов'язується сплатити до­кументи, надані бенефіціаром, які оформлені відповідно до умов акредитива. У цьому разі бенефіціар отримує не тільки зобов'я­зання з боку банку-емітента, але й гарантію сплати з боку банку-кореспондента. З юридичного погляду ця гарантія має таку ж вагу, як і зобов'язання банку-емітента.

Використання даної форми акредитива значно підвищує ступінь безпеки експортера, оскільки підтвердження звичайно надається банком, розташованим з ним в одній країні. Найнадій­нішим для експортера є безвідкличний акредитив, підтверджений банком, в якому відкритий його рахунок.

У міжнародній практиці застосовується класифікація акре­дитивів залежно від використання того чи іншого методу оплати.

Акредитив на пред'явника. При використанні цього ак­редитива бенефіціар одержує оплату відразу після пред'явлен­ня означених в акредитиві документів при повному дотриманні вказаних в ньому умов.

При використанні акцептного акредитива оплата здійс­нюється у формі строкового переказного векселя, виписаного на імпортера, банк-емітент або банк-кореспондент. Як тільки бенефі­ціар виконає умови акредитива, він може вимагати, щоб переказний вексель був акцептований та повернений йому. Бенефіціар може пред'явити акцептований вексель у свій банк для оплати з настанням строку або для врахування, залеж­но від того, бажає він отримати кошти відразу після пред'явлен­ня векселя чи ні. Акцептний акредитив застосовується у тому разі, коли імпор­теру необхідний деякий проміжок часу, щоб здійснити платіж.

Акредитив з відстроченим платежем. При викорис­танні такого акредитива бенефіціар одержує оплату не відразу після надання документів, а у визначений в акредитиві строк. Подаючи необхідні документи, бенефіціар отримує від банку офіційне письмове зобов'язання сплатити кошти з настанням строку. При цьому імпортер стає власником відповідних доку­ментів (а отже, товарів і послуг) до виникнення в нього заборго­ваності на суму, обумовлену в акредитиві.

У разі використання акредитиву з «червоним засте­реженням» експортер може одержати позику на визначену суму від банку-кореспондента. Вона витрачається на виробництво або купівлю товарів, які мають бути вказані в документарному акре­дитиві. Позика виплачується банком-кореспондентом, але при цьо­му передбачається, що відповідальність за неї несе банк-емітент.

Пропозиція банку-кореспонденту оплатити позику традицій­но пишеться червоним чорнилом, звідси і назва — акредитив з «червоним застереженням».

Автоматично відновлюваний (револьверний) акредитив застосовується в тому разі, коли товари відправляються партія­ми через визначені часові інтервали. Сума, що сплачується кож­ного разу за акредитивом, дорівнює вартості часткового відванта­ження товару, яке здійснюється у цей момент.

Револьверний акредитив може бути кумулятивним чи некумулятивним. Кумулятивність означає, що часткові суми, не вико­ристані або використані частково у попередніх проміжках часу, можуть бути сплачені у наступних проміжках. Якщо акредитив некумулятивний, то ці суми не використовуються в подальшому.

Оборотний акредитив. Оборот означає купівлю та про­даж переказного векселя або іншого прийнятного для продажу («оборотного») розрахункового документа. Оборотним є товар­ний акредитив, відкритий банком-емітентом у валюті тієї країни, де цей банк розташований. Цей акредитив уповноважує названо­го в ньому бенефіціара виписати вексель на банк-емітент або на будь-якого іншого трасата. Бенефіціар потім може надати цей вексель будь-якому банку для обороту разом з оригінальним акредитивом і документами, обумовлени­ми в ньому.

Допоміжний акредитив використовується в основному в США. За його допомогою гарантуються такі види оплати та кон­трактні зобов'язання:

— оплата строкового переказного векселя;

— виплата банківських позик;

— оплата товарів;

— поставка товарів відповідно до умов контракту.

Трансфертні акредитиви добре адаптовані до сучасних вимог міжнародної торгівлі. Торговець (посередник), який одержує оплату від покупця у формі трансфертного документарного акре­дитива, може скористатися ним для розрахунків зі своїми поста­чальниками, що дає йому можливість здійснити цю трансакцію практично без використання власних ресурсів. Покупець уповнова­жує банк відкрити безвідзивний акредитив на користь торговця. Банк-емітент повинен чітко вказати, що акредитив є трансфертним.

Серед зазначених видів акредитивів виділяються покриті та непокриті. Тобто може бути передбачене або непередбачене ва­лютне покриття, що виступає забезпеченням та джерелом пла­тежів бенефіціару за даним акредитивом. Покриття може перера­ховуватись одночасно з виставленням акредитива на всю суму або в міру фактичних виплат з акредитива.