MODULE II. Constitutional and Administrative Law
LEXICON. MODULE I. Legal Systems
Unit 1. Law and Society
| to amend – вносити поправку to appoint - призначати authoritative – авторитетний, впливовий binding – обов’язковий civil society – громадянське суспільство common law – загальне право conciliation - примирення conduct – 1. поведінка;2. керування, ведення custom - звичай customary law – звичаєве право to derive from – походити від dispute - спір enforceable - який підлягає виконанню equality - рівність equity – справедливість; право справедливості | executive – виконавчий; виконавча влада fairness - справедливість influence - вплив judiciary – судова влада; судова система justice – справедливість; правосуддя legal system – правова система legislature - законодавча влада to pass a law – приймати закон to provide – забезпечувати; надавати public institution – державний заклад to recognize – визнавати, усвідомлювати religious law – релігійне право statute – статут; statutes – законодавчі акти to testify – давати показання, свідчити witness - свідок |
Unit 2. Evolution of Law: Historical Aspect
| to apply - застосовувати arbitrary – довільний, деспотичний body of law - система права capital punishment – смертна кара citizen - громадянин confiscation - конфіскація contribution – внесок corporal punishment – тілесне покарання to draft – укладати проект enactment - закон to incorporate – включати до складу to interpret - тлумачити to issue - видавати to meet requirements – відповідати вимогам | legal culture – правова культура obsolete - застарілий penal system – система покарань political power – політична влада private law – приватне право public administration – державне управління public law – публічне право public order – суспільний порядок real property - нерухомість to record – вести запис, протокол royal power – королівська влада to spread - розповсюджуватися succesion – успадкування, правонаступництво to treat - ставитися |
Unit 3. Sources of Modern Law
| to argue - доводити binding precedent – прецедент, що має обов’язкову силу counsel - адвокат to distinguish from – розрізняти hierarchy of courts – ієрархія судів judicial precedent – судовий прецедент legal reasoning – правове обґрунтування | lower court – суд нижчої інстанції ordinance - указ, декрет to overturn a decision – скасувати рішення to refer to – стосуватися; посилатися rule – норма, правило rulemaking - нормотворчість treatment - ставлення, поводження |
Unit 4. Studying Law
| to approve – схвалювати, затверджувати attainment - досягнення bachelor degree – ступінь бакалавра certificate of a specialist – диплом спеціаліста compulsory course – обов’язковий курс to confirm - підтверджувати contribution – сприяння, внесок to determine - визначати; встановлювати educational-proficiency level – освітньо-кваліфікаційний рівень to establish - установлювати; засновувати establishment - установа, заклад field of science – галузь науки graduate - випускник | higher education – вища освіта junior specialist – молодший спеціаліст master degree – ступінь магістра qualification requirement – кваліфікаційна вимога to pass an exam – скласти іспит postgraduate – що вивчається після закінчення університету; аспірантський professional training – професійна підготовка scientific degree – науковий ступінь scientific research – наукові дослідження state-recognized – визнаний державою thesis - дисертація undergraduate - студент vocational stage – професійно орієнтований етап |
Unit 5. Law and Lawyers
| advocate – адвокат the Bar – адвокатура; колегія адвокатів counsel – адвокат, юристконсульт contract law – договірне право defense lawyer – адвокат захисту investigator – слідчий judge - суддя law enforcement agency – правоохоронний орган | law-governed state – правова держава legal advisor - юрисконсульт notary – нотаріус property law – матеріальне право prosecutor – прокурор tort – делікт, цивільне правопорушення trade union - профспілка |
MODULE II. Constitutional and Administrative Law