Історія конфлікту в Іраку. Необхідність вручання сил НАТО. Місія в Іраку по підготовці кадрів для силових структур (з 2005 року). (операція "IraqiFreedom").

• Тренувальна Місія НАТО в Іраку була створена НАТО 14 серпня 2004 р. на прохання тимчасового Іракського Уряду відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН № 1546.

• Основні завдання, які виконувались у Місії:

- тренування та підготовка особового складу іракської національної поліції;

- надання дорадчої допомоги визначеним операційним центрам;

- підготовка програм і навчання особового складу іракських сил безпеки у військових навчальних закладах Іраку;

- організація проведення курсів для персоналу іракських сил безпеки в країнах – членах Альянсу та країнах-партнерах;

- постачання озброєння, військової техніки та обладнання, що надходить у рамках добровільної допомоги країн – членів Альянсу;

- організація та проведення тренування і навчання сержантського складу збройних сил Іраку;

- Операція «Iraqi freedom»

Миротворчий персонал Збройних Сил України виконує завдання у складі Тренувальної Місії НАТО в Республіці Ірак, починаючи з 19 лютого 2006 року. На сьогодні загальна чисельність українського миротворчого персоналу у складі Тренувальної місії НАТО в Іраку становить 6 військовослужбовців.

У складі Тренувальної Місії працюють військовослужбовці з 12 країн-членів НАТО та України. Таким чином, Україна – єдина держава-партнер Альянсу, миротворчий персонал якої працює у складі Тренувальної місії НАТО.

За час перебування у складі Тренувальної Місії український миротворчий персонал підготував 360 осіб старшого сержантського складу, близько 180 іракських інструкторів. 355 офіцерів і сержантів завершили під їх керівництвом курси з підготовки штабів бойових підрозділів, які проводилися у містах Таджі, Кіркук, Таліл та інших.

- Міжнародні сили сприяння безпеці під проводом НАТО в Афганістані (МССБ)

- У травні 2010 р. була направлена перша частина групи інженерів з гуманітарного розмінування у кількості трьох осіб, у листопаді 2010 додатково були направлені четверо фахівців із протидії саморобним вибуховим пристроям.

- 18 листопада 2010 р. в м. Києві була підписана Технічна угода щодо направлення українського миротворчого персоналу для виконання завдань у складі польського військового контингенту в афганській провінції Газні, який діє в рамках МССБ.

- В кінці січня 2011 року на виконання угоди, до складу польового шпиталю польської ГРП в провінції Газні було направлено трьох військових лікарів за спеціалізацією «загальна хірургія», «анестезіологія» та «загальна терапія».

- З огляду на потреби НАТО та значний український досвід, на підставі додаткової Технічної угоди з литовською стороною (підписана міністрами оборони 18 квітня 2011 року в м. Києві), 9.08.2011 р. 2 військовослужбовці Збройних Сил України - радник з питань застосування авіаційного електронного обладнання та бортовий інженер, долучилися до Тренувальної Місії НАТО в Афганістані у складі литовської Групи радників армійської авіації Афганської Національної Армії (авіаційного корпусу) у провінції Кандагар

7.Ситуація в Лівії. Сили НАТО та Лівія (операція «Об’єднаний захисник»). (UnifiedProtector)

Після народного повстання, що сталося 17 лютого 2011 року в м. Бенгазі (Лівія), Рада Безпеки ООН ухвалила Резолюцію № 1970, якою запровадила ембарго на постачання зброї, заморозила особисті активи лівійських лідерів і ввела заборону на переміщення представників вищого керівництва. Оскільки напруга не послабилася, 17 березня було ухвалено Резолюцію № 1973, що, серед іншого, надала право країнам-членам та регіональним організаціям вжити «усіх необхідних заходів» для захисту цивільного населення Лівії і запровадити зону, заборонену для польотів.

Операція НАТО із запровадження ембарго розпочалася 23 березня. 24 березня НАТО вирішила запровадити зону, заборонену для польотів, а з 27 березня НАТО взяла на себе відповідальність за реалізацію усіх аспектів Резолюції № 1973, щоб захистити цивільне населення та райони, яким загрожував напад з боку режиму Каддафі.

Після народного повстання, що сталося 17 лютого 2011 року в м. Бенгазі (Лівія), Рада Безпеки ООН ухвалила Резолюцію № 1970, якою запровадила ембарго на постачання зброї, заморозила особисті активи лівійських лідерів і ввела заборону на переміщення представників вищого керівництва. Оскільки напруга не послабилася, 17 березня було ухвалено Резолюцію № 1973, що, серед іншого, надала право країнам-членам та регіональним організаціям вжити «усіх необхідних заходів» для захисту цивільного населення Лівії і запровадити зону, заборонену для польотів.

· Операція НАТО із запровадження ембарго розпочалася 23 березня. 24 березня НАТО вирішила запровадити зону, заборонену для польотів, а з 27 березня НАТО взяла на себе відповідальність за реалізацію усіх аспектів Резолюції № 1973, щоб захистити цивільне населення та райони, яким загрожував напад з боку режиму Каддафі.

· перація «Unified Protector» (укр.Об'єднаний захисник) — спільна операціяНАТО та міжнародної коаліції в Лівії. Перша операція НАТО проти однієї з найбільших арабських країн наАфриканському континенті, і перша не за ініціативи Сполучених Штатів Америки.

З лютого 2011 року в Бенгазі, що на сходіЛівії, почалися мирні акції протесту проти правління тодішнього лідера ЛівіїМуамара Каддафі. Демонстрації згодом поширилися по всій країні, а число жертв з кожним днем почало зростати. У відповідь на це Рада Безпеки ООНприйняла 26 лютого 2011 року

резолюцію 1970, в якій висловила серйозну занепокоєність з приводу ситуації, що склалася в країні і наклала ембарго на постачання зброї в Лівії.

Після прийняття резолюції 1970 і з посиленою міжнародною увагою з приводу цієї кризи, НАТО активізувала свою діяльність у Середземному морі.Система дальнього виявлення радіолокації і попередження АВАКСнадавала НАТО докладну інформацію про рухи в лівійському повітряному просторі[2][3]. Після того, як ситуація в Лівії набагато погіршилася, 17 березня 2011 року Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію 1973, в якій засудила порушення прав людини, включаючи довільні затримання, насильницькі зникнення, тортури і страти[4]. Вона також затвердила активні заходи, у тому числі безпольотну зону, а також уповноважила держави-члени, діючи у відповідних випадках за посередництвом регіональних організацій, використовувати всі необхідні заходи для захисту цивільних осіб і населених районів.

З прийняттям резолюції Ради Безпеки ООНкілька членів ООН прийняли негайні військові дії для захисту цивільних осіб у рамках операції «Світанок Одіссея». Цю операцію, яка не була під командуванням і контролем НАТО, було проведено багатонаціональною коаліцією на чолі зіСполученими Штатами Америки.

31 березня 2011 року Альянс також долучився до операції в Лівії і прийняв єдине управління міжнародних військових зусиль. Операцію назвали — «Об'єднаний захисник» (англ. Unified Protector).