З якою періодичністю скликаються збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю?

Не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Не рідше одного разу на рік.

Не рідше одного разу на квартал.

Не частіше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

58. Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є:

Правління товариства або інший орган, передбачений статутом;

спостережна рада.

Ревізійна комісія.

Загальні збори акціонерів.

59. Спостережна рада акціонерного товариства здійснює:

Консультаційну допомогу виконавчому органу.

Представницькі функції у товаристві.

Контроль за ревізійною комісією.

Контроль за діяльністю виконавчого органу.

60. До компетенції трудового колективу державного підприємства не входить:

Розгляд питань щодо зміни і доповнень до статуту підприємства.

Визначення умов найму керівника.

Прийняття рішення про оренду підприємства.

Зміна трудового законодавства.

61. Виконавчий орган спільного підприємства підзвітний:

Спостережній раді.

Зборам учасників.

Ревізійній комісії.

Спостережній раді, зборам учасників та ревізійній комісії.

62. Заходи стратегічного і тактичного характеру, що забезпечують ефективну ринкову поведінку підприємства і стійкий і всебічний успіх у споживачів товарів і послуг підприємства – це:

Фінансовий менеджмент.

Кадровий менеджмент.

Маркетинговий менеджмент.

Комерційний менеджмент.

63. Управління маркетингом не передбачає:

Вірну поставку цілей маркетингу.

Своєчасне оперативне втручання у хід маркетингових процесів.

Стимулювання ефективної роботи персоналу, зайнятого в маркетингу.

Оптимізацію грошового обігу і підтримку постійної платоспроможності підприємства.

64. Фінансовий менеджмент являє собою:

Заходи стратегічного і тактичного характеру, що забезпечують ефективну ринкову поведінку підприємства і прибутковість його діяльності.

Систему розробки і реалізації управлінських рішень щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів підприємств та оптимізації обігу їх грошових коштів.

Систему розробки і реалізації управлінських рішень, спрямованих на організацію дієвої та результативної збутової мережі підприємства.

Процес управління всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємства.

65. Система заохочення та санкцій в розрізі окремих структурних підрозділів підприємства формується у процесі:

Аналізу різних аспектів фінансової діяльності підприємства.

Розробки дієвої системи стимулювання реалізації прийнятих управлінських рішень.

Ефективного контролю реалізації прийнятих управлінських рішень.

Планування фінансової діяльності підприємства.

66. Завданням фінансового менеджменту не є:

Забезпечення високої фінансової стійкості підприємства.

Забезпечення максимізації прибутку підприємства.

Забезпечення мінімізації фінансових ризиків.

Аналіз та прогнозування розвитку інвестиційного ринку.

67. Основними методами збуту продукції є:

Прямий.

Непрямий.

Змішаний.

Прямий, непрямий, змішаний.

68. Створення системи заходів з реалізації продукції та організація збутової діяльності – це питання дослідження:

Фінансового менеджменту.

Комерційного менеджменту.

Інвестиційного менеджменту.

Стратегічного менеджменту.

69. Управлінськими функціями не є:

Планування та організація.

Контроль та координація.

Спеціалізація та ритмічність.

Управління та мотивація.

70. Поділ праці,що передбачає формування груп працівників управління, які виконують однакові загальні функції менеджменту – це:

Функціональний поділ праці.

Професійно-кваліфікаційний поділ праці.

Структурний поділ праці.

Технічний.

71. Під масштабом керованості в менеджменті розуміють:

Обсяг управлінської інформації, що передається з вищого на нижчий рівень управління.

Кількість підрозділів, що доцільно створювати в організації.

Кількість працівників, яких доцільно підпорядковувати безпосередньо менеджеру.

Кількість виконуваних робіт, їх обсяг.

72. Повноваження всередині підприємства можуть бути:

Лінійними, функціональними.

Лінійними, паралельними, штабними.

Функціональними, опосередкованими.

Лінійними, функціональними, штабними.

73. Процес передачі завдань і влади від менеджера до підлеглих, що прий­мають на себе відповідальність за певні ділянки роботи – це:

Децентралізація.

Централізація.

Функціоналізація.

Делегування.

74. Дисциплінарне стягнення може бути накладено:

впродовж 6 місяців, як воно відбулося;

Протягом календарного року.

Протягом 1 місяця.

Протягом двох років.

75. Під кризою в організації розуміють:

Зупинку виробництва продукції.

Крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі, що загрожує її життєздатності в оточуючому середовищі.

Виникнення конфліктних ситуацій в організації.

Відсутність зовнішнього фінансування.

76. Яке з явищ не може бути віднесено до симптомів кризи в управлінні:

Позаплановане збільшення ринкової частки підприємства.

Зростання кредиторської заборгованості.

Несвоєчасна виплата заробітної плати.

Збільшення неузгодженості в роботі структурних підрозділів.

77. За сферою походження причини кризи підприємства традиційно розділяють на:

Постійні та короткочасні.

Загальні, специфічні та індивідуальні.

Циклічні, випадкові, кримінальні.

Внутрішні та зовнішні.

Наши рекомендации