| Мені як чоловіку виявлено високу довіру – взяти участь у такій важливій, делікатній і актуальній нараді. Це зобов’язує до серйозного і відповідального підходу. Тому при підготовці до “круглого столу” я вивчив програму руху “ЖІНКИ – ДО ВЛАДИ!” і дослідження С. А. Анісімової “ЖІНКИ, ВПЕРЕД!”. За підсумками прочитанного і почутого сьогодні, я хочу сказати таке. Сьогодні вже недостатньо однобічного соціально-політичного підходу до реальності. Чи дійсно почесним для жінок є оце просування на передні ряди? Адже попереду ставлять і ваговози, і штрафні батальйони, і підставних політиків. Найпочесніше місце не попереду, а вгорі, на небі і на троні. Те про що я говорю, не метафора. Ось уже три роки я видаю журнал “АТЕНЕЙ”, присвячений культу Афіни, класичної Богині мудрості і справедливої війни. Світлоока діва, сповнена могутності і слави, наділена вишуканим розумом, твердим серцем і знанням ремесел, прозвана “матір’ю мистецтв”, – надихнула мене на подвиг во славу нашої раси і нації. Найвеличніші жінки світу пишалися, коли їх порівнювали з Афіною Паладою і зображали з атрибутами Мінерви. Сьогодні – на жаль! – більшість навіть не знає імен цієї Богині, рівної Зевсу, якій присвячували Атенеї, храми мудрості та мистецтв. Вони чули про Венеру і знають, що таке “венерологічний диспансер”, але нічого не відають про Атенеї. Звичайно, Афіна була не єдиною великою Богинею. Наші Предки вшановували Рода і Рожаниць, які разом покровительствували родині і життєдайним силам Природи. Знаменита “грецька” Лето (римська Латона), близька слов’янській Ладі, втілювала небесне склепіння і була опікункою щасливого шлюбу. Її символом є кільце, те саме, що нині відоме як обручка. Велична Рейтія (Рита), Праматір Богів, яка має спільні риси з північною Богинею любові Фрейєю й православною Богородицею, захищала небесні закони та зцілювала хворих. Жінки не тільки уособлювали небесні сили світобудови, але й самі виконували священні обов’язки. Вони були жрицями, волхвинями, знахарками, відунками, яких християнська церква незаслужено демонізувала у вигляді страшних відьм. Насправді, жінки-жриці були хранительками роду, дому, сім’ї, народної традиції, витокових знань і переказів, всього найсвященнішого. Досвід відродження слов’яно-руської традиції з допомогою жіночого священства відомий у сучасній Украіні, де етнолог і релігієзнавець Г. С. Лозко (в язичницькій посвяті волхвиня Зореслава) заснувала об’єднання Рідновірів. Вона не тільки здійснює традиційні обряди згідно народного календаря, але й видає культурно-релігійний часопис “Сварог”. Глибоке знання народної традиції Предків допомагає нам подолати інтелектуальний і теологічний гомосексуалізм, за яким у небі панують чоловічі Боги, а на землі – править чоловічий клуб. Ця давня семітська традиція порівняно недавно проникла в нашу рідну стихію, не більше тисячі років тому, але їй вдається міцно тримати духовну владу. На сьогоднішній нараді говорилося про те, що жінок у Державній Думі – лише 7%, хоча жінки складають 60% всього населення Росії. Так, це несправедливо. А хіба справедливо те, що з усього населення земної кулі тільки близько 8% становлять представники білої раси? Чому нас так мало? Чому жінки-слов’янки займають останнє місце по народжуваності і перше місце в загальній кількості серед білих рабинь у західних чи південних борделях? В кінцевому рахунку, ці катастрофічні диспропорції викликані цілим рядом причин, і їх одним помахом не відмінити. Але є ключові, надважливі проблеми, вирішення яких неможна відкладати. Одна з них – це масове дітовбивство во чреві матерів. Згідно сучасної статистики, дитячі втрати від абортів у 2,5 рази більші, ніж аналогічні втрати у Першій світовій і громадянській війнах, розкуркулюванні та Другій світовій, разом узятих. Ви лише вдумайтесь у ці цифри! Ось що, виявляється, набагато страшніше війни – самовбивча депопуляція, що призводить до виродження в “мирний час”. Ми, чоловіки, також винні в тому, що наші жінки не хочуть чи не можуть мати від нас дітей. Значить, і нам треба задуматися над своїм становищем, щоб повернути довіру жінок. Якщо жінки виявились приниженими, зганьбленими і обдуреними, якщо сучасне життя робить їх жертвами наркоманії, алкоголізму, проституції, то відповідальність падає й на нас, так звану сильну половину людства, бо нормальна жінка в глибині душі завжди чекає на появу свого героя і коханого, в якому шукає надійну опору для майбутньої сім’ї. В останньому випуску нашого журналу ми опублікували Заповіт Наташі Троїцької, вбитої близько десяти років тому при загадкових обставинах в Оптиній пустині. Звертаючись до руських людей, вона говорить про Рід як основу процвітання народу: “Тільки Род поверне нам стійкість на порозі третього тисячоліття, стане антиподом смерті, геноциду, ліками проти розпусти, рабства, дурману, злиденності”. Роздуми на демографічні, моральні, антропологічні та естетичні теми привели мене й моїх однодумців до розуміння необхідності національного і расового підходів до народонаселення. З першого свого випуску журнал “Атеней” відкрив спеціальну рубрику РАСОЛОГІЯ, яку веде талановитий мислитель і публіцист Володимир Авдєєв. Там ми публікуємо забутих вітчизняних і зарубіжних класиків, які досліджували людську природу. Адже нам сьогодні необхідна не тільки кількість людей, але, перш за все – їхня якість. Хто буде населяти слов’янські землі та складати нові слов’янські нації? Громадяни якого походження і якої раси? Хто буде приносити здорове потомство і оберігати багатодітні слов’янські сім’ї? Про це повинні думати не тільки чоловіки. Щоб не обмежувати свій виступ теоретичними роздумами й оглядом видань, я вношу ділову пропозицію. Необхідно відродити у наших країнах вивчення та популяризацію ЄВГЕНІКИ, науки про поліпшення людської породи. Всупереч наклепам недоброзичливців, у цій галузі знань нема нічого ганебного. Сьогодні модно заводити в домі собак благородної породи, вирощувати заморських кішок, селекціонувати жеребців, а вивчення антропології людини викликає посмішку. Давайте подивимось на цю проблему серйозно. Вивчимо багатий досвід вітчизняної та світової науки. Перевидамо праці з расології, відтворимо євгенічні товариства. Одновимірному підходу і політизованій соціології треба протиставити глибокі, всебічні (багатовимірні), фундаментальні дослідження жіночого начала в світі, і вже на цій основі будувати нове життя. Культ Богинь, відунства, материнства, породи, сім’ї, краси, здоров’я, – ось, що треба нам усім для загальної перемоги над силами дегенерації й занепаду. Павло ТУЛАЄВ З виступу на конференції “Жіночі проблеми в контексті реформ”. Інститут розвитку преси 2003 р. Москва. |
