Наступники данила галицького

• Василько (1264-1270);

• Лев І (1270-1310);

• Юрій І (1310-1315);

• Лев II, Андрій І (1315-1323);

• Юрій II «Болеслав» (1323-1340);

Магдебурзьке право ® 1339 р. м. Сянок;

• Син Гедиміна – Дмитро- Любарт (1340-1377).

Політичний лад Галицько-Волинської Русі

Здійснював усі функції державної влади -

законодавчу, виконавчу, судову. Літописи часто

називали великих князів «самодержцями». Данило

Галиць­кий був навіть коронований у 1253 р. Юрій

Львович, онук Данила Галицького, також

користувався титулом «Короля Русі».

Бояри-землевласники, «уроджені князі»

Існувала рада бояр, без згоди якої не запроваджувалась у життя жодна державна справа.

Відбувалися також князівські з'їзди,на яких укладалися різні угоди, договори та ін.

Міський патриціат

Нерідко скликалися «народні збори» для вирішення важливих питань. Але це було більше традицією. Ніякої чинності вони практично не мали.

Соціально-класова структура Галицько-Волинської Русі

У літописах вживаються терміни: бояри і проста челядь, бояри і прості, люди і бояри, луччі бояри і слуги, ліпші мужі тощо

Великий князь

володів доменом, роздавав «доменні землі».

Бояри-землевласники

серед боярства існувала верхівка — «уроджені князі», «луччі», «великі» й «нарочиті». «Великі» мали привілейоване становище при великих князях, служили в княжій «старшій дружині»; їхні сини обіймали посади двірних слуг на княжому дворі.

Вище духовенство

єпископи, ігумени монастирів.

Селяни

смерди, челядь, рядовичі, раби.

Міський патриціат

«городяни», поділялися на заможну верхівку («ліпші мужі») і середнє міщанство, «простих людей»

Адміністративно-виконавча влада

Система княжих управителів — призначалася з вірних бояр, утриму­валася за рахунок княжих земельних подарувань.

Тисяцький

Організовував оборону окремої землі. Тисяцькі нерідко командували полками та брали участь у дипломатичних

пе­реговорах.

Двірський (палатин)

Основна діяльність пов'язана із княжим двором; також виконував судові функції від імені князя.

Печатник

Хранитель державної печатки (ймовірно, він складав і тексти грамот і прикладав до них печаті; грамоти ж писав писар). Нерідко виконував важливі княжі доручення (зокрема печатник Кирило, який очолював князівське військо під час походів на бояр на Пониззя та Пе­ремишльської землі).

	Писар

Писав княжі грамоти.

Стольник

Здійснював управління князівськими маєтками (доменом).

	Сідельник

Управитель княжим двором, довірена особа володаря.

Судочинство. На основі «Руської правди» міста, що володіли Магдебурзь­ким правом, мали окремий суд.

Надходження до державної скарбниці. Данина жителів міст і волостей. Збирався також побір, татарщина, ловче, мито з купців на торговельних шляхах, прибутки від продажу коломийської солі.

Адміністративно-територіальна структура Галицько-Волинської Русі

земель

Галицько-Волинське князівство поділялося на ряд князівств -

волості

«Землі-князівства поділялися на ,

управителями яких князь призначав з числа вірних бояр.

	міста-городи

Центрами волостей були

	сотні і вулиці

Міста-городи поділялися на

	Магдебурзьке право

З першої половини XIV ст. поширюється

Військова система Галицько-Волинської Русі

ЗАПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ

1. Визначте основні етапи становлення і розвитку Галицько-Волинської Русі.

2. Які особливості розвитку Галичини були X—XII ст.?

3. Яких князів династії Ростиславичів на Галичині ви знаєте?

4. Що знаменував собою Любецький з'їзд?

5. Хто такий князь Ярослав Осмомисл і які основні характерні риси його внутрішньої і зовнішньої політики?

6. Які особливості розвитку Волині в Х-ХІІ ст.?

7. Яких князів династії Мстиславичів ви знаєте?

8. Чому об'єднати два князівства — Галичину і Волинь — змогли саме волинські князі, а не галицькі?

9. Хто такий Роман Мстиславович і яка його роль у формуванні Галицько-Волинської Русі?

10. Хто такий князь Данило Галицький і яка його роль у розбудові Галицько-Волинської Русі?

11. Дайте аналіз впливу монголо-татарської навали на розвиток Галицько-Волинської Русі?

12. Дайте характеристику політичному ладу і соціально-класовій структурі Галицько-Волинської Русі.

13. У чому полягає суть Магдебурзького права, і які українські міста здобули його першими?

14. У чому причини занепаду Галицько-Волинської держави Русі, яка була спадкоємницею політичних, соціально-економічних і духовних традицій Київської Русі, історичною формою української державності?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002, с. 41-90.

2. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий світ – 2000, 2002.

Тести

Встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і букв (1-а, 2-г).

1. Хто і коли об'єднав Галичину і Волинь ?

1) Ярослав Осмомисл а) в 1141 р.;

2) Мстислав Ізяславич б) в 1199 р.;

3) Роман Мстиславич в) в 1702 р.;

4) Володимирко г) в 1205 р.;

д) в 1219 р.

2. Коли і що отримав Данило Галицький від хана Золотої Орди ?

1) в 1240 р а) грамоту,

2) в 1241 р б) ярлик;

3) в 1245 р в) королівську корону.

4) в 1253р

3. Коли і де відбулася коронація Данила Галицького ?

1) в 1238 р а) в Дорогочині;

2) в 1245 р б)в Холмі;

3) в 1253 р в) в Галичі.

Обведіть правильну відповідь:

4. Вкажіть роки князювання Романа в Галицько-Волинському князівстві:

а) 1170-1205 рр.;

б) 1199-1205 рр.;

в) 1199-1206 рр.;

г) 1228-1238 рр.

5. В які роки відбувся тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства?

а) в 1199- 1205 рр.;

б) в 1205- 1228 рр.;

в) в 1205- 1238 рр.;

г) в 1238-1264 рр.;

6. Найвищого розвитку Галицько-Волинське князівство досягало за князювання Данила Галицького:

а) в 1238 -1264 рр.;

б) в 1199 -1205 рр.;

в) в 1205 - 1228 рр.;

г) в 1228 - 1238 рр.

7. Коли Данило Галицький приєднав до Галицько-Волинського князівства Київське князівство ?

а) в 1228 р.;

б) в 1238р.;

в)в1239р.;

г) в 1237 р.

8. Галицьке князівство відокремилося від Київської Русі:

а) в кінці XI ст.;

б) на початку XII ст.;

в) в другій половині XII ст.

г) в XIII ст.

9. Цю кого з Галицько-Волинських князів польський історик Ян Длугаш писав: "Він був людиною спритною і шляхетною, щедрою до духовенства Гід час його правління Русь користувалася благами миру і величезного добробуту" ?

а) Юрія І;

б) Лева Даниловича;

в) Андрія та Лева II;

г) Романа Мстиславовича

10. В якому столітті Галицько-Волинська держава занепадає ?

а) в середині XIV ст.;

б) на початку XIV ст.;

в) в ХVст.;

г) в ХVІ ст.

11. Кого із галицьких князів за великий розум і спритність прозвали Осмомислом ?

а) Ярослава (1153- 1187 рр.);

б) Володимирка (1124 - 1153 рр.);

в) Володимира (1187- 1199 рр.);

г) Володаря (1097 - 1124 рр.).

12. До якого часу належить перша письмова згадка про Львів ?

а) 1256 р.;

б) 1240 р.;

в) 1264 р.;

г) 1253р.

Експрес-тести

1. Визначте основні етапи становлення і розвитку Галицько-Волинської Русі.

2. Які особливості розвитку Галичини були X—XII ст.?

3. Яких князів династії Ростиславичів на Галичині ви знаєте?

4. Що знаменував собою Любецький з'їзд?

5. Хто такий князь Ярослав Осмомисл і які основні характерні риси його внутрішньої і зовнішньої політики?

6. Які особливості розвитку Волині в Х-ХІІ ст.?

7. Яких князів династії Мстиславичів ви знаєте?

8. Чому об'єднати два князівства — Галичину і Волинь — змогли саме волинські князі, а не галицькі?

9. Хто такий Роман Мстиславович і яка його роль у формуванні Галицько-Волинської Русі?

10. Хто такий князь Данило Галицький і яка його роль у розбудові Галицько-Волинської Русі

Аналітичні тести

1. Дайте аналіз впливу монголо-татарської навали на розвиток Галицько-Волинської Русі?

2. Дайте характеристику політичному ладу і соціально-класовій структурі Галицько-Волинської Русі.

3. У чому полягає суть Магдебурзького права, і які українські міста здобули його першими?

4. У чому причини занепаду Галицько-Волинської держави Русі, яка була спадкоємницею політичних, соціально-економічних і духовних традицій Київської Русі, історичною формою української державності?

5. Доведіть, що Галицько-Волинська держава стала спадкоємницею Київської Русі.

Обведіть правильну відповідь:

6. Доберіть матеріал, який би розкривав суть антимонгольської політики князя Д. Галицького:

а) отримав ярлик на князювання;

б) вів боротьбу з боярами;

в) уклав союз з угорським і литовським королями;

г) уклав союз з папою римським, який пообіцяв організувати хрестовий похід проти монголо-татар;

д) Данило пообіцяв церковну унію з Римом;

е) заснував нові міста-фортеці Холм і Львів;

є) зміцнив армію;

ж) знищив укріплення міст і ряд їх зруйнував.

7. Доберіть матеріал, який розкриває суть проекту «Доброго порядку», написаного князем Романом:

а) у випадку смерті київського князя нового князя повинні обирати шість князів : суздальський, чернігівський, галицько-волинський, смоленський, полоцький і рязанський;

б) після смерті київського князя влада переходить старшому синові князя;

в) землі передавати старшому синові, а не ділити їх між усіма синами, щоб уникнути подальшого дроблення держави;

г) землі розділити між усіма синами київського князя.

Доповніть:

8. Розкрийте історичне значення Галицько-Волинської держави:

1) будучи спадкоємцем Київської Русі продовжила її політичні і культурні традиції;

2) ...

3) ...

4) ...

Вставте пропущені слова:

9. Галицько-Волинська держава по формі правління була. . ., найбільшого розквіту досягла в ... роках за часів правління.... Стабільний розвиток Галицько-Волинська держава переживала за спадкоємців Данила Галицького...,..., поступовий занепад Галицько-Волинської держави відбувався в період правління…

Т Е М А 4: ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVIIст. УТВОРЕННЯ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

План

1. Причини, характер, рушійні сили.

2. Основні концепції періодизації національно-визвольної війни.

3. Підготовка повстання.

4. Початковий стан війни (1648 – 1649 рр.) Зборівський мирний договір.

5. Білоцерківський мирний договір.

6. Розбудова української держави. Еволюція поглядів Б.Хмельницького на державотворення.

7. Переяславська Рада. Березневі статті 1654 р.

8. Оцінка договору 1654 р. і Березневих статей.

9. Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики І.Виговського. Гадяцька унія.

10. Гетьманування Юрія Хмельницького.

Ключові терміни та поняття:

Національно-визвольна війна, військо Запорозьке, Гетьманщина.

Опорний конспект

Після Люблінської унії 1569 р. утворилася Річ Посполита, починається доба польського володарювання на українських землях. Польська еліта сформувала доктрину: українські землі – це землі, які раніше належали Польщі, були від неї відірвані,а тепер законно повернуті Польщі. 1572- утворення реєстрового козацтва.Узаеонення Литовським статутом 1588р. кріпосного права, масові втечі селян на Запоріжжя. 1591-1596рр.- повстання селян під проводом К.Косинського та Северина Наливайка . Повстання 20-30-х рр.. 17 ст.- повсюдне покозачення.1625р.-польсько-козацький збройний конфлікт. 1630- козацьке повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила). 1637-1638-козацьке повстання під проводом Павла Павлюка,Якова Острянина, Дмитра Гуні. Ренпресивні дії у відповідь польського сейму.

Причини національно-визвольної війни:

® національний, соціальний, релігійний гніт;

® курс польського уряду на ліквідацію козацтва як стану;

® розвиток національної самосвідомості українців;

® формування на основі козацтва нової української політичної еліти, яка визначила цілі національно-визвольного руху, розробила політичну програму.

Цілі боротьби:

♦ ліквідація польського панування;

♦ ліквідація великого землеволодіння;

♦ ліквідація кріпацтва;

♦ утворення незалежної соборної держави.

Ідея створення держави визрівала поступово: Б.Хмельницький виступав спочатку за створення української автономії у складі Речі Посполитої, а згодом – Української незалежної держави (в лютому 1649 р.)

Періоди розвитку національно-визвольної війни

	1. лютий 1648 р. – червень 1657 рр. 2. червень 1652 р. – серпень 1657 р. 3. вересень 1657 р. – червень 1663 р. 4. липень 1653 р. – червень 1668 р. 5 липень 1658 р. – вересень 1676 рр. (В.В. Світлична. Історія України)

Підготовка повстання:

Þ у лютому 1648 р. Б.Хмельницький був обраний гетьманом;

Þ формування збройних сил;

Þ залучення на бік повсталих реєстрових козаків;

Þ залучення до боротьби широких верств населення;

Þ пошуки союзників. Б.Хмельницький укладає союз з кримським ханством у березні 1648 р.

Б.Хмельницький розпочинає військовий похід

· квітень – травень 1648 р. – козацько-татарське військо розгромило польську армію під Жовтими Водами.

· травень 1648 р. – козаки й татари завдали нищівної поразки польській армії під Корсунем.

· літо 1648 р. – боротьба охопила майже всі українські землі Речі Посполитої. Міщани і селяни, козаки розправляли з панами. На чолі полків стояли Іван Богун, Матвій Гладкий, Мартин Пушкар та інші.

· вересень 1648 р. – відбулася битва поблизу Пилявець.

· жовтень 1648 р. – облога Львова.

· до листопада 1648 р. – козацькі полки і повстанці звільнили увесь західноукраїнський регіон.

· 21 листопада 1648 р. – Б.Хмельницький уклав перемир’я з Яном Казимиром.

Чому було підписано перемир’я?

- Перша думка – Б.Хмельницький на той час ще не думав про відокремлення. Його мета була – автономія України в складі Речі Посполитої.

- Друга – армія Б.Хмельницького понесла великі втрати, зменшилась боєздатність армії.

- З грудня 1648 р. – Б.Хмельницький повертається до Києва, де спілкується з духовенством, козацькою старшиною.

- З лютого 1649 р. – переговори з королівським посольством у Переяславі, де вперше гетьман висловив ідею створення української суверенної держави.

Відновлення війни:

Þ Польща порушує перемир’я і розпочинає війну у травні 1649 р.

Þ

Битви під Збаржем (липень 1649 р.) та Зборовом (серпень 1649 р.) були успішними для повсталих. Але зрада татар змусила Б.Хмельницького піти на переговори.

Зборівська угода

Серпня 1649 р.

		Україна в складі Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств під назвою Військо Запорізьке визнавалася автономією в межах Речі Посполитої;

Шляхта мала право повернутися до маєтків і використовувати працю селян;

Учасникам повстання проголошувалося амністія.

Київський митрополит одержав місце в сеймі;

Реєстрове козацтво становило 40 тис.;

			Зборівська угода не задовольняла ні одну із сторін. Вони готувалися до війни. Польський уряд, прагнучи не допустити зміцнення України, у лютому 1651 р. відновлює війну.

У Г О Д И

У липні 1651 р. під Берестечком ( найбільша битва періоду війни!) українці терплять поразку. Татари зрадили Б.Хмельницького. У липні литовські і польські війська взяли Київ.

28 вересня 1651 р. була укладена Білоцерківська угода:

· територія обмежувалася лише Київським воєводством;

· козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тис. осіб;

· гетьман позбавлявся права закордонних зносин

· шляхта мала право повертатися до своїх маєтків і використовувати працю селян.

Відновлення війни Б.Хмельницьким

Український народ не прийняв тяжкі умови угоди і навесні 1652 р. Б.Хмельницький відновлює війну.

У травні 1652 р.польські війська терплять поразку біля гори Батіг.

Починається відновлення влади гетьмансько-старшинської адміністрації на всій території України.

Розбудова української держави

На українських землях, що опинилася під владою Б.Хмельницького, розпочався процес формування української держави.

Найхарактерніші ознаки української держави

Оскільки державний апарат створювався на зразок установ, що існували в Запорізькій Січі, то держава називалася Українською козацькою державою Військо Запорізьке.

Другий період (1652 – 1657 рр.)

Укладення українсько-російського договору

· Воєнні події 1651-1653 рр. переконали гетьмана і старшину, що без допомоги ззовні перемогти поляків неможливо. У 1653 р. Б.Хмельницький звернувся до російського царя з пропозицією тісного союзу.

· Земський собор у Москві 1653 р. ухвалив: просити царя, щоб він прийняв гетьмана Богдана Хмельницького і Військо Запорізьке «під свою государеву руку задля православної християнської віри й святих Божих церков».

· Відрядження в Україну російського посольства на чолі з боярином Василем Бутурліним.

· 8 (18) січня 1654 р. в Переяславі відбулася загальна військова рада, яка прийняла рішення про перехід України від зверхність царя.

· Прийняття присяги на вірність цареві і опозиція в Києві, на Київщині, у Полтавському, Кропивнянському, Уманському та Брацлавському полках. Українські посли відмовилися присягати російському царю.

· Розроблені, так звані «Просительні статті» у формі петицій до царя у 23 пунктах, які привезли до Москви у березні 1654 р. Військовий суддя Самійло Зарудний і переяславський полковник Павло Тетеря.

· У березні 1654 р. цар ратифікував ці статті, звідки їх назва – «Березневі статті».

Основні положення «Березневих статей»

Þ Україна (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства) переходять під протекторат Росії;

Þ влада в автономії належить гетьману, якого обирає військо і затверджує цар;

Þ чисельність козацького війська – 60 тис. чоловік;

Þ в містах зберігалося право на самоуправління; визнавалася самостійність української православної церкви;

Þ Україна отримала право на зовнішню політику, крім відносин з Польщею і Туреччиною;

Þ передбачалися спільні воєнні дії України і Росії;

Þ збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони;

Оцінка договору 1654 р. і «Березневих статей»

Ø Переяславська угода була формою васальної залежності, за якої сильніша сторона зобов’язувалася захищати слабшу, не втручаючись у її внутрішні справи.

Михайло Грушевський

Ø Автономія України в складі Росії.

Ø Тимчасовий військовий союз України і Росії.

Український історик В.Липинський

Ø Возз’єднання українського та російського народів.

Радянські історики

Ø Договір 1654 р., найімовірніше, передбачав створення під верховенством корони Романових конфедеративного союзу двох держав, спрямованого проти зовнішнього ворога.

Ø «… незважаючи на фразеологію підданства, Богдан Хмельницький фактично був сувереном не лише у внутрішній, але й у зовнішній політиці. Його уряд мав дипломатичні зносини з Росією, Польщею, Туреччиною, Кримським ханством, Швецією, Австрією, Валахією.

І немає вини Богдана в тому, що його наступники на гетьманському престолі не змогли не лише примножити його здобутки, але й зберегти їх».

П.Толочко

Упродовж 1654-1657 рр. Богдан Хмельницький рішуче проводив курс на визволення й об’єднання в соборній Україні всіх українських земель. Після підписання Вільненського перемир’я між Москвою і Варшавою, Богдан Хмельницький намагався проводити незалежну політику і намагався створити нову опозицію для боротьби з Річчю Посполитою в складі Швеції, Семигороду, Молдавії, Волощини, Литви, Бранденбургу, України.

Третій період (1657 – 1663 рр.)

Основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики І.Виговського

Ліквідація спадкового гетьманату

Корсунська рада в 1657 р. ще за життя Богдана Хмельницького обрала його наступником сина Юрія.

В жовтні 1657 р. Старшинська рада обирає гетьманом І.Виговського.

Внутрішня політика І.Виговського (1657-1659 рр.):

Þ підтримував інтереси старшини і шляхти, нехтуючи інтересами козаків, старшин і міщан. Така політика сприяла розвитку опозиційного руху, який очолив Мартин Пушкар і Яків Барабаш;

Þ для боротьби проти опозиції І.Виговський найняв татар, німців;

Þ опозиція заручилась підтримкою Москви;

Þ розпочалася в державі громадянська війна. І.Виговський зумів перемогти повстанців під Полтавою (травень 1658 р.) ціною великих втрат. Загинуло у цьому протистоянні майже 50 тис. українців.

Зовнішня політика:

Þ відновив союз з Кримом і Портою;

Þ переговори з Швецією;

Þ зближення з Річчю Посполитою і підписання у вересні 1658 р. Гадяцького договору.

Умови:

Þ Чернігівське, Київське та Брацлавське воєводства утворювали Руське князівство на чолі з гетьманом і на рівних правах з Польщею, Литвою і Річчю Посполитою;

Þ українська армія нараховувала 30 тис. козаків та 10 найманого війська;

Þ православні віруючі зрівнювалися у правах з католиками;

Þ зберігалися права і привілей козаків;

Þ дозволялося відкрити 2 академії;

Þ договір передбачав відновлення адміністративно-територіального устрою (воєводств), що існували до 1648 р.;

Þ шляхта мала право на землеволодіння в Україні;

Þ руське князівство позбавлялося права на самостійні міжнародні відносини.

Основні напрямки політики Ю.Хмельницького 1659-1663 рр.

· У вересні Військова козацька рада гетьманом обрала Ю.Хмельницького.

· Вдавшись до шантажу, російські воєводи у Переяславі нав’язали Ю.Хмельницькому нові Переяславські договірні статті 1659 р., які обмежили автономію України:

® гетьман позбавлявся права на зовнішню політику;

® гетьман позбавлявся права призначати і звільняти полковників;

® гетьман не мав права виступати в похід без царського дозволу;

® Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархові;

® У Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані мали право розташовуватися російські залоги.

· У 1660 р. Москва і Польща починають війну, в якій вимушені були воювати і козаки на чолі з Юрієм Хмельницьким. В ході війни російські війська зазнали поразки.

· Під тиском пропольськи настроєної старшини Ю.Хмельницький у жовтні 1660 р. підписує з Польщею Слободищенський трактат, відповідно якого Україна знову повертається під владу Речі Посполитої на правах автономії. Найтрагічнішим наслідком Слободищенського трактату став початок територіального розколу України на Правобережну і Лівобережну.

· У 1663 р. Ю.Хмельницький відмовляється від влади і постригається в ченці.

Андрусівський мирний договір

· 30 січня 1667 р. Росія і Польща вкладає Андрусівське перемир’я.

· Україна поділялася на Правобережну і Лівобережну Україну. Лівобережжя входило до Росії, Правобережжя – до Польщі.

· Запоріжжя має бути під владою Польщі і Росії.

· Росії поверталися Смоленськ і Сіверська земля.

Лівобережна і Правобережна Україна 1663-1676 рр.

Ø У 1663 р. на Чорній Раді гетьманом Лівобережної України було обрано І.Брюховецького, який підписав Московські статті, які значно обмежували автономію Лівобережної України.

Ø В 1668-1672 рр. – гетьманом Лівобережжя був Дем’ян Многогрішний – прихильник Росії.

Ø З 1672 – 1687 рр. – гетьманом був Іван Самойлович

Ø У 1663 р. гетьманом Правобережної України було обрано Павла Тетерю. Гетьман Тетеря намагався відвоювати Лівобережну Україну в союзі з Польщею, але зазнав поразки.

Внутрішня і зовнішня політика гетьмана