Складовою частиною якої експозиції історичного музею є зображені пам'ятки?

а) «Дивосвіт Трипілля»;

б) «Прикраси античного Причорномор'я»;

в) «Золоті скарби скіфів»;

г) «Ювелірні шедеври Київської Русі».

89. Шлюбна угода, результатом якої стало посилення польських впливів у Великому князівстві Литовському, зокрема, й визнання католицької релігії державною, була укладена у:

а) Кракові в 1350 р.; б) Крево в 1385 р. ;

в) Вільно в 1410 р.; г) Любліні в 1388 р.

90. Серед литовських станів у ХІV ст. найпоширенішою була (и):

а) язичницькі вірування; б) католицька віра;

в) православна віра; г) уніатство.

91. Який воєвода в 1340 р. очолив повстання проти польського панування у Галичині?

а) Олекса Довбуш;

б) Дмитро Дедько;

в) Устим Кармелюк;

г) Іван Гонта.

92. ВКЛ порівняно легко заволоділо руськими (українськими) землями тому, що:

а) литовці мали велику та добре підготовлену армію;

б) населення колишньої К.Р. було схильне до прийняття іноземного панування;

в) литовці не нав’язували своїх традицій та культури;

г) литовці були носіями більш високої культури і це їм допомогло асимілювати руське населення.

93. Кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського, які узаконили станові привілеї землевласників та визначили правові підстави феодальної експлуатації селянства, відомі під назвою:

а) Литовські статті; б) Литовські устави;

в) Литовські статути; г) Литовські універсали.

94. Документ, який точно визначав розмір земельної площі селянського господарства, – 33 морги (19,5 десятин) на дворище, а також обмежував права переходу селян і встановлював для них перелік феодальних повинностей, називався:

а) привілей Казимира ІV; б) Устава на волоки;

в) ІІ Литовський статут; г) ІІІ Литовський статут.

95. ІІІ Литовський статут був прийнятий:

а) 1529 р.; б) 1557 р.; в) 1566 р.; г) 1588 р.

96. Мовою ділових документів Литовської держави в ХІV – ХV ст. була:

а) литовська мова; б) латинь;

в) польська мова; г) руська мова.

97. Основними соціальними верствами в Україні у ХVІ ст. були:

а) духовенство, князі та бояри, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;

б) духовенство, магнати та шляхта, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;

в) духовенство, магнати та шляхта, феодально залежне селянство, вільні міщани, козаки;

г) князі та бояри, магнати, вільні селяни-общинники, міщани, козаки.

98. Люблінська унія між Королівством польським та Великим князівством Литовським була укладена:

а) у 1385 р.; б) у 1445 р.;

в) у 1569 р.; г) у 1596 р.

99. Результатом Люблінської унії було створення:

а) конфедеративної держави – Речі Посполитої, в якій Польща і Литва зберігали свій суверенітет;

б) федеративної держави – Речі Посполитої, в якій Литва зберігала автономію, власне військо, судочинство;

в) унітарної держави – Речі Посполитої, причому Королівство Польське повністю поглинуло Литву, позбавило її будь-яких ознак суверенітету;

г) української автономії у складі Речі Посполитої.

100. Характерною тенденцією політичного життя у Великому князівстві Литовському наприкінці ХІV – ХV ст. було:

а) поступова втрата автономії удільними князівствами і централізація великокнязівської влади;

б) наростання процесів розпаду єдиної держави на удільні князівства;

в) посилення політичного впливу православної церкви, її ролі у державному житті;

г) зміцнення політичного авторитету Великого князівства Литовського серед країн Західної Європи.

101. Право на самоврядування, що надавалося найбільшим містам називалося:

а) волоське право; б) магдебурзьке право;

в) німецьке право; г) руське право.

102. Першими отримали магдебурзьке право в Україні міста:

а) Галичини; б) Волині; в) Поділля; г) Київщини.

103. Магдебурзьке право – це норми, що регламентували:

а) дії власника міста – магната чи шляхтича;

б) життя християнської церковної общини;

в) життя і діяльність ремісничих цехів у межах міста;

г) життя вільних міських общин і фіксували їхні права та привілеї.