Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору.
З метою оптимізації процесу формування, функціонування та захисту інформаційного простору України виникла необхідність вжити ряд кардинальних заходів, насамперед законодавчого й організаційного характеру.
Законодавчі та нормативно-правові акти у сфері формування ІП України повинні бути основою:
• дотримання прав кожного суб'єкта на участь в інформаційних процесах;
• забезпечення державою захисту суспільства від викривленої та недостовірної інформації, що надходить через засоби масової інформації;
• правового визначення сукупного інформаційного ресурсу як стратегічного ресурсу України;
• захищеності права власності на інформаційні ресурси та інформаційні технології;
• рівноправності всіх форм власності при формуванні інформаційного ринку та проведенні державної антимонопольної політики;
• забезпечення балансу раціонального співвідношення монопольного та конкурентоспроможного в інформаційній сфері;
• відповідальності всіх суб'єктів ІП України за правопорушення під час формування та використання інформаційних ресурсів та технологій;
• узгодження дій та характеру рішень органів державної влади під час формування ІП України та розвитку його інфраструктури;
• забезпечення інформаційної безпеки;
• ефективної інформаційної взаємодії з іншими заінтересованими державами та інтеграції України до світового інформаційного простору.
В Україні діє низка законів, які визначають основні положення інформаційної взаємодії у суспільстві. Але закони не створюють єдиної цілісної законодавчої бази у сфері інформації, інформатизації, формування ІП України та його інфраструктури. Для усунення такого становища доцільним є створення окремого Інформаційного кодексу України.
Удосконалення законодавчої бази має супроводжуватись організаційними заходами, серед яких найбільш чільними є:
- створення потужної державної інформаційно-аналітичної служби з метою постійного і всебічного аналізу даних про стан і діяльність суб'єктів інформаційної системи держави, їх моніторингу, виявлення тенденцій, вироблення рекомендацій, пошук шляхів і розроблення механізмів державного регулювання процесів в ІП України;
- створення в основних регіонах світу об'єднаних кореспондентських пунктів із представників ДІНАУ, провідних загальноукраїнських газет, національних теле- і радіокомпаній для більш повного представлення України в інформаційному потоці світових новин, зміцнення її авторитету в міжнародному співтоваристві;
- сприяння поширенню українських видань та трансляції телевізійних програм для українців, насамперед у сусідніх з нашою державою країнах - Росії, Білорусі, Молдові, Польщі, Румунії, Угорщині, Словаччині, оскільки діяльність української діаспори за кордоном (із використанням їх ЗМІ та науково-дослідних установ) може стати важливим чинником у поширенні інформаційної присутності України в країнах СНД та міжнародному інформаційному просторі;
- створення телевізійного іномовлення України через вітчизняний супутник зв'язку;
- відновлення, а також організація і фінансове забезпечення децентралізованого друкування провідних загальноукраїнських газет у Криму, Донецьку, Луганську, Львові, Харкові, де є відповідна матеріально-технічна база, з метою оперативного доведення інформації державного значення до населення різних регіонів України та створення реєстрів засобів автоматизованої обробки та передачі даних, котрі розробляються, впроваджуються та експлуатуються і мають загальнодержавний характер;
- організація підготовки в одному із вузів України фахівців у галузі інформаційного права;
- забезпечення різнобічної участі України у міжнародних програмах та проектах із різних напрямів інформатизації, інтегрування до світового інформаційного середовища з урахуванням і використанням можливостей, наданих світовими комп'ютерними мережами, для швидшого входження України у світовий інформаційний простір.
Безперечно, усе це має бути підкріплене матеріально-технічним та фінансовим забезпеченням. У контексті заходів, спрямованих на матеріально-технічне та фінансове забезпечення розвитку, використання та захисту національного інформаційного простору України, доцільним є:
- припинення приватизації державних видавництв, книготорговельної мережі, великих друкарень і видавничих комплексів з огляду на їх важливість для здійснення державної політики в галузі інформації;
- максимальне використання для забезпечення функціонування і розвитку державного та муніципального телебачення і радіомовлення за рахунок держбюджету теле- та радіомереж;
- сприяння технічному переоснащенню редакцій газет (особливо міських та районних) шляхом надання пільгових кредитів;
- завершення будівництва другої черги і матеріально-технічне переоснащення апаратно-студійного комплексу Національної телекомпанії України та реконструкція апаратно-студійного комплексу Національної радіокомпанії України;
- здійснення захисту національного виробника інформаційного продукту шляхом звільнення від податку на додану вартість редакцій державних і муніципальних газет, журналів, видавництв, теле- і радіокомпаній. Водночас необхідно підвищити тарифи на виготовлення і розповсюдження газет та журнальної продукції зарубіжних країн, що друкуються на поліграфічній базі України;
- віднесення суб'єктів інформаційної діяльності - редакцій засобів масової інформації, їх кореспондентських пунктів, книжкових видавництв, друкарень - до категорії закладів культури за оплатою орендованих ними приміщень та наданих їм комунальних послуг;
- надання пільгових кредитів державним поліграфічним підприємствам з випуску газетно-журнальної продукції, які мають намір створити власні структури для розповсюдження вітчизняної преси.