Зу «про державну підтримку змі та соціальний захист журналістів».

Цей закон визначає правові, економічні, організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів.

Закон посилює систему правового регулювання в інформаційній сфері дії закону. Описує організацію соціального захисту журналістів та особливості трудових відносин. Закріплює методи контролю за дотримання закону та відповідальність за порушення законодавства цього закону.

ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», які застосовуються до всіх ідеологічного спрямування та політичного.

- Основними формами державної підтримки ЗМІ є фінансово-економічна, податкова, митна, валютна.

- Соціальний захист журналістів включає норми про охорону праці, пенсійне забезпечення, житло, заробітню плату, тощо.

47)ЗУ «ПРО ТЕЛЕБАЧЕННЯ ТА РАДІОМОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ»

Закон регулює відносини, що виникають у сфері телебачення та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаторські умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань. Фіксує структуру національного телебачення та радіомовлення, схему заснування, фінансування та матеріально-технічну базу існування телерадіоорганізацій.

Описує ліцензування мовлення та державну реєстрацію суб’єктів інформаційної діяльності в галузі телебачення та радіомовлення. Формує права та обов’язки телерадіоорганізацій, їх працівників;права та обов’язки телеглядачів та радіослухачів. Закріплює відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення.

ЗУ « ПРО ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ПРЕСУ) В УКРАЇНІ.

Згідно цього закону свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються КУ і відповідно до цього закону означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації.

- Друковані ЗМІ є вільними. Забороняється створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації.

- Держава гарантує економічну самостійність та забезпечує підтримку діяльності друкованих ЗМІ , запобігає зловживанню монопольним становищем на ринку з боку видавців і розповсюджувачів друкованої продукції. Заходи, спрямовані на забезпечення економічної підтримки діяльності друкованих ЗМІ та органи державної влади, які здійснюють цю підтримку, визначаються КМУ.

- Відповідно до цього закону випуск друкованого засобу масової інформації може бути припинено за рішенням засновника або суду.

- Закон гарантує , що той хто порушить свободу діяльності друкованих ЗМІ, має нести відповідальність.

- Із закону можна дізнатись як реєструються друковані ЗМІ та статут редакції.

- У законі йдеться про редколегію та журналіста, друковані ЗМІ його правила та обов’язки. Вихідні дані

- Закон описує функцію друкованих ЗМІ, зокрема їх діяльність та суб’єктів діяльності.

ХАРТІЯ СВОБОДИ ПРЕСИ

Хартія свободи преси прийнята журналістами 34 країн у Лондоні 1987 року.

Свобода преси забезпечує свободу народу, – наголошується у Хартії свободи преси.

1. Будь-яка цензура, пряма чи непряма, неприпустима. У цьо­му зв’язку закони і практика, які обмежують право ЗМІ вільно збира­ти і розповсюджувати відомості, мають бути відмінені, а органи місцевої і центральної влади не повинні втручатися у зміст повідо­млень, які публікуються або передаються, так само як обмежувати доступ до джерел інформації.

2. Незалежні органи преси, теле- і радіомовлення повинні мати можливість вільно з’являтися і функціонувати в усіх країнах.

3. Влада країни не повинна піддавати органи інформації будь-якій економічній чи іншій дискримінації. У країнах, де є урядові орга­ни інформації, незалежній пресі повинен бути наданий такий же вільний доступ до всіх матеріалів і технічних засобів, необхідних для видання друкованої продукції, а також теле- і радіомовлення.

4. Держава не повинна обмежувати доступ до газетного папе­ру, друкарень і систем розповсюдження, каналів зв’язку агентств но­вин, частот і обладнання для теле- і радіомовлення.

5. Засуджуються всі юридичні, технічні та тарифні правила ор­ганів контролю засобів зв'язку, що утруднюють розповсюдження відомостей і обмежують потік інформації.

6. Редактори урядових органів інформації повинні мати право публікувати різні міркування. Це становище повинно бути закріпле­не законом і практикою.

7. Органи преси і мовлення в середині країни повинні мати вільний доступ до внутрішніх служб новин та інформації, а широкий загал повинен користуватися аналогічною свободою отримання за­рубіжних публікацій, теле- і радіопередач.

8. Кордони країни повинні бути відкритими для іноземних журналістів. Запити про отримання віз, пресових посвідчень та інших документів задовольняються у короткий термін. Іноземним журналістам повинна бути надана свобода пересування по країні, доступ до офіційних та неофіційних джерел інформації, а також право вільного ввозу та вивозу всіх необхідних професіональних матеріалів та апаратури.

9. Обмеження та вступ у журналістську діяльність або заняття нею шляхом вимагання ліцензій або інших офіційних свідоцтв повинні бути відмінені.

10. Журналісти, як і всі інші громадяни, повинні користуватися гарантією недоторканності особи і повним захистом з боку закону. Журналісти, які працюють у зонах воєнних дій, вважаються цивільними особами і користуються всіма правами і гарантіями, наданими всьому цивільному населенню.