Практичні завдання. Вправа 1. Продовжте речення:

Вправа 1. Продовжте речення:

План – це довідково-інформаційний документ, у якому...

За терміном виконання плани бувають...

Залежно від кількості за планованих заходів і робіт плани існують...

Зміст плану може подаватися у формі...

Тези – це ...

Тези оформлюються...

Конспект – це довідково-інформаційний документ...

За походженням розрізняють конспекти...

Вимоги до оформлення конспектів такі...

Вправа 2. Напишіть тези (стисло сформульовані основні положення прочитаного чи почутого, тобто наукової статті, лекції, доповіді, які розкривають суть усієї інформації). Для тез потрібно вибрати основні ідеї та положення інформації, розмістивши їх у певній послідовності. Складаючи тези, треба обов’язково вказати:

- прізвище, ім’я та по батькові автора статті, книги;

- заголовок;

- місце і рік видання.

Тези можна скласти шляхом відбору цитат із першоджерела або формулюванням основних положень статті чи розділу книги власними словами.

Вправа 3. Скориставшись словником, випишіть значення слів: вексель, критерій, рекламація, облігація, емблема, біржа.

Вправа 4. Підготуйте план до презентації професії, яку Ви освоюєте, навчаючись в інституті.

Вправа 5. Підготуйте конспект статті: “З історії документів в Україні”. (див. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч.посібник для вищ. та серед. спец. навч. закладів – з-тє вид., переробл. і допов. – К.: А.С.К., 2002. – С.27-30)

Вправа 6. Відредагуйте конспект статті, виправивши граматичні помилки.

Григорія Півторак. Коли ж виникла українська мова / Історія української мови (Хрестоматія). – К. : Либідь, 1996. – С. 270-279.

Нині багато хто покликається на працю польського мовознавця викладача Одесської гімназії у кінці минулого століття Михайла Красуського «Древность малороссийского языка» опубліковану в Одессі у 1880 році ав наш час передруковану в часописі Індо-європа і в перекладі українською мовою - в «Дніпрі» (1991р., №10), у якій автор заявляє про те, що «малоросійська мова не тільки старша від так званої старослов’янської але й від санскриту грецької латинської та інших мов». Подібні твердження часто трапляються і в статтях та монографіях сучасних авторів. Щодо походження сучасної мови ніяких проблем немає: загальновідомо що її започаткував І. Котляревський а основоположником став Т. Шевченко; вони почали писати свої твори народною мовою на основі українських середньонаддніпрянських говірок. До І. Котляревського та Т. Шевченка існувала староукраїнська писемна мова (ХІІІ-ХVІІІ ст.), що сформувалася на основі давньоруських літературних традицій і впливу живого народного мовлення, а давньоруська писемно-літературна мова виникла під безпосереднім впливом старослов’янської (церковнослов’янської) мови запозиченої від балгар разом із прийняттям християнства. Отже цілком зрозуміло що коли ми говоримо про древність української мови і шукаємо її коріння в глибині століть ідеться не про її сучасний літературний варіант а про народне мовлення, тобто про народні діалекти. Історія народно-діалектного мовлення складалася зовсім по-іншому. Воно розвивалося за своїми внутрішніми законами і майже не залежало від державного чи релігійного життя суспільства. Саме в народному мовленні виникли ті специфічні фонетичні граматичні лексичні риси які згодом стали характерними особливостями української мови. Отже дослідити походження української мови – це насамперед з’ясувати послідовність місце і час виникнення окремі українських діалектних рис що поступово склали специфічну мовну систему середньонаддніпрянський варіант якої став основою української літературної мови.

Переглянути «Енеїда» «Кобзар» а церковно-слов’янська? діалекти: пд.-зах. пд.-сх. пн.

Вправа 7. Напишіть тези до запропонованої статті.

У Генуезькій фортеці, що на вершині Кріпосної гори поблизу Судака, швидкоплинний час ніби зупиняє свій біг. Стоячи в тіні величезної зубчастої вежі, подумки переносишся в середньовіччя. Здається, от-от долине з-за високої стіни багатомовний гомін торгового каравану, а у воротах заблищать на яскравому південному сонці обладунки воїна… Укріплення Генуезької фортеці збереглися напрочуд добре: два яруси оборони, чотирнадцять бойових веж висотою до п’ятнадцяти метрів і комплекс Головних воріт, а також Консульський замок, інтегрований у фортифікаційну систему фортеці. Бачила фортеця і правителів Хазарського каганату, і наїзників Золотої Орди, і майстрів Візантії, і торговців Генуї, і грізне воїнство Османської імперії… Знала вона перемоги й поразки: ворожі армії не раз намагались взяти укріплення штурмом, та розбивалися об стіни цитаделі.

Тож невипадково саме Генуезьку фортецю було обрано місцем проведення міжнародного лицарського фестивалю «Генуезький шолом», який цього річ триватиме 5-7, 12-14 та 19-21 серпня. Колоритніших декорацій для реконструкції атмосфери минулих століть годі й шукати! Під мелодійні звуки середньовічної музики святково вбрані дівчата кружляють у танці на імпровізованих «площах» просто неба, на ярмарку юрмиться народ, веселяться діти… Кого тут тільки не зустрінеш: шляхетних лицарів, зброєносців, ченців, заповзятливих купців і навіть (!) самураїв.

Відкриває дійство урочистий парад: першими у «місто» через Головні ворота в’їжджають вершники в сяючих обладунках, за ними йдуть піхотинці: гоп літи, вікінги, яничари, скіфи, конкістадори. Після ходи на глядачів чекає видовищна битва з гарматною канонадою. Традиційно в рамках фестивалю проходять лицарські турніри на різних видах зброї – від ножів до дворучних мечів й алебард. Гості також можуть приєднатися до лицарських забав: постріляти з лука, побитися на колоді чи завітати до Міста майстрів – імпровізованого ярмарку народних промислів. Ковалі, гончарі й ткачі створюють свої вироби просто на очах здивованої публіки. Можна власноруч виліпити чашу з глини, викувати підкову або виготовити прикрасу в крамниці середньовічного ювеліра 0 ваша дама серця неодмінно оцінить такий подарунок!

Вправа 8. Відредагуйте план до дипломної роботи на тему «Лексичні особливості художніх текстів О.Забужко»:

Розділ 1. Загальний огляд публіцистичного і художнього стилів сучасної української літературної мови

1.1. Поняття «стиль»

1.2. Публіцистичний стиль

1.3. Художній стиль

Розділ 2. Стилістично-функціональна диференціація словникового складу сучасної української літературної мови

Розділ 3. Лексичні особливості художніх і публіцистичних текстів Оксани Забужко

3.1.Стилістичне навантаження пасивної лексики

3.2. Використання лексики вузького стилістичного призначення

3.3.Функціональне навантаження іншомовної лексики

3.4.Стилістичне навантаження емоційно-експресивної лексики

Список використаної літератури