Матеріали до практичних занять
Матеріали до заняття № 1
(Методики за матеріалами дослідження Н.М. Дембжицької)
1. «Методика дослідження політичної поведінки особистості»
Анкета дозволяє проаналізувати характер політичної активності або іммобільності особистості, починаючи з дитячих років і до сьогодення, вплив домінуючих факторів на становлення політичних переконань, форми прояву політичної активності на когнітивному рівні (у вигляді інтересу) до політичних подій та дійовому (безпосередній участі в політичному житті суспільства).
1. Із самого раннього дитинства, як себе пам'ятаю, я активно відстоював свої інтереси та права в сімейному оточенні:
| Дуже часто | Майже ніколи |
2. У школі був одним з тих, кого називали «борцем за правду»:
| Дуже часто | Майже ніколи |
3. Мої ідеї і переконання завжди знаходили втілення в справах, що з інтересом сприймалися оточуючими:
| Дуже часто | Майже ніколи |
4. Відчуття можливості панувати та маніпулювати іншими (відкриття «політика» у собі) виявлялося в мені:
а) ще в дошкільні роки;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
б) на початку шкільного навчання;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
в) у підлітковому віці;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
г) у юності;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
д) у даний час;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
5. Найбільшою мірою на формування моїх політичних переконань уплинули:
а) яскраві дитячі враження;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
б) сімейна атмосфера;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
в) спілкування з однолітками;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
г) знання, отримані в школі;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
д) думка значущих знайомих дорослих людей;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
е) телебачення, преса, Інтернет;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
ж) безпосереднє спілкування з політичними діячами;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
з) інші фактори___________________________________
___________________________________________________.
6. Мій інтерес до політики в основному виявляється в:
а) обговоренні політичних реалій життя зі знайомими людьми;
| Дуже часто | Майже ніколи |
б) читанні журнальних, газетних статей на політичні теми;
| Дуже часто | Майже ніколи |
в) перегляді та обговоренні соціально-політичний програм телебачення і радіо;
| Дуже часто | Майже ніколи |
г) вивченні фундаментальних робіт класиків політичної науки та сучасних політологів;
| Дуже часто | Майже ніколи |
д) реальній участі в суспільно-політичній діяльності;
| Дуже часто | Майже ніколи |
7. Моя участь у політичному житті суспільства реалізується в основному у формі:
а) самовираження свого політичного кредо в індивідуальній творчості (вірші, проза, музика, живопис і т .ін.);
| Дуже часто | Майже ніколи |
б) цілеспрямованого впливу на органи влади через написання листів, петицій, прохань і т .ін.
| Дуже часто | Майже ніколи |
в) особистих контактів з політиками та адміністративними службовцями в системі державного управління;
| Дуже часто | Майже ніколи |
г) участі у виборах, референдумах;
| Дуже часто | Майже ніколи |
д) участі в роботі з організації і проведення політичних передвиборних кампаній;
| Дуже часто | Майже ніколи |
е) відвідування політичних зборів і мітингів;
| Дуже часто | Майже ніколи |
ж) участі в демонстраціях, пікетах, страйках;
| Дуже часто | Майже ніколи |
з) участі в діяльності молодіжних суспільно-політичних організацій;
| Дуже часто | Майже ніколи |
и) членства в партійних і державних структурах;
| Дуже часто | Майже ніколи |
к) висування своєї кандидатури на виборах в органи державної влади;
| Дуже часто | Майже ніколи |
л) інше_______.
8. Найбільшою мірою моя участь у політичній діяльності зумовлена:
а) почуттям радості та задоволення від самої приналежності до важливої і значимої справи;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
б) можливістю застосування особистих сил і здібностей;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
в) одержанням матеріальних і соціальних вигід;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
г) престижністю політичної діяльності;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
д) приналежністю до групи однодумців (соціальна захищеність);
| Дуже сильно | Майже ніяк |
е) можливістю збагачення соціальних зв'язків і підвищення особистісного статусу;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
ж) можливістю впливу та маніпулювання людьми у своїх інтересах;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
з) прагненням змінити й удосконалити суспільні відносини, соціальні інститути;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
и) прагненням втілити в реальність свої політичні ідеали та моделі суспільного устрою;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
к) бажанням залишити слід в історії;
| Дуже сильно | Майже ніяк |
л) інше_______.
9. Моя політична діяльність, як мені здається, один з найважливіших аспектів мого сьогоднішнього життя:
| Цілком правильно | Зовсім не вірно |
10. На мій погляд, я вже зараз готовий досягти в політичній діяльності того, чого бажаю:
| Цілком правильно | Зовсім не вірно |
2. Методика дослідження рівня політичного інтересу.
Дослідження рівня політичного інтересу проводиться за анкетою. Під терміном «рівень політичного інтересу» особистості розуміється ступінь притаманності такого способу поведінки, який виражається у її переважній схильності до політичної сфери знання або громадсько-політичного виду діяльності. У дослідженні інтересу до політичного життя застосовується методичний принцип абсолютного судження при загальному полі вибору. Опитувальний лист становить перелік телевізійних передач – каталог індикаторів для пізнавального, політичного, розважального інтересів.
Для введення індикатору сили інтересу (або рівня інтересу) задаються три ситуації вибору:
1. Широкий діапазон вибору, коли респондента просили без обмежень вказати будь-яку кількість телепередач зі списку, які він намагається переглянути, як тільки вони виходять до ефіру.
2. Середній діапазон вибору – респондент обирає лише 6 таких телепередач.
3. Вузький діапазон вибору – респондент обирає три телепередачі зі списку. Сильний інтерес відзначається, коли вибір однієї й тієї ж телепередачі спостерігається в усіх трьох ситуаціях вибору.
Особливістю вибору є те, що досліджуваний порівнює індикатор політичного інтересу (відповідну телепередачу) з усім іншим полем вибору, щоб оцінити його як такий, що цікавить чи не цікавить його.
Обчислення проводиться за наступною моделлю: чим більше обирається індикаторів, які відносяться до даного інтересу та чим частіше один і той же індикатор обирається по усіх ситуаціях вибору, тим вища сума балів. Оскільки список містить 6 індикаторів політичного інтересу із 18, то максимальна оцінка інтересу:
- в першій ситуації – 6 балів;
- у другій ситуації – 6 балів;
- у третій ситуації – 3 бали.
В результаті обчислюється сумарний індекс політичного інтересу за формулою: І = І1/6 + І2/6 + І3/3.
І1 – сума балів за усіма індикаторами політичного інтересу у першій ситуації вибору;
І2 – сума балів за усіма індикаторами політичного інтересу у другій ситуації вибору;
І3 – сума балів за усіма індикаторами політичного інтересу у третій ситуації вибору.
Опитувальний лист для виявлення рівня політичного інтересу
Інструкція:
Нижче представлено перелік телевізійних передач.
Запишіть із цього списку будь-яку кількість номерів тих передач, які Ви намагаєтесь переглянути кожен раз, як вони виходять до ефіру............................ .
1. Запишіть 6 номерів тих передач, які Ви намагаєтесь переглянути кожен раз, як вони виходять до ефіру:....................................................................... .
2. Запишіть 3 номера тих передач, які Ви намагаєтесь переглянути кожен раз, як вони виходять до ефіру......................................................................... .
Індикатори інтересів
| Ряд інтересів | Індикатори інтересу |
| Інтерес до телепередач політичного спрямування | УТН, ТСН, «Подробиці», «Репортер», «Факти», Програма С Шустера «Свобода слова» |
| Інтерес до науково-пізнавальних телепередач | Ток-шоу «Без табу», «Уікенд», «Планета Здоров’я», «Що? Де? Коли?», «Парк автомобільного періоду» |
| Інтерес до розважальних телепередач | Шоу «Золотий гусак», «Біла ворона», Шоу самотнього холостяка, BIZ – TV, «Мамаду», КВВ. |
Матеріали до заняття № 2
Mac – scale [40]
1. Відкривати іншим справжню причину своїх дій потрібно тільки в тому випадку, якщо, це корисно для тебе.
2. Кращий спосіб одержати від людей те, що тобі треба – говорити їм те, що вони хочуть почути.
3. Людина повинна робити що-небудь, тільки якщо вона впевнена, що це морально виправдано, тобто правильно з моральної точки зору.
4. Більшість людей по суті гарні та добрі.
5. Узагалі ж, усі люди гріховні, і якось це обов'язково виявляється.
6. Чесність – краща політика в будь-яких ситуаціях.
7. Не можна виправдувати людину, яка для досягнення особистих цілей бреше іншим.
8. Узагалі ж, люди не хочуть працювати в повну силу без примусу з боку.
9. Краще займати скромне положення і бути чесним, ніж бути впливовим і нечесним.
10. Коли просиш кого-небудь зробити щось для тебе, краще сказати з якої причини це тобі необхідно, ніж придумувати більш вагомі аргументи.
11. Більшість з тих, хто досяг високого положення в суспільстві, є порядними та бездоганними в моральному відношенні людьми.
12. Людина, що цілком довіряє комусь іншому, напрошується на неприємності.
13. Більшість злочинців відрізняється від інших людей в основному тим, що злочинці недостатньо розумні, і тому вони попадаються.
14. Більшість людей – сміливі.
15. Лестити потрібним людям – означає виявляти мудрість.
16. Можна бути людиною гарною у всіх відношеннях.
17. Більшість людей складається з простаків, яких неважко обвести навколо пальця.
18. Для того, хто хоче зробити кар'єру, головне не добре працювати, а вміти обходити формальності та заради досягнення мети не боятися йти на дрібні порушення.
19. Невиліковно хворі люди з їхньої згоди можуть бути убиті.
20. Більшість людей швидше забувають про смерть близьких, ніж про свою власність.
Головними психологічними складовими макіавеллізму як властивості особистості є:
1) переконання суб'єкта в тім, що при спілкуванні з іншими, ними можна та потрібно маніпулювати;
2) навички маніпуляції (здатність переконувати інших, розуміти їхні наміри та причини їхніх учинків).
Інструкція:
«Перед Вами набір тверджень. Кожне твердження являє собою поширену думку й тому не може бути вірним чи невірним. Імовірно, Ви погодитеся з одними твердженнями та не погодитеся з іншими. Уважно прочитайте усі висловлення. Потім відзначте ступінь Вашої згоди чи незгоди з кожною думкою».
Досліджуваний повинен виразити міру своєї згоди з кожним твердженням за шкалою від «Цілком згодний» (7б.) до «Зовсім не згодний» (1б.). При обробці в половині пунктів шкали інвертуються (3, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 14, 16, 17 – здійснюється зворотний рахунок: якщо досліджуваний поставив 1б., то йому приписується 7б., якщо – 2б., те - 6б. і т. ін.).
Високі показники макіавеллізму:
Вони вмілі в спілкуванні, частіше виграють, краще переконують інших, складніше піддаються переконанню. Менш схильні до емоційної залученості в безвідносні до перемоги подробиці та у проблеми інших, до збереження репутації в скрутних обставинах. Їм властива непіддатливість грубому соціальному тиску, що штовхає на вчинки, співробітництво чи зміну настановлень. Тенденція діяти так, як вони вважають за потрібне, забезпечує ефективне використання ними всіх наданих ситуацією ресурсів. Не можна стверджувати, що вони більш ворожі, порочні чи мстиві. Вони задають і контролюють соціальну структуру групи, змішаною за мірою вираженості в її членів макіавеллізму. Їм надають перевагу як партнерам, висувають і визнають лідерами, приписують їм велику переконливість; вони контролюють зміст і атмосферу соціальної взаємодії і її результат.
Показник харизматичного лідера (ПХЛ)
Для розрахунку показника застосовується питання: "Що могло б визначити Вашу позицію при голосуванні на виборах?". Замір здійснюється з використанням такого набору змінних:
"Він один з нас – проста людина".
"Він розуміє турботи людей".
"Він те, що треба".
"Він народжений бути лідером нації".
"Мені підходить його програма".
"Він уміє мислити на перспективу".
"Йому притаманні професіоналізм і компетентність".
"У нього надійна команда".
"Він краще інших знає, що потрібно робити".
"Він людина справи".
"Він здатний переконливо говорити".
"Його відрізняють доброта та людські якості".
"Він новий, не такий, як всі інші".
"У нього приваблива зовнішність".
"Він найменше з зол".
, де
n – число змінних;
П – відсоткова вага кожної із змінних;
100 – умовне число для переходу на індексну вагу;
е – вибірка.
Показник харизматичності лідера розподіляється в інтервалі від 0 (відсутність харизми) до 1 (максимальний рівень харизматичності).
(Журнал Социс. – № 3. – 2003. Д.Т. Ротман и др. "Белорусский вариант харизмы" С. 29-38.).
Матеріали до заняття № 3
Проективна методика "Я і влада"
Інструкція: "На листі паперу простим олівцем намалюйте будь ласка, владу в Україні в образі неіснуючої тварини. Після виконання малюнка на ньому ж домалюйте себе також в образі неіснуючої тварини та підпишіть ці образи: «Влада в Україні», «Я»".
Обробка результатів
1. Аналізуються композиційні особливості малюнків образу «Я» та «Влади в Україні» – взаємозв’язок окремих елементів малюнків (взаємне розташування образів та листі паперу) як символічне вираження сукупного образу взаємовідносин особистості та політичної влади, репрезентованого в свідомості студентів.
2. Аналізуються додаткові графічні деталі з метою розкриття змістового наповнення окремих образів: "Я" і "влади в Україні".
Список груп смислових одиниць малюнків "Я – влада в Україні"
1.Втілення в малюванні міри активності взаємних позицій особистості та влади за фактором "активність-пасивність" і "відчуження, уникнення – співпраця".
Активна позиція
· Співпраця (образи в профіль, один до одного повернуті, позитивні емоції).
· Опозиція (образи в профіль, один до одного повернуті, наявність реакцій погрози або захисту).
· Відкрита агресія (агресивні дії, напад).
Пасивна позиція
· Індиферентне ставлення, ігнорування (відсутність взаємодії, зображення в анфас одного або обох образів, схематичність).
· Покора, позиція жертви (відсутність адекватної реакції на агресію в ситуації "розправи").
· Уникнення, ізоляція, відчуження (незрівняно малі розміри, максимальна схематичність, велика відстань між образами, елементи самоізоляції, захисту).
2.Політична символіка
· Державна (прапор, тризуб, скіпетр, герб, корона, трон, розподіл гілок влади, надписи "Україна", "Народ", "Ющенко", "президент", "Уряд" тощо).
· Національна символіка (вишиванка, козацькі вуса й оселедець (зачіска), булава).
· Ідеологічна (надписи "демократ", "комунізм").
3.Економічна (гроші, "Банк", "супермаркет" тощо).
4.Релігійна (зображення хрестів, кладовища, янгола).
5.Освітянська (книга, олівець, парта).
6.Ділова (портфель, діловий костюм, мобільний телефон).
7.Екстремістська (фашистська свастика, надписи "skinhead", "SS", антисемітська символіка у комбінації зі зброєю)
8.Бандитська (синяк під оком, татуювання, сережки у вусі, каблучки – в одному малюнку або у комбінації, зброя).
Матеріали до заняття № 4
"Політичні конфлікти" (конфлікт між партійними блоками:
ліві, праві, центристи)[7]
Мета заняття: закріплення знань студентів з основних характеристик політичних конфліктів, розвиток у них навичок аналізу та прогнозування конфліктних ситуацій, що можуть виникнути у ході політичних дискусій та формування умінь щодо попередження таких конфліктів.
Учасники гри: блок «лівих»; блок «правих»; блок «центристів»; група експертів.
Ігрова ситуація. На завершальному етапі передвиборчої кампанії лідирують 3 основних партійних блоки: «ліві», «праві» та «центристи». Кожен блок пропонує свою програму виходу з кризи.
Порядок проведення гри
1. Формування делегацій – учасників гри. Студенти за бажанням або вказівкою викладача розбиваються на групи відповідно до політичних блоків. Кожна група обирає лідера.
Кожна група експертів формується зі студентів, що залишилися незадіяними в грі. Експерти спостерігають за ходом гри, відзначають і оцінюють дії учасників гри та психологічну атмосферу взаємодії на різних етапах.
2. Вироблення стратегій учасників. Кожна група (партійний блок) усамітнюється і розробляє свою передвиборчу програму, що складається з 10 пунктів. Час роботи – 15 хвилин.
3. Дискусія. Кожен блок озвучує свою програму, представники інших блоків ставлять питання та висловлюють критичні зауваження за кожним пунктом програми.
4. Корекція стратегій учасників. Обговоривши всі програми, групи розходяться та намагаються знайти компромісне рішення з іншими блоками для створення передвиборчої коаліції.
5. Продовження дискусії. Починається нова дискусія. Якщо в попередніх консультаціях між якимись блоками був знайдений компроміс, то вони під час другої дискусії виступають коаліцією, з єдиними програмою та лідером. Якщо до початку дискусії компромісу знайти не вдалося, то вже в ході дискусії блоки намагаються знайти союзників.
6. Експертна оцінка. Експерти оцінюють виступи ораторів за кількома позиціями, визначеними за взаємною домовленістю, наприклад: тактовність (безтактність); аргументованість (безпідставність); толерантність (нетерпимість до думки інших); мистецтво компромісу (конкуренція та суперництво) тощо.
Переможцем вважається група, яка набрала найбільшу кількість балів. Також визначається лідер і в особистому заліку. За бажанням учасників гри визначається і найбезкомпромісніший чи конфліктний гравець-політик.
7. Аналіз проведеної гри.
- Учасники гри, виходячи з існуючих протиріч і домагань сторін, визначають вид конфлікту.
- Учасники гри разом з педагогом розглядають найбільш успішні способи врегулювання політичних конфліктів, умови їх реалізації.
- Аналіз успішності проведення навчального заняття, оцінювання активних студентів.
Матеріали до заняття № 5
F – scale[2]
1. Слухняність і повага до авторитету – найважливіші чесноти, яким повинні навчатися діти.
2. Ані слабкість, ані труднощі не зупинять нас, якщо в нас вистачає сили волі.
3. Науки виправдують себе, але є багато важливих речей, які людський розум ніколи не зрозуміє.
4. Завжди будуть війни та конфлікти – такі вже люди.
5. Кожна людина повинна твердо вірити в надприродну силу, рішення якої вона не ставить під сумнів.
6. Якщо в когось проблеми чи турботи, то йому краще про це не думати, а зайнятися більш приємними речами.
7. Той, у кого погані манери, дурні звички та погане виховання, навряд чи може очікувати, що він буде прийнятий порядними людьми.
8. Що більш за все потрібно молоді, так це сувора дисципліна, тверда рішучість і воля працювати та боротися заради родини і Батьківщини.
9. У деяких людей уроджене прагнення котитися вниз.
10. Сьогодні, коли так багато різних людей постійно знаходиться в дорозі, і один з одним зустрічається, потрібно особливо ретельно захищатися від інфекцій і хвороб.
11. Той, хто ображає нашу честь, у будь-якому випадку повинен бути покараний.
12. У молодих людей бувають часом бунтарські ідеї, але коли вони дорослішають, вони повинні це перебороти та заспокоїтися.
13. Що, насамперед, потрібно цій країні більше, ніж закони та програми, так це самовіддані вожді, яким народ може довіряти.
14. Сексуальні злочини – такі, як зґвалтування та насильство над дітьми – заслуговують більшого, ніж в'язниця; таких злочинців потрібно прилюдно бити батогом чи карати ще суворіше.
15. Людей можна підрозділити на два класи: слабких і сильних.
16. Мабуть немає нічого більш підлого, ніж людина, яка не відчуває велику любов, подяку та повагу до своїх батьків.
17. Імовірно, одного разу з'ясується, що астрологія в змозі багато що пояснити.
18. Сьогодні люди все більше втручаються в особисті справи інших, які мають залишатися справами приватними.
19. Війнам і соціальним хвилюванням, імовірно, один раз покладе кінець землетрус чи повінь, що знищить світ.
20. Більшість наших суспільних проблем було б вирішено, якщо б ми позбулися від асоціальних елементів, ґвалтівників і недоумкуватих.
21. Сексуальна розбещеність древніх греків і римлян – дитячі витівки в порівнянні з тим, що в нас діється сьогодні, навіть у тих колах, де цього найменше варто очікувати.
22. Якщо люди будуть менше говорити і більше працювати, в усіх нас краще підуть справи.
23. Більшість людей не усвідомлюють, якою мірою наше життя визначається таємно виношуваними змовами.
24. Гомосексуалісти нічим не краще, ніж інші злочинці, і повинні суворо каратися.
25. Бізнесмен і фабрикант набагато важливіші для суспільства, ніж діяч мистецтв і професор.
26. Жодна здорова нормальна порядна людина не здатна навіть подумати про те, щоб образити близького друга чи родича.
27. Довірливість обертається неповагою.
28. Важливі уроки для себе завжди приходиться сплачувати стражданнями.