Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
1. Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації – караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Невиконання службовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради України чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації – караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Об'єктом злочину є нормальна діяльність та авторитет народних депутатів України, депутатів місцевих рад та комітетів Верховної Ради України або тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України.
Об'єктивна сторона злочину може мати вияв у трьох діяннях: 1) невиконанні службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради (ч. 1) та комітетів Верховної Ради України або тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України (ч. 2); 2) створенні штучних перешкод у їх роботі; 3) наданні завідомо неправдивої (ч. 1) або недостовірної (ч. 2) інформації.
Статус народного депутата України дозволяє йому звертатись із депутатським запитом або депутатським зверненням, безперешкодно відвідувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування, всі підприємства, установи та організації, розташовані на території України, порушувати питання про необхідність проведення перевірок додержання законів, вимагати негайно припинити порушення прав, свобод і інтересів людини і громадянина, одержувати інформацію з питань, пов'язаних із здійсненням ним депутатських повноважень, від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, які зобов'язані надати йому таку інформацію, тощо.
Усі службові особи, до яких звертаються депутата всіх рівнів від свого імені, а також від імені комітетів Верховної Ради України та її тимчасових слідчих комісій із законними вимогами про надання певної інформації, усунення порушень законності, надання можливості проведення перевірки стану дотримання законодавства тощо, зобов'язані виконати пред'явлені вимоги депутатів та сприяти їх державній діяльності.
Під невиконанням службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради (ч. 1), комітету Верховної Ради України, тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (ч. 2) треба розуміти ігнорування пред'явлених вимог або таке їх виконання, яке або зовсім не дає можливості вирішити проблему (питання) або не дає можливості вирішити її в повному обсязі. Наприклад, незважаючи на вимогу народного депутата України негайно припинити порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, службова особа, до якої вимога звернена, нічого не робить для припинення вказаних порушень.
Під створенням штучних перешкод у роботі треба розуміти ненадання можливості народному депутатові України, депутатові місцевої ради виконувати свої службові обов'язки або створення таких умов для його роботи, за яких він не зможе домогтися позитивних результатів: здійснити контрольну перевірку дотримання законів на певному підприємстві; залучити до участі у розгляді пропозицій, заяв і скарг, що надійшли на його ім'я, службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій; виступити з питань його депутатської діяльності у друкованих засобах масової інформації; зустрітися з виборцями тощо. Створення штучних перешкод може проявитися, наприклад, у неповідомленні народному депутатові про час і місце розгляду його звернення, на розгляді якого той хоче бути присутнім, про що заздалегідь повідомив відповідну службову особу; розпорядженні не пропускати народного депутата на підприємство для перевірки додержання на ньому законності; відмові у наданні приміщення для планової зустрічі з народним депутатом; безпідставній відмові забезпечити народного депутата консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності тощо.
Під наданням неправдивої або недостовірної інформації треба розуміти пересилання її поштою, через посильних, телефонограмою, телеграфом, за допомогою комп'ютерних інформаційних мереж, оголошення її під час виступу на офіційному засіданні відповідного органу, персональне вручення документа з такою інформацією адресатові і т. ін.
Така інформація може бути предметом злочину лише тоді, коли вона надається відповідною особою й офіційно. Вона може стосуватися результатів розгляду депутатського запиту, депутатського звернення, повідомлень про усунення порушень законності на відповідному підприємстві, про відсутність екологічної небезпеки, про здійснення заходів щодо усунення причин розповсюдження епізоотії тощо.
Злочин вважається закінченим з моменту: а) закінчення визначеного законом чи іншим документом строку виконання законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, комітету або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України; б) створення штучної перешкоди у їх роботі; в) отримання адресатом неправдивої або недостовірної інформації (листа, пакета, телеграми, телефонограми, ознайомлення з інформацією через комп'ютерну мережу, заслуховування офіційного повідомлення на раді, засіданні комітету, комісії тощо). Відправлення зазначеної інформації поштою чи іншим способом, коли вона ще не дійшла до адресата, є замахом на вчинення розглядуваного злочину.
Суб'єктом злочину може бути лише службова особа, до якої була звернена законна вимога народного депутата, депутата місцевої ради (ч. 1) або вимога комітету чи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.