Наголошування прикметників

Потрібно запам'ятати:

1. У прикметниках, утворених від префіксальних дієслів за

і.... >могою суфікса -н-, наголос падає на закінчення: доповід-

ііші, відправний, приставний, а також питний.

2. У присвійних прикметниках, утворених від іменників
І підміни, наголос на останньому складі: дочка, сестра, у фор­
мі чоловічого роду наголошується суфікс: доччин, сестрин, вдо­
вин, кумин, а у формах жіночого та середнього — закінчення:
доччина, доччине, сестрине.

в, Слід запам'ятати наголос у словах, які часто вимовля-Ютіїся помилково: валовий, оптовий, господарський, титуль­нії її, урочистий, черговий, новий, корисний, цілий, громадсь-ниіі, порядковий тощо.

Наголошування числівників

1. У числівниках від 11 до 19 наголошується склад на: ініітадцять, чотирнадцять, шістнадцять, вісімнадцять.

94

95

2. Відмінюючи числівник один,ставлять наголос на остан­ній склад: одного, одному, одним, на одному. Якщо слово вхо­дить до складу стійких сполук і має форму непрямих відмінків, наголос переміщується на перший склад: всі до одного, один до одного, ні одного, один за одного, один з одним.

3. Відмінювання числівників від 11 до 19 у паралельних формах має неоднаковий наголос, порівняймо: одинадцяти (оди надцятьох), сімнадцяти (сімнадцятьом).

4. У числівниках від 50 до 80 у непрямих відмінках наголо­шується останній склад: п'ятдесяти (п'ятдесятьом), вісімде­сяти (вісімдесятьох).

5. У збірних числівниках двоє — десятеро, а також двад цятеро наголошується у Н. в. перший склад основи, у числів­никах одинадцятеро — дев'ятнадцятеро наголошується ком­понент на.

Наголошування займенників

1. У формах Р. і Зн. в. займенники мають наголос на кінце­вому складі: мене, тебе, його, мого, свого, кого, чого, цього, того, всього. Якщо ці форми уживаються із прийменниками, наголос переходить на перший склад: до мене, до нього, у мого.

2. Означальний займенник самий (сама, саме, самі) залежно від змісту може наголошуватися по-різному. Наголос на першо­му складі самий він має тоді, коли: 1) вживається для підкрес­лення точно визначеного якогось просторового або часового поняття: до самого ранку, до самої осені, до самого дому; 2) у сполученні із вказівним займенником той для позначення тото­жності: той самий, та сама, те саме, ті самі. В інших зна­ченнях займенник самий має наголос на закінченні.

3. Заперечні займенники ніхто, ніщо у непрямих відмінках, залежно від значення, мають подвійний наголос. В інфінітивних реченнях, коли займенник заперечує можливість здійснення дії за браком суб'єкта або об'єкта, наголос падає на префікс: нічого робити, нікому допомогти, ні з ким порозмовляти. В іншому значенні займенника наголос зберігається на корені.

4. Неозначені займенники мають наголос на частці: хто небудь, що-небудь, який-небудь, абихто, абищо.

Наголошування дієслів

1. У дієсловах з наголошеним інфінітивним суфіксом -ти, на зразок: везти, нести, вести та ін., в усіх формах наголо­шується голосний кінцевого складу: веду, веде, ведемо, веде те, ведуть, вела, вело, вели.

Наголошування на зразок веземо, несемо не є літератур­нії) нормою.

2. Безпрефіксні дієслова, в яких наголос падає на суфікс, у І тобі однини теперішнього часу мають наголошене закінчен­ії, а в інших особах — корінь: ходити — ходжу, ходиш, ічпііііь; носити — ношу, носиш, носить; писати — пишу, шиєш, пише.

.'і. Префіксальні дієслова в усіх формах мають наголос на корені: переходити — переходжу, переходиш, переходить, Переходять; переносити — переношу, переносиш, переносить, Щн'посять.

Фразовий наголос

Значення наголосу, яке виходить за межі слова, виявляєть-• Я і.іісож у кількох аспектах:

а) граматичному, коли з ним пов'язується синтаксична
Організація речення. Напр., у реченні Славний коваль, якщо
виділити перше слово, то воно стане присудком, а не означенням;

б) логічному, коли наголос виступає засобом логічної ор-
і .ни нації змісту речення. Він виділяє, увиразнює логічний центр
иис.'іовлювання, надає окремому слову більшої смислової ваги.
Перенесення логічного наголосу на інше слово істотно змінює
(Міст висловлювання. Це підкреслював К.С.Станіславський, наводя­
чи приклад з п'яти слів, де перенесення наголосу на кожне зі
сліп суттєво видозмінює зміст речення. Напр.: Я до вас при­
йдусьогодні ввечері. З таким явищем часто зустрічаємося у
жииому мовленні;

и) стилістичному, де правильність і умотивованість на-Гшіошсння слів пов'язується з естетичною оцінкою⁴⁰.

Фразовий наголос не тотожний логічному. Відмінність на-і имперед полягає в тому, що фразовий наголос — елемент мови, • югічний — мовлення. Перший керується законами граматич­ної логіки, а другий — логіки стилістичної, тобто залежить від с итуації мовлення, адже логічний наголос — це довільне виді-Іі пня одного з елементів фрази з метою його семантичного по-і імення, це наголос, який мовець вільно переміщає з одного ■ нта на інше, надаючи йому смислової ваги.

І Іаголошення слів може бути:

/ висотним — коли потрібне слово виділяється більш висо­
ким або нижчим тоном порівняно з тоном ненаголошених слів у
І".... пні;

⁴⁰ Кучеренко Н.М. Про аспекти значимості наголосу // Укр.
М... .шавство. - 1979. - № 7. - С. 99-102.

96

97

/ темповим — коли наголошене слово промовляється пові­льніше або швидше від інших слів у фразі;

/ силовим — коли наголошення здійснюється вольовим під­кресленням провідного за змістом слова;

/ паузовим — коли слово наголошується за допомогою паузи⁴¹.

Основні випадки фразового наголошування:

1. У фразі виділяємо підмет і присудок: Суд відбувся.

2. Протиставлення і зіставлення: Страждаю, мучусь і живу, страждаю, мучусь, каюсь, а живу(Л.Костенко).

3. Нове поняття (стрижень інформації): Вибори закінчилися.

4. Останнє слово багатослівного поняття: Капітан третього рангу з шифрувального відділу.

5. Слова у формі порівняння: Життя — мов нива гомінка.

6. Слова, що мають прихований зміст: Чи знаєте ви усю правду!

Вправа 22. У поданій промові прокурора застосуйте різні види наголо­
шування слів: висотне, темпове, силове і паузове, позначивши їх (висотне
=======, темпове - — - — -_, силове____________ , паузове """""'.. ""). Об­
ґрунтуйте свої міркування. Прочитайте текст вголос відповідно до вказаних
позначок.

ПРОМОВА ПРОКУРОРА У КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ СІ.МЕЛЬНИКА

Завершується розгляд складної кримінальної справи щодо обвинувачення підсудного Сергія Мельника у вчиненні умис­ного вбивства громадянки Лелюк Тетяни за обтяжливих об­ставин. Трагедія цієї справи подвійна: по-перше, обірвалося життя молодої жінки, матері двох малолітніх діток, дочки сивих немолодих батьків, коханої дружини Ігоря Степанови­ча Лелюка; по-друге, органи попереднього слідства звинува­чують у вчиненні цього найнебезпечнішого злочину молоду людину, Мельника Сергія Івановича, який також має сім'ю, батьків, добру репутацію на роботі, за місцем проживання, і він заперечує свою причетність до цього злочину. Ще на по­чатку XVII ст. французький письменник Жан-Жак Руссо писав: "Тисяча шляхів веде до помилки, а до істини — тіль ки один".

Сьогодні у мене складне завдання — допомогти суду знайти істину. Вона одна у справі: або підсудний Мельник винний у

⁴¹ Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990. — С. 196-197.

ИЧііиенні умисного вбивства гр. Лелюк за обтяжливих обста-нііп, або невинний. Вийти на шлях істини мені допоможе ретель­ний аналіз доказів, зібраних на попередньому і судовому слід-

І ІІ.ІХ.

<)|нани попереднього слідства звинувачують Сергія Мель-

.... .і у вчиненні умисного вбивства гр. Тетяни Лелюк біля її

пу шику № 4 на вул.Рівненській 22 лютого 1996 року близько '0 і години за таких обставин:

Мельник зустрів Лелюк і запропонував вступити з ним у
Статевий зв'язок. Лелюк відмовила. Тоді Мельник підняв із
им'їі камінь і наніс удар потерпілій з метою подолати її опір.
І • > пі Лелюк знепритомніла, він відтягнув її на город біля буди­
нку № 6, зґвалтував її двічі, а потім, з метою приховати вчине-
.... і злочин, убив⁴².

II її рава 23. Пригадайте правила наголошування складних слів з іншомо-ІИІИ пі компонентами. Поставте наголос у наведених словах.

Кінематограф, стенограф, спектрограф, хронограф, калі­граф, поліграф, телеграф, барометр, гальванометр, манометр, термометр, хронометр, гекзаметр, діаметр, периметр, дециметр, Міліметр, кубометр, сантиметр, вольтметр.

Нправа 24. Поставте наголос у наведених прізвищах. Свій вибір ні.

І «.іран, Богдан, Бойко, Бондар, Бондаренко, Войтко, Вов-і. ні 11, Иіктюк, Гавриленко, Гаврась, Глушко, Дмитрук, Дмит-і" ніш, Жовтанецький, Зубрицький, Кінах, Костенко, Костюк, І три пси ко, Лисько, Назар, Онопрієнко, Онишко, Ощипко, ІІпрук, ІІилипенко, Пилип'юк, Ривак, Ракоїд, Рибчинський, іііілсііко, Сатановський, Тимофіїв, Тимошенко, Тимчук, •І', тремко, Яцьків, Яценко.

п п р.і на 25. Як зміниться значення слова зі зміною наголосу?

Насідання — засідання, замір — замір, запал — запал, її вигода, розвідник — розвідник, об'єднання — об'єд-іі)і, ре'мінь — ремінь, розпал — розпал.

Пи|..иі.і 26. Користуючись словником, поставте наголоси у поданих словах.

Абичий, абияк, адресний, вершковий, відправлення, гурто-ОКі дерматологічний, дипломатія, дослідження, дрова, зав-

" Ціп. за: Молдаван В.В. Судова риторика. — К., 1998. — С. 205.

98

дання, змагання, затримання, інженерія, католицький, комбай­нер, кулінар, кулінарія, кропива, меблевий, навчання, ненависть.

Вправа 27.Читаючи вголос текст, прокоментуйте у ньому особливості фразового наголосу.

Застосувавши обманний трюк, хлопці увірвалися в кварти­ру сім'ї X. Одразу почали вимагати в господаря і його дружини гроші та ювелірні вироби. Але подружжя виявилося не з полох­ливого десятка. Чоловік схопив швабру, що стояла неподалік, й огрів нею одного грабіжника. А жінка, яка колись займалася дзюдо, завченим прийомом повалила на підлогу другого "гаст­ролера". Почувши метушню і крики в передпокої, з кімнати вибіг зять з газовим пістолетом у руці, а з кухні — дочка, яка відразу викликала телефоном міліцію. Про всяк випадок метка молодичка взяла кухонну сокирку і стала на чати біля знешко­джених грабіжників...

Коли приїхали міліціонери, сім'я здала обох злодіїв "із скру­ченими руками". Єдине, що на прощання змогли вимовити при­голомшені "гості", це щось на зразок: "Почекайте, ми вам ще покажемо".