Навчальна і виробнича практика студентів

Практика студентів є обов'язковою складовою частиною з процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах і проводиться на відповідним чином оснащених базах практики вищих навчальних закладів, а на сучасних підприємствах і в організаціях різних галу­зей господарства, освіти, охорони здоров'я, культури торгівлі і державного управління. Згідно з навчальними планами вищих навчальних закладів терміни фахової практики становлять 20-25% всього навчального часу. Організація практичної підготовки студентів регламен­тується Положеннями про проведення практики студен­тів вищих навчальних закладів.

Відповідальність за організацію і здійснення практич­ної підготовки студентів покладено безпосередньо на керівників вищих навчальних закладів. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практики забезпе­чують відповідні кафедри (предметні або циклові комісії). Загальну організацію практики студентів і контроль за її проведенням здійснює керівник практики. До керівництва практикою залучають також досвідчених викладачів і спе­ціалістів з певного фаху, які працюють в організації, де проходить практика.

Важливим питанням у практичній підготовці майбут­ніх фахівців є забезпечення її неперервності і послідов­ності в набутті необхідного обсягу практичних знань, умінь та навичок відповідно до різних кваліфікаційних рівнів: бакалавр – магістр.

У вищих навчальних закладах студенти проходять навчальну, навчально-виробничу і виробничу практику. Навчальна практика має своєю метою поглибити і за­кріпити теоретичні знання студентів, виробити навички практичної і дослідницької роботи, ознайомити із сучас­ним обладнанням, її проводять на молодших курсах, як правило, в майстернях, лабораторіях, на різних на­вчальних полігонах, в навчально-дослідних господар­ствах, у клініках та інших навчально-допоміжних підрозділах вищих навчальних закладів. Форми проведен­ня навчальної практики можуть бути різними: екскурсія на підприємство чи в установу, самостійне вивчення їх діяльності шляхом спостереження чи бесід з працівни­ками, практична робота на виробництві на робочому міс­ці тощо.

Навчальна-виробнича практика має своїм завданням ознайомити студента з його майбутньою спеціальністю шляхом виконання обов'язків дублера, помічника фахів­ця. Це дає змогу глибше проникнути у зміст і технології майбутньої професійної діяльності.

Виробничу практику проходять студенти старших курсів. У процесі цієї практики вони виконують за спеціальністю весь цикл основних робіт, перебуваючи на робочих місцях, вивчаючи значну за обсягом ділянку ви­робництва і набуваючи навичок організування, управ­ління і контролю. Під час переддипломної практики сту­денти готують матеріали до дипломного проекту або дипломної роботи.

З метою глибшого ознайомлення практикантів з ви­робництвом організовують екскурсії на підприємство чи в установу, які завершуються узагальнюючими бесідами з керівниками. Під час виробничої практики спеціалісти-виробничники читають лекції з питань, які стосуються специфіки виду виробництва і нових досягнень техніки, а також з питань економіки організації і управління на ос­нові досвіду підприємства.

Керівництво за місцем виробничої практики поклада­ється па кваліфікованих спеціалістів виробництва. Викла­дачі, призначені керівниками виробничої практики, за­здалегідь складають і узгоджують її програму з керівника­ми виробництва, при цьому звертаючи особливу увагу на графік руху практикантів на робочих місцях відповідно до вимог програми.

По закінченні виробничої практики студенти склада­ють і здають звіти про виконання програми практики. До звіту додають різноманітні технічні матеріали: ри­сунки, креслення, фотографії, схеми, таблиці, зразки матеріалів, виробів тощо. Керівник виробничої практи­ки перевіряє звіт, після чого практикант складає залік, найчастіше у формі захисту звіту в комісії за місцем практики або у вищому навчальному закладі. Залік оці­нюється за чотирибальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно), при цьому враховується ха­рактеристика і оцінка роботи студента керівником прак­тики від підприємства. У разі незадовільної оцінки ви­робничої практики призначається повторне її прохо­дження в індивідуальному порядку.

Усі види практики починаються настановчими кон­ференціями, на яких відповідальний за практику викладач і представники кафедр роз'яснюють студентам завдання практики, графік і об'єкти її проведення, розподіл ними груп студентів і закріплення консультантів-представників кафедр і виробництва. Завершується виробнича практика також конференцією, на якій студенти обмінюються досвідом. Керівники практики, пред­ставники кафедр і виробництва вказують на шляху вдосконалення її проходження і професійної підготовки студентів.