Садівництво, городництво і бджільництво

1) Розміри і розміщення городів. Які культури вирощувались і вирощуються ? Знаряддя праці. Способи обробки городів, збирання врожаю. Способи збереження продуктів. Ритуальні дії та вірування.

2) Які дерева і кущі найчастіше висаджували і висаджують (фруктові, декоративні), які квіти на квітниках, де вони розміщувались(у садибі, в полі)? Які дерева, кущі, квіти висаджують

3) Агрономічні знання.

4) Знаряддя бджільництва. Інвентар, способи обходження з бджолами. Вірування, ритуали.

5) Запишіть вірування, ритуали, пов’язані з садівництвом, городництвом та бджільництвом.

6) Запишіть перекази про місцевих селекціонерів, помологів (садівників), бджолярів.

Рибальство

1) Описати знаряддя та снасті, способи їх виготовлення. Зробити замальовки.

2) Прийоми лову риби.

3) Способи переробки риби, приготування рибних страв.

4) Записати рибальські оповідання, вірування, молитви, ворожіння.

5) Наявність річки (назва), ставка (назва, коли загачено річку).

6) Яка риба ловиться в річці, ставку ?

Мисливство

1) Знаряддя мисливства, прийоми їх використання та виготовлення.

2) Полювання на яких звірів, птахів переважало в даній місцевості.

3) Мисливський фольклор, вірування, ворожіння.

4) Мисливське обладнання, способи пересування. Використання собак, інших тварин у мисливстві. Тимчасові мисливські будівлі.

5) Засоби транспортування впольованої здобичі.

Промисли

1) Які промисли розповсюджені в даній місцевості.

2) Обробка волокна:

а) які використовували рослини, скільки і де сіяли, способи і знаряддя обробітку;

б) одиниці виміру.

3) Ткацтво. Знаряддя для обробки вовни. Плетіння.

4) Деревообробні ремесла. Техніки, знаряддя.

5) Лимарство, кушнірство. Знаряддя для обробки шкіри і рогу.

6) Ковальство. Знаряддя для обробки металів.

7) Гончарство. Лозоплетіння. Плетиво із соломи.

8) Назвіть місцеві династії гончарів, столярів, слюсарів, теслів, ковалів тощо.

9) Які артілі існували в минулому ? Чи об’єднуються ремісники тепер?

Житло і подвір’я

1) Типи житла.

2) Допоміжні господарські будівлі, які будувалися в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.:

а) у бідняків;

б) у середняків;

в) у заможних селян.

Технологія будівництва. Загальний вигляд ззовні та зсередини.

3) Розмір і форма селянського двору, назви окремих його частин, їх призначення (опис подавати у тій же послідовності).

4) Описати тік.

5) Огорожа: матеріал і техніка виконання.

6) Надати детальний опис житла.

7) Які дерева висаджували на подвір’ї, за садибою?

8) Описати господарське і кухонне начиння.

9) Описати звичаї, пов’язані з будівництвом житла.

10) Замалюйте зразки саморобних меблів, скрині, мереживні деталі інтер’єру.

Одяг

1) Який одяг (буденний і святковий) носили чоловіки на початку ХХ ст. ?

2) Який одяг (буденний і святковий) носили жінки на початку ХХ ст. ? Описати сучасний одяг відповідно до пір року: буденний, святковий, чоловічий, жіночий, дитячий, молодіжний і людей похилого віку.

3) З чого і яке виготовляли домоткане полотно ? Взуття, головні убори, верхній одяг, жіночі сорочки. Способи обробки шкіри.

4) Хто шив одяг ? Скільки було кравців, шевців, кушнірів тощо у селі (на поч. ХХ ст., в 20-і, 30-і, 40-і, 50-і рр.) ?

5) З якого часу почали носити міський одяг (вказати приблизно роки і хто саме: молоді чи старі, чоловіки чи жінки) ? Назвати елементи одягу та описати їх.

6) Дитячий одяг та взуття.

7) Жіночі та чоловічі прикраси (на початку ХХ століття, в 20-40-і роки, після війни). Зробити замальовки прикрас. Скільки приблизно коштували (перевести на натуральну оплату – збіжжям, худобою) ?

8) Весільний одяг:

а) одяг молодої та молодого. Описати або зробити замальовки весільного одягу;

б) одяг дружок і дружків;

в) одяг батьків, свашок та сватів;

г) хто одягав молоду.

При описі враховувати пори року і майновий стан.

9) Одяг небіжчиків:

а) чоловічий;

б) жіночий;

в) дитячий;

г) ритуальне призначення окремих частин одягу;

д) які прикраси додавали;

е) які речі клали в домовину;

Описати ритуал, пов’язаний з підготовкою до поховання та захороненням небіжчика.

10) Одяг і обрядовість:

а) який одяг одягали у відповідності до свят (окремо: жінки, чоловіки, парубки, дівчата, діти);

б) яке ритуальне призначення тієї чи іншої частини одягу (вказати роки)

11) Стрижки:

а) дитяча стрижка хлопців; як стригли, з якого по який час;

б) чи були якісь ритуальні дії під час першої стрижки; описати обряд “пострижин”;

в) коли дівчата починали відпускати довге волосся; чи були при цьому якісь ритуальні дії; хто заплітав першу косу;

г) прикраси;

д) чоловіча зачіска; парубоцька зачіска; дівоча і жіноча зачіски (вказати роки).

12) Записати перекази, пісні, загадки, прислів’я про одяг. Якою була вартість того чи іншого одягу (вказати роки, ціни можна перевести на натуральну оплату) ?

13) Який святковий і робочий одяг носять зараз ( згідно сезонів )?

14) Описати фотографії людей у тому чи іншому одязі.

15) Способи умивання, купання.

16) Способи чищення, прання, прасування та ремонту одягу.

Їжа

1) Скільки разів їли (сніданок, обід, вечеря, підвечірок тощо) у буденний та святковий день, в окремі пори року ?

2) Який посуд використовували під час їжі (описати миски, ложки, горщики, де і з якого матеріалу виготовлялися, чи поділявся посуд на святковий і буденний, чи зберігся дерев’яний посуд) ? Назвіть місцеві назви посуду.

3) Описати процес їжі. Хто подавав ? Як розміщувалась за столом родина ? Хто починав їсти першим ? Ритуали перед і після їжі. Чи їли з однієї миски ? Чи пили з однієї склянки ? Яким індивідуальним посудом користувалися члени родини ?

4) Що їли взимку, навесні, влітку, восени ?

5) Які страви і печива споживали під час кожного окремо календарного свята ?

6) Які страви споживали на хрестинах, весіллі, проводах в армію, похоронах, під час спільних робіт ? Черговість подавання страв до столу.

7) Коли їли яйця ? Молоко ? Продавали чи обмінювалися продуктами харчування ? Якщо так, то якими саме ?

8) Перерахувати:

а) що випікали;

б) які страви готували;

в) з овочів;

г) із зернових;

д) з картоплі;

е) з молока.

9) Коли випікали хліб (періодичність) ? Скільки хлібин ?

10) Скільки залишали зерна на рік на одного члена родини (окремо жита, пшениці, ячменю) ? Картоплі та іншої городини ?

11) Скільки було худоби (корів, овець, свиней, кіз) ? Птиці (курей, гусей, качок) ? В багатій та середній родинах ?

12) Які страви споживала сім’я під час польових робіт ?

13) Дитяча їжа відповідно віку дитини.

14) Опишіть великодній кошик. Які страви готували на святий вечір ?

15) Табу на окремі продукти харчування під час релігійного посту.

16) Скільки солили на сім’ю капусти, огірків ? Які ще овочі заготовляли на зиму ?

17) Які рослини вживались у їжу під час голоду ?

18) Як готували страву у печі (спосіб приготування у буденний день, перед святом) ?

19) Дитячі ласощі.

20) Хто брав участь у приготуванні їжі ?

21) Скільки було у селі млинів, олійниць, молотарок, винокурень ?

22) Алкогольні і безалкогольні напої. Спосіб приготування. Коли вживали ? Порядок подавання.

23) Вирощування тютюну або купівля (ціни). Знаряддя для обробки, зберігання, користування. Які рослини використовували для паління замість тютюну ?

24) Пісні, перекази, легенди, загадки, прислів’я, вірші, скоромовки про їжу, окремі страви тощо.

25) Способи лікування при переїданні, надмірній випивці.

26) Чи готувалась окремо їжа для хворого члена сім’ї.

27) Записати рецепти страв, печива (хліба, паски, калачів).

Розділ ІІІ

Соціо-нормативна культура

Громадський побут

1) Які форми організаційної діяльності громад існували на початку ХХ ст.

2) Виборні місцеві органи управління.

3) Хто представляв родину у громаді ?

4) Як проходили вибори ? Хто міг бути обраним ?

5) Адміністративний поділ населеного пункту.

6) Громадські обов’язки в справі охорони, санітарного стану, підтримки громадського порядку, боротьби зі стихійним лихом (пожежа, повінь тощо).

7) Як збирали громадські сходи, колективні збори тощо?

8) Форми оголошень.

9) Спеціальні знаки і символи сторожів (охорони ), окремих громадських об’єднань (пожежників тощо ).

10) Прояви милосердя: виховання сиріт громадою, допомога калікам, одиноким старим.

11) Моральні обов’язки та покарання за аморальні вчинки (народження позашлюбної дитини, зрада дівчини, згвалтування, подружня зрада, пияцтво, крадіжка, хуліганство, неповага до старших, неслухняність).

12) Яке громадське життя проходило коло церкви, корчми?

13) Сільські об’єднання, товариства, громади.

14) Коли з’явився гурток “Просвіта” ? Активісти “Просвіти”.

15) Коли побудована хата-читальня, “Народний дім” ?

16) Які існували організації, партії, гуртки за професіями та інтересами ? Політичні демонстрації.

17) Антиалкогольна та антинікотинова боротьба.

18) Вечорниці, самодіяльні гуртки. Їх репертуар. Громадські масові гуляння та свята.

19) Сільські “храми”, відпусти.

20) Спортивні змагання молоді.

21) Способи поділу громадської власності (сінокосів, лісів, пасовищ). Спільне користування.

22) Спорудження громадських будівель. Яких саме ?

23) Описати речі громадського побуту (дзвони, барабани, бубни, труби, калатала, міри розподілу, позначки, боргові застави). Описати громадську холодну (“льох”).

24) Основні місця збору молоді, проведення дитячих ігор, спортивних змагань.

Звичаєве право

1) Які вчинки розглядались судами громади ? Форми покарань та засуджень.

2) Хто проводив суди ? Чи вибирались окремо громадяни і на який термін ?

3) Які існували форми присяг ? Свідчень ?

4) Форми позички.

5) Звичаї, пов’язані з купівлею-продажем. Обмін помешканнями.

6) Відповідальність за крадіжку, потраву,

7) Відповідальність за побиття, посягання на вбивство.

8) Межові знаки. Описати їх вигляд.

9) Наймання на сільськогосподарські роботи, оплата.

10) Наймити. Їх права та обов’язки, побут, робочий день, тиждень.

11) Обряди побратимства, обов’язки побратимів. Посестрення.

12) Титулування різних громадських вибранців.

13) Приймання гостей і гостинні церемонії.

Карне право

1) Які дії вважалися злочином ? Які з них називалися “злочином”, ”виною”, “провиною” і т. п. ? Які причини злочинних діянь ? Чи виправдовувало звичаєве право деякі із злочинів, скоєних з причин божевілля, несповна розуму, нервових припадків, оборони, примусу (фізичного або психологічного), злочинства від народження, по спадковості тощо? Приклади такого виправдання. З якого віку діти відповідали за свої протиправні вчинки згідно звичаєвого права ?

2) Види покарань дітей родичами. Які з них не схвалювалися громадською думкою ?

3) Чи визнавало звичаєве право покарання за підготовку злочину ? Чи визнавалися злочинцями державні боржники ?

4) Види покарань (водіння по вулицях, закриття в “холодну”, тілесні покарання, кара смертю та ін.). Найбільш уживані види покарань у даній місцевості. Приклади.

5) Відношення звичаєвого права до помсти. Чи були випадки кровної помсти між родинами, між кутками (на національному або релігійному грунті).

6) Які види вини трактувалися як “злий намір”, “вина”, “необережність” (“знехотя”), “намова”, “поміч” та інші ? Чи були дії, які державне право не засуджувало, а звичаєве право засуджувало, і навпаки ? Відношення громадської думки до політичних злочинів, злочинів проти приватної власності.

7) Відношення до вбивства батьків, дітей, братів, сестер, дружини.

8) Яке відношення було колись і зараз до абортів?

9) Відношення до подружньої невірності, покидання чоловіка (дружини).

10) Відношення до згвалтування.

11) Відношення до самогубців.

12) Відношення до образи честі, види покарань.

13) Чи вважалося злочином знахарство, чаклунство, чародійство?

14) Відношення до тих, хто відбував громадське покарання.

15) Відношення до безневинно засуджених.

16) Чи збереглись громадські покарання (без державних) за дрібні злочини?

17) Запишіть розповіді, анекдоти, приказки, загадки про державне судочинство.

Право власності

1) Яке було відношення до знайдених речей, викопаного скарбу? Чи існували нагороди за повернення знайденої речі ? Приклад.

2) Укладання договору та види його затвердження (“пиття могоричу”, “биття по руках”).

3) Яке відношення до порушників договору ? Чи існували якісь види їх покарання ?

4) Якими видами договору користувалися (даровизна, купівля – продаж, наймання на роботу, оренда хати, грунту та ін.) ? Форми їх укладання.

5) В яких випадках повертали куплений товар ?

6) Розподіл майна між спадкоємцями.

7) Поділ майна після смерті бездітних і тих, хто не мав близької рідні.

8) Чи відомі були поняття “вітцівщина”, “материзна” і в якому значенні ?

9) Право власності дружини на свій посаг в родині чоловіка.

10) Чи були бійки за порушення права власності? Вбивства?

11) Що робили з особистою власністю померлого?

12) Правові норми щодо приймацтва.

13) Права і обов’язки зятя, невістки.

14) Майнові відносини подружжів, які жили “на віру”.

Взаємини в громаді

1) З якого приваду скликали толоку ? Коли частіше ?

2) Хто приходив на толоки (сусіди, родичі) ? Кого вважали сусідами (віддаль по місцю проживання) ?

3) Толока обов’язково відроблялася чи сплачувалася певна сума грошей ?

4) Скільки разів і чим годували ?

5) Як закінчували толоку ? Чи після вечері організовували розваги (описати, які) ?

6) Хто скликав толоки (бідні, середняки, багачі) ?

7) Чи приходили зі своїми знаряддями праці ?

8) Опишіть одну з толок (сівба, вивіз гною, сапання, жнива, молотьба, луплення кукурудзи, доставка будівельного матеріалу, перенесення будівлі, будова та інші господарські роботи). З перерахованих підкресліть ті, які були у даному селі. Не перераховані допишіть.

9) Яка участь сусідів у родинних святах (народження дитини, хрестини, проводи в армію, весілля, день ангела, похорони тощо) ?

10) Чи закликали сусідів при розподілах майна ?

11) На які календарні свята приходили сусіди (Різдво, Великдень, інші) ? На який день ?

12) Які знаряддя праці позичали у сусідів (перерахувати основні) ? Чи допомагали продуктами біднішим ?.

13) Чи побутувало пригощання сусідів незвичайними стравами (свіжиною, молозивом, медом тощо) ? Чи організовували при цьому гостини (описати) ?

14) Які знаєте перекази, прислів’я, пов’язані із толоками ? Яких співали пісень ?

15) Чи користувалися якимись пільгами власних знарядь праці (воза, плуга, борони, сівалки тощо) ? Чи віддавали в оренду ?

16) Як надовго існували супряжні зв’язки (на час сезонних робіт, один рік, більше років) ?

17) За яким принципом вступали в супрягу між собою (по сусідству садиб, ділянок, поля, родичі, за майновим станом тощо) ?

18) Чи учасники супряг спільно виконували важкі роботи, чи лише віддавали тягову силу і реманент один одному ?

19) Якщо виконували спільно, то чия була їжа (обід, вечеря) ?

20) Чи використовувались супряги під час громадських робіт (поміщикові, державі, громаді, ремісникові тощо) ?

21) Чи побутували, крім кінних і волячих, ще якісь види супряг (знарядь праці тощо) ?

22) Які ви знаєте перекази про супряги ?

23) Які знаряддя праці купувалися у спадщину родичам ? В яких відносинах були ці сім’ї (сусідських, родинних) ?

24) Як вирішувалися справи при вчиненні шкоди сусідам (птицею, худобою, дітьми і т. п.) ?

25) Коли найчастіше відвідували один одного, щоб поговорити (пори року, дня, чи приходили сім’ями, окремо тощо) ?

26) Які були відносини при спільній обробці сільськогосподарських продуктів (спільний помол у млині, давлення олії, мочення льону, конопель та ін.) ?

27) За яким принципом збиралися дівчата на вечорниці (сусіди, родичі, товаришування, з різних кінців села) ?

28) Чи мирилися сусіди з нагоди якоїсь визначної події у противника (весілля, хрестини, календарні свята тощо) ?

29) Чи існували якісь словесні формули звернення між учасниками у супрягах, толоках тощо ? Наведіть їх.

30) Чи починалися або закінчувалися супряги, толоки, оранки та пізніші форми соціальних зв’язків якимись ритуалами (клятвами, присягами, церковними діями, гостинами) ? Опишіть їх. Чи мало місце щось подібне в державних установах ?

31) Усна народна творчість про колективну взаємодопомогу (перекази, пісні, приказки, загадки тощо).

32) Чи збиралися жінки для якоїсь роботи (вишивання, плетіння, прядіння, ткання, догляд за городніми культурами, збір урожаю тощо) ? Хто збирався (родичі, сусіди ) ?

33) Чи практикувалися складчини при забавах ? Опишіть їх.

Розділ IV

Приватне життя

Структура сім’ї

1) Які сім’ї переважають у даному населеному пункті (великі, малі, повні, неповні) ? Скільки в родині осіб ? Хто глава ?

2) Статус кожного члена сім’ї стосовно глави.

3) Чи проживають у сім’ї діди і баби ?

4) Чи проживають у сім’ї прадіди, прабаби ?

5) Чи проживають у сім’ях близькі родичі (брати, сестри) відповідно до основного подружжя ?

6) Хто проживає з овдовілих і яке його положення в сім’ї ?

7) Чи старі передавали майно тому, з ким живуть ? Чи залишалися главою до смерті ?

8) Яким чином оформлялася спадщина ? Коли діти почали відділятися від батьків ? Хто залишався жити на старому місці, якщо сім’я розділялася ?

9) Чи ділилася хата на дві частини між дітьми, між батьками ? Чи були спільними кухня і комора, господарські будівлі ?

10) Скільки у селі багатодітних сімей ?

11) Середній вік одруження чоловіків і жінок. У скільки років женився (виходила заміж) кожний член опитуваної родини ?

12) Після досягнення якого віку людину вважають “старим парубком”, “старою дівкою” ?

13) Чи одружуються люди похилого віку між собою зараз ? Колись ?

Взаємовідносини у сім’ї

1) Хто є главою згідно документів (колись і тепер) ? У кого гроші ?

2) Чи є пережиток поваги до зятя, невістки через маєток, придане, багатий рід ?

3) Чи є главою жінка, якщо чоловік – приймак ? Чи залежить це від багатства роду ?

4) Чи є в родині поділ праці на чоловічу і жіночу ? Перечисліть види тієї й другої. Як було колись ?

5) Чи впливає заробіток жінки на її сімейне становище ? Чи допомагають чоловіки у домашній роботі ? Хто більше займається домашньою роботою – молоді чи старі ?

6) Скільки у селі жінок – керівників ? А чоловіків ? Скільки нагороджено жінок і чоловіків ?

7) Чи впливає на одруження фактор власності ?

8) Вуличні назвиська. Кого називали по прізвищах, а кого назвиськом (чи не було це пов’язано з майновим станом колись) ? З чим пов’язано зараз ?

9) Чи були і є випадки, коли старші діти підростають і йдуть підробляти на себе, а батьківське майно залишається наймолодшому ? У яких верствах це було колись ? Зараз ?

10) Якщо помер жонатий син, то кому дістається спадщина – невістці чи її дітям ? Якщо дітям, то хто при них був опікуном – мати чи інші члени сім’ї ?

11) Якщо невістка померла бездітною, чи поверталося придане до її батьків, рідних, чи залишалося при чоловікові ?

12) Чи були сварки з приймаками тільки через майно, а чи ще й з іншого приводу ?

13) Види приданого. Що давалося “у скриню” ?

14) Описати придане багатих і бідних.

Виховання дітей

При заповненні анкети вказувати приблизно час, коли саме так виховували дітей (кінець ХІХ ст., початок ХХ ст., 20-30-і, 40-і , 50-60-70-і рр. ХХ ст.).

1) Охорона здоров’я жінки - породіллі і дитини.

- Від яких робіт звільнялась вагітна жінка і з якого часу ?

- Якою займалась роботою?

- Повір’я і ворожіння, пов’язані з вагітністю.

- Роль баби-повитухи (чи не втручалась у господарство; чи ходила за худобою; хатня робота; як їй платили). Чи користувалася баба-повитуха в селі авторитетом ? Описати, які магічні прийоми виконувала вона під час пологів і після них.

- Повір’я і ворожіння, пов’язані з пологами ? Що робили з послідом ?

- Що говорили в селі, коли хтось народився ?

- До якого часу дитину готували материнським молоком ?

- Коли давали молоко, чай, каші ?

- Чи були випадки в селі, коли мати годувала грудьми двох дітей (старшого і меншого) ?

- Описати, як відлучали дитину від грудей.

- Чи був режим годування дитини ?

- Чи годувала матір дитину при сторонніх ?

- Повір’я і ворожіння, пов’язані з годуванням дитини материнським молоком.

2) Покарання дітей.

- Чи були випадки покарання дитини ? Яким чином ?

- Хто карав, як карали ?

- Легенди про покарання і підкидання дітей.

3) Відвідини новонародженого і породіллі.

- Хто відвідував породіллю і дитину ?

- Через який час після пологів приходили відвідувачі ?

- Кого пригощали, якими стравами ?

- Чи відвідували породіллю-покритку ?

- Що приносили ? Що говорили ? Які виконували дійства ?

4) Обряди та догляд за новонародженим і матір’ю.

- В яких обрядах заборонялося брати участь покритці ?

- Описати купання дитини і пов’язані з ним ворожіння.

- Скільки разів купали дитину протягом тижня ?

- Що їла породілля після пологів ? Скільки тривала дієта ?

- Як називали дитину до хрещення ?

- Пестливі імена дитини.

- Коли хрестили дитину ? Де ?

- Скільки було кумів ?

- Кого просили в куми ?

- Чи проводилися в родині урочисті події, пов’язані з хрещенням ?

- Чи була різниця у хрещенні народжених у шлюбі та позашлюбних дітей ?

- Хто був кумом народжених поза шлюбом ?

- Як називали народжених поза шлюбом у селі ?

- Повір’я, пов’язані з хрещенням дитини ?

- Як називала пізніше дитина кумів ?

- Як вибирали ім’я дитині (чи по святках, чи в честь родичів і яких) ?

- Чим пеленали дитину ? До якого часу зв’язували ?

- Описати колиску (вигляд і будова; типи колисок: висячі, стоячі, коли який тип з’явився; їх розміри; що ставили у колиску). З якого дерева її виготовляли ?

- Як виготовлялися інші пристосування: ходячки, стоячки, возики ?

- Через який час проходив обряд очищення матері ? Описати його.

5) Догляд за дитиною.

- Коли дитині шили сорочку, шапочку (до пологів чи після) ?

- Коли хлопцеві вперше шили штани ?

- З якого віку дитину залишали саму, коли не було діда і баби ?

- Чи прив’язували дітей (на печі, постелі, землі) ?

- До якого часу не можна було стригти волосся, обстригати нігті ?

- Коли дитина починала їсти разом із старшими ?

- До кого йшли з дітьми у гості ?

- До скількох років брали дітей у гості ?

- Як заспокоювали дитину, коли вона плакала ?

- Чи відзначали іменини, обряди роковин ?

- Зі скількох років діти гралися з сусідніми дітьми ?

- У скільки років дитина починала пасти худобу і яку ?

6) Виховання дитини.

- Обряди і звичаї, пов’язані з вихованням дитини, її ростом.

- Описати їх відповідно до віку дитини. Звернути увагу на статеву різницю в обрядах.

- Різниця у вихованні між хлопцями і дівчатами. З якого часу починався поділ у роботі ? Статевий поділ вихователів.

- Як привчали дітей до роботи (за віком, статтю).

- Зі скількох років діти йшли у найми ? Чим займалися у наймах ?

- Застосування грошей, зароблених дитиною під час наймитування.

- До скількох років діти вчилися у школі ?

- Яким ремеслам вчили у селі (подати по роках).

- Чи наймались діти на роботу в місто і на які роботи ? Вказати коли.

- Різниця у вихованні в сім’ях інтелігенції та селян.

- Чи надавалася якась перевага старшим дітям ? Яка саме ?

- Хто займався вихованням дитини: мати, баба, батько, дід, старші діти, інші родичі ? Описати, хто в якій мірі займався вихованням у відповідності до віку дитини.

- За які провини били, а за які ні ? Хто бив – батько, мати, дід чи баба ?

- Биття, як засіб виховання (у відповідності до віку хто бив дитину і чим). Прислів’я та приказки про биття. Коли починали бити дитину ?

- Які імена були найбільш поширені колись і тепер ?

- Роль хрещених батька і матері (як звертались до них діти; їх участь у вихованні; коли давали подарунки, гостинці).

- Як їли за спільним столом ? Описати сім’ю під час їжі: місця за столом; черговість вживання страви, поведінка.

- Відношення дітей до хліба. Оповідання, легенди, приказки, загадки про хліб.

- Відношення до крадіжок (крадіжки у сім’ї та крадіжки у чужих для свого дому). Покарання за крадіжку.

- Ставлення до брехні. Покарання.

- Ставлення до паління. З якого віку дозволяли палити ?

- Як карали дітей за паління ?

- Коли вчили молитви ?

- Коли діти сповідалися вперше ?

- Становище позашлюбних дітей. Які прізвиська давали їм у селі ? Якщо мати виходила заміж, то яка доля була у позашлюбних дітей ?

7) Обряди:

- Ворожіння, пов’язані з хворобою дитини. Назвіть дитячі хвороби.

- Опишіть похорон дитини. Чи були якісь відмінності у порівнянні з похороном дорослого ?

- Оповідання про загробне життя дитини.

- Звичаї, повір’я, ворожіння, пов’язані з життям і доглядом за дитиною (відповідно до віку: після народження, до року, до 3, 7, 10-14, 17 років).

8) Лікування.

- Хто займався лікуванням дитини ?

- Народні ліки, методи лікування.

- Кому надавалася перевага – лікарю чи знахарці ?

9) Дитячі ігри:

Кожну гру записуйте детально; можна використати замальовки, схеми. Подавати відповідно віку – від двох років і далі.

- Опишіть індивідуальні ігри дітей відповідно віку.

- Опишіть порядок проведення жеребкування в іграх і тексти лічилок.

- Дражнилки. Колись на кожне ім’я були віршовані дражнилки (Івана, Петра, Ганну тощо) Деякі містили навіть сороміцькі слова. Запишіть їх повністю.

- Опишіть великодні гаївки, веснянки, ігри (хлопчачі і дівчачі).

- Примовки, віршики до рослин, тварин, комашок, пташок, природних явищ – дощу, снігу, грому тощо

- Колискові пісні.

- Дитячі ворожіння (дівчачі, хлопчачі, пастуші, про любов і т. д.).

- Дитячі пісеньки (3 – 7 років) до радянського періоду.

- Римовані казочки, примовки, скоромовки, баєчки та інше.

Весілля

1) Знаки договору про одруження між хлопцем та дівчиною. Чи були після цього якісь зобов’язання одного перед одним ?

2) Традиційні дні сватання (старостів).

3) Описати старостів. Роль батьків у виборі невістки, зятя.

4) Яке придане давали за нареченою (перелічити одяг, худобу, гроші, частку землі, будівлі) ? На скільки вистачало приданого одягу ?

5) Через який час після старостів призначалося весілля ?

6) Скільки днів тривало весілля ? Надайте його повний опис.

7) Що приносили на весілля гості ? Кому давали ? Що говорили ?

8) Перелічити весільні страви (1-го, 2-го, 3-го і т. д. днів ). Якими стравами закінчувалися вечеря, обід, сніданок ?

9) Скільки людей збиралося на весілля ? Хто збирався ?

10) Коли виникли письмові запрошення (крейдою на дверях, олівцем на аркуші паперу) ? Що писали ?

11) Кому й для кого давали щось із весілля ?

12) Скільки продуктів наготовлялося на весілля ? Скільки горілки ?

13) Чи були почесні гості ?

14) Чи були випадки насильного одруження молодих ? Як вони потім жили ?

15) Чи був звичай викраду дрібних речей, коли забирали молоду ?

16) Хто був присутній під час шлюбу в церкві ? Де знаходились музики ?

17) Як “передавали поле”, коли наречені були з різних сіл ?

18) Чи була різниця у стравах на весіллях багатих і бідних ?

19) Магічні дії, що підкреслювали зверхність чоловіка над жінкою.

20) Які ворожіння, повір’я існували під час весілля ?

21) Весільні обряди при повторному одруженні.

22) Скільки разів можна було одружуватися ?

23) Чи існував обряд показу молодої родичам ?

24) Описати переміну одягу дівочого на жіночий, коли і як саме ?

25) Чи давали знати про чесність (невинність) нареченої ?

26) Коли відбувалися перші відвідини молодими своїх батьків ?

27) Чи не було спрощеного церемоніалу весілля ?

28) Чи одружувалися представники різних конфесій, різних національностей ? Як до цього відносилися родичі та односельчани ?

Похоронні звичаї

1) Які знаки, сни або пригоди віщують смерть ?

2) Як поводяться родичі та гості в момент смерті ?

3) Хто обмиває (чоловіка, жінку, хлопця, дівчину) і які при цьому існують заборони (де виливають воду) ? Як одягають небіжчика ?

4) Де кладуть мерця, куди ногами і як прибирають катафалк?

5) Як повідомляється про смерть родичам, сусідам ? Як позначається хата, де лежить померлий ? Хто приходить до мерця ? Які ритуальні дії виконує ?

6) Хто сидить вночі коло мерця і що робить ?

7) Як прощаються з мерцем, що кладуть у труну ? Чи стукають нею об поріг і відкривають вікно, коли виносять з хати ? Що ставлять на труну ? Як її оформляють ? Хто виносить ?

8) Як везуть на цвинтар ? В яку пору дня ховають ?

9) Чи раніше везли покійника волами на санях ?

10) Хто копає гріб і за яку плату ?

11) Що роблять присутні в момент спуску труни в яму і що в неї кладуть? Що кладуть у гріб ? Кидають у могилу ?

12) Чи виголошують промови “на гробі” ? Хто і що говорить ?

13) Чи справляють “комашню” (обід), коли і як (через 40 днів, рік і. т. д.) ? Коли приносять їжу і свічки на гріб ?

14) Коли йдуть на гроби і яких звичаїв дотримуються по похоронах ?

15) Як відбувають жалобу і чого не можна робити родичам, сусідам, всім односельчанам ?

16) Коли гасять після похорону світло в хаті і лишають для душі поживу ?

17) Що діється з душею після смерті ? Як уявляють люди потойбічний світ ? Що роблять, щоб померлий не ходив по світі ?

18) Що діється з нехрещеними дітьми, з жінками, які залишили малих дітей ?

19) Де ховають самогубців ? Що про них говорять? Чим саме відрізняється сучасний похорон самогубців від давнього ?

20) Запишіть тексти голосінь за покійником різних членів сім’ї .

Розділ V

Духовна культура

Народні вірування

1) Описати уявлення про створення світу, землі, хмар, морів, рік, притаманне мешканцям даної місцевості?

2) Уявлення про явища природи (дощ, грім, блискавка, град, сніг, роса). Їх персоніфікації, повір’я про них. Сонце, місяць, зірки. Повага до землі, вогню, води.

3) Вірування про потойбічний світ, про людську душу.

4) Віра у предків. Залежність благополуччя від померлих.

5) Злі сили і духи (нечисті сили, відьми, відьмаки, чародійники, мавки, русалки, богині, блуди, вампіри, щезники).

6) В які добрі сили вірили (ангели, померлі родичі, домовики – опікуни, дрібні домашні духи) ?

7) Свята і вірування. Перечислити різні свята, як їх святкують, які існують ворожіння на свята, народне розуміння того чи іншого свята (легенди, перекази). Запишіть кожний обряд.

8) Передбачення погоди на основі спостереження за поведінкою тварин, рослин, за явищами природи, небесними світилами та ін.

9) Запишіть вірування, пов’язані з порами року, місяцями, тижнями, днями, поділ дня і ночі. Заборони і дозволи, які існують в зв’язку з цим поділом.

10) Магічні прийоми в охороні господарства, членів родини, тварин, птахів, рослин.

11) Замовлення і закликання (за можливості запишіть на плівку).

12) Вірування в окремі рослини, тварини, риб, комах, чистих і нечистих звірів. Їхній зв’язок із людьми.

13) Оповідання про велетів, карликів, песиголовців, двоголових, вовкулак, розбійників.

14) У що може “перекинутися” людина, згідно вірувань (у вовка, сову, кішку, жабу тощо) ?

15) Оповідання про чарівників, чарівниць, ворожок, знахарів. Як берегтися перед чародіями ? Звідки сили у чародіїв ? Як їх можна впізнати ?

16) Лихі очі і наврочення.

17) Оповідання про церкви, цвинтарі, могили, млини, олійниці тощо.

18) Як пояснюють сни ?

19) Розповіді про лунатиків.

20) Пости і їх пояснення.

21) Погляди на Бога і святих. Легенди про них.

22) Легенди про ангелів, святих (Петра, Павла, Миколу, Івана Хрестителя, Юрія, Іллю та ін.).

23) Які ікони найбільше поважають ? Які найчастіше зустрічаються ? Легенди про їх чудодійну силу.

24) Віра в силу церковних дзвонів.

25) Наявність в населеному пункті різних конфесій.

26) Охарактеризуйте міжконфесійні взаємини в минулому та тепер.

Народні знання

1) Астрономічні знання. Астрологія.

2) Як поділяється час: рік (цифрою чи по визначних подіях), пори року, місяці, тижні, дні, години і. т. д. Які їх назви ? Способи виміру часу. Визначення пори дня. Які свята служать для визначення часу ? По яких ознаках віщують зміну пори року, погоди ?

3) Як рахували (на пальцях, зарубках, тощо) ? До скількох вміли рахувати ?

4) Які існують практичні способи усного, письмового рахування (множення на пальцях тощо) ?

5) Давні міри ваги, об’єму, довжини, площі.

6) Виміри у процесі народного будівництва, виготовлення полотна тощо.

7) Запишіть загадки, приказки, легенди, оповідання, пов’язані з народними знаннями.

8) Записати народні назви хвороб, оповідання та легенди про них.

9) Хто в родині найчастіше займався лікуванням?

10) Хто займався лікуванням у даному населеному пункті ?

11) Які рослини вживали з профілактичною та лікувальною метою ?

12) Звичаї, пов’язані зі збором лікарських трав.

13) Записати рецепти приготування ліків з рослин, мінералів, тваринної сировини.

14) Як застосовуються в лікувальній магії вода, вогонь, земля, предмети (які саме), числа.

15) Замовляння. Лікування дитячих хвороб зливанням воску, курячим яйцем тощо. Запишіть словесну формулу і супроводжувальні дії.